Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 710/250/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення недоторканності житла.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2016. Зареєстровано: 01.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2016.
Дата набрання законної сили: 30.05.2016 (частково)
Результат оскарження 30.05.2016 Апеляційний суд Черкаської області: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 710/250/16-к
		Провадження № 1кп/690/17/16
		 
		 В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		31 березня 2016 року. м.Ватутіне
		 Ватутінський міський суд Черкаської області
		 в складі: головуючого-судді  ОСОБА_1 
		 секретар  ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016250300000029 від 20.01.2016 року по обвинуваченню  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Склименці, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не військовозобов`язаного, раніше судимого: 08.01.1997 року Шполянським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.140 КК України до виправних робіт строком на 1 рік з вирахуванням 10% в дохід держави. 22.07.1997 року вирок переглянуто, не відбутий строк замінено на 08 місяців 03 дні у ВТК загального режиму, звільнений 25.03.1998 року по відбуванню строку покарання; 18.09.2000 року, тим же судом за ч.2 ст.140 КК України до виправних робіт строком на 2 роки з вирахуванням 20% в дохід держави. 08.08.2001 вирок переглянуто, не відбутий строк замінено на 1 рік 08 місяців у ВК загального режиму, звільнений 08.02.2002 року по відбуванню строку покарання; 23.05.2006 року, тим же судом за ч.2 ст.121 КК України до позбавлення волі строком на 8 років у ВК середнього рівня безпеки для раніше засуджених, звільнений 25.08.2011 умовно-достроково, не відбутий строк 2 роки 6 місяців 4 дні; 22.05.2012 року, тим же судом за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, 70 КК України до 4 років позбавлення волі у ВК середнього рівня для раніше засуджених, звільнений 02.07.2015 року відповідно до ухвали Уманського міського суду Черкаської області від 24.06.2015 року ст.81 КК України умовно достроково, не відбутий строк 10 місяців 28 днів, судимість у встановленому порядку не знята та непогашена, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.162 КК України,
		за участюсторін кримінального провадження:
		         прокурора ОСОБА_4  
		         обвинуваченого      ОСОБА_3 
		           потерпілої ОСОБА_5 
		в с т а н о в и в:
		обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння 26.12.2015 року близько 19 год. 00 хв. без згоди власника, діючи умисно, незаконно проник до підвалу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 ..
		   Також він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння 29.01.2016 року близько 19 год. 00 хв. без згоди власника, діючи умисно, незаконно проник до горища, яке розташоване на літній кухні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_6 ..
		Будучи допитаним під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_3 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він дійсно перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння 26.12.2015 року близько 19 год. 00 хв. проник до підвалу, що належить потерпілій ОСОБА_5 , де хотів викрасти якусь консервацію, однак цього не зробив, бо був затриманий господарем будинку та також 29.01.2016 року перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння проник до горища, що розташоване на літній кухні домоволодіння, що належить потерпілому ОСОБА_6 для того щоб викрасти горіхи, однак цього не зробив, бо був затриманий господарем будинку. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 не визнає, оскільки вважає, що моральної шкоди потерпілій ніякої не заподіяв.
		Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги за цивільним позовом щодо стягнення з обвинуваченого на її користь 3000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди та також просила суд стягнути з обвинуваченого на її користь 1054 грн. 38 копійок витрат на залучення її як потерпілої, надавши суду чеки на придбання пального.
		Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
		Заслухавши думку сторін кримінального провадження, які вважають, що вказане кримінальне провадження доцільно розглянути відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження всіх доказів стосовно обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченого та ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого. 
		При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.
		Також суд роз`яснив, що учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, чи інші дії, що порушують недоторканість житла громадян.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст.65-67 КК Українита роз`ясненнями, що містяться в п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.162 КК України, які, відповідно дост.12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості.
		Крім того, при призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Суд при призначенні покарання обвинуваченому враховує таку пом`якшуючу покарання обставину, як щире каяття, оскількиобвинувачений визнав вину у інкримінованому йому злочині, надав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті, що свідчить про наявність належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки та про готовність нести кримінальну відповідальність, готовність до самокерованої право слухняної поведінки.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає рецидив злочинів та вчинення злочинів в стані алкогольного сп`яніння.
		Особа обвинуваченого ОСОБА_3 характеризується посередньо.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.65 КК України, суд приймає до уваги суспільну небезпеку, ступінь тяжкості та характер вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а також враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 міру покарання у виді обмеження волі в межах санкії ч.1 ст.162 КК України приєднавши до призначеного покарання не відбуту частину покарання за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 25.03.2013 року та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки вважаючи, що саме ця міра покарання з урахуванням обставин даної справи буде достатньою для його виправлення та перевиховання і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Суд прийшов до такого висновку оскільки вважає, що обвинувачений не є особою соціально небезпечною, виправлення якого можливо було б тільки в місцях позбавлення волі. Вчинені обвинувачем кримінальні правопорушення не потягли за собою негативних та тяжких наслідків. Звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням надасть можливість відшкодувати потерпілій заподіяну шкоду та реалізувати бажання самовиправлення, відновлення в соціальному статусі повноправного члена суспільства. 
		Зазначене узгоджується із положеннямист.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що коженпри вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Виріщуючи питання цивільного позову суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відщкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.
		Відповідно до вимог ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.
		Враховуючи те, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення щодо потерпілої ОСОБА_5 доведена повністю, він повинен відщкодувати їй завдану моральну шкоду.
		При визначенні грошового відшкодування моральної шкоди, у відповідності до вимог ст.23 ЦК України суд враховує глибину душевних страждань потерпілої, ступінь вини обвинуваченого, його матеріальне становище, а також виходить з вимог розумності та справедливості.
		В задоволенні заявлених вимог потерпілої  ОСОБА_5  про відшкодування їй витрат на залучення її як потерпілої в розмірі 1054 грн.38 коп. суд вважає, що слід відмовити, оскільки дані вимоги потерпілої є не обгрунтованими та не доведеними.
		Судових витрат по справі немає.
		Речові докази по справі відсутні.
		Керуючись ст.349, 369-371, 374 КПК України, суд
		засудив:
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, що в перерахунку відповідно до ст.72 КК України буде становити 1 (один) рік позбавлення волі.
		На підставі ст.71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 25.03.2013 року та остаточно призначити покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		На підставі ст.75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного йому судом покарання, якщо він на протязі однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки, періодично з`являтися до органу кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.
		Підстав для обрання засудженому ОСОБА_3 міри запобіжного заходу судом не встановлено.
		Стягнути з засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Склименці, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1  на користь ОСОБА_5 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди завданої злочином.
		В задоволенні заявлених вимог потерпілої  ОСОБА_5  про відшкодування їй витрат на залучення її як потерпілої  відмовити.
		Судових витрат по справі немає.
		Речові докази по справі відсутні.
		Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області, через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. 
		 Копія вироку невідкладно вручається прокурору та обвинуваченому. 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...