Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/15584/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2016. Зареєстровано: 11.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2016.
Дата набрання законної сили: 13.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		іменем України
		"28" березня 2016 р.       справа 804/15584/15   Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
		                    головуючий суддя          Суховаров А.В. 
		                    судді           Головко О.В.,  Ясенова Т.І.,                               
		розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення
		ВСТАНОВИВ:
		          Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» 06.11.2015 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000482200 від 26.10.2015 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 237341гр (ас3,47). 
		          Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 в задоволенні позову відмовлено (ас115).  
		В апеляційній скарзі ТОВ «Стандарт Україна» просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Вказують, що суд помилково погодився з доводами податкової інспекції про нереальність господарських операцій з контрагентами (ас122). 
		          Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
		Згідно акту №131/22/32082681 від 15.10.2015 документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» з питань взаємовідносин з ТОВ «Лауріка» та ТОВ «Діойл», на поставлений товар відсутні сертифікати якості, товарно-транспортні накладні. Не підтверджений рух товарів по ланцюгу між третіми особами і контрагентами позивача, що свідчить про нереальність господарських операцій (ас62).
		Східно-Дніпровською ОДПІ 26.10.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000482200, яким донарахований податок на додану вартість основний платіж 158227гр, штрафні санкції 79114гр, а всього 237341гр (ас13). 
		          Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.  
		          Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, в тому числі при їх ввезенні на митну територію України (в тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		          Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), в тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		          Згідно реєстраційних документів, основним видом діяльності ТОВ «Стандарт Україна» є надання послуг зернового складу (ас11,12).
		Між ТОВ «Стандарт України» та ТОВ «Лауріка» укладений договір поставки №1 від 24.06.2015. Згідно специфікації, рахунків, видаткових накладних, податкових накладних, подорожнього листа, прибуткових накладних, відомостей про внутрішній рух товарно-матеріальних цінностей, - на адресу позивача поставлені стрічка конвеєрна, ремінь норійний на суму 312480гр. За придбану продукцію позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість (ас15-28).
		Між ТОВ «Стандарт України» та ТОВ «Діойл» укладені договори поставки №1 від 10.07.2015 та №1 від 17.08.2015. Згідно рахунків, видаткових накладних, податкових накладних, подорожніх листів, прибуткових накладних, відомостей про внутрішній рух товарно-матеріальних цінностей, - на адресу позивача поставлені копочні болти, корци норійні, підшипники, бікроеласт, секція зерносушарки на суму 750641гр52коп. За придбану продукцію позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість (ас29-46).
		          Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
		          Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		          Податкові накладні по всім операціям, на які посилається податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України. За придбану продукцію позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість в ціні продукції. Матеріальні цінності, які надійшли до ТОВ «Стандарт Україна», належним чином оприбутковані та в подальшому використані для ремонту і технічного обслуговування виробничого обладнання, тобто у власній господарській діяльності.
		          Стосовно доводів апеляційної скарги про непідтвердженість руху товарів по ланцюгу між третіми особами і контрагентами позивача, ТОВ «Стандарт Україна» не є стороною цих договорів і ніякого відношення до них не має.   
		          Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань недійсними, які укладались за ланцюгом між попередніми посередниками. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів і послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої з безпосереднім контрагентом. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину, як це передбачено частиною 3 статті 228 ЦК України. Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин, в судовому рішенні про визнання правочину недійсним.   
		          Відповідно до пункту 201.4 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається в двох примірниках в день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. В разі складання податкової накладної в паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
		          Відповідно до пункту 201.10 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		З огляду на викладене, відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції (виконавці робіт), а не позивач, який сплатив податок на додану вартість в ціні придбаної продукції (виконаних робіт). Представник податкової інспекції не заперечував що податок на додану вартість перерахований контрагентами до бюджету.
		          Окружний суд не дав належної оцінки, що реальність поставок позивачу продукції підтверджена платіжними документами про перерахунок коштів, податковими і видатковими накладними, подорожніми листами, обліковими документами на придбання товарно-матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи та на які є посилання в акті перевірки. Відповідно до положень статті 200 Податкового Кодексу України, ТОВ «Стандарт Україна» отримало право на одержання бюджетного відшкодування та правомірно зазначило про це в деклараціях з податку на додану вартість. 
		          Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
		          Відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України, реєстрація осіб як платників податку здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.          
		          Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.  
		          Перелічені в акті перевірки юридичні особи перебувають в Єдиному державному реєстрі, мають свідоцтва платників податків.
		          Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
		          Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи в зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.    
		          Суб'єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ТОВ «Стандарт Україна»» при придбанні продукції. Позивач не має відношення до діяльності інших суб'єктів, ніяк не може впливати на оформлення ними документів, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії.
		Поставлені контрагентами товари не містяться в Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, затвердженому Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики №28 від 01.02.2005. 
		Відсутність товарно-транспортних накладних не спростовують дійсність проведених господарських операцій та зміну у майнових активах їх учасників. Надані подорожні листи підтверджують пояснення позивача що вони вивозили товар самостійно. 
		Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» задовольнити.
		          Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 та прийняти нову постанову. 
		          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» задовольнити.
		          Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000482200 від 26.10.2015 про податкове зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» з податку на додану вартість в сумі 237341гр, прийняте Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією.
		Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
		 
		 
		          Головуючий:                                                            А.В. Суховаров 
		 
		 
		                    Суддя:                                                            О.В. Головко
		 
		 
		                    Суддя:                                                            Т.І. Ясенова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...