Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/5123/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2016. Зареєстровано: 17.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2016.
Дата набрання законної сили: 13.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		"13" квітня 2016 р.                               м. Київ                                        К/800/63391/14 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		Головуючої:                    Гончар Л.Я.,
		Суддів:                    Конюшка К.В.,  
		Чалого С.Я.,
		при секретарі:          Скавуляк Т.В.,
		за участю представників сторін: відповідача: Карпика Л.І., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Київського апеляційного адміністративного суду                             від 27 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рада" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання нечинним і скасування розпорядження,
		в с т а н о в и л а:
		Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рада" звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання нечинним і скасування розпорядження від 10.07.2014 № 2101 про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на провадження страхової діяльності. 
		Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваного розпорядження як такого, що прийнято за відсутності передбачених законом підстав. 
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено. 
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду  від 27 листопада 2014 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року скасовано; прийнято нову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 10.07.2014 №2101 про тимчасове зупинення дії ліцензій товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія «РАДА» на право здійснення страхової діяльності.
		У поданій касаційній скарзі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг  із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі доручення на проведення позапланової виїзної перевірки ТДВ «Страхова компанія «Рада» від 23.05.2014 № 69/13-14, виданого з метою проведення перевірки питань, викладених у листі Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 09.04.2014 № 8/1/4-4387, посадовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг розпочато позапланову виїзну перевірку.
		Під час проведення перевірки керівником інспекційної групи складено запит від 28.05.2014 № 69/13-14/1 про надання інформації і документів, який скеровано ТДВ «Страхова компанія «Рада».
		Вказаний запит вручено позивачу 02.06.2014, про що свідчать дані наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
		До Нацкомфінпослуг листами від 06.06.2014 №0606/01 і від 16.06.2014 №0616/01 позивачем частково надано інформацію і документи на запит.
		При цьому, підприємством на запит не надано:
		-          заяви до уповноваженого та акредитованого у Міністерстві фінансів України банку щодо придбання пакету ОВДП; 
		-          опису до заяви щодо питань, які характеризують заявлені до придбання ОВДП, зокрема валютні або гривневі, номер та серія державної емісії ОВДП, сума придбання, строки погашення, доходність, інші подробиці, що дозволяють ідентифікувати ОВДП;
		-          документів, що підтверджують факт «бронювання» коштів на рахунках уповноваженого банку;
		-          платіжного доручення та виписки банку щодо підтвердження факту оплати на адресу Міністерства фінансів України;
		-          договору зі зберігачем цінних паперів, виписки зберігача з особистого рахунку Товариства щодо зберігання ОВДП, довідки зберігача щодо строку та суми надходжень та списань ОВДП;
		-          виписки банків, за якими була отримана доходність ОВДП від Міністерства фінансів України;
		-          письмових пояснень щодо процедури придбання ОВДП (по сумах строках та контрагентах), яка відбулася в Товаристві, з яких повинно бути вичерпно зрозуміло у який момент часу, у якого контрагента, та за яку суму фактично сплачених коштів були придбані ОВДП, скільки вони трималися на балансі та кому, коли та за яку вартість були продані, чи були коливання кількості та суми ОВДП на балансі, чи були переоцінки вартості ОВДП.
		У судовому засіданні представник позивача зазначив, що підприємство не заперечує проти факту неподання документів на запит відповідача у повному обсязі.
		10.07.2014 Нацкомфінпослуг прийнято розпорядження №2101, яким тимчасово зупинено (обмежено) дію ліцензій ТДВ «Страхова компанія «Рада» на провадження страхової діяльності у формах, згідно з переліком. 
		Вказуючи на протиправність розпорядження від 10.07.2014 №2101, ТДВ «Страхова компанія «Рада» звернулось до суду із даним позовом.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності розпорядження про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на провадження страхової діяльності від 10.07.2014 №2101  як такого, що прийнято за наявності обставин, з якими законодавство пов'язує наявність підстав для застосування зазначеного заходу впливу, а саме: факту подання не в повному обсязі страховиком документів в установлений строк на письмову вимогу Нацкомфінпослуг.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що необхідною передумовою для прийняття рішення про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на провадження страхової діяльності є факт невиконання страховиком прийнятого уповноваженим органом розпорядження (припису) про усунення виявлених порушень законодавства.
		Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції та вказує на помилковість скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне. 
		Згідно з пунктом 5.2 розділу 5 Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 27.11.2012 №2422, керівник та посадові особи об'єкта нагляду при проведенні перевірки зобов'язані, зокрема: своєчасно надавати інспекційній групі документи для проведення перевірки, повну та достовірну інформацію щодо діяльності об'єкта нагляду у сфері надання ним фінансових послуг; надати копії необхідних документів, засвідчені підписом керівника об'єкта нагляду або особи, що виконує його обов'язки, та скріплені печаткою об'єкта нагляду.
		За змістом пункту 4 частини першої статті 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послу" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такий захід впливу як тимчасове зупинення або анулювання ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.
		Відповідно до пункту 2.5 глави ІІ Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від  20.11.2012 №2319 (далі - Положення №2319), рішення про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг оформляється у вигляді письмового розпорядження Нацкомфінпослуг, яким особі забороняється укладати договори зі споживачами фінансових послуг щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг із можливістю подальшого поновлення дії ліцензії.
		Згідно з пунктом 7.2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 №40 (далі - Ліцензійні умови), підставами для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії є, зокрема, неподання або подання не в повному обсязі страховиком документів в установлений строк на письмову вимогу Нацкомфінпослуг.
		Виходячи з аналізу наведених положень, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із позицією суду першої інстанції в частині того, що неподання або подання не в повному обсязі страховиком документів в установлений строк на письмову вимогу Нацкомфінпослуг є окремою підставою для прийняття рішення про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії.
		При цьому, положеннями пункту 7.2 Ліцензійним умов не передбачено інших умов, наявність яких у сукупності з неподанням або подання не в повному обсязі страховиком документів в установлений строк на письмову вимогу Нацкомфінпослуг, була б необхідною для застосування відповідачем заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії.
		Позиція суду апеляційної інстанції в частині того, що рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії може бути прийняті виключно після невиконання особою раніше наданого розпорядження (припису) ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального права, що виявилося у застосуванні положень нормативно-правового акту, який втратив чинність, а саме: Положення про заходи впливу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 №42, яке втратило чинність згідно із розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України   від 17.09.2004 №2384.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також не погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо протиправності оскаржуваного розпорядження з тих мотивів, що неподання документів тягне за собою відповідальність у вигляді штрафних санкцій, а не зупинення дії ліцензії.
		Так, за змістом пунктів 3, 4 частини першої статті 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" накладення штрафів в розмірі, передбаченому статтею 41 цього Закону та тимчасове зупинення або анулювання ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг є окремими видами заходів впливу. 
		Відповідно до пункту 1.5 Положення №2319 Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.
		Обрання виду заходу впливу за умови вчинення суб'єктом відповідальності правопорушення, за яке передбачено різні види санкцій, належить до дискреційних повноважень відповідача як суб'єкта владних повноважень, зміст яких полягає у можливості самостійно обирати один з кількох варіантів рішення, доцільність прийняття яких в силу принципу розподілу влади не є предметом перевірки адміністративного судочинства.
		Крім того, колегія суддів вказує на помилковість посилання суду апеляційної інстанції в обґрунтування судового рішення на положення пункту 3 частини першої статті 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якими передбачено відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення про усунення порушення щодо надання фінансових послуг, оскільки вказані положення не регулюють спірні правовідносини. 
		Так само, необґрунтованим є посилання суду апеляційної інстанції на недотримання відповідачем вимог пункту 4 статті 37 Закону України "Про страхування", за змістом яких уповноважений орган має право видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків), оскільки оскаржуване розпорядження прийнято на виконання повноважень, наданих статтями 39-40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
		Судом першої інстанції встановлено факт подання не в повному обсязі позивачем як страховиком документів в установлений строк на письмову вимогу Нацкомфінпослуг.
		З урахуванням викладеного, враховуючи те, що зазначене відповідно до пункту 7.2 Ліцензійних умов є підставою для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо правомірності розпорядження про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на провадження страхової діяльності від 10.07.2014 №2101 як такого, що прийнято за наявності обставин, з якими законодавство пов'язує наявність підстав для застосування зазначеного заходу впливу. 
		Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
		Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
		У Х В А Л И Л А :
		Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити.
		Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року скасувати, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року залишити в силі. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...