Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 661/6139/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2016. Зареєстровано: 20.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2016.
Дата набрання законної сили: 19.04.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		<s> </s>
		Єдиний унікальний номер справи: 661/6139/13-к
		Номер провадження: 11/791/154/16    Головуючий в 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ч.2 ст.190 КК України         Доповідач: ОСОБА_2 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   19 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
		Головуючого судді: ОСОБА_2 
		Суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4 
		З участь прокурора: ОСОБА_5 
		секретаря: ОСОБА_6 
		 засудженого: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		захисника: ОСОБА_9 
		потерпілого:  ОСОБА_10 
		предсьавника потерпілого: Шиліна 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора по кримінальному провадженню на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від «23» січня 2015 року, щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 
		В С Т А Н О В И Л А:
		Цим вироком засуджені:
		 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м.Нова Каховка Херсонської області, одружений і маючий на утриманні неповнолітню дитину, з вищою освітою, працюючий заступником міського голови м.Н.Каховка, не судимий, зареєстрований та мешкаючий по АДРЕСА_1 , -за ст. 190 ч.2-ст.15ч.2 КК України до 2 років обмеження волі. 
		На підставі ст. 55 КК України йому призначено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах місцевого самоврядування на 2 роки.
		В силу ст. 75 КК України обвинувачений звільнений від відбування призначеного покарання (основного) з іспитовим строком 1 рік 6 місяців і до нього застосовані обмеження, передбачені п.п. 2;3;4 ст. 76 КК України. 
		Він же виправданий за ст. 364 ч.1 КК України за відсутністю в його діянні складу вказаного правопорушення;
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,громадянин України, уродженець м. Новоград-Волинський  Житомирської області, з середньо-спеціальною освітою не працюючий, одружений та маючий на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає по АДРЕСА_2 , -
		за ст. 15ч.2-ст.190ч.2 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік. 
		Відповідно до п.п. 2;3;4 ст.76 КК України до нього застосовані обмеження.
		На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України.
		Цим же вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України та виправдано за відсутності в його діянні складу даного кримінального правопорушення. 
		З ОСОБА_8 та ОСОБА_7 стягнуто в рівних частинах на користь держави витрати в сумі 4505,2 грн.
		Позовна заява потерпілого ОСОБА_10 про стягнення матеріальних збитків у сумі 30000 грн. залишено без задоволення. 
		Вироком суду вирішено долю речових доказів та інші питання у кримінальному провадженні.
		Згідно з вироком суду  ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнано винуватими та засуджено за те, що ОСОБА_8 працюючи на посаді заступника міського голови міста Нова Каховка, діючи за попередньою змовою з непрацюючим ОСОБА_7 , спільно і узгоджено з останнім, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою протиправного заволодіння чужим майном шляхом введення ПП «Лік» в оману заволодів грошима цього підприємства за наступних обставин.
		Так, комерційний директор ОСОБА_10 , побоюючись можливого заподіяння шкоди законним інтересам ПП «ЛІК», в один з днів на початку липня 2013 року, зателефонував ОСОБА_11 знаючи, що той підтримує дружні стосунки з ОСОБА_12 і попросив його допомоги все владнати. ОСОБА_11 діючи узгоджено з ОСОБА_8 наступного дня, у денний час, знаходячись у невстановленому місці, зателефонував ОСОБА_10 і повідомив про необхідність надання йому для подальшої передачі ОСОБА_8 грошей у сумі 20 000 грн.
		Продовжуючи реалізацію вказаного спільного умислу 31 липня 2013 року, близько 18 год. у м. Нова Каховка, на літньому майданчику кафе «Волна», за адресою: просп. Дніпровський, 38, ОСОБА_7 , діючи узгоджено з ОСОБА_8 , переконав ОСОБА_10 передати раніше обумовлену грошову винагороду за вирішення питань щодо не проведення перевірок господарської діяльності ПП «ЛІК» правоохоронними та державними контролюючими органами. З цією ж метою, продовжуючи реалізацію спільного умислу, за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , у денний час, 14 серпня 2013 року та 26 серпня 2013 року, знаходячись у невстановленому місці, зателефонував ОСОБА_10 , остаточно створивши цим у останнього впевненість наявності у ОСОБА_8 повноважень на вирішення питань щодо ненадання вказівок про проведення перевірок господарської діяльності ПП «ЛІК» відповідними органами та необхідності і вигідності надання ним грошей.
		Доводячи до кінця реалізацію вищевказаного спільного умислу ОСОБА_7 , діючи узгоджено з ОСОБА_8 , 28 серпня 2013 року близько 19 год., знаходячись у приміщенні кафе «Роджер», розташованого на розі вул. Букіна і вул. Войтова у м. Нова Каховка, Херсонської області одержав від ОСОБА_10 раніше обумовлену грошову винагороду у сумі 20 000 гривень. Частину цих коштів, у розмірі 10 000 грн., ОСОБА_7 залишив собі, а іншу частину у сумі 10 000 гривень, у той же день, близько 20 год., у АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_8 передав останньому. Однак вказаними коштами ОСОБА_7 і ОСОБА_8 розпорядитись та скористатись не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки одразу після одержання грошей їх було викрито співробітниками ОВС.
		Також, ОСОБА_8 органами досудового слідства обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - зловживання владою, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам громадян та державним інтересам, що полягає у підриві авторитету та престижу Новокаховської міської ради, яка є органом місцевого самоврядування, а ОСОБА_7 - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України, як пособництво у зловживанні владою, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам громадян та державним інтересам, що полягає у підриві авторитету та престижу Новокаховської міської ради, яка є органом місцевого самоврядування.
		Проте міський суд вироком ОСОБА_8 і ОСОБА_7 визнав невинуватими у вчиненні згаданих кримінальних правопорушень, та виправдав ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 364 КК України, а ОСОБА_7 -за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України за відсутності в їх діяннях складу цих злочинів.
		Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обвинувачувались у тому, що 23 липня 2013 року близько 19 год. 12 хв. поблизу будівлі магазину «40 Святих», за адресою: м. Нова Каховка, вул. Маяковського, 15, в автомобілі марки «ВАЗ 2121», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_13 , діючи узгоджено з ОСОБА_8 , одержав від введеного ОСОБА_8 та ним в оману ОСОБА_10 передану останнім частину раніше обумовленої грошової винагороди у сумі 10 000 грн., за вирішення питань щодо не проведення перевірок господарської діяльності ПП «ЛІК» правоохоронними та державними контролюючими органами.
		Однак, суд першої інстанції цей епізод злочинної діяльності виключив з обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , оскільки досудове розслідування за згаданим епізодом розпочалося з порушенням вимог ст. 214 КПК України.
		В апеляційних скаргах:
		- обвинувачений ОСОБА_8  просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, за яким визнати його невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.15-ст.190ч.2 КК України та виправдати. На обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки покази потерпілого ОСОБА_10 є непослідовними про обставини події і протиріччя в його показах судом не усунуті. На думку апелянта, покази свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 не є об`єктивними, до того ж порушені вимоги ст. 214 ч.2 КПК України за епізодом передачі ОСОБА_10 10000 грн. Передані їм ОСОБА_7 гроші в сумі 20000 грн. це є обставиною, яка йому не була відома. Негласні слідчі дії проведено з порушенням вимог ст. 41 та ст. 246 КПК України, а тому ці дії не є недопустимими доказами, а також порушені вимоги ст. 290 ч.12 КК України, оскільки захист не був ознайомлений при відкритті провадження з процесуальними документами щодо заведення оперативно-розшукової справи та ухвалами слідчого судді. До того ж не доведено попередньої змови між ним та ОСОБА_7 на отримання коштів від потерпілого. Апелянт також рахує, що судом допущено порушення презумпції невинуватості.
		- Прокурор просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, за яким призначити  ОСОБА_8  покарання за ст. 190 ч.2 КК України (в редакції Закону від 21.02.2014 року) у вигляді 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу; за ст. 364 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на 3 роки, зі штрафом 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на підставі ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на 3 роки, зі штрафом в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а  ОСОБА_7  за ст. 190 ч.2 КК України до штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ст.27ч.5-ст.364ч.1 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, зі штрафом в розмірі 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на підставі ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі, зі штрафом в розмірі 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та задовольнити цивільний позов потерпілого. 
		На обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор посилається на те, що дії обвинувачених необґрунтовано перекваліфіковані на ст.15ч.2-ст.190ч.2 КК України, оскільки, на думку апелянта, обвинувачені грошовими коштами фактично заволоділи та розпорядились ними на власний розсуд закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном, тобто з моменту настання можливості розпоряджатися таким майном. 
		Також вказує на безпідставне виключення судом з обсягу обвинувачення незаконне заволодіння обвинуваченими 23.07.2013 року належними потерпілому 10000 грн., оскільки факт заволодіння цими коштами підтверджується зібраними оперативними підрозділами доказами, які здобуті відповідно до діючого законодавства і в матеріалах провадження є відомості, надані прокуратурою області щодо законності заведення оперативно-розшукової справи та проведення у ній оперативно-розшукових заходів. 
		Апелянт вказує на порушення судом вимог ст. 374 КПК України, оскільки у мотивувальній частині вироку не зазначено формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі в визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання, зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		У апеляційній скарзі також вказується на необґрунтоване виправдання обвинувачених за ст. 364 КПК України, оскільки висновок суду протирічать в цій частині обставинам, встановленим під час судового розгляду за тих підстав, що ОСОБА_8 не зміг би заволодіти грошовими коштами потерпілого без використання свого службового становища.
		Зазначає що суд призначаючи засудженим покарання із застосуванням ст. 75 КК України, не врахував у достатньому ступінь тяжкості, характеру суспільної небезпеки вчиненого та обставини його вчинення і належним чином не мотивував своє рішення. Призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених. 
		Заслухавши доповідача; прокурора, який прохав апеляційну скаргу прокурора по кримінальному провадженню задовольнити частково, де просив винести вирок яким засудити обвинувачаченних за ст. 190 ч. 2 КК України а апеляцію обвинуваченного ОСОБА_8  без задоволення, потерпілий та його представник просили апеляційну скаргу прокурора задовольнити а апеляцію обвинуваченного ОСОБА_8 залишити без задоволення,в судових дебатах та останньому слові обвинувачений ОСОБА_8 прохав задовольнити його апеляційну скаргу, а обвинувачений ОСОБА_7 прохав залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, а також вислухавши захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_23 та прохання ОСОБА_8 і його захисника про застосування до ОСОБА_8 акту амністії, оскільки він має на утриманні неповнолітню дитину та є суб`єктом амністії, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, апеляція ОСОБА_8 задоволенню не підлягає, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 слід задовольнити з наступних підстав.
		Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 08 червня 2015 року вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 січня 2015 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7  залишено без змін та на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного йому покарання за ч.2 ст.15-ст.190ч.2 КК України.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2015 року ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 08 червня 2015 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у частині їх засудження за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України (по епізоду заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб від 28 серпня 2013 року у сумі 20 000 грн.) та звільнення ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» скасовано та призначено в цій частині новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказано що суд передчасно погодився з висновком суду першої інстанції про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_8 і ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 190 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК.
		У іншій частині ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 08 червня 2015 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 залишено без змін.
		Суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, статей 370, 373, 374 КПК правомірно виправдав ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 364 КК України, а ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України та зробив ґрунтовний аналіз доказів, що були надані стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_8 і ОСОБА_7 по епізоду введення в оману ОСОБА_10 та незаконного заволодіння ними грошей потерпілого 23.07.2014 року у розмірі 10 000 грн., та правомірно виключив цей епізод з обвинувачення
		Проте колегія суддів вважає що суд першої інстанції необґрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_8 , ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 190 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України оскільки при цьому неравильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
		Суд встановив - ОСОБА_8 працюючи на посаді заступника міського голови міста Нова Каховка, діючи за попередньою змовою з непрацюючим ОСОБА_7 , спільно і узгоджено з останнім, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою протиправного заволодіння чужим майном шляхом введення ПП «Лік» в оману заволодів грошима цього підприємства за наступних обставин.
		Так, комерційний директор ОСОБА_10 , побоюючись можливого заподіяння шкоди законним інтересам ПП «ЛІК», в один з днів на початку липня 2013 року, зателефонував ОСОБА_11 знаючи, що той підтримує дружні стосунки з ОСОБА_12 і попросив його допомоги все владнати. ОСОБА_11 діючи узгоджено з ОСОБА_8 наступного дня, у денний час, знаходячись у невстановленому місці, зателефонував ОСОБА_10 і повідомив про необхідність надання йому для подальшої передачі ОСОБА_8 грошей у сумі 20 000 грн.
		Продовжуючи реалізацію вказаного спільного умислу 31 липня 2013 року, близько 18 год. у м. Нова Каховка, на літньому майданчику кафе «Волна», за адресою: просп. Дніпровський, 38, ОСОБА_7 , діючи узгоджено з ОСОБА_8 , переконав ОСОБА_10 передати раніше обумовлену грошову винагороду за вирішення питань щодо не проведення перевірок господарської діяльності ПП «ЛІК» правоохоронними та державними контролюючими органами. З цією ж метою, продовжуючи реалізацію спільного умислу, за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , у денний час, 14 серпня 2013 року та 26 серпня 2013 року, знаходячись у невстановленому місці, зателефонував ОСОБА_10 , остаточно створивши цим у останнього впевненість наявності у ОСОБА_8 повноважень на вирішення питань щодо ненадання вказівок про проведення перевірок господарської діяльності ПП «ЛІК» відповідними органами та необхідності і вигідності надання ним грошей.
		Доводячи до кінця реалізацію вищевказаного спільного умислу ОСОБА_7 , діючи узгоджено з ОСОБА_8 , 28 серпня 2013 року близько 19 год., знаходячись у приміщенні кафе «Роджер», розташованого на розі вул. Букіна і вул. Войтова у м. Нова Каховка, Херсонської області одержав від ОСОБА_10 раніше обумовлену грошову винагороду у сумі 20 000 гривень. Частину цих коштів, у розмірі 10 000 грн., ОСОБА_7 залишив собі, а іншу частину у сумі 10 000 гривень, у той же день, близько 20 год., у АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_8 передав останньому. Вказані кошти ОСОБА_7 і ОСОБА_8 звернули на спільну користь та розпорядились ними на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
		Під час судового розгляду встановлено що обвинувачені  ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , за попередньою змовою між собою, шляхом обману отримали від потерпілого гроші. Частину отриманих 28.08.2013 року близько 19 години грошей від потерпілого ОСОБА_10 , у розмірі 10 000 грн., ОСОБА_7 у цей же день близько 20 години передав ОСОБА_8 за місцем проживання останнього, таким чином вже розпорядившись чужим майном, а ОСОБА_8 , у свою чергу, вказані гроші встиг сховати у себе в будинку у шафі, звідки вони, через деякий час, і були вилучені працівниками міліції, тим самим також розпорядившись ними. Після цього, з грошима у сумі 10 000 грн., які ОСОБА_7 залишив собі, він поїхав від будинку ОСОБА_8 , однак на шляху свого напрямку був затриманий працівниками правоохоронних органів, якими під час затримання ОСОБА_7 з барсетки останнього було вилучено гроші у сумі 10 000 грн., які він отримав під потерпілого ОСОБА_10 .
		Висновок суду про винність засуджених у вчиненні злочину передбаченого ст. 190 ч.2КК України, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджується зібраними по справі та дослідженими в суді доказами, заперечення проти звинувачення детально розглядалися судом і спростовані наведеними у вироку доказами: -
		Так, обвинувачений  ОСОБА_7 в судовому засіданні апеляційного суду не заперечував, що він отримав від потерпілого ОСОБА_10 20000 гривень з яких 10000 гривень передав ОСОБА_8 .
		Обвинувачений ОСОБА_8  в судовому засіданні апеляційного суду підтвердив що він отримав від ОСОБА_7  10000 гривень та що він отримав від потерпілого ОСОБА_10 документи 
		Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні апеляційного суду послідовно підтвердив, що у зв`язку з погрозами з боку ОСОБА_8 ініціювати перевірки його підприємства, якщо він для вирішення питання не сплатить 30000 грн. і реально боявся, що такі перевірки будуть, оскільки ОСОБА_8 займав посаду заступника міського голови, погодився на таку пропозицію і через родича ОСОБА_8  ОСОБА_7 почав передавати обумовлену суму грошей, однак до цього написав заяву до правоохоронних органів, які в подальшому контролювали передачу грошових коштів обвинуваченим.
		Так, за протоколом огляду від 28.08.2013 року проведено огляд коштів в сумі 20000 грн., які повернуті ОСОБА_10 для подальшої передачі /т.1, а.п. 42/. 
		З протоколу огляду місця події від 28.08.2013 року вбачається, що при затриманні ОСОБА_7 виявлені кошти номіналами 100 грн. в сумі 10000 грн. зі слідами хімічної обробки і кошти номіналом 100 та 200 грн. на загальну суму 26800 грн., а також проведені змиви з долонь рук ОСОБА_7 /т.1, а.п. 68-75/. 
		При обшуку 28.08.2013 року по АДРЕСА_1 .Каховка, де мешкає ОСОБА_8 , виявлено та вилучено пакунки з грошима, один з яких світився жовто-зеленим кольором, а також зроблені змиви з долонь рук останнього /т.1, а.п. 89-97/. 
		За висновками експертиз на серветках зі змивами з долонь рук ОСОБА_7 і ОСОБА_8 мається спецбарвник  люмінесцентний порошок, який має загальну родову приналежність зі зразками спецбарвника, наданого для дослідження. 
		Судом обґрунтовано зроблено висновки про законність проведених негласних оперативно-розшукових дій. 
		В судовому засіданні свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 підтвердили, що влітку 2013 року вони були понятими де у їх присутності були вилучені у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мічені гроші ОСОБА_10 про що і не заперечував обвинувачений  ОСОБА_7 . 
		Ці їх показання суд обґрунтовано визнав достовірними і поклав в основу вироку. Оскільки вони узгоджуються з показаннями самого засудженого  ОСОБА_8 та наведених потерпілим ОСОБА_10 а також підтверджені іншими зібраними по справі і належним чином перевіреними у судовому засіданні письмовими доказами. 
		Згідно ст. 190 КК України шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном, тобто при шахрайстві має місце вилучення майна із фонду власника або іншого володільця.
		Колегія суддів вважає, що в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України (шахрайство) заволодіння чужим майном шляхом обману за кваліфікуючою ознакою попередньої змови, вчинене групою осіб. 
		При таких обставинах колегія суддів вважає, що вирок суду в частині засудження  ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за с. 15 ч.2 ст. 190 ч.2 КК Українинеобхідно скасувати з ухваленням нового вироку в цій частині.
		Призначаючи  ОСОБА_8  покарання, колегія суддів, відповідно до вимог ст. 50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії середньої тяжкості, особу винного, який характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину. 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено. 
		З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що  ОСОБА_8  необхідно призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч.2 ст. 190 КК України, оскільки вказане покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Призначаючи  ОСОБА_7 покарання, колегія суддів, відповідно до вимог ст. 50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії середньої тяжкості, особу винного, який характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину. 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено. 
		З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що  ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч.2 ст. 190 КК України, оскільки вказане покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Подане обвинуваченим ОСОБА_7 клопотання про застосування до нього амністії підлягає задоволенню, оскільки він засуджений за злочин, який в силу ст. 12 КК України відноситься до злочинів середнього ступеня тяжкості, вперше притягається до кримінальної відповідальності, та відповідно до наданих документів, має на утриманні неповнолітню дитину  сина ІНФОРМАЦІЯ_3 і не позбавлений щодо дитини батьківських прав. 
		Подане обвинуваченим ОСОБА_8 клопотання про застосування до нього амністії підлягає задоволенню, оскільки він засуджений за злочин, який в силу ст. 12 КК України відноситься до злочинів середнього ступеня тяжкості, вперше притягається до кримінальної відповідальності, та відповідно до наданих документів, має на утриманні неповнолітню дитину  доньку ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_4 і не позбавлений щодо дитини батьківських прав.
		Цивільний позов судом обгрунтовано залишено без задоволення. 
		Керуючись ст.ст. 405, 407, п.3 ч. 1 407, 409, ч.1 ст.420 КПК України, колегія суддів, - 
		у х в а л и л а:
		Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, а апеляційну скаргу обвинуваченого за кримінальним провадженням ОСОБА_8  залишити без задоволення.     Вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 січня 2015 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в частині засудження їх за ч.2 ст.15-ст.190ч.2 КК України, та призначення ОСОБА_8 додаткового покарання на підставіст.55 КК України- скасувати.
		Визнати  ОСОБА_8 винуватим (за ч.2 ст.190 КК України) та призначити йому покарання за ч.2 ст.190 КК України (в редакції Закону від 21.02.2014 року) у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що складає 1700 гривень.
		Визнати  ОСОБА_7 винуватим(за ч.2 ст.190 КК України) та призначити йому покарання за ч.2 ст.190 КК України (в редакції Закону від 21.02.2014 року) у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що складає 1700 гривень.
		Подані обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_7  клопотання про застосування до них амністії задовольнити.
		На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання за ч.2 ст.190КК України.
		На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного йому покарання за ч.2 ст.190КК України.
		В решті вирок суду залишити без зміни.
		   Вирок набирає законної сили негайно та може бути оскаржений учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		   
		Судді: (три підписи)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...