Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/24201/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2016. Зареєстровано: 19.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2016.
Дата набрання законної сили: 18.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: № 826/24201/15                                                  Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.                                                                                                                Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І. 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		18 квітня 2016 року                                                                                            м. Київ
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної  податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання протиправним висновку, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 звернулась з позовом до Державної  податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, Міністерства аграрної політики та продовольства України про:
		- визнання протиправним та скасування висновку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2015 №3252/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", в частині невідповідності вартості майна, вказаного ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманих із законних джерел;
		- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.09.2015 №731-к "Про звільнення ОСОБА_2.";
		- поновлення ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК з 28.09.2015;
		- стягнення з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.09.2015 до моменту винесення рішення. 
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2016 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
		В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Перевіривши відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.          
		Судом першої інстанції встановлено, що Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.09.2015 №731-к "Про звільнення ОСОБА_2." звільнено ОСОБА_2 з посади головного спеціаліста відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК з підстав передбачених Законом України "Про очищення вклади", п. 7 2  ст. 36 КЗпП України із застосуванням заборон передбачених частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади". 
		Зазначений наказ прийнято на підставі висновку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2015 №3252/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади". 
		Так, у вказаному висновку зазначено, що ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого нею за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_2
		Водночас, перевіркою встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого нею за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_2 із законних джерел. А саме: в позиції 23 розділу III декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_2 вказано відомості про наявність земельної ділянки за адресою: Київська область, Бородянський район, Микулицька сільська рада, загальною площею 0,1195 га, яка відповідно до договору купівлі - продажу від 04.07.2013 була придбана за 50   907, 00 грн. В позиції 25 розділу III ОСОБА_2 вказано відомості про наявність квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 62,1 кв.м., яка відповідно до умов договору купівлі-продажу від 21.11.2012 була придбана за 1   366   280, 12 грн. У позиції 35 розділу IV позивачем вказано відомості про наявність транспортного засобу, марки Toyota Auris, 2009 року випуску, вартість якого відповідно до договору купівлі-продажу від 20.10.2010 становить 152 000, 00 грн. 
		Разом з цим, у висновку зазначено, що за наявною податковою інформацією ОСОБА_2 отримано доходи із законних джерел за період 1998-2013 рік у сумі 393   927, 66 грн. 
		Позивач стверджує, що джерелами коштів на придбавання земельної ділянки, квартири, автомобіля були власні заощадження та фінансова допомога родини, зокрема грошові кошти для придбання квартири надавалися сестрою позивача та їх батьками, а квартира придбана з метою перевезення батьків з Автономної Республіки Крим до Києва. 
		Відносно транспортного засобу, ОСОБА_2 зазначила, що останній придбаний за рахунок грошових коштів, частина яких була отримана як позика у двоюрідного брата ОСОБА_3.
		В той же час, згідно пояснень позивача земельна ділянка також була придбана за рахунок власних заощаджень та фінансової допомоги родини. 
		ОСОБА_2 акцентувала увагу на тому, що фінансовий стан її сім'ї податковим органом не перевірявся, а власні заощадження були накопичені нею ще за час праці приватним підприємцем та продавцем консультантом. За таких обставин, посилання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві у висновку про отримання позивачем доходів із законних джерел за період 1998-2013 рік у сумі 393   927, 66 грн. є безпідставними.  
		Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначено Законом України "Про очищення влади" 16.09.2014 № 1682-VII (далі - Закон № 1682-VII). 
		Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 1682-VII очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
		Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону (ч. 3 ст. 1 Закону № 1682-VII). 
		В силу приписів п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування. 
		При цьому, заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел (ч. 8 ст. 3 Закону № 1682-VII). 
		Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 1682-VII особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).
		Перевірці у відповідності до ч. 5 ст. 5 Закон № 1682-VII підлягають:
		1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;
		2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - перевірка) врегульовано Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.11.2014 №1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162 (далі - Порядок №1100). 
		Дія цього Порядку поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені частиною четвертою статті 5 Закону. Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.
		Згідно п. 2 Порядку №1100 перевірки проводяться апаратом Державної фіскальної служби України, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.
		Пунктом 3 Порядку №1100 визначено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові:
		1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
		2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки (послужного списку) особи, стосовно якої проводиться перевірка;
		3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
		аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
		порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
		порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
		4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
		5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
		6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
		Відповідно до змісту п. 4 Порядку №1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів. Окрім того, при перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.
		Поряд з цим, пунктом 6 Порядку регламентовано, що для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інформаційної системи "Податковий блок", зокрема про:
		джерела отримання доходів;
		об'єкти оподаткування;
		суму нарахованих та/або виплачених доходів.
		Під час перевірки пошук наявної в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкової інформації щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, здійснюється з використанням реєстраційного номера облікової картки платника податків, зазначеного в позиції 1 декларації. У разі відмови такої особи через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків такий пошук здійснюється за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією та номером паспорта громадянина України, які зазначені в позиції 1 декларації.
		Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.
		За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.
		Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
		Про встановлення недостовірності відомостей, які підлягали перевірці згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказується у висновку про результати перевірки у разі, якщо вартість майна (майнових прав), набутого (набутих) особою, стосовно якої проводилася перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
		Відповідно до змісту п. 12 Порядку №1100 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.
		При цьому, особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.
		Як зазначено позивачем у позовній заяві, 05.11.2015 до Міністерства аграрної політики та продовольства України надійшов лист Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві зі списком осіб, які повинні з'явитися до органів державної фіскальної служби для надання підтвердних документів та пояснень з приводу майна зазначеного декларацією. 
		Так, згідно змісту висновку, останній прийнятий з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_2, що не заперечується останньою. 
		Як було встановлено оскаржуваним висновком, вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого нею за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отриманій ОСОБА_2 із законних джерел. 
		Позивач стверджує, що джерелами коштів на придбання майна зазначеного в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік були власні кошти та фінансова допомога родини. 
		Так, ОСОБА_2 вказує, що транспортний засіб марки Toyota Auris, 2009 року випуску придбано нею, зокрема за рахунок позики отриманої від двоюрідного брата ОСОБА_3. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		В силу приписів ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України). 
		Втім, позивачем не було надано документів на підтвердження отримання позики від двоюрідного брата ОСОБА_3. Водночас, судом не встановлено фактів подання зазначених документів Державній податковій інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. 
		За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що означені доводи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами. 
		Що стосується посилань ОСОБА_2 на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок коштів  сестри останньої, їх батьків та власних заощаджень, суд зазначить наступне. 
		В матеріалах справи відсутні будь - які документи на підтвердження обставин передачі, зокрема договору дарування грошових коштів, позивачу її батьками та сестрою. В той же час, пояснення ОСОБА_4 щодо передачі грошових коштів останньою позивачу та засвідчення факту передачі їхніми батьками грошових коштів ОСОБА_2 жодним чином документально не підтвердженні. 
		Крім того, посилання позивача на сплату грошових коштів за придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 разом з родиною частинами протягом року також жодними документами не підтверджено. 
		Разом з цим, згідно договору купівлі-продажу квартир від 21.11.2012 покупцем є ОСОБА_2. 
		Відповідно до п. 3.5. зазначеного договору платежі за придбану квартиру здійснюються саме покупцем, тобто ОСОБА_2. 
		Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу квартир від 21.11.2012 визначено, що право власності на квартиру переходять до покупця. 
		З вказаного слідує, що грошові кошти сплачувалися саме ОСОБА_2.
		Поряд с цим, суд критично ставиться до посилання позивача щодо отримання половини спільних сімейних заощаджень, за наслідком розірвання шлюбу з ОСОБА_5, з огляду на наступне. 
		В матеріалах справи міститься рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25.09.2013, яким визнано право власності та встановлено порядок користування житловим приміщенням після розлучення ОСОБА_2 та ОСОБА_5. У вказаному рішенні відсутні будь - які відомості щодо розподілу спільних сімейних заощаджень між позивачем та її колишнім чоловіком. 
		Окрім цього, матеріали справи не містять документів на підтвердження джерел отримання коштів для придбання земельної ділянки. 
		Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України). 
		За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належних та допустимих доказів щодо джерел коштів, за рахунок яких придбано майно зазначене в декларації позивачем не надано, а судом не встановлено. 
		Доводи позивача в частині не перевірки доходів членів її сім'ї не заслуговують на увагу, адже відповідно до п. 1 Порядку №1100 перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться. Тобто, у контролюючого органу відсутній обов'язок встановлення та перевірки доходів сім'ї декларанта (особи, яка перевіряється). 
		Суд звертає увагу, що в декларації про майно, доходи і зобов'язання фінансового характеру за 2014 позивачем в графі члени сім'ї декларанта не зазначено родичів. Вказане, в свою чергу, додатково свідчить про безпідставність тверджень ОСОБА_2 щодо необхідності перевірки доходів членів її сім'ї. 
		За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування висновку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2015 №3252/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", в частині невідповідності вартості майна, вказаного ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманих із законних джерел, а відтак в задоволені позовних вимог в цій частині слід відмовити. 
		Згідно з ч. 14 ст. 5 Закону № 1682-VII керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.
		Аналіз вказаного дає суду підстави стверджувати, що за наслідком надходженням висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої керівник органу звільняє особу відносно якої встановлена зазначена невідповідність. 
		Приймаючи до уваги те, що висновок Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2015 №3252/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", в частині невідповідності вартості майна, вказаного ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманих із законних джерел скасуванню не підлягає, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог, як похідних. 
		          Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.  
		За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		УХВАЛИВ :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2016 року - без змін.
		Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
		Головуючий                               суддя                                                                                                                      Є.І.Мєзєнцев
		                                                                                            
		                  суддя                                                                                                                       Н.Е.Старова
		                                               
		                                           суддя                                                                                                                       В.В.Файдюк
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Мєзєнцев Є.І.            
		 
		Судді:                                                                                           Файдюк В.В. 
		 
		                                                                                                                    Старова Н.Е.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...