Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/1584/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано судом: 05.04.2016. Зареєстровано: 05.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2016.

Результат оскарження 09.11.2016 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		04 квітня 2016 року                      № 826/1584/16
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Аблов Є.В.,  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в місті Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити дії, - 
		                                             В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - відповідач - 1), Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач - 2) та просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві №1016 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з 06.11.2015 з посади начальника відділу кримінальної поліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві у запас Збройних сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів);
		- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної поліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві з 06.11.2015;
		- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві розглянути рапорт поданий 04.11.2015 підполковником міліції ОСОБА_1 про звільнення за пунктом 64 «г» у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в Національній поліції;
		- зобов'язати Головне управління Національної поліції у місті Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про національну поліцію», у Головному управлінні Національної поліції у місті Києві та видати відповідний наказ з цього приводу;
		- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної поліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві з 06.11.2015. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві №1016 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з 06.11.2015 (далі - оскаржуваний наказ та/або наказ про звільнення) прийнято передчасно, за відсутності правових підстав для його прийняття. 
		Поряд з цим, ОСОБА_1 акцентував увагу суду на тому, що відповідач при прийняті оскаржуваного рішення не встановив подальшої можливості використання позивача на службі у відповідності до п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 та не розглянув рапорт від 04.11.215 про звільнення за п. 64 «з» у зв'язку із бажанням проходити службу у Головному управлінні Національної поліції у місті Києві. 
		В судовому засіданні, призначеному на 28.03.2016 р., судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		Разом з цим, 28.03.2016 від відповідачів надійшли письмові заперечення на позовну заяву, які долучені до матеріалів справи. 
		Головне управління МВС України в місті Києві заперечуючи проти позову зазначило, що під час прийняття наказу про звільнення діяло в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.
		В той же час, Головне управління Національної поліції у м. Києві вказало, що з огляду на те, що ним не оголошувався конкурс на службу в поліцію останній не зобов'язаний прийняти на службу в поліцію ОСОБА_1
		За таких обставин, на думку відповідача - 2, позовні вимоги, що заявлені до нього є безпідставними і задоволенню не підлягають. 
		Розглянувши подані позивачем та відповідачами документи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві №1016 о/с від 06.11.2015 підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу кримінальної поліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві у відповідності з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на підставі п. 64 «г» (через скорочення штатів) у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік). 
		Позивач вважає вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а його порушені права підлягають поновленню, зокрема, шляхом поновлення останнього на займаній посаді.
		Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного. 
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спірні відносини регулюються Законом України від 02.07.2015 №580-VIІI «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIІI) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення про проходження служби).
		При цьому, суд зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі. 
		Дана позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 № 753/11/13-10 «Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби».
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 580-VIІI Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Згідно п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
		Вжиття роботодавцем заходів для працевлаштування працівника в новоутвореній установі відповідно до вказаного Закону не є обов'язком роботодавця.
		При цьому, повідомлення про можливе звільнення через скорочення штатів в силу Закону №580-VIІI законодавець пов'язав не з моментом набрання чинності останнього, а з моментом його опублікування, яке було здійснено 06.08.2015. 
		Тобто, позивач попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу Закону.
		Водночас, згідно п. 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
		Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
		Разом з цим, працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (п. 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI). 
		Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону (п. 11 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI). 
		Аналіз вказаного дає суду підстави стверджувати, що Законом №580-VIІI передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
		Тобто, працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції за власним бажанням та у спосіб встановлений п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI.          
		За таких обставин, приймаючи до уваги те, що Закон №580-VIІI був опублікований 06.08.2015 в газеті «Голос України», відповідно 3-х місячний термін з дня опублікування закінчився 06.11.2015. 
		Як зазначив ОСОБА_1 у своїй позовній заяві та в судовому засіданні 28.03.2016 ним було подано до начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві рапорт від 04.11.2015 (далі - рапорт від 04.11.2015). 
		Згідно змісту вказаного рапорту позивач просив звільнити його з органів внутрішніх справ за підпунктом «з» пункту 64  (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 06.11.2015 відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. 
		Позивач стверджує, що відповідачем - 1 рапорт від 04.11.2015 розглянуто не було. 
		Суд оцінюючи вказані доводи вважає за необхідне звернути увагу на наступне. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		В силу приписів ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь - які належні та допустимі докази направлення чи подачі позивачем рапорту від 04.11.2015 Головному управлінню МВС України в місті Києві, зокрема відмітки про його прийняття (реєстрації) або доказів направлення поштою.
		За таких обставин, суд критично ставиться до вказаних вище доводів ОСОБА_1, оскільки останні документально не підтверджені.
		Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що належні та допустимі докази наявності обставин використання наданого права позивачу Законом № 580-VIІI на подачу заяви про прийняття на службу до поліції відсутні. 
		Вказане, в свою чергу, в контексті п. 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI вважається відсутністю згоди на проходження служби в поліції. 
		Поряд з цим, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо наявності у нього переважного права на залишення на роботі в органах внутрішніх справ, оскільки судом не встановлено, що останнім виявлено бажання на проходження служби в поліції шляхом подачі відповідного рапорту чи заяви. 
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» ліквідовано як юридичну особу публічного права Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та утворено Головне управління Національної поліції у м. Києві. 
		Одним з видів змін в організації виробництва, праці є ліквідація підприємства, установи, організації. Ліквідація логічно пов'язана із скороченням чисельності і штату працівників. У разі ліквідації чисельність працівників скорочується, а весь штат працівників ліквідується. Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, за якої припиняються її права та обов'язки, тобто вона знімається з реєстрації в усіх фондах та організаціях. Отже, при повній ліквідації чисельність працівників скорочується, а весь штат працівників ліквідується, крім працівників, відносно яких діють обмеження на звільнення, тобто, пряма заборона на звільнення перелічених працівників, оговорена в Законі. 
		Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1388 «Про організаційно-штатні питання» визнано такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з Переліком змін у штатах МВС, що додається до цього Наказу, в тому числі були скасовані штати і скорочені посади Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві. 
		З урахуванням зазначеного, стосовно позивача судом не встановлено обмежень, які б перешкоджали відповідачу - 1 (за умови дотримання встановленої законодавством процедури) приймати рішення про його звільнення через скорочення штатів. А у зв'язку з ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ у Головного управління Міністерства внутрішніх справ відповідно була відсутня можливість використати ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ. 
		Відповідно до пп. «г» п. 64 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
		Суд додаткового звертає увагу, що п. 9, 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI передбачають вирішення питання подальшого проходження служби діючими співробітниками міліції до 06.11.2015 року. Вказані норми є імперативними, тобто, неприйняття працівника на службу до поліції до вказаного терміну є безальтернативною підставою для його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
		Ідентична за змістом позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016 по справі №810/134/16. 
		Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві при прийняті наказу від 06.11.2015 за №1016 о/с діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування останнього задоволенню не підлягають. 
		Вирішуючи позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної поліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві з 06.11.2015 суд звертає увагу на наступне. 
		Згідно п. 24 Положення №114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
		Приймаючи до уваги те, що судом не встановлено незаконного звільнення позивача, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для поновлення останнього. Окрім того нормами чинного законодавства (в тому числі ст. 49 2 Кодексу законів про працю України) не передбачено переведення особи при звільненні з роботи на підприємстві, в установі, організації на іншу роботу в іншому підприємстві, в установі, організації.
		В той же час, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві розглянути рапорт, поданий 04.11.2015 підполковником міліції ОСОБА_1 про звільнення за пунктом 64 «г» у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в Національній поліції, оскільки, як було зазначено, доказів направлення та/або подання останнього в матеріалах справи відсутні. 
		Що ж стосується позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції у місті Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про національну поліцію», у Головному управління Національної поліції у місті Києві та видати відповідний наказ з цього приводу, суд зазначає наступне. 
		Так, згідно ч. 1 ст. 52 Закону № 580-VIІI з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов'язки за відповідною вакантною посадою, у випадках, передбачених цим Законом, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади (далі - конкурс).
		Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на прийняття на службу та зайняття вакантної посади та проводиться відповідно до Типового порядку проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади (далі - Типовий порядок проведення конкурсу), що затверджується Міністром внутрішніх справ України (ч. 2, 5 ст. 52 Закону № 580-VIІI). 
		Рішення про оголошення конкурсу приймає керівник органу поліції, якому надано право приймати громадян на службу в поліції та/або призначати на відповідну вакантну посаду (ч. 6 ст. 52 Закону № 580-VIІI). 
		Як було вже зазначено вище, згідно п. 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. 
		З вказаного слідує, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції за певних вимог упродовж трьох місяців з дня опублікування Закону №580-VIІI можуть бути прийняті на службу шляхом:
		- видання наказів про їх призначення за їх згодою;
		- проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. 
		Відповідно до змісту заперечень відповідача - 2 Головним управлінням Національної поліції у м. Києві не оголошувався конкурс на службу в поліцію. 
		При цьому, обставини використання наданого  Законом № 580-VIІI права позивачу на подачу заяви про прийняття на службу до поліції судом не встановлено. 
		В контексті наведеного, судом не вбачається обов'язку відповідача - 2 щодо розгляду кандидатури позивача для зайняття посади у відповідності п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає. 
		Таким чином, враховуючи вищевикладене в сукупності суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог вцілому. 
		Інші доводи та твердження позивача не спростовують вище встановленого судом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені    Конституцією   та законами України.
		Позивач в супереч ч. 1 ст. 71 КАС України не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги. 
		Керуючись ст.ст.   71,   86,    94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва  апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. 
		Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. 
		 
		 
		          Суддя                                                                                                     Є.В. Аблов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...