Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/0614/8286/11 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2016. Зареєстровано: 06.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2016.
Дата набрання законної сили: 04.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		_____________________________________________
		10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637  e-mail:  inbox@apladm.zt.court.gov.ua
		 
		                                                                                    Головуючий у 1-й інстанції: Міхненко  С.Д.
		                                                                      Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
		 
		ПОСТАНОВА 
		іменем України 
		 
		"04" квітня 2016 р.                                                              Справа №  2а/0614/8286/11 
		 
		Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
		головуючого судді                                                          Одемчука Є.В.         
		суддів:                                                                              Бучик А.Ю.
		                                                                                          Майора Г.І., 
		 
		при секретарі                                                                 Витрикузі В.П. ,  
		 
		за участю представників сторін 
		 
		розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами  постанови  Малинського районного суду Житомирської області від "28" квітня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3   до  Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України,  третя особа на стороні позивача:  Національний банк України  визнання незаконною та скасування постанови , 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0432/101000001/2011 від 22 липня 2011 року та закриття справи відмовлено за безпідставністю.
		Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
		Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року знято з апеляційного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_3 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2014 року.
		Приймаючи наведену ухвалу, суд покликався на ч. 2 ст. 171-2 КАС України згідно якої, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2015 року зазначена ухвала залишена без змін.
		07 травня 2015 року до Житомирського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд постанови Малинського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2014 року.
		Як на підставу для перегляду зазначеної постанови, заявник покликався на рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого ч. 2 ст. 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є не конституційною).
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_3 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
		За змістом ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
		Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
		Так, Рішенням Конституційного Суду України від 08 квітня 2015 року N 3-рп/2015 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 2 ст. 1712 КАС України.
		З урахуванням того, що Конституційним Судом України визнано неконституційним положення закону, на підставі якого судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу від 27 травня 2014 року та тієї обставини, що таке рішення суду перешкоджає провадженню у справі і фактично є рішенням, яким закінчився розгляд справи, на переконання колегії суддів наявні передбачені ст. 245 КАС України підстави для перегляду такого рішення за нововиявленими обставинам.
		Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		У своєму рішенні від 06 вересня 2005 року у справі «Гурепко проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що ст. 13 Конвенції як така не гарантує право на оскарження або право на перегляд другою інстанцією.
		Тим не менше, якщо оспорюване провадження характеризується як «кримінальне» в цілях Конвенції, скарга заявника може бути розглянута за статтею 2 Протоколу № 7 до Конвенції, яка передбачає наступне:
		«Кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку. Здійснення цього права, включаючи підстави, на яких воно може бути здійснене, регулюється законом.
		Із цього права можуть поширюватися винятки для передбачених законом незначних правопорушень або коли відповідну особу судив у першій інстанції найвищий суд, або коли її було визнано винною і засуджено після оскарження виправдувального вироку.».
		Згідно з ст. 53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
		Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
		Отже, мінімальний розміром штрафу (кримінального) є 510 гривень.
		Оскаржуваною постановою начальником Житомирської митниці на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
		Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, дана справа відносно ОСОБА_3 за своєю суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції, та, відповідно й статті 2 Протоколу № 7 по Конвенції.
		Таким чином, для забезпечення позивачу гарантованого права на оскарження судового рішення, колегія суддів вважає за можливе прийняти до розгляду заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малинського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2014 року.
		Щодо фактичних обставин справи, колегією суддів встановлено, що 09 листопада 2010 року Національним банком України в особі фабрики банкнотного паперу НБУ,  був укладений договір з Компанією ARJOWIGGINS SECURITY (Франція) на поставку обладнання та витратних матеріалів для виробництва паперу для банкнот з властивостями DIAMONE та BIOGUARD.
		25.05.2011 року ОСОБА_3, як представником декларанта НБУ була подана уповноваженій особі Житомирської митниці вантажно-митна декларація  101030007/2011/001388 від 25.05.2011 р.  для оформлення ВМД на вантаж 1 та 2. -  витратних матеріалів до паперопереробної промисловості загальною вартістю 350944,93 грн., які поставлялися відповідно до зазначеного договору.
		На подану вантажно-митну декларацію Житомирська митниця видала картку відмови № 101030007/1/00016 від 25 травня 2011 року про те, що вказані товари не підлягають митному оформленню  та винесла рішення від 25.05.2011 р. про визначення митної вартості товару № 101000006/2011/000841/1, в якому з використанням 6-го методу була визначена митна вартість вказаного товару на суму 20631512,64 грн.  
		Крім того, 22 липня 2011 року начальником Житомирської митниці ОСОБА_4 винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0432/101000001/2011, якою на позивача за порушення митних правил, передбачених статтею 355 Митного Кодексу України накладено штраф в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян -17000 гривень.
		У постанові Відповідача в справі про порушення митних правил вказано, що «декларантом ОСОБА_3 при поданні до митного оформлення ВМД 101030007/2011/001388 від 25.05.2011 р. внаслідок невжиття заходів до правильного визначення митної вартості вчинено дії, що виражаються у заявлені в вантажній митній декларації неправдивих відомостей щодо митної вартості товарів. В ході провадження по справі встановлено, що ОСОБА_3 мав усю необхідну документацію щодо товарів, якої було достатньо для вірного визначення митної вартості, проте жодних дій, передбачених законодавством України з метою виконання обоє в'язків, покладених на декларанта Митним кодексом України щодо заявлення точних відомостей про товар, а саме його митної вартості у гр. 12, 45 ВМД 101030007/2011/001388 від 25.05.2011 не виконав. При складанні ВМД ОСОБА_3 не вчинив всіх необхідних дій для правильного визначення та заявлення у ВМД митної вартості, не включивши витрати, які додаються до ціни при визначенні митної вартості, легковажно віднісся до виконання своїх обов'язків з визначення митної вартості товару, що стало підставою для зменшення розмірів податків та зборів у розмірі 4 935 500, 55 гривні, а саме по миту на загальну суму 732822, 51 гривні та податку на додану вартість на загальну суму 4 202 678,04 гривні. Таким чином, громадянином ОСОБА_3 при поданні до митного оформленні ВМД №101030007/2011/001388 від 25.05.2011 року, внаслідок невжиття заходів до правильного визначення митної вартості товарів, вчинено дії, що полягають у заявлені у митній декларації неправдивих відомостей щодо митної вартості товарів та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для зменшення розміру податків і зборів, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 355 Митного кодексу України».
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положеннями статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		При цьому статтею 11 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
		Відповідно до частини 1 статті 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Згідно статті 355 МК України заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств - від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів того, що ОСОБА_3 було подано документи, що містять неправдиві відомості, оскільки жоден з наданих до митного контролю документ на вантаж не був визнаний таким, що містить неправдиві відомості.
		Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларантом подано усі необхідні документи, що передбачені порядком декларування митної вартості документів, що передбачені Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 20.12.2006 № 1766.
		Відповідно до підпункту 1.1 Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів декларантом, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.04.2002 № 174, декларанту надано право заявляти дані про товари та інші предмети, що надходять на митну територію України, виходячи з товаросупровідних документів на ці товари.
		Митна вартість товарів (витратних матеріалів) у розмірі 31 200,00 євро. була заявлена декларантом в ВМД № 101030007.2011.001389 від 25.05.2011 виходячи з умов договору № К-4416 від 09.11.2010 (далі - Договір № К-4416), укладеного між Національним банком України та компанією ARJOWIGGINS SECURITY (Франція).
		Колегія суддів вважає, що зазначення позивачем в декларації  невірної митної вартості товару не може бути доказом того, що його дії були направлені на умисну недоплату податків та зборів, тобто позивач не мав умислу на ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.
		Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач заявив неправдиві відомості щодо митної вартості товару з метою ухилення від сплати митних платежів та в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 355 МК України.
		Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано належних доказів на підтвердження правомірності прийняття постанови про порушення митних правил №  0432/101000001/2011 від 22 липня 2011 року.
		Враховуючи викладене, постанова Малинського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2014 року по справі 2а/0614/8286/11 за результатами перегляду за нововиявленими обставинами підлягає скасуванню з прийняттям нової, про задоволення позовних вимог. 
		Керуючись ст.ст. 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ПОСТАНОВИВ: 
		Заяву ОСОБА_3 задовольнити. 
		Постанову Малинського районного суду Житомирської області від "28" квітня 2014 р. скасскасувати та ухвалити нове рішення.
		Адміністративний позов ОСОБА_3 до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України задовольнити. Скасувати постанову Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України про порушення митних правил №  0432/101000001/2011 від 22 липня 2011 року.
		  
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		 
		Головуючий   суддя                                                                       Є.В.Одемчук
		 
		судді:                                                                                               А.Ю.Бучик
		 
		                                                                                                         Г.І. Майор
		 
		Повний текст cудового рішення виготовлено "04" квітня 2016 р. 
		 
		   
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Роздруковано та надіслано:р.л.п.  
		1- в справу:
		2 - позивачу/позивачам:   ОСОБА_3  АДРЕСА_1  
		      
		3- відповідачу/відповідачам:   Житомирська митниця Міністерства доходів і зборів України  вул.Перемоги,25,м.Житомир,10000 
		4-третій особі:  Національний банк України - вул.Інститутська, 9,м.Київ,01601,

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...