Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/415/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Авторське право і суміжні права.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2016. Зареєстровано: 05.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2016.
Дата набрання законної сили: 13.06.2016
Результат оскарження 13.06.2016 Київський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28.03.2016№910/415/16
		Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		справу № 910/415/16
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн», Київ, 
		до приватного акціонерного товариства «Київстар», м. Київ,
		про стягнення 68 900 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських та суміжних прав, 
		 
		за участю представників: 
		позивача - Зебельської В.В. (довіреність від 01.06.2015 №б/н ); 
		       Ясінської Н.В (директор; паспорт серія НОМЕР_1);                
		відповідач - Дубко Р.В. (довіреність від 25.11.2015 №800);
		                      Танського Д.А. (довіреність від 09.03.2016 №б/н).
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн» (далі - ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Київстар» (далі - ПрАТ «Київстар») 68 900 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
		Позов мотивовано тим, що: 
		- 01.10.2015 позивачем було виявлено факт доведення до загального відома відповідачем музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором і виконавцем якого є ОСОБА_6 (творчий псевдонім ОСОБА_6), у форматі мобільного контенту у формі послуги «Ді-Джинг» через Інтернет на сайті http://465.ua/;
		- з офіційного сайту відповідача вбачається, що послуга «Ді-Джинг» - мелодія замість гудка (сайт http://465.ua/), пропонується мобільним оператором «КИЇВСТАР»;
		- крім того, власником доменного імені http://465.ua/ є відповідач;
		- позивач набув майнові авторські та суміжні права на спірний музичний твір на підставі договору від 16.02.2015 №20-16/02/15 про передачу авторських і суміжних прав (далі - Договір від 16.02.2015), укладеного ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» і ОСОБА_6;
		- оскільки на дату проведення фіксації порушення (01.10.2015) позивач не передавав права на використання спірного музичного твору відповідачу, то використання відповідачем спірного музичного твору є неправомірним.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2016 порушено провадження у справі.
		Відповідач 22.02.2016 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке: із запису на наданому позивачем CD-диску не зрозуміло коли, ким і за яких умов цей запис було здійснено, такий диск не може бути належним доказом у справі; позивачем не було оформлено відповідних актів фіксації відтворення спірного твору; є підстави стверджувати, що час запису, відображений на відео, не відповідає дійсності, а запис зроблений до 29.09.2015; твердження позивача, що сайт http://465.ua/ є офіційним сайтом відповідача, не підтверджено належними доказами; позивач не довів факт доведення до загального відома твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» шляхом його розміщення на сайті http://465.ua/; на відміну від використання об'єктів авторського права, публічне сповіщення (доведення до загального відома) фонограми або її примірника як об'єкта суміжних прав без дозволу правовласника не є порушенням суміжних прав; позивачем не обґрунтовано суму компенсації, що вказана у позовній заяві. 
		Позивач 14.03.2016 подав суду письмові пояснення, в яких вказав, що: поданий суду запис як доказ неправомірного використання об'єктів права позивача був здійснений представником позивача із зазначенням, коли і за яких умов запис був здійснений; оскільки законодавством не передбачено складання будь-яких актів фіксації, позивач вважав достатнім зазначення даних відеозапису у позовній заяві; предметом даного спору є не відтворення спірного твору, а його доведення до загального відома.
		ПрАТ «Київстар» 14.03.2016 та 21.03.2016 подало суду додаткові пояснення, в яких вказало таке: 
		диск DVD-R із відеозаписом огляду сайту жодним чином не доводить використання відповідачем музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» без відповідного дозволу шляхом його доведення до загального відома 01.10.2015; веб-сторінка точного часу, наявна в записі, могла бути семульована на локальному комп'ютері; при внесенні змін в локальному таблицю маршрутизації при введенні в рядок адреси браузера 24Timezones.com буде здійснено перехід не на оригінальний веб-сайт, а на його локальну копію, на якій можна вказати будь-який необхідний час; веб-сторінка сайту 465.ua, наявна в записі, могла бути емульована, тобто можна створити локальну копію сайту 465.ua, внісши зміни у локальну таблицю маршрутизації, зімітувати перехід на даний сайт; на відео не зафіксований факт придбання мелодії, що підтверджує, що всі дії відбуваються на локальному комп'ютері, без передачі інформації на сервери послуги 465.ua; зовнішній вигляд сайту 465.ua, що відображений на відео, та в реальності мають відмінності, зокрема, на реальному сайті у нижній частині сторінки відображається кнопка «Завантажити ще», а на відео, починаючи з 54 сек. видно, що дана кнопка відсутня, тобто дане відео не відповідає дійсності.
		ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» 24.03.2016 подало суду заперечення, в яких зазначило, що: 
		при проведенні огляду сайту і відеофіксації ніяких змін в локальну таблицю маршрутизації позивачем не було внесено; за відповідним запитом дану інформацію можна отримати у провайдера мережі Інтернет, який постачає свої послуги (надає доступ до Інтернету) позивачеві, а також у провайдера аналогічних послуг, який надає доступ до Інтернету відповідачу; отримати інформацію можливо і щодо того коли, у який час, на яку веб-адресу були здійснені переходи з відповідного IP-адресу та порту; 
		щодо тверджень відповідача про те, що на відео не зафіксовано факт придбання мелодії, то слід зазначити, що придбання мелодії є іншим видом використання об'єктів права, а саме розповсюдження твору, що не є предметом даного позову; предметом позову у даній справі є доведення твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» до загального відома;
		стосовно відмінностей вигляду сайту 465.ua, що відображений на відео та вигляду сайту «в реальності», то слід зазначити, що дійсно вони мають відмінності, тому що відеозапис, наданий позивачем, проводився 01.10.2015, а надані відповідачем скріншоти сторінки 465.ua зроблені напередодні їх подання до суду, тобто наприкінці березня 2016 року; кожен Інтернет-сайт, постійно модернізується виходячи з потреб суспільства та маркетингової політики власника;
		разом з тим, подані відповідачем копії договору від 30.04.2011 №70132 про надання послуг на порталах оператора (далі - Договір №70132) та акт початку надання послуг від 01.04.2011 не можуть бути належними доказами у справі, оскільки: акт датовано датою ранішою, ніж підписано Договір №70132; витяг з Договору №70132 не містить предмету договору, тобто неможливо визначити, які послуги надавалися за цим договором; у пункті 4.1 Договору №70132 визначені веб-адреси, за якими надаються послуги, проте серед них не має адреси 465.ua, а тому він не стосується предмета спору; також у Договорі №70132 взагалі відсутнє визначення строку дії договору; довідка про видалення контенту не має ніякої юридичної сили, окрім цього у вказаній довідці відсутня ідентифікація твору, який нібито було видалено з контенту, вказано тільки твір «ІНФОРМАЦІЯ_1», проте не вказано ні автора зазначеного твору, ані його виконавця.
		Представники позивача у судовому засіданні 28.03.2016 підтримали доводи, викладені у запереченнях, поданих суду 24.03.2016 у письмовому вигляді, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
		Представники відповідача надали пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечили.
		Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
		За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
		16.02.2015 ОСОБА_6 (творчий псевдонім - «ОСОБА_6»; правоволоділець) та ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» (видавництво) укладено Договір від 16.02.2015, за умовами якого:
		- правовласник на строк та в межах території України передає видавництву права на твори, відеокліпи, виконання і фонограми, перелік яких затверджується сторонами у відповідних додатках до Договору від 16.02.2015, а видавництво бере права і зобов'язується виплачувати правовласнику винагороду (пункт 2.1 Договору від 16.02.2015);
		- правовласник також передає видавництву:
		виключне право збирати винагороду (роялті) за використання творів, відеокліпів, виконань та фонограм третіми особами, починаючи з моменту опублікування таких творів, відеокліпів, виконань та фонограм на відповідній території України (пункт 2.3 Договору від 16.02.2015);
		право перешкоджати неправомірному використанню творів, фонограм, виконань в тому числі забороняти третім особам використання творів, фонограм, виконань в цілому або будь-яких їх окремих частин, фрагментів способами, передбаченими пунктом 1.4 Договору від 16.02.2015 в межах терміну і на території України (пункт 2.4 Договору від 16.02.2015);
		- права на твори, відеокліпи, виконання і фонограми переходять до видавництва з моменту підписання відповідних додатків до Договору від 16.02.2015 (пункт 3.1 Договору від 16.02.2015);
		- видавництво має право передавати права на твори, відеокліпи, виконання і фонограми третім особам як повністю, так і частково на виключній та невиключній основі (пункт 3.3 Договору від 16.02.2015);
		- Договір від 16.02.2015 вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків; при цьому, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору від 16.02.2015 жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору від 16.02.2015, Договір від 16.02.2015 вважається автоматично пролонгованим кожного разу на один календарний рік (пункт 6.1 Договору від 16.02.2015);
		- сторона, яка бажає розірвати Договір від 16.02.2015, у тому числі на підставах, вказаних у Договорі від 16.02.2015 або в чинному законодавстві України, зобов'язана надіслати на адресу іншої сторони письмове повідомлення не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати розірвання (пункт 6.7 Договору від 16.02.2015).
		Відповідно до додатку № 2 до Договору від 16.02.2015 ОСОБА_6 передав позивачу права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (автор музики, слів та виробник фонограми ОСОБА_6; виконавець ОСОБА_6); частка належних правовласнику прав на музику - 100%; частка належних прав на текст - 100%; частка належних правовласнику прав на виконання - 100%; частка належних правовласнику прав на фонограму - 100%.
		Отже, позивач за вказаним Договором отримав виключні майнові авторські права та суміжні права на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» та його складові частини і має право захищати свої права у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.
		Судом встановлено, що 01.03.2015 ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» (компанія) та ПрАТ «Київстар» (Київстар) укладено договір №149325 про передачу майнових прав інтелектуальної власності (далі - Договір №149325), за умовами якого: компанія передає Київстару невиключні майнові права інтелектуальної власності на використання об'єктів права у формі контенту, а саме: відтворення (пряме та/або опосередковане) та опублікування об'єктів права у формі контенту; публічне виконання, публічне сповіщення, публічна демонстрація і публічний показ об'єктів права у формі контенту; технічна переробка, адаптація та інші подібні зміни об'єктів права для надання їм форми контенту за допомогою будь-яких технічних пристроїв; розповсюдження об'єктів права у формі контенту; подання об'єктів права у формі контенту до загального відома користувачів таким чином, що вони можуть отримати до них доступ з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором, у тому числі і за допомогою технічних засобів; публічне сповіщення об'єктів права та їх примірників у формі контенту таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором (пункт 1.1 Договору №149325).
		Позивачем було надіслано відповідачу повідомлення від 25.08.2015, в якому відповідно до пункту 10.2 Договору №149325 повідомлено відповідача про розірвання Договору №149325 в односторонньому порядку з 30.09.2015.
		Позивач вказує, що 01.10.2015 ним було виявлено факт відтворення музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором і виконавцем якого є ОСОБА_6 (творчий псевдонім - ОСОБА_6) у форматі мобільного контенту у формі послуги «Ді-Джингл» через Інтернет на сайті http://465.ua/.
		З офіційного сайту відповідача вбачається, що послуга «Ді-Джингл» (сайт http://465.ua/) пропонується мобільним оператором «КИЇВСТАР».
		Крім того, власником доменного імені http://465.ua/ є відповідач.
		Статтею 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
		У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
		2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.
		01.10.2015 директором позивача Ясінською Н.В., засновником ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» ОСОБА_8, ОСОБА_9 (фахівець, що має необхідні технічні знання в сфері комп'ютерних мереж; на підставі договору від 10.01.2015 №01-10/01-15), ОСОБА_10 (спеціаліст у галузі права, юрист; на підставі договору від 21.01.2015 №21/01-15), ОСОБА_11 (помічних юриста; на підставі договору від 21.01.2015 №21/01-15) проведено фіксацію факту використання на сайті http://465.ua/ твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (автор і виконавець ОСОБА_6, творчий псевдонім - ОСОБА_6), у зв'язку з чим складено акт огляду веб-сайту від 01.10.2015, яким зафіксовано факт доведення до загального відома твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором і виконавцем якого є ОСОБА_6 (творчий псевдонім ОСОБА_6), у форматі мобільного контенту у формі послуги «Ді-Джинг» через Інтернет на сайті http://465.ua/.
		Згідно зі статтею 1 Закону публічне сповіщення (доведення   до  загального  відома)  - це передача за згодою суб'єктів авторського права  і  (або)  суміжних прав  в  ефір  за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів  тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача  на  віддаль  за  допомогою  проводів або будь-якого виду наземного  чи  підземного  (підводного)  кабелю   (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень,  їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій  мовлення  тощо,  коли  зазначена  передача  може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких  від  місця  передачі  є  такою,  що  без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
		Так, позивач як доказ доведення до загального  відома твору відповідачем подав суду диски із відеозаписами.
		Судом у судовому засіданні 14.03.2016 було оглянуто відеозаписи, подані позивачем як докази зі справи.
		З відеозаписів вбачається, що: було відкрито два сайти в мережі Інтернет, а саме: 24Timezones.com та http://465.ua/; на першому сайті було вказано точну дату, а саме 01.10.2015; на другому - особи прослухали музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» у виконанні ОСОБА_6.
		На думку відповідача, інформація, яка міститься на вказаному диску, не відповідає дійсності у зв'язку з таким:
		диск DVD-R із відеозаписом огляду сайту жодним чином не доводить використання відповідачем музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» без відповідного дозволу шляхом його доведення до загального відома 01.10.2015; 
		веб-сторінка точного часу, наявна в записі, могла бути семульована на локальному комп'ютері; 
		при внесенні змін в локальному таблицю маршрутизації при введенні в рядок адреси браузера 24Timezones.com буде здійснено перехід не на оригінальний веб-сайт, а на його локальну копію, на якій можна вказати будь-який необхідний час; 
		веб-сторінка сайту 465.ua, наявна в записі, могла бути емульована, тобто можна створити локальну копію сайту 465.ua, внісши зміни у локальну таблицю маршрутизації, зімітувати перехід на даний сайт; 
		на відео не зафіксований факт придбання мелодії, що підтверджує, що всі дії відбуваються на локальному комп'ютері, без передачі інформації на сервери послуги 465.ua; 
		зовнішній вигляд сайту 465.ua, що відображений на відео, та в реальності мають відмінності, зокрема, на реальному сайті у нижній частині сторінки відображається кнопка «Завантажити ще», а на відео, починаючи з 54 сек. видно, що дана кнопка відсутня, тобто дане відео не відповідає дійсності. 
		Доводи відповідача документально не підтверджені, а сам відеозапис є безперервним і підстав вважати, що він здійснений не 01.10.2015, у суду не має.
		Слід зазначити, що переглядаючи відеозаписи сайту http://465.ua/, надані сторонами, судом встановлено, що дійсно на відеозаписі відповідача на сайті http://465.ua/ , спускаючись до нижньої частини сторінки з'являється кнопка «Завантажити ще» (після натискання якої завантажуються додаткові мелодії, які можливо замовити на вказаному сайті), а на відеозаписі позивача така кнопка відсутня.
		Проте, переглядаючи сайт http://465.ua/ в мережі Інтернет судом встановлено, що по-перше, одразу така кнопка не з'являється, спускаючись до нижньої частини сторінки, додаткові мелодії декілька разів завантажуються самостійно, після чого з'являється кнопка «Завантажити ще».
		По-друге, з відеозапису, наданого позивачем, вбачається, що ним було прослухано мелодію «ІНФОРМАЦІЯ_1» у верхній частині сторінки сайту http://465.ua/ у розділі «ТОП», в якому праворуч і ліворуч знаходяться кнопки навігації, після натискання яких з'являються додаткові мелодії, в переліку яких позивачем і було виявлено твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» у виконанні ОСОБА_6.
		Разом з тим, доводи відповідача стосовного того, що сайти, які зафіксовані на відеозаписах, відрізняються один від одного, не беруться судом до уваги, оскільки відеозапис позивачем було зроблено 01.10.2015, а відповідачем - 17.03.2016, отже, між фіксацією пройшов достатній проміжок часу, за який відповідач мав можливість внести зміни в дизайн сайту http://465.ua/.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача є безпідставними.
		Претензією від 09.10.2015 №04-09/10/15П позивач просив відповідача: припинити будь-які дії, які стосуються неправомірного використання твору/фонограми/виконання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», майнові авторські та суміжні права на використання яких були надані відповідно до Договору №149325; у строк 30 календарних днів з моменту отримання претензії здійснити оплату грошових коштів на користь ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн», а саме перерахувати шляхом безготівкового розрахунку суму компенсації, яка становить 68 900 грн.
		Надіслання та отримання відповідачем вказаної претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.
		У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про правомірне використання відповідачем спірного музичного твору на момент фіксації 01.10.2015.
		Відповідачем на підтвердження заперечень проти позовних вимог подано довідку товариства з обмеженою відповідальність «Санні Мобайл» від 18.03.2016 №61 на підтвердження видалення з сайту http://465.ua/ музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1». Товариство з обмеженою відповідальність «Санні Мобайл» за укладеним з Київстар договором від 30.04.2011 № 70132 надає відповідачеві послуги (технічну підтримка провайдером телекомунікаційних послуг оператора по наданню доступу до контенту користувачам шляхом підготовки і завантаження (розміщення) контенту на порталах оператора та платформу «Ді-Джинг», а також управління раніше завантаженим на платформу контентом, що полягає в зміні його розміщення, публікації, ротації, зняття з публікації тощо (підпункт 1.9 пункту 1 Договору №70132)). У довідці названого товариства вказано, що твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» було видалено з сайту http://465.ua/ 29.09.2015.
		Проте, вказана довідка оцінюється судом критично, оскільки з інших зібраних у справі доказів вбачається, що станом на 01.10.2015 твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» у форматі мобільного контенту у формі послуги «Ді-Джинг» був розміщений на сайті http://465.ua/.
		Отже, використання відповідачем спірного музичного твору шляхом публічного сповіщення відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.
		Відповідно до пункту 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
		Згідно з частиною першою статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України). 
		Відповідач процесуальний обов'язок щодо виконання вимог суду не виконав; процесуальним правом з подання доказів, що підтверджують викладені обставини не скористався та не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б спростовували доводи позивача.
		Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
		Водночас використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону, за яке пунктом «г» частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
		Так, у пункті 42 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт «г» частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
		Позивачем у зверненні до господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації 68 900 грн. (50*1 378 грн.), виходячи з того, що: суб'єктом майнових авторських прав відносно твору заявлений позивач («ІНФОРМАЦІЯ_1»); мінімальна заробітна плата складає 1 378 грн.; враховуючи кількість абонентів мобільного зв'язку мережі «Київстар», яким надано право доступу до нього, сума компенсація має складати 50 мінімальних заробітних плат.
		Разом з тим, у підпункті 51.3 пункту 51 Постанови № 12 наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
		Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
		У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
		Судом враховано, що: ПрАТ «Київстар» припустилося порушення щодо музичного твору вперше; використано один музичний твір з текстом; контрольовані частки видавника стосовно музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»: щодо прав на музику - 100%; щодо прав на текст - 100%; щодо прав на виконання - 100%; щодо прав на фонограму - 100%; а тому, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, доцільно притягнути відповідача до відповідальності у вигляді сплати компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
		Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 378 гривень.
		Отже, станом на дату прийняття господарським судом рішення з цієї справи з відповідача підлягає стягненню 13 780 грн. (1 378 грн. х 10) компенсації; у задоволенні ж решти позовних вимог слід відмовити.
		Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію за порушення як виключних майнових авторських, так і суміжних прав на фонограму музичного твору. 
		Відповідно до пункту «а» частини першої статті 50 Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
		Так, згідно з частиною першою статі 42 Закону допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників: публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника; публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір; публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).
		Отже, позивач не може звертатися до суду з позовом про стягнення компенсації за неправомірне використання фонограм (відеограм), оскільки в даному випадку для особи, яка здійснює таке (комерційне) використання, діють обмеження, передбачені частиною першою статті 42 Закону (щодо можливості комерційного використання, проте обов'язково з виплатою винагороди).
		За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Київстар» (03110, м. Київ, просп. Червонозоряний, буд. 51; ідентифікаційний код 21673832) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 121, офіс 82; ідентифікаційний код 39543428) 13 780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача та 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
		3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
		4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 04.04.2016.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                О. Марченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...