Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/347/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2016. Зареєстровано: 20.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2016.
Дата набрання законної сили: 26.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13.04.2016р.    Справа№ 914/347/16 
		Суддя господарського суду Львівської області, ОСОБА_1 розглянувши матеріали справи 
		за позовом: Керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів)
		до відповідача: Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд» (м. Львів)
		третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецавтобаза громадського харчування» (м. Львів)
		про: стягнення заборгованості за договором у розмірі 1 546 885,84 грн.
		Суддя: Пазичев В.М.
		При секретарі: Черменєвій В.С.
		Представники:
		від прокурора: Шевчук В.В.  посвідчення № 027882 від 30.07.2012 року, прокурор відділу Прокуратури Львівської області.
		від позивача: ОСОБА_2  довіреність № 23-52 від 15.09.2015 року.
		від відповідача: ОСОБА_3  довіреність № 154 від 21.07.2014 року.
		від третьої особи: ОСОБА_4  довіреність б/н від 15.02.2016 року.
		Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів) до Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд» (м. Львів), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецавтобаза громадського харчування» (м. Львів) про стягнення заборгованості за договором у розмірі 1 546 885,84 грн.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.02.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 23.02.2016 року. Ухвалою суду від 23.02.2016 року розгляд справи відкладено до 24.03.2016 року, в звязку з відсутністю представників прокурора, позивача та відповідача. Ухвалою суду від 24.03.2016 року розгляд справи відкладено до 13.04.2016 року, для надання доказів.
		Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.02.2016 року, про відкладення від 23.02.2016 року, від 24.03.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
		22.03.2016 року за вх. № 1666/16 представник прокурора подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України та відкладення розгляду справи.
		Клопотання прокурора за вх. № 1666/16 від 22.03.2016 року про продовження строку розгляду справи  задоволено. Строк вирішення спору, в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено на 15 днів.
		13.04.2016 року за вх. № 16107/16 прокурор та позивач подали спільне пояснення, відповідно до якого не заперечують проти розстрочення сплати відповідачем позивачу суми боргу на сім місяців рівними частинами.
		Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.02.2016 року, про відкладення від 23.02.2016 року, від 24.03.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
		23.02.2016 року за вх. № 7171/16 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
		Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.02.2016 року, про відкладення від 23.02.2016 року, від 24.03.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
		22.02.2016 року за вх. № 7048/16 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
		24.03.2016 року за вх. № 1730/16 відповідач подав заяву про затвердження мирової угоди.
		12.04.2016 року за вх. № 15934/16 відповідач подав відзив на позовну заяву.
		13.04.2016 року за вх. № 16108/16 відповідач подав клопотання про розстрочення сплати позивачу суми боргу на сім місяців рівними частинами.
		Третя особа вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.02.2016 року, про відкладення від 23.02.2016 року, від 24.03.2016 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання забезпечила.
		13.04.2016 року за вх. № 16056/16 третя особа подала пояснення по справі.
		Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 13.04.2016 року.
		 
		Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
		Як зазначено у позовній заяві, за результатами розгляду листа Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 2301-вих-137 від 05.02.2016 р., місцевою прокуратурою встановлено, що 26.01.2012 р., на виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Корпорацією будівельних підприємств «Карпатбуд» (надалі - відповідач), ТзОВ «Спецавтобаза громадського харчування» укладено договір про пайову участь № 39 про «Проектування та будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків на вул. Під Голоском, 4 та на вул. Варшавській, 201 зі знесенням існуючої будівлі» (надалі - Договір) у відповідності до п. 1.1 якого, Генпідрядник (відповідач) зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим Договором.
		Прокурор зазначає, що згідно із попереднім розрахунком пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для ТзОВ «Спецавтобаза громадського харчування» при проектуванні та будівництві комплексу багатоквартирних житлових будинків на вул. Під Голоском, 4 та на вул. Варшавській, 201 зі знесенням існуючої будівлі, в ході візування проекту наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво ТзОВ «Спецавтобаза громадського харчування» комплексу багатоквартирних житлових будинків на вул. Під Голоском, 4 та на вул. Варшавській, 201, зі знесенням існуючої будівлі», який проведено 20.01.2012 р., розмір пайового внеску становить 1596885,84 грн.
		Прокурор наголошує, що згідно з п. 2.2. Договору, відповідач зобов'язується сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 1596885,84 грн. в декілька етапів:
		50000,00 грн. по 30.01.2012 р.;
		748442,92 грн. по 30.11.2013 р.;
		798442,92 грн. по 30.12.2015 р.
		Прокурор звертає увагу на те, що, у відповідності до Додаткової угоди № 420 від 26.12.2013 р. про внесення змін до Договору про пайову участь від 26.01.2012 р. № 39, внесено зміни до п. 2.2. вказаного Договору, згідно з якими відповідач зобов'язаний сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 1 596 885,84 грн. в декілька етапів:
		50 000,00 грн. по 30.01.2012 р.;
		1546885,84 грн. по 30.12.2015 р. (але не пізніше здачі об'єкта в експлуатацію).
		Прокурор зазначає, що 31.01.2012 р. відповідачем проведено оплату пайового внеску згідно із умовами Договору на суму 50 000,00 грн.
		Прокурор зазначає, що 26.01.2016 р. позивачем на адресу відповідача скеровано лист № 23-вих-20 про необхідність перерахування заборгованості на суму 1546885,84 грн., із сплати пайового внеску відповідно до умов Договору, однак останній не вчинив жодних дій відповідно до змісту вказаного листа та не надав жодної відповіді.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
		Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
		Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір про пайову участь № 39 від 26.01.2012 р. є чинним, інші зміни за згодою сторін не вносились, рішень суду щодо внесення змін, або розірвання Договору не постановлялось.
		Окрім того, згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами і позивачем договірні зобов'язання не порушувались.
		Відповідно до розділу 3 Договору, сторони несуть відповідальність за виконання взятих на себе за цим договором зобов'язань у порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України.
		За твердженням прокурора, оскільки відповідач не сплатив у визначені Договором строки всієї суми пайового внеску, що є значною для місцевого бюджету, то порушив умови Договору. Відтак, станом на 25.01.2016 року заборгованість відповідача по сплаті пайового внеску за Договором становить 1546885,84 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по додатковій угоді від 26.12.2013 р. № 420 до договору про пайову участь від 26.01.2012 р. № 39 ТзОВ «Спецавтобаза громадського харчування», КБП «Карпатбуд».
		Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобовязань не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання забезпечив.
		12.04.2016 року за вх. № 15934/16 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за період часу розгляду судової справи в господарському  суді, з дати порушення провадження у справі (10.02.2016 р.), станом на 11.04.2016 р., Корпорацією БП «Карпатбуд» трьома платіжними дорученнями (платіжним дорученням № 63 від 17.02.2016 р., платіжним дорученням № 87 від 01.03.2016 р., платіжним дорученням № 98 від 11.04.2016 р.) частково сплачена сума боргу у розмірі 464065,74 грн. (належно завірені копії платіжних доручень додано до матеріалів справи). За твердженням відповідача, сума боргу, що залишилась до оплати, становить 1082820 (один мільйон вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять) гривень 10 копійок.
		13.04.2016 року за вх. № 16108/16 відповідач подав клопотання про розстрочення сплати позивачу суми боргу на сім місяців рівними частинами.
		Відповідач зазначає, що на даний час у Корпорації БП «Карпатбуд» склалися обставини, що ускладнюють повне і негайне погашення заборгованості перед позивачем за договором, а саме фінансові труднощі, обумовлені складною економічною ситуацією в країні, через нестачу коштів у людей для придбання квартир, що значно уповільнює продаж квартир та відповідно рух коштів, що призвело до суттєвого спаду у господарській діяльності, через що у відповідача немає можливості сплатити суму заборгованості разово одним платежем.
		У відповідності до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
		Враховуючи вищенаведене, відповідач просить суд розстрочити сплату відповідачем суми боргу на період часу до 30 листопада 2016 року з врахуванням наступного графіку сплати боргу:
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 31.05.2016 р.;
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 30.06.2016 р.;
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 31.07.2016 р.;
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 31.08.2016 р.;
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 30.09.2016 р.;
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 31.10.2016 р.;
		154688,62 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 62 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 30.11.2016 р.
		У своїх поясненнях третя особа зазначає, що 26.01.2012 року між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та Корпорацією будівельних підприємств «Карпатбуд» та ТзОВ «Спецавтобаза громадського харчування» укладено договір про пайову участь № 39 (надалі - Договір).
		Відповідно п. 1.1 Договору, Генпідрядник (відповідач) зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором.
		Відповідно до п. 2.2. Договору, генпідрядник (відповідач) зобов'язується сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 1 596 885, 84 грн. в декілька етапів:
		50 000,00 грн. - по 30.01.2012 р.;
		748 442, 92 грн. - по 30.11.2013 р.;
		798 442, 92 грн. - по 30.12.2015 р.
		Третя особа звертає увагу на те, що 26.12.2013 р. було укладено Додаткову угоду № 420 про внесення змін до договору про пайову участь від 26.01.2012 р. № 39, якою внесено зміни до п. 2.2. вказаного Договору, згідно з яким Генпідрядник (відповідач) зобов'язаний сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 1 596 885,84 грн. в декілька етапів:
		50 000,00 грн. по 30.01.2012 р.;
		1 546 885,84 грн. по 30.12.2015 р. (але не пізніше здачі об'єкта в експлуатацію).
		Третя особа зазначає, що Генпідрядником (відповідачем) 31.01.2012 року було проведено оплату пайового внеску згідно із умовами договору на суму 50000,00 грн., однак їй невідомі причини подальшого невиконання взятих на себе Генпідрядником (відповідачем) зобов'язань згідно Договору, так як представники Генпідрядника (відповідача) не надавали їй будь-якої інформації щодо причин несплати пайових внесків в строки, затверджені додатковою угодою від 26.12.2013 р. № 420.
		Крім цього, незважаючи на відомий їй факт невиконання Генпідрядником (відповідачем) своїх зобов'язань, вона позбавленна впливу на Генпідрядника в частині виконання зобов'язань перед Департаментом економічної політики Львівської міської ради.
		Таким чином, враховуючи вищезазначене, керуючись нормами цивільного законодавства щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань згідно Договору, третя особа не заперечує щодо задоволення позову про стягнення заборгованості за невиконані Генпідрядником (відповідачем) зобов'язання в межах Договору «Про пайову участь» № 39 від 26.01.2012 р.
		 
		При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
		На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
		Право на звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах держави передбачено ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
		Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
		Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, які вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Львівською місцевою прокуратурою № 3 встановлено, що, відповідно до п. 3.1. Положення про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №1697 від 03.04.2008 р. (зі змінами та доповненнями), уповноваженим виконавчим органом міської ради щодо нарахування та організації залучення сум інвестиційних внесків є департамент економічної політики.
		Згідно із п. 3.9. вищезазначеного положення, розподіл і цільове використання коштів інвестиційних внесків здійснюється відповідно до ухвал міської ради від 24.06.2004 р. № 1493 «Про цільовий фонд розвитку соціальної інфраструктури м. Львова» (зі змінами і доповненнями) та про міський бюджет м. Львова на відповідний рік.
		Водночас, незважаючи на факт існування протягом тривалого часу заборгованості, яка становить 1546885,84 грн., відповідний позов позивачем не пред'явлено, що зумовлено неналежним здійсненням своїх повноважень органом місцевого самоврядування, та, як наслідок, ненадходження коштів до відповідного бюджету.
		Таким чином, підставою для представництва інтересів держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради шляхом подання позову є несвоєчасне виконання та невиконання відповідачем умов Договору про пайову участь, яке призводить до зменшення фінансових надходжень до місцевого бюджету м. Львова, що веде до заподіяння шкоди інтересам держави, при неналежному здійсненні органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захисту цих інтересів.
		Відповідно до п.п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді; із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах; поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки.
		Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
		Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами  юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.
		Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
		Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
		За приписами статті 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
		Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
		Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюється у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової учсасті у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
		Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
		Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.
		Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
		Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається Договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до приписів ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
		Крім того, відповідно до п. 3.3 Положення про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради 03.04.2008 року № 1697 (зі змінами), міська рада окремою ухвалою, враховуючи несок юридичної та/або фізичної особи у соціально-економічний розвиток м. Львова, і поданням та обгрунтуванням Департаменту економічної політики і за погодженням з постійною комісією фінансів та планування бюджету, постійною комісією архітектури, містобудування та охорони історичного середовища і постійною комісією економічної політики повністю або частково може звільняти замовника від сплати пайового внеску. Оскільки, в матеріалах справи відсутня ухвала Львівської міської ради про звільнення відповідача від сплати пайового внеску, договір про пайові участь є чинним, відтак відповідач зобов'язаний виконати усі зобов'язання за договором.
		Як встановлено в ході судового розгляду справи, 26.01.2012 р. на виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Корпорацією будівельних підприємств «Карпатбуд» (надалі - відповідач), ТзОВ «Спецавтобаза громадського харчування» укладено договір про пайову участь № 39 про «Проектування та будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків на вул. Під Голоском, 4 та на вул. Варшавській, 201 зі знесенням існуючої будівлі» (надалі - Договір) у відповідності до п. 1.1 якого, Генпідрядник (відповідач) зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим Договором.
		Згідно із попереднім розрахунком пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для ТзОВ «Спецавтобаза громадського харчування» при проектуванні та будівництві комплексу багатоквартирних житлових будинків на вул. Під Голоском, 4 та на вул. Варшавській, 201 зі знесенням існуючої будівлі, в ході візування проекту наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво ТзОВ «Спецавтобаза громадського харчування» комплексу багатоквартирних житлових будинків на вул. Під Голоском, 4 та на вул. Варшавській, 201, зі знесенням існуючої будівлі», який проведено 20.01.2012 р., розмір пайового внеску становить 1596885,84 грн.
		Згідно з п. 2.2. Договору, відповідач зобов'язується сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 1596885,84 грн. в декілька етапів:
		50 000,00 грн. по 30.01.2012 р.;
		748 442, 92 грн. по 30.11.2013 р.;
		798 442, 92 грн. по 30.12.2015 р.
		У відповідності до додаткової угоди № 420 від 26.12.2013 р. про внесення змін до Договору про пайову участь від 26.01.2012 р. № 39, внесено зміни до п. 2.2. вказаного Договору, згідно з якими відповідач зобов'язаний сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 1 596 885,84 грн. в декілька етапів:
		50 000,00 грн. по 30.01.2012 р.;
		1546885,84 грн. по 30.12.2015 р. (але не пізніше здачі об'єкта в експлуатацію).
		31.01.2012 р. відповідачем проведено оплату пайового внеску, згідно із умовами Договору, на суму 50 000,00 грн.
		26.01.2016 р. позивачем на адресу відповідача скеровано лист № 23-вих-20 про необхідність перерахування заборгованості на суму 1546885,84 грн. із сплати пайового внеску, відповідно до умов Договору, однак останній не вчинив жодних дій відповідно до змісту вказаного листа та не надав жодної відповіді.
		Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір про пайову участь № 39 від 26.01.2012 р. є чинним, інші зміни за згодою сторін не вносились, рішень суду щодо внесення змін, або розірвання Договору не постановлялось.
		Відповідно до розділу 3 Договору, сторони несуть відповідальність за виконання взятих на себе за цим договором зобов'язань у порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України.
		12.04.2016 року за вх. № 15934/16 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за період  часу розгляду судової справи в господарському суді, з дати порушення провадження у справі (10.02.2016 р.), станом на 11.04.2016 р., Корпорацією БП «Карпатбуд» трьома платіжними дорученнями (платіжним дорученням № 63 від 17.02.2016 р., платіжним дорученням № 87 від 01.03.2016 р., платіжним дорученням № 98 від 11.04.2016 р.) частково сплачена сума боргу у розмірі 464065,74 грн. За твердженням відповідача, сума боргу, що залишилась, становить 1082820 (один мільйон вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять) гривень 10 коп.
		Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:
		1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
		1-1) відсутній предмет спору;
		2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
		4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;
		5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;
		6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;
		7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
		Враховуючи обставини сплати частини боргу відповідачем, що викладені у заяві відповідача від 12.04.2016 року за вх. № 15934/16, а також те, що такі дії не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 464065,74 грн., на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України.
		Однак, 464065,74 грн. боргу відповідач сплатив лише після подачі позовної заяви, що підтверджується платіжним дорученням № 63 від 17.02.2016 р., платіжним дорученням № 87 від 01.03.2016 р., платіжним дорученням № 98 від 11.04.2016 р.
		Отже, як вбачається з представлених суду доказів, оплата боргу, стягнення якого є предметом спору, відбулась тільки після звернення позивача з позовом до суду.
		Оскільки відповідач не сплатив у визначені Договором строки всієї суми пайового внеску, то порушив умови Договору. Відтак, станом на 25.01.2016 року заборгованість відповідача по сплаті пайового внеску за Договором становить 1082820 (один мільйон вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять) гривень 10 коп.
		У відповідності до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
		У своєму клопотанні від 13.04.2016 року за вх. № 16108/16, враховуючи обставини, що ускладнюють повне і негайне погашення заборгованості перед позивачем за договором, а саме фінансові труднощі, що обумовлені складною економічною ситуацією в країні, через нестачу коштів у людей для придбання квартир, що значно уповільнює продаж квартир та, відповідно, рух коштів, що призвело до суттєвого спаду у господарській діяльності, відповідач просить суд розстрочити сплату ним суми боргу на період часу до 30 листопада 2016 року з врахуванням наступного графіку сплати боргу:
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 31.05.2016 р.;
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 30.06.2016 р.;
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 31.07.2016 р.;
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 31.08.2016 р.;
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 30.09.2016 р.;
		- 154688,58 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 58 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 31.10.2016 р.;
		- 154688,62 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 62 коп.), шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 30.11.2016 р.
		13.04.2016 року за вх. № 16107/16 прокурор та позивач подали спільне пояснення, відповідно до якого не заперечують проти розстрочення сплати відповідачем позивачу суми боргу на сім місяців рівними частинами, згідно графіку погашення, поданого відповідачем.
		Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для розстрочки/відстрочки можуть бути конкретні обставини,  що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочку/відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
		Проаналізувавши матеріали справи, з метою надання можливості добровільного виконання заявником судового рішення, з урахуванням обставин, викладених у заяві про розстрочення виконання рішення, заява відповідача про відстрочення на сім місяців виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/347/16 підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.
		Враховуючи, що прокурором та позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, не надав доказів погашення боргу в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд» про стягнення заборгованості за договором у розмірі 1082820 (один мільйон вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять) гривень 10 коп. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
		Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
		Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру  1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1378,00 грн., та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
		Як доказ сплати судових витрат, прокурор подав платіжне доручення № 60 від 03.02.2016 року на суму 23203,30 грн. про сплату судового збору.
		Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України,  суд -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги  задоволити частково.
		2. Стягнути з Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд» (79044, м. Львів, вул. Княгині Ольги, будинок 5В, код ЄДРПОУ 30477237) на користь міського бюджету м. Львова (розрахунковий рахунок № 31511921700002, код платежу 24170000 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 38008294, отримувач: міський бюджет м. Львова) заборгованість зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова у розмірі 1082820 (один мільйон вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять) гривень 10 коп. шляхом розстрочення виконання рішення на 7 місяців рівними частинами щомісячно з дня набрання законної сили ухвали про розстрочку виконання рішення у таких розмірах:
		- до 31.05.2016 р. - 154688,58 грн.;
		- до 30.06.2016 р. - 154688,58 грн.;
		- до 31.07.2016 р. - 154688,58 грн.;
		- до 31.08.2016 р. - 154688,58 грн.;
		- до 30.09.2016 р. - 154688,58 грн.;
		- до 31.10.2016 р. - 154688,58 грн.;
		- до 30.11.2016 р. - 154688,62 грн.
		3. Стягнути з Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд» (79044, м. Львів, вул. Княгині Ольги, будинок 5В, код ЄДРПОУ 30477237) на користь Прокуратури Львівської області (отримувач: прокуратура Львівської області, код ЄДРПОУ 02910031, банк платника Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 35211093000774, код класифікації видатків бюджету 2800) 23203 (двадцять три тисячі двісті три) грн. 30 коп. судового збору.
		4. Провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 464065,74 грн.  припинити.
		5. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили. 
		 
		 
		Суддя                                                                                        Пазичев В.М.
		 
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.04.2016 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...