Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 349/224/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2016. Зареєстровано: 31.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2016.
Дата набрання законної сили: 05.05.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 349/224/16-к 
		Провадження № 1-кп/349/29/16
		 
		В И Р О К
		іменем України
		31 березня 2016 року м. Рогатин
		Рогатинський районний суд Івано-Франківської області 
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016090210000046 про обвинувачення:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Вербилівці Рогатинського району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженої, має двох неповнолітніх дітей, яка не працює, судимої вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2015 року за ч.1 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік, із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, 
		з участю: 
		прокурора ОСОБА_4 
		обвинуваченої ОСОБА_3 
		потерпілого ОСОБА_5 
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.
		Кримінальне правопорушення вчинено при таких обставинах.
		ОСОБА_3 , будучи раніше засуджена за вчинення крадіжки, де судимість не погашена та не знята, повторно вчинила таємне викрадення чужого майна .
		Так, 22 січня 2016 року ОСОБА_3 знаходилась у рідного брата свого колишнього чоловіка , ОСОБА_5 , що проживає по АДРЕСА_2 , у зв`язку з підготовкою до похорону його матері.
		Перебуваючи у квартирі та знаючи зі слів ОСОБА_5 про наявність у нього грошових коштів, які він отримав як допомогу на поховання матері, в неї виник умисел на вчинення крадіжки вказаних коштів.
		23 січня 2016 року о 04 год. 30 хв., ОСОБА_3 , переконавшись, що власник житла та інші присутні в ньому особи сплять , керуючись корисливими мотивами, діючи умисно, таємно викрала з кишені штанів ОСОБА_5 , які знаходились на тумбочці, грошові кошти в сумі 2880 грн. 
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винною та дала такі показання. Будучи в квартирі рідного брата свого колишнього чоловіка ОСОБА_5 та беручи участь у підготовці до похорону їхньої матері вона дізналась , що останній отримав кошти на поховання. З метою викрадення вказаних коштів, наступного дня вночі , переконавшись, що всі в квартирі сплять та за її діями ніхто не сапостерігає, викрала з кишені штанів ОСОБА_5  гроші в сумі 2880 грн. Частину грошових коштів в сумі 1 200 грн. було повернуто потерпілому, а іншу суму зобов`язується повернути. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати, оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , який проживає з нею та навчається в школі-інтернат та сина ОСОБА_7 , який проживає з батьком в м.Бурштині.
		Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за обставин, які викладені у обвинувальному акті, а інші учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин , які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно кваліфіковано правильно, а її вина у вчиненому кримінальному правопорушенні доведена .
		У відповідності до вимогст.66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом`якшують, суд визнає: щире каяття, визнання вини обвинуваченою, часткове відшкодування завданих потерпілому збитків на досудовому слідстві.
		Обставиною, яка обтяжує покарання у відповідності до вимогст.67 КК України, суд визнає рецедив злочинів.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд також враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, відомості про особу винної, яка будучи неодноразово судимою за вчинення злочинів проти власності та інших видів злочинів, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала і знову, під час іспитового строку вчинила аналогічне кримінальне правопорушення. За місцем проживання характеризується посередньо, обвинувачена не працює, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, неодружена, після реєстрації розірвання шлюбу 22 серпня 2015 року змінила прізвище з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з нею та навчається в Рогатинській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з батьком в м.Бурштині Івано-Франківської області .
		На підставі викладеного, суд приходить висновку про необхідність обрання обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі в межах строку передбаченого санкцією ч.2 ст.185 КК України. 
		Відповідно до ч.3 ст.78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
		Згідно з ч.1, ч.4 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		Встановлено, що вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2015 року ОСОБА_12 було визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст.75 КК України її було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням , з іспитовим строком 1 рік. Іспитовий строк закінчується 11 червня 2016 року. Однак, під час іспитового строку засуджена вчинила новий злочин.
		На підставі викладеного, суд визначає ОСОБА_3  остаточне покарання за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України та частково приєднує до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком. 
		Таке покарання буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, а також буде справедливим щодо досягнення мети покарання виходячи з вимог ст.50 КК України.
		Речові докази відсутні, цивільного позову не заявлено.
		Під час судового провадження учасники процесу не заявляли клопотань стосовно грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
		Під час досудового розслідування та судового провадження запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався.
		Керуючись ст.ст. 368 -370, 373- 374, 376 КПК України, суд
		з а с у д и в :
		ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 ( один) рік.
		 На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2015 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.
		Строк відбування покарання обчислювати з часу фактичного затримання ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили і звернення його до виконання.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...