Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/4053/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2016. Зареєстровано: 12.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 квітня 2016 року Справа № 911/4053/15 
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
		Кочерової Н.О.,
		Саранюка В.І.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від           03 лютого 2016 року у справі № 911/4053/15 Господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМАО СОЛАР", АР Крим, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Енергоринок", м. Київ, про звернення стягнення на предмет застави,
		 
		за участю представники сторін:
		позивача - Кур'ята В.В. (дов. № 19/3-02/141 від 19.11.15);
		                - Саковець А.О. (дов. № 19/3-02/144 від 19.11.15);
		відповідача - не з'явились;
		третьої особи - Андишула А.М. (дов. № 01/44-848Д від 18.12.15);
		                        - Калінін М.В. (дов. № 01/44-845Д від 18.12.15),
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У серпні 2015 року позивач ПАТ "Державний ощадний банк України" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "ОМАО СОЛАР" про звернення стягнення на предмет застави.
		Вказував, що 08.02.11 між ПАТ "Державний ощадний банк України" (кредитором) та ТОВ "ОМАО СОЛАР" (позичальником) був укладений кредитний договір кредитної лінії № 3, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 43 890 756,63 євро та 12 688 426 дол. США., а позичальник - повернути вказані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом в строк до 07.02.21.
		Зазначав, що в зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором № 3 від 08.02.11, рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.15 у справі № 911/5586/14 за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ТОВ "ОМАО СОЛАР" про стягнення боргу, позов задоволено та постановлено стягнути з ТОВ "ОМАО СОЛАР" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 43 810 756,63 євро простроченої заборгованості за кредитом, 3 991 009,91 євро простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 1 198 057,48 євро пені, 163 440,31 євро 3 % річних та 12 543 426 дол. США  простроченої заборгованості за кредитом, 1 130 881,84 дол. США простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 330 478,82 дол. США пені, 43 332,81 дол. США 3 % річних, 73 080 грн. судового збору.
		Також вказував, що 31.08.11, в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 3 від 08.02.11, між ПАТ "Державний ощадний банк України" (заставодержателем) та ТОВ "ОМАО СОЛАР" (заставодавцем) був укладений договір застави майнових прав № 29, згідно якого предметом застави виступає належне заставодавцю на підставі контрактів право вимагати від боржників здійснення платежів на користь заставодавця за поставлені (або такі що будуть поставлені) боржникам товари (виконані чи надані послуги), в розмірі та в строки, передбачені умовами контрактів, укладених між заставодавцем та боржниками.
		Посилаючись на ту обставину, що Державне підприємство "Енергоринок" є боржником перед ТОВ "ОМАО СОЛАР" на підставі договору купівлі-продажу електроенергії № 7393/02 від 29.07.11 в сумі 16 929 280,95 грн. за придбану в березні 2014 року електроенергію, позивач просив в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "ОМАО СОЛАР" за договором кредитної лінії № 3 від 08.02.11, звернути стягнення на предмет застави в сумі 16 929 280,95 грн. шляхом переведення на ПАТ "Державний ощадний банк України" права грошової вимоги вказаної суми коштів до Державного підприємства "Енергоринок". 
		Рішенням Господарського суду Київської області від 12 листопада 2015 року (суддя Лилак Т.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2016 року (колегія суддів у складі: Смірнової Л.Г. - головуючого, Кропивної Л.В., Чорної Л.В.), в позові відмовлено.
		Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що у відповідача ще не виникло право вимоги до третьої особи за договором купівлі-продажу електроенергії № 7393/02 від 29.07.11 у березні 2014 року, внаслідок виникнення та продовження дії обставин непереборної сили, тому дані вимоги не можуть бути передані відповідачем позивачу в рахунок часткового задоволення його вимог за кредитним договором № 3 від 08.02.11.
		У касаційній скарзі ПАТ "Державний ощадний банк України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів                   ст.ст. 512-518 ЦК України та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.
		Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 08.02.11 між ПАТ "Державний ощадний банк України" (кредитором) та ТОВ "ОМАО СОЛАР" (позичальником) був укладений кредитний договір кредитної лінії № 3, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 43 890 756,63 євро та 12 688 426 дол. США., а позичальник - повернути вказані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом в строк до 07.02.21.
		В зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором № 3 від 08.02.11, рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.15 у справі № 911/5586/14 за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ТОВ "ОМАО СОЛАР" про стягнення боргу, позов задоволено та постановлено стягнути з ТОВ "ОМАО СОЛАР" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 43 810 756,63 євро простроченої заборгованості за кредитом, 3 991 009,91 євро простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 1 198 057,48 євро пені, 163 440,31 євро 3 % річних та 12 543 426 дол. США  простроченої заборгованості за кредитом, 1 130 881,84 дол. США простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 330 478,82 дол. США пені, 43 332,81 дол. США 3 % річних, 73 080 грн. судового збору.
		Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.
		Водночас судами встановлено, що 31.08.11, в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 3 від 08.02.11, між ПАТ "Державний ощадний банк України" (заставодержателем) та ТОВ "ОМАО СОЛАР" (заставодавцем) був укладений договір застави майнових прав № 29, згідно якого предметом застави виступає належне заставодавцю на підставі контрактів право вимагати від боржників здійснення платежів на користь заставодавця за поставлені (або такі що будуть поставлені) боржникам товари (виконані чи надані послуги), в розмірі та в строки, передбачені умовами контрактів, укладених між заставодавцем та боржниками.
		Пунктом 1.2 договору застави майнових прав сторони погодили, що на момент укладення цього договору договірна вартість предмету застави становить 9 395 857,76 євро, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 31.10.12 складає  97 346 038,01 грн.
		У випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання, зобов'язання або будь-яка його частина не будуть виконані, а також в інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством, заставодержатель реалізує своє право застави шляхом звернення стягнення на предмет застави в порядку, визначеному цим договором (п. 3.2 договору).
		В силу ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
		Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що Державне підприємство "Енергоринок" є боржником перед ТОВ "ОМАО СОЛАР" на підставі договору купівлі-продажу електроенергії № 7393/02 від 29.07.11 в сумі 16 929 280,95 грн. за придбану в березні 2014 року електроенергію, тому на підставі договору застави майнових прав № 29 від 31.08.11, у ПАТ "Державний ощадний банк України" наявне право на звернення з боржника ТОВ "ОМАО СОЛАР" вказаної суми коштів в рахунок часткового задоволення своїх вимог за договором кредитної лінії № 3 від 08.02.11.
		Приписами ст. 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
		За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено    договором.
		Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).
		Судами встановлено, що 31.03.14 Державне підприємство "Енергоринок" листом № 01/71-3343 повідомив ТОВ "ОМАО СОЛАР" про  зупинення з 01.04.14 дії договору № 7393/02 від 29.07.11 у зв'язку з настанням обставин непереборної сили.
		Відповідно до п. 6.2 договору купівлі-продажу електроенергії                      № 7393/02 від 29.07.11 при настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов'язання за цим договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків.
		Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою Торгово-промислової палати України (п. 6.3 договору № 7393/02 від 29.07.11).
		Згідно висновку Торгово-промислової палати України № 735/05-4 від 28.03.14 на території Автономної Республіки Крим з 27.02.14 існують обставини непереборної сили, які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення терміну дії обставин непереборної сили на момент видачі даного висновку встановити не можливо.
		Таким чином, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 6.2 договору № 6413/02 від 29.09.10, на час дії обставин непереборної сили у ТОВ "ОМАО СОЛАР" відсутнє право вимоги до Державного підприємства "Енергоринок" про здійснення оплати реалізованої за договором електричної енергії у березні 2014 року, а відтак, - неіснуюче на час звернення до суду право вимоги у ТОВ "ОМАО СОЛАР" не може бути відступлене іншій особі, оскільки положеннями ст.ст. 512, 514 ЦК України законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.15 у справі № 911/3606/13.
		Крім того, згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 148 від 07.05.14 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та                                   м. Севастополя" оптовий постачальник не здiйснює закупiвлi електричної енергiї в її виробникiв, якi розташованi на тимчасово окупованiй територiї, та не проводить розрахункiв з такими виробниками, зокрема, з погашення заборгованостi минулих перiодiв. Ця постанова набирає чинності з 01.06.14 та діє до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території.
		Врахувавши положення вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 148 від 07.05.14, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що даною постановою закріплена пряма заборона на проведення розрахунків із виробниками електричної, зокрема, на погашення заборгованості минулих періодів, тому відступлення права грошової вимоги, яка ще не виникла у відповідача іншому суб'єкту, в даному випадку позивачу, з метою реалізації ним права на отримання грошових коштів за відступленою вимогою є неможливим.
		З вказаних обставин правильно виходили суди попередніх інстанцій відмовляючи в позові.
		З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
		Посилання касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими актами та не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача ще не виникло право вимоги до третьої особи за договором купівлі-продажу електроенергії № 7393/02 від 29.07.11 у березні 2014 року, внаслідок виникнення та продовження дії обставин непереборної сили, тому дані вимоги не можуть бути передані відповідачем позивачу в рахунок часткового задоволення його вимог за кредитним договором № 3 від 08.02.11, а відтак, - дані посилання слід залишити поза увагою суду.
		Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до               ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.
		Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
		 
		Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2016 року у справі № 911/4053/15 залишити без змін.
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                          Н.Г. Дунаєвська                                                                        
		Судді:                                                                              Н.О. Кочерова
		 
		                                                                                      В.І. Саранюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...