Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 423/831/16-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції.
Надіслано судом: 12.04.2016. Зареєстровано: 12.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2016.
Дата набрання законної сили: 11.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №  423/831/16-п 
		Провадження №  33/782/28/16 
		  
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11.04.2016 р.                                                  м. Сєвєродонецьк
		Суддя Апеляційного суду Луганської області Белах А.В. за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Попаснянського райсуду Луган-ської обл. від 21.03.2016 р., - 
		В С Т А Н О В И В:
		Цією постановою ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в м. До-
		нецьк, громадянина України, працює в Алчевській 
		стоматологічній полікліниці, зареєстрований та 
		мешкає АДРЕСА_1 
		притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., з конфіскацією автоматичної мік-роінжекційної машини. 
		Судом першої інстанції встановлено, що 9.03.2016 р. о 14 год. 40 хв. у м. Золоте-4 на вул. Партизанська громадянин ОСОБА_2 порушив п. 8.1 розділу 13 «Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажу (товарів) через лінію зіткнення у межах До-нецької та Луганської областей» № 415 ОГ від 12.06.2015 р. (зі змінами та доповненнями) тим са-мим порушив ч. 1 ст. 2043 КУпАП.
		Обгрунтовуючи своє рішення суд послався на протокол про адміністративне правопору-шення № 119 від 9.03.2016 р., пояснення свідків та визнання вини правопорушником. 
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови суду першої ін-станції та закриття провадження по справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що судом неповно з'ясовані обста-вини справи, що мають значення для справи, висновки суду про його винність не відповідають фактичним обставинам справи, судом невірно застосовані та порушені норми матеріального права.
		Також зазначає, що Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено ст. 2043 згідно з Законом України від 17.07.2015 р. № 649-VIII «Про внесення змін до деяких за-конодавчих актів України щодо порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції». Одночасно зазначеним Законом було доповнено Закон України «Про боротьбу з тероризмом» статтею 141 «Порядок переміщення товарів до району або з району про-ведення антитерористичної операції». Відповідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 17.07.2015 р. № 649-VIII Кабінет Міністрів України був зобов'язаний протягом 14 днів після опу-блікування зазначеного Закону: затвердити порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції; привести свої нормативно - правові акти у відповідність з цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконав-чої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом. Вважає, що на момент складення у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення, Кабінетом Мініс-трів України не виконав вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 17.07.2015р. № 649-VIII і не затвердив порядок переміщення товарів до району або з району проведення АТО, притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення неіснуючого порядку пере-міщення товарів є порушенням ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Також, зазначає, що конфіскована автоматична мікроінжекційна машина на праві власності належить не йому, а його синові ОСОБА_3 9.03.2016 р. на прохання сина він отримав у м. Ли-сичанську зазначену автоматичну мікроінжекційну машину для подальшої доставки синові, але при перетинанні лінії розмежування був затриманий. Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіско-вано може бути лише предмет, який є в приватній власності порушника, тому у суду не було пра-вових підстав для ухвалення судового рішення про конфіскацію вказаної машини.
		 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне пра-вопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаю-ться: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за вичинене правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є. 
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення потерпілий у справі відсут-ній, а тому самостійне наділення самого себе, ОСОБА_3, процесуаль-ного статусу потерпілого не дає йому процесуального права на оскарження постанови суду пер-шої інстанції.  
		Апеляційний суд не розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_3, оскіль-ки він не є особою, яка має право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. 
		Апеляційний суд, заслухавши захисника ОСОБА_1, який підтримав викладені в апеля-ційній скарзі доводи та просив її задовольнити у повному обсязі, вивчивши матеріали справи, дос-лідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступ-них підстав.
		Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252 та 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопо-рушення, чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну пра-вову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення. 
		Апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. 
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгля-ду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, або визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду, або необґрунтованим відхи-ленням їх місцевим судом.
		За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провад-ження по справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову.
		Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирі-шення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопору-шення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи наявні пом'як-шуючі чи обтяжуючі обставини, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріа-лів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації чи трудовому колек-тиву, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Суд першої інстанції зазначені обов'язки виконав не в повному обсязі, тому поспішно при-йняв судове рішення без належної перевірки обставин адміністративного правопорушення. 
		Як вбачається із змісту постанови, суд належним чином не виконав вимоги закону та дій-шов хибного висновку про наявність правових підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністратив-ної відповідальності за ч. 1 ст. 2043 КУпАП.
		Відповідно до ст. ст. 1,3,8 та 9 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, Укра-їна є правовою державою, у якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визна-чають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. 
		В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Конституція України має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту консти-туційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України га-рантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі бу-дь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворі-ше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
		Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 9 червня 2011 року) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосуван-ня Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
		Оскільки санкція ч. 1 ст. 2043 КУпАП України передбачає не тільки застосування штрафу, але й обов'язкову конфіскацією товарів, суд приходить до висновку, що загальний характер цієї норми і тяжкість передбаченого нею покарання, яке може полягати в конфіскації товарів, вартість яких законом не обмежена, вимагає суворого дотримання стандартів ЄСПЛ, притаманних кримі-нальному провадженню, при застосуванні вказаної норми. 
		У справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «неможли-во дійти висновку про те, що «порядок», зазначений у ст. 1851 КУпАП, був визначений достатньо точно для того, щоб надати заявникові можливість передбачити, тією мірою, якою це було обгрун-товано обставинами, наслідки його дій…» При цьому «хоча таке правопорушення як порушення порядку проведення демонстрацій передбачалося КУпАП, його підстава, тобто, власне порядок проведення демонстрацій, не була з належною чіткістю встановлена національним законодавств-вом... За відсутності чіткого та передбачуваного законодавства, що визначає правила проведення мирних демонстрацій, покарання заявника за порушення неіснуючого порядку було несумісним зі статтею 7 Конвенції». 
		Застосовуючи вказані стандарти ЄСПЛ до цієї справи про адміністративне правопорушен-ня, суд відзначає, що як і ст. 1851 КУпАП України, ст. 2043 КУпАП України так само має блан-кетний характер і встановлює відповідальність за «порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції». 
		Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 2043 КУпАП можливе лише за наявності нормативно-правового акту, який встановлюватиме порядок перемі-щення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції.
		Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено ст. 2043 згідно із За-коном України від 17.07.2015 р. № 649-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук-раїни щодо порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції».
		Проте, цим Законом одночасно було доповнено новою нормою також Закон України «Про боротьбу з тероризмом» , а саме статтею 141 «Порядок переміщення товарів до району або з рай-ону проведення антитерористичної операції», яка передбачає: «Переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки України. Особи, винні у порушенні по-рядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, несуть відповідальність згідно із законом».
		Крім того, згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 17.07.2015 р. № 649-VIII Кабінет Міністрів України був зобов'язаний протягом 14 днів після опублікування цього Закону: затвердити порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити при-ведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-право-вих актів у відповідність із цим Законом.
		Таким чином, аналіз положень Закону України від 17.07.2015 р. № 649-VIII дає підстави дійти однозначного висновку, що притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 2043 КУпАП можливе лише у випадку порушення особою порядку переміщення товарів до району або з району проведення АТО, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки України.
		Беручи до уваги те, що на момент вчинення дій, указаних у протоколі про адміністративне правопорушення, Кабінет Міністрів України не виконав вимоги п. 2 Прикінцевих положень Зако-ну України від 17.07.2015 р. № 649-VIII і не затвердив порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, притягнення особи до адміністративної відпові-дальності на підставі ст. 2043 КУпАП становитиме порушення ст. 7 Конвенції про захист прав лю-дини і основоположних свобод. 
		Регламентація порядку переміщення товарів до району або з району проведення АТО нака-зом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (ке-рівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015 р. № 415 ог, на який послався у своїй постанові місцевий суд, є недостатньою, оскільки, по-перше, Закон України від 17.07.2015 р. № 649-VIII прямо визначив, що такий порядок повинен бути вре-гульований Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки України, а по-друге, вказа-ний наказ не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України та не було оприлюднено в офіці-йних друкованих виданнях, а тому він не може бути підставою для притягнення осіб до відповіда-льності, встановленої КУпАП.
		Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопору-шення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції, встановлено, що посадові особи, які складали протокол про адміністративне правопорушення, вилучаючи у ОСОБА_2 належний йому товар - автоматичну мікроінжекційну машину, не встановили власника зазначеного товару. 
		Відповідно до копій чеку та накладної (а. пр. 10, 28) власником зазначеної автоматичної мікроін-жекційної машини не є особа, яка притягувалась до адмінвідповідальності. А відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є в приватній власності порушника, тому у суду не було правових підстав для ухвалення судового рішення про конфіскацію вказаної маши-ни.
		Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - 
		 
		                         П О С Т А Н О В И В :
		Постанову Попаснянського райсуду Луганської обл. від 21.03.2016 р., якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 2043 КУпАП та на-кладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. з конфіскацією автоматич-ної мікроінжекційної машини - скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністра-тивного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 2043 КпАП України.
		Вилучений у ОСОБА_2 та переданий працівникам податкової міліції, відповідно до роз-писки (а. пр. 5) кювету, силікон та автоматичну мікроінжекційну машину повернути ОСОБА_2 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
		Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		            Суддя                         Белах А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...