Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/227/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2016. Зареєстровано: 17.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2016.
Дата набрання законної сили: 13.06.2016
Результат оскарження 13.06.2016 Житомирський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		14 квітня 2016 року                                    м.Житомир                          справа № 806/227/16  
		                                                                                                                категорія 6.3
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Шуляк Л.А.,
		секретар судового засідання Грабський А.В., 
		 
		за участю: позивача ОСОБА_1,  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни про визнання неправомірними дій, скасування рішення, скасування запису про право власності, 
		 
		встановив:
		 
		До суду звернулась з позовом ОСОБА_1, в якому просить визнати неправомірними дії приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни щодо реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 55,7 кв.м, 39,7 житловою площею; скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26599999 від 30.11.2015 та скасувати запис про право власності 12285575 від 30.11.2015.
		 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведено державну реєстрацію права власності за третьою особою на нерухоме майно, належне позивачу, хоча ніяких нотаріальних дій з цим майном нотаріус не вчиняла. 
		Крім того, відповідно до наказу Міністерства юстиції України "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" №607/5 від 02.04.2013р. рішення про таку реєстрацію приймають державні реєстратори прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, а не нотаріуси. 
		Також позивач зазначає, що статтею 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено обов'язкове надсилання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушення. Позивач вказує, що така вимога на його адресу не надходила, а тому, державна реєстрація права власності на майно здійснена з порушенням вимог ст.35 Закону України "Про іпотеку". Заперечує позивач і щодо проведеної оцінки нерухомого майна, яка, на його думку, є значно заниженою.
		Звертає увагу, що за місцезнаходженням нерухомого майна проживають неповнолітні діти, проте всупереч Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних осіб", Закону України "Про охорону дитинства" нотаріусом при прийнятті оспорюваного рішення не отримано дозвіл органу опіки та піклування, чим порушено права неповнолітніх дітей. 
		 
		В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі. Також повідомила, що нею оскаржено у судовому порядку кредитний договір та договір іпотеки від 02.11.2007 року.
		Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. 
		Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про відкладення судового розгляду, у зв'язку із зайнятістю у інших судових процесах, проте доказів на підтвердження цього не надав.
		 
		Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
		З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2007 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №0501/1107/71-249 (далі -кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 20 000,00 доларів США, а остання зобов'язувалася у свою чергу, в порядку та на умовах визначених кредитним договором повертати кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію та інші платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту (а.с.14-27).
		На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором, 02 листопада 2007 року між Позивачем та Банком укладено Договір іпотеки № 6533 (далі - договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с.29), за умовами якого, в іпотеку передана квартира за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 55,7 кв.м., житловою площею 40,5 кв.м.
		Пункт 12.3 вказаного договору іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема він має право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов'язання в порядку, встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку".
		28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", яке є правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" було укладено Договір факторингу №15 та Договір про передачу прав за іпотечними договорам, за якими відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, укладеними з позивачем, на користь ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс".
		Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором від 02.11.2007, укладеним між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_3.
		30 листопада 2015 року на підставі заяви уповноваженої особи ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною  прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 26599999, номер запису про право власності: 12285575 від 30.11.2015) про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" код ЄДРПОУ 38004195, на об'єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 55,7 кв.м., яка є предметом Іпотечного договору номер в реєстрі 6933 від 02.11.2007.
		Надаючи оцінку діям відповідача, суд враховує наступне.
		Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV).
		Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державній реєстрації, відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону №1952-IV, підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
		Частина 1 ст. 15 Закону №1952-IV встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених   статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
		В той же час, ч.1 ст.9 Закону №1952-IV, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
		Згідно ч.9 ст.15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.
		Відповідно до ч.5 ст.3 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
		Згідно п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно або на об'єкт незавершеного будівництва виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.
		Аналіз викладеного свідчить, що державна реєстрація права власності,  реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. В той же час, не передбачено можливість проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав на об'єкт нерухомості.
		Отже, повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов'язувалось законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном. 
		Судом встановлено, що відповідачем нотаріальна дія з нерухомим майном не вчинялася. Посвідчення відповідачем факту виникнення, переходу або припинення права власності на нерухоме майно не мало місце.
		 
		Крім того, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мінюсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.
		Згідно з Указом Президента України від 06.04.2011 №401/2011 "Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України" Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
		Підпунктом 10 п.3 вказаного Положення передбачено, що Укрдержреєстр здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону. Згідно з пунктом 7 зазначеного Положення Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.
		З врахуванням наведеного суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення,  відповідач вийшов за межі наданих йому законом повноважень, оскільки прийняття рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які виникли на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, належить до повноважень державних реєстраторів прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, а не до компетенції нотаріусів.
		Аналогічна позиція була викладена у відповіді Міністерства юстиції України №9214/Я-4578/13 від 21.03.2016 на звернення позивача. При цьому, повідомлено, що відносно приватного нотаріуса Кобелєвої А.М. було проведено позапланову перевірку діяльності та наразі розглядається питання щодо підготовки та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
		 
		Згідно з п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:
		1) завірену у встановленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
		2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
		3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
		Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаної вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		У матеріалах справи наявна копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу позивачу 23.11.2013. 
		Разом з тим копія поштового рекомендованого повідомлення не свідчить, що позивачу було вручено саме письмову вимогу про усунення порушення, відсутній опис вкладення. При цьому позивач заперечує щодо одержання такої вимоги.
		На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів дотримання іпотекодержателем (ТОВ ФК "Вектор Плюс") вимог ст.35 Закону України "Про іпотеку" щодо надсилання іпотекодавцю (позивачу) письмової вимоги про усунення порушення, які подаються держаному реєстратору відповідно до п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868. 
		 
		З рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вбачається, що відповідач провів державну реєстрацію права власності ТОВ ФК "Вектор Плюс" на квартиру за адресою: АДРЕСА_2  з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна.
		Суд враховує, що відповідно до п.55 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. №1141 (далі - Порядок №1141), відкриття реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна належить до повноважень державного реєстратора органу державної реєстрації прав за місцем розташування такого нерухомого майна на підставі документів, що були видані, оформлені або отримані нотаріусом, які він передає органу державної реєстрації прав у порядку, встановленому Мінюстом.
		З огляду на наведене, суд вважає, що при прийнятті оскарженого рішення відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень в частині відкриття реєстраційної справи на спірний об'єкт нерухомого майна.
		 
		Також суд враховує, що в силу приписів статті 17 Закону України "Про охорону дитинства" та статті 177 Сімейного кодексу України правочини щодо майнових прав малолітньої дитини потребують дозволу органу опіки та піклування.
		Як встановлено у Преамбулі Декларації прав дитини 1959 року, дитина внаслідок фізичної та розумової незрілості потребує спеціальної охорони і турботи, у тому числі й належного правового захисту.
		Відповідно до статті 16 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в її право на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або посягання на її честь та гідність.
		Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов Високопічської сільської ради Житомирського району Житомирської області №850 від 11.08.2015 за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають: позивач, її чоловік - ОСОБА_7, діти - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.51). 
		З матеріалів реєстраційної справи, копії якої надано відповідачем, вбачається, що дозвіл органу опіки та піклування для реєстрації права власності на нерухоме майно, де проживають неповнолітні діти, не було одержано. 
		 
		Окрім того, при проведенні реєстрації права власності нотаріусом не було перевірено чи не підпадає дане нерухоме майно під дію п.1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
		 
		Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		За приписами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Крім того, в ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідачем не надано заперечень проти позову та не доведено правомірність свого рішення. 
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію права власності від 30.11.2015 прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
		 
		Разом з тим, згідно із положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації, в тому числі і вчинення реєстраційних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є виключним правом державного реєстратора.
		У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ст.26 цього Закону).
		Суд не може перебирати на себе права та обов'язки органу державного управління чи його посадової особи, а тому позовна вимога щодо скасування судом вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності 12285575 від 30.11.2015, не може бути задоволена.
		Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов необхідно задовольнити частково.
		 
		Позивачу при зверненні до суду було відстрочено сплату судового збору на підставі ст.88 КАС України за подання позову та заяви про забезпечення позову. Враховуючи, що судове рішення ухвалено на користь позивача, судовий збір в дохід бюджету слід стягнути з відповідача у розмірі 1515,80 грн. (551,20*2 +413,40) .
		 
		Керуючись статтями 94, 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,
		постановив:
		 
		Адміністративний позов задовольнити частково.
		 
		Визнати неправомірними дії приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни щодо реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
		Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26599999 від 30.11.2015 щодо реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
		 
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		 
		Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - Управління Державного казначейства у м. Житомирі (м. Житомир), 22030001, код отримувача - 38035726, банк отримувача - УДКСУ у м. Житомирі, код банку отримувача (МФО) - 811039, рахунок отримувача - 31213206784002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір, Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954) судовий збір у розмірі 1515 (тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн.80 коп. 
		 
		Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                Л.А.Шуляк  
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено: 15 квітня 2016 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...