Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1536/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); спільної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2016. Зареєстровано: 01.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.03.2016Справа №910/1536/16
		За позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діон"
		про розірвання договору
		 
		Суддя Якименко М.М.
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Собко О.В. - довіреність №2/42д від 08.12.2015 року, Хлопузян Р.Д. - за довіреністю № 2-308д від 29.12.2015 року та Малярчук Ю.Б. - за довіреністю № 2-280д від 29.12.2015 року;
		від відповідача: Морозюк О.Ю. - за довіреністю від 26.02.2016 року.
		 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діон" про розірвання Договору про спільну виробничу та інвестиційну діяльність № 612 від 29.06.2004, укладеного між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діон" разом з додатковими угодами від 01.10.2004, від 02.10.2004, від 31.12.2004, №4 від 06.06.2011, №5 від 16.06.2011 та №6 від 27.02.2014 та  стягнення 1 378, 00 грн. - судового збору. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем істотно порушено умови Договору, у зв'язку з реалізацією у першому півріччі 2015 року природного газу, видобутого в рамках Договору, за цінами, які є нижчими граничного (максимального) рівня цін на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Ухвалою від 03.02.2016 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.03.2016.
		03.03.2016 відповідач через відділ діловодства подав відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позовних вимог заперечив.
		09.03.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про конфіденційний розгляд справи.
		09.03.2016 оголошувалася  перерва в розгляді справи до 22.03.2016.
		21.03.2016 та 22.03.2016 позивач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення на відзив відповідача. 
		22.03.2016 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.   
		Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.03.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		29.06.2004 року між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діон" (далі по тексту - відповідач) укладено Договір про спільну виробничу та інвестиційну діяльність № 612 (далі по тексту - Договір), метою якого є отримання прибутку за рахунок відновлення та збільшення видобутку вуглеводнів на свердловинах: №5, №63 Чутівського родовища, №77 Тимофіївського родовища, №45 Зачепілівського родовища (а також інших свердловин, які будуть визначені сторонами як об'єкти спільної діяльності в додатках до цього Договору).
		Додатковими угодами від 01.10.2004 року, від 02.10.2004 року, від 31.12.2004 року, №4 від 06.06.2011 року, №5 від 16.06.2011 року та №6 від 27.02.2014 року до Договору вносилися зміни та доповнення.
		Договір, згідно з п.14.2 цього Договору в редакції, викладеній Додатковою угодою №6 від 27.02.2014, діє до 29.06.2024р.
		Як зазначив позивач, на підставі пункту 5.1 Договору для координації спільних дій та досягнення мети спільної діяльності сторони утворюють Комітет управління Спільною діяльністю (надалі Комітет), до складу якого входять по два уповноважених представника сторін. Для досягнення мети Спільної діяльності Комітет має приймати рішення з наступних питань:
		- здійснення контролю за виконанням Програм та Бюджетів Спільної діяльності (п.5.1.1 Договору);
		- здійснення розподілу прибутку та покриття збитків від Спільної діяльності (п.5.1.2 Договору);
		- визначення умов та рівня цін реалізації вуглеводнів, видобутих в результаті виконання Програм Спільної діяльності (п.5.1.3 Договору).
		Відповідно до п.5.2 Договору Рішення Комітету оформлюються протоколами, які підписуються всіма присутніми на зборах членами Комітету.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем істотно порушено умови Договору, у зв'язку з реалізацією у першому півріччі 2015 року природного газу, видобутого в рамках Договору, за цінами, які є нижчими граничного (максимального) рівня цін на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		На підтвердження вказаного, в позовній заяві позивачем наведено порівняння цін, реалізації відповідачем природного газу згідно аукціонних свідоцтв, із граничним максимальним рівнем ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за січень-червень 2015 року.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч.2 ст. 1131 ЦК України Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
		Згідно ч.5 ст.1135 ЦК України рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою.
		Як вбачається з наданого суду протоколу засідання  Комітету  від 06.06.2011 Комітетом управління Спільною діяльністю на своєму засіданні від 06.06.2011 року було вирішено доручити Оператору спільної діяльності (ТОВ ВКФ "Діон") здійснювати щомісячно продаж природного газу на аукціонах по максимальній ціні, що склалась на відповідний товар на аукціоні, без перевищення граничного рівня ціни на природній газ, встановленої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
		Також на засіданні Комітету від 10.10.2014, вирішено здійснювати продаж природного газу на біржових аукціонах по цінах, у т.ч. стартових цінах, не нижчими за рівень ціни, що дорівнює сумі показників планової собівартості видобутого природного газу у відповідному плановому періоді, розрахункового прибутку та податку на додану вартість (копія протоколу засідання Комітету № 7/2014 від 10.10.2014 в матеріалах справи).
		Суду надані копії розрахунків стартової вартості газу на січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року згідно яких відповідач на виконання рішення Комітету від 10.10.2014 щомісяця здійснював розрахунок стартової вартості газу. 
		З аналізу аукціонних свідоцтв від 16.01.2015, 18.02.2015, 12.03.2015, 01.04.2015, 07.05.2015 та 04.06.2015 вбачається, що реалізація природного газу, видобутого в рамках Договору відповідає рішенням Комітету від 06.06.2011 року та 10.10.2014 року, і здійснювалась відповідачем по максимальній ціні, що склалася на біржових аукціонах без перевищення граничного рівня ціни на природній газ, встановленої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Суд звертає увагу на те, що фактична ціна реалізації газу повинна дорівнювати граничному максимальному рівню ціни на газ, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Це підтверджується наступним.
		Так, статтею 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" перелічені способи державного регулювання цін:
		1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання:
		- фіксованих цін;
		- граничних цін;
		- граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
		- граничних нормативів рентабельності;
		- розміру постачальницької винагороди;
		- розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
		2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про ціни і ціноутворення" гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб'єктом господарювання; а фіксована ціна - обов'язкова для застосування суб'єктами господарювання ціна, встановлена Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на які посилається позивач, встановлюється саме граничний максимальний рівень ціни на газ на січень-червень 2015 року, який обмежує можливість перевищення вказаної ціни, а не встановлює фіксовану ціну для реалізації, тобто вище цього рівня ціни відповідач як оператор спільної діяльності реалізовувати газ не має права, а нижче - можливо за умови дотримання стартових цін, розрахунок яких здійснено відповідно до протоколів засідань Комітету управління Спільною діяльністю, зокрема від 10.10.2014.
		Таким чином, відповідач чітко дотримувався вимог рішень Комітету управління Спільною діяльністю та законодавства щодо визначення ціни та інших умов реалізації газу.
		Крім того, необхідно відмітити, що рішенням Комітету від 20.05.2015 року (протокол №4/2015 від 20.05.2015) було затверджено фінансові результати ведення спільної діяльності по Договору за І квартал 2015 та розподілено в рівних частинах між позивачем та відповідачем прибуток на загальну суму 6138582,48 грн. 
		Рішенням Комітету від 11.11.2015 (протокол № 5/2015 від 11.11.2015) затверджено фінансові результати ведення спільної діяльності по Договору за II квартал 2015 року та розподілено в рівних частинах між позивачем та відповідачем прибуток на загальну суму 2531193,74 грн. 
		Таким чином, відповідно до вищевказаних протоколів Комітету та п.10 Звіту про виконання бюджету спільної діяльності по Договору станом на 01.07.2015 року, загальна сума чистого прибутку в І півріччі 2015 року склала 8669776,22 грн. при плані 6139000, 00 грн.
		Виходячи з викладено, твердження позивача про завдані відповідачем протягом 6 місяців 2015 року збитки в результаті виконання Договору про спільну виробничу та інвестиційну діяльність № 612 від 29.06.2004, зокрема реалізація, на думку позивача, природного газу по занижених цінах, є безпідставним, а відтак у суду відсутні підстави для розірвання вказаного Договору.
		Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. 
		Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про розірвання Договору про спільну виробничу та інвестиційну діяльність № 612 від 29.06.2004, укладеного між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діон" разом з додатковими угодами від 01.10.2004, від 02.10.2004, від 31.12.2004, №4 від 06.06.2011, №5 від 16.06.2011 та №6 від 27.02.2014 та  стягнення 1 378, 00 грн. - судового збору.
		Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України, на позивача покладаються витрати по сплаті судового збору.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
		2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Суддя                                                                                                    Якименко М.М.
		 
		 
		Дата складання (підписання) повного тексту  рішення: 29.03.2016 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...