Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/2010/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2016. Зареєстровано: 10.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2016.
Дата набрання законної сили: 26.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		місто Київ
		 
		07 квітня 2016 року               08:40            справа №826/2010/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка  В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського  Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1до1. Національної поліції України 2. Голови Національної поліції України Хатії Деканоідзе 3. Центральної атестаційної комісії Національної поліції Українипровизнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень і наказу, поновлення на посадіОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Національної поліції України (далі по тексту - відповідач 1) та Голови Національної поліції України Хатії Деканоідзе (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить: 1) визнати протиправним рішення Національної поліції України в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1  пункту 2 наказу Національної поліції України від 26 листопада 2015 року №116 "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України"; 2)  визнати протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації позивача; 3)  визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом від 22  грудня 2015 року; 4) визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 08 лютого 2016 року №78 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"; 5) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління Національної поліції України з 08 лютого 2016 року.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2010/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Центральну атестаційну комісію Національної поліції України (далі по тексту - відповідач 2, Центральна атестаційна комісія).
		В судовому засіданні 29 березня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідачів 1 та 2 проти задоволення позовних вимог заперечили, представник відповідача 3 до суду не прибув, у зв'язку із чим на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		В С Т А Н О В И В:
		Згідно з наказом Національної поліції України від 23 листопада 2015 року №102 "Про  організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України" з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої можливості та відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року №1465, наказано керівникам структурних підрозділів Національної поліції України серед іншого забезпечити доведення до відома всього особового складу під підпис умови проведення атестування працівників, визначені згаданою Інструкцією.
		Відповідно до наказу Національної поліції України від 26 листопада 2015 року №116  "Про проведення атестування поліцейського апарату Національної поліції України" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року №1465, наказано, зокрема керівникам структурних підрозділів Національної поліції України апарату Національної поліції України: 1)  скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню; 2)  скласти атестаційні листи на поліцейських; 3)  підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими; 4)  довести до поліцейських інформацію про час і місце проведення атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття в разі необхідності.
		На підставі зазначеного наказу проведено атестацію ОСОБА_1, що підтверджує відповідний атестаційний лист.
		Як вбачається з атестаційного листа, за висновком прямого керівника від 21грудня  2015 року ОСОБА_1 відповідає займаній посаді; водночас, згідно з висновком Центральної атестаційної комісії від 22 грудня 2015 року, позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Не погодившись із висновком Центральної атестаційної комісії, ОСОБА_1 подав скаргу до апеляційної атестаційної комісії, яка рішенням від 15 січня 2016 року відхилила його скаргу.
		На підставі висновку атестаційної комісії від 22 грудня 2015 року та висновку центральної апеляційної атестаційної комісії від 15 січня 2016 року наказом Національної поліції України від 08 лютого 2016 року №78 о/с "По особовому складу", який підписано відповідачем 2, полковника поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1), заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління, з 08 лютого 2016 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77  Закону України "Про Національну поліцію".
		Позивач вважає протиправними дії Національної поліції України з проведення його атестування та рішення атестаційної комісії про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, а також наступне звільнення, у зв'язку із наступним: ОСОБА_1 відповідно до положень статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", статті 11 Закону України "Про професійний розвиток працівників" та норм Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішні справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1997 року №114, не підлягав атестуванню; відповідачем 1  порушено процедуру проведення атестування, передбачену Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року №1465, та нормами Закону України "Про професійний розвиток працівників"; атестація проводилась неправомочною комісією, оскільки головою комісії був суб'єкт, не передбачений Інструкцією; атестаційною комісією не враховано професійних якостей позивача, його характеристик та висновку безпосереднього керівника; оцінку професійного рівня та кваліфікації працівника проведено за ознаками, що безпосередньо не пов'язані з виконуваною роботою; звільнення особи є крайнім заходом дисциплінарного впливу, який може бути застосований до працівника.
		Представники відповідачів 1 та 2 проти задоволення позовних вимог заперечили, з підстав відповідності оскаржуваних дій та рішень вимогам законодавства, однак письмового заперечення проти позову до суду не надали.
		Відповідач 3 письмового заперечення проти позову та відповідних доказів до суду також не надав.
		У судовому засіданні 29 березня 2016 року в обґрунтування правомірності проведення атестації позивача представники відповідачів 1 та 2 зазначили, що ОСОБА_1 був призначений на посаду тимчасово до проведення процедури атестування
		Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується наступними мотивами.
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Як встановлює стаття 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		В частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Національної поліції України в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, та визнання протиправними дій щодо проведення атестації позивача суд звертає увагу на наступне. 
		На виконання підпункту 1  пункту 2 наказу Національної поліції України від 26  листопада 2015 року №116 "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України" складено список поліцейських, які підлягають атестуванню, до якого включено ОСОБА_1
		Частина перша статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
		Згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться:
		1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
		2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
		3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція), зокрема її пункт 3  розділу І.
		Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
		Частина четверта статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
		Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
		Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, колегія суддів дійшла висновку, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		При цьому такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
		Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.
		Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.
		Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".
		Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 
		Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. 
		Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		Разом з тим, відповідачами 1 та 2, на яких покладено тягар доказування, не доведено, що ОСОБА_1 підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_1, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із не виконанням службових обов'язків.
		Суд не приймає до уваги доводи відповідачів про те, що необхідність проведення атестації була зумовлена тимчасовим призначенням ОСОБА_1 до проведення процедури атестування, та звертає увагу на наступне.
		Відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
		Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
		Пункт 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
		Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
		Як підтверджують матеріали справи, наказом Національної поліції України від 07  листопада 2015 року №65  о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 призначений заступником начальника Головного слідчого управління - начальником управління з присвоєнням спеціального звання "полковник міліції" в порядку переатестування, як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ.
		Суд враховує, що у згаданому наказі міститься словосполучення "в порядку переатестування", однак, звертає увагу, що норми Закону України "Про Національну поліцію", у тому числі розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення", не передбачають процедури переатестації та не встановлюють додаткових підстав для атестації.
		Отже, посилання в наказі Національної поліції України від 07  листопада 2015 року №65  о/с "По особовому складу" на не передбачену Законом процедуру переатестації не може створювати правових наслідків та не приймається судом до уваги.
		Тобто, позивач прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою; при цьому такий наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду.
		Крім того, відповідно до норм статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
		Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
		Однак, відповідачами 1 та 2 не доведено, що ОСОБА_1 призначено тимчасово; у будь-якому випадку строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестації.
		Враховуючи викладене, на думку суду, рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, та дії щодо проведення його атестації є протиправними, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
		Аналізуючи наявність підстав для прийняття Центральною атестаційною комісією Національної поліції України рішення про невідповідності позивача займаній посаді та наказ Національної поліції України щодо звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає про наступне.
		Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
		Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії:
		1) центральні атестаційні комісії, персональний склад яких затверджується наказом Національної поліції України.
		До повноважень центральних атестаційних комісій належить проведення атестування всіх поліцейських;
		2) атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.
		До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.
		Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції до складу атестаційних комісій входять: 1) у центральних атестаційних комісіях: голова комісії - Голова Національної поліції України або його перший заступник, або заступник; секретар комісії - особа, яку визначає Голова Національної поліції України.
		У разі відсутності голови (секретаря) атестаційної комісії його обов'язки виконує член атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії;
		Пункт 4 розділу ІІ Інструкції передбачає що до зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.
		Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.
		На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що наказом Національної поліції України від 02 грудня 2013 року №134 затверджено персональний склад центральної атестаційної комісії Національної поліції України, згідно з яким головою комісії є підполковник поліції Фацевич Олександр Юрійович, заступник Голови Національної поліції України - керівник патрульної поліції, 14 членів комісії та секретар комісії капрал поліції Янішевська Ольга Миколаївна.
		Згідно зі змінами персонального складу центральної атестаційної комісії Національної поліції України на підставі наказів Національної поліції України від 09 грудня 2015 року №156, від 15 грудня 2015 року №171 та від 22 грудня 2015 року №195, станом на день прийняття оскаржуваного рішення головою центральної атестаційної комісії Національної поліції України затверджено полковника поліції Вакуленка Олександра Федоровича, заступника Голови Національної поліції України - начальника Головного слідчого управління, секретарем - Ковалів Богодара Богдановича.
		Як вбачається із атестаційного листа ОСОБА_1, висновок центральної атестаційної комісії Національної поліції України про невідповідність займаній посаді від 22  грудня 2015  року підписано головою комісії Болквадзе А.М.; водночас відповідного рішення про затвердження Болквадзе А.М. головою комісії матеріали справи не містять, а відповідачами не доведено, що вказана особа була Головою Національної поліції України або його першим заступником, або заступником, що, у свою чергу суперечить нормам пункту 3 розділу ІІ Інструкції та ставить під сумнів легітимність складу комісії та прийнятих рішень.
		У відповідності до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
		За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
		Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
		За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
		Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.
		Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
		Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.
		Пункт 15 розділу IV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3)  займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:
		1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);
		2) показники службової діяльності;
		3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;
		4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;
		5) наявність заохочень;
		6) наявність дисциплінарних стягнень;
		7) результати тестування;
		8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
		За правилами, встановленими пунктами 17-20 розділу IV Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.
		Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.
		Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.
		У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.
		Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
		Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.
		Суд встановив, що відповідно до змісту атестаційного листа ОСОБА_1, останній охарактеризований безпосереднім керівником Вакуленком О.Ф. виключно з позитивного боку, зокрема як дисциплінований та професійно підготовлений працівник; за період служби мав 3 дисциплінарних стягнення, на момент атестації діючих стягнень не має. 
		За результатами тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) позивач набрав 42 бали із 60 максимально можливих, та за тестом на загальні здібності та навички - 30 балів із 60 максимально можливих, всього 72 бали, тобто пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 11 розділу IV Інструкції; про проведення інших тестувань та їх результати відповідачем 3 не зазначається.
		Відповідач 3 також не надав суду матеріали співбесіди із ОСОБА_1 та не довів, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач презентував себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.
		Крім того, позивач зазначає, що під час проведення співбесіди йому не ставились питання з приводу професійних здібностей, організації системи поліції, досвіду роботи чи положень законодавства, а форма поставлених запитань дозволяла сумніватись у компетенції атестаційної комісії належно оцінити роботу слідчого та рівень його кваліфікації.
		З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом від 22  грудня 2015 року, прийняте без врахування з професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки ОСОБА_1, не підтверджується належними доказами, а тому має бути скасоване як протиправне.
		Пункт 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
		У свою чергу визначення терміну "службова невідповідність" Закон України "Про Національну поліцію" не надає; тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
		Оскільки, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, в контексті норм Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції звільнення за через службову невідповідність може бути застосоване як вид дисциплінарного стягнення, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14. 
		Згідно з положеннями статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		На момент прийняття оскаржуваних рішень та наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України ще не затверджено, тому, керуючись аналогією закону, суд вважає за можливе застосувати до відносин звільнення норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. 
		Так, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у вигляді звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ.
		Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14  Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. 
		Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. 
		При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. 
		Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. 
		Отже, на думку колегії суддів, поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.
		Разом з тим відповідачами не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції, необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення; суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи докази, які б вказували на невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, наприклад акт відповідного службового розслідування, документи, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.
		З урахуванням викладеного, беручи до уваги незаконність проведення атестації позивача та безпідставність рішення атестаційної комісії, суд приходить до висновку, що звільнення позивача через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77  Закону України "Про Національну поліцію" відбулось незаконно, тому наказ Національної поліції України від 08 лютого 2016  року №78 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку із чим позивача належить поновити на посаді заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління Національної поліції України, як незаконно звільненого працівника.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено оскаржуваних дій та наявність підстав для звільнення позивача через службову невідповідність відповідно до вимог, встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною третьою статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню. 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
		Беручи до уваги наведену процесуальну норму суд вважає, що постанова у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління Національної поліції України підлягає негайному виконанню.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		1.  Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		2.  Визнати протиправним та скасувати рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1  пункту 2 наказу Національної поліції України від 26 листопада 2015  року №116 "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України".
		3.  Визнати протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1.
		4.  Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом від 22  грудня 2015 року.
		5.  Визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 08  лютого 2016 року №78 о/с "По особовому складу", підписаний Головою Хатією Деканоідзе, в частині звільнення ОСОБА_1 (НОМЕР_1), заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління, з 08 лютого 2016 року зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
		6.  Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління Національної поліції України з 08 лютого 2016 року.
		7.  Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління Національної поліції України.
		 
		Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                В.А. Кузьменко
		 
		Судді                                                                                                     Р.О. Арсірій
		 
		О.П. Огурцов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...