Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-13910/11/2070 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість), що адмініструється органами державної податкової служби.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2016. Зареєстровано: 10.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2016.
Дата набрання законної сили: 20.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           07 квітня 2016 року                                  м. Київ                              К/800/16150/13 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 по справі № 2а-13910/11/2070
		за позовом          Приватного підприємства "СВКА "Маркет"
		до                    Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби
		про                    визнання податкового повідомлення -рішення недійсним,-
		В С Т А Н О В И В:
		У жовтні 2011 року Підприємством до суду заявлений позов про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.04.2011 № 0000122310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на суму 46 064,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 11 516,00 грн.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав непідтвердженості належними первинними документами факту здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами.
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги Підприємства задоволено.
		Судове рішення обґрунтовано тим, що Підприємством цілком правомірно сформовано податковий кредит з огляду на наявність у платника податку (позивача у справі) належним чином оформлених первинних документів та реальність здійснення господарських операцій.
		Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги. 
		Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена планова виїзна перевірка Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.07.2009 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 28.03.2011 №306/23-36457698 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
		Відповідно до висновків викладених в акті перевірки позивачем порушено вимоги пп. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 пп. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 50 009,00 грн.
		Висновок фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовано тим, що первинні документи, що підтверджують надання Підприємству мерчендайзингових, інформаційно-консультативних та маркетингових послуг (акти здачі - приймання виконаних робіт), не розкривають змісту вказаних господарських операцій. Крім того, Державна податкова інспекція зазначила, що отримані послуги не пов'язані з господарською діяльністю позивача.
		Зазначені висновки покладені в основу основних мотивів касаційної скарги.
		Так, правила формування податкового кредиту визначені п.  7.4 ст.  7 Закону України від  03.04.1997 №  168/97ВР "Про податок на додану вартість".
		Зокрема, відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону покупець має право відобразити сплачені суми податку у податковому кредиті за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. 
		Згідно з пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №  168/97ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
		А за змістом положень пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
		З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання робіт, послуг, здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. 
		Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
		З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. 
		У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судом на підставі ст.  11 Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинам, що спростовують позицію державного податкового органу про недостовірність даних податкового обліку платника податків. Зокрема, судом досліджено первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку та податкового обліку, встановлено реальне виконання договорів про надання послуг (маркетингових, інформаційно - консультативних, мерчендайзингових), укладених з контрагентами (ТОВ "Віал Маркет", ТОВ "Укр Трейд", ТОВ "Імперія", ТОВ "Фудекпорт плюс", СУАП "Європоль", ТОВ "Карпос", ТОВ "Спар Луганськ", ТОВ "Восторг",ТОВ "Адвентіс"), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями належно оформлених, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинних документів (договори, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, свідоцтво на знак якості для товарів і послуг, литс-згода, рекламні буклети, платіжні доручення, звіти про виконану роботу по наданню послу, зразки дизайну упаковки товару, об'ява про проведення промо-акцій продукції, заявка на надання послуг по проведенню про-акцій у сеті магазинів, акти звірки розрахунків,). Крім того, судом апеляційної інстанції також встановлено, що отримані позивачем послуги безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю (виробництво та реалізація м'ясної та рибної продукції). 
		Також слід зазначити, що жодним нормативно - правовим актом не затверджено форми бланку акту приймання виконаних робіт (послуг) чи звіту про виконані (надані) послуги, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених ст.  9 Закону № 996-XIV для первинних та зведених облікових документів - назва документа (форми), дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Крім того, наявність певних недоліків чи неточностей у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Крім того, необхідно зазначити, що не зазначення певної інформації при заповненні актів приймання виконаних робіт (послуг) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості.
		Акти приймання наданих виконаних робіт (послуг) містять всі обов'язкові реквізити документу, а відсутність в них деталізації змісту послуг, не позбавляє їх правової та доказової сили, оскільки фактично господарські правовідносини між позивачем та його контрагентами відбулись, що підтверджується наявними в матеріалах справи іншими документами, які, в тому числі, розкривають зміст та обсяг отриманих позивачем послуг .
		Отже, платник податків належними та допустимими доказами, оцінка яких зроблена судами з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, спростував доводи податкового органу щодо вчинення ним податкових правопорушень. 
		З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. 
		За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанцій у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими. 
		Керуючись ст.   ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби відхилити.
		Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 по справі № 2а-13910/11/2070 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.  ст.  237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий                                                            О.В.   Карась
		 
		 
		Судді                                                                                І.Я.   Олендер
		 
		 
		                                                                                                    А.О.   Рибченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...