Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11528/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 21.04.2016. Зареєстровано: 22.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2016.
Дата набрання законної сили: 20.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		"20" квітня 2016 р.                    м. Київ                                        К/800/60629/14 
		Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
		за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В., 
		представника позивача Возного О.І.,
		представника відповідача  Берегової А.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві     
		на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року  
		у справі № 826/11528/14
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екоальянс» (далі - позивач, ТОВ «НВО «Екоальянс»)
		до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві)
		про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ТОВ «НВО «Екоальянс» звернулось у серпні 2014 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дії відповідача щодо формування в акті від 01.08.2014 року № 3986/26-56-22-01-03/38392219 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Екоальянс» висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із усіма контрагентами позивача за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, визнання протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «НВО «Екоальянс» за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року та зобов'язання поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «НВО «Екоальянс» за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року.
		Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: ст. ст. 72, 74, 62, п. 54.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
		Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд маркет» за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, за результатами якої складено акт від 01.08.2014 року № 3986/26-56-22-01-03/38392219, яким встановлено порушення позивачем вимог:  п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим позивачем безпідставно віднесено до складу податкових зобов'язань при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ з ІІ «АВТ Баварія», ПАТ «АК «Київводоканал» Управління екологічного нагляду ПАТ «АК «Київводоканал», ТОВ «Юніком Авто», ТОВ «Центр-Експо», ТОВ «Георгій», ТОВ «Нафтова компанія «Народна», ПАТ «Отіс», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Атлант-М Дніпровська Набережна», ПАТ «Край Керма», ТОВ «Гранд Афіш Україна», ПАТ «Русин», ТОВ «Дункан Моторс», ПАТ «Комплекс «Либідський», ТОВ «Євротрансгруп», ТОВ «АВС Логістік Групп», КП «Київський Метрополітен» Структурний підрозділ «Служба матеріально-технічного постачання», ПАТ «Біофарма», ПАТ «Трест «Київміськбуд-3», ТОВ «Інтерагроінвест», ПАТ «Деревообробний комбінат № 7», ТОВ «Паритет», ТОВ «Медполіфарм», ТОВ «Глобальна ресторанна група - Україна», ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», ПАТ «Третій Київський Авторемонтний Завод», ДНВП «Електронмаш», ТОВ «Манго-Груп», ТОВ «Фламенко», ПАТ «Холодокомбінат № 3» в період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року суму у розмірі 219 507,00 гривень; п. 185.1 ст. 185, п. 187. 1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «Промбуд маркет» в період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року у розмірі 195 000,00 гривень.
		Підставою для висновків податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з вищезазначеними контрагентами стали висновки акту від 28.03.2014 року № 85/05-61-22-01/38654416 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд маркет» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями-постачальниками за період січень-лютий 2014 року.
		Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки висновки акту перевірки не породжують для позивача жодних правових наслідків, а доказів протиправності зміни даних податкової звітності ТОВ «НВО «Екоальянс» не подано, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.  
		Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем порушено норми чинного законодавства при формуванні висновків акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, а спираються виключно на інформацію, яка всупереч вимог ПК України отримана без дотримання встановленого законодавством порядку. Також, суд вважає передчасними висновки суду першої інстанції про те, що неподання позивачем у встановленому ст. 86 ПК України порядку заперечень до акту перевірки свідчить про неможливість настання юридичних наслідків виключно на підставі висновків акту перевірки, а тому позовні вимоги у вказаній частині є обґрунтованими. При цьому, судом зазначено, що самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси суб'єкта господарювання, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.  
		Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, та вважає, що судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, з огляду на наступне.
		Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
		Згідно із п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		При цьому, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.  
		В той же час, згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Разом з цим, наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок № 984), в п. 3 якого зазначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.
		Відповідно до п. 4 та п. 5 Порядку № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
		Згідно п. 6 Порядку № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
		Отже, у разі виявлення під час перевірки правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства, або безтоварні операції контролюючий орган повинен відобразити вказане в акті перевірки.
		Відповідно до п. 86.4 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
		Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені п. 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені п. 86.8 цієї статті.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що акт перевірки є службовим документом, у якому зафіксовано відповідні порушення податкового законодавства та який жодним чином не може порушувати права та інтереси позивача, що вчинені податковим органом дії щодо складання акту документальної невиїзної перевірки не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.
		Разом з тим, відповідно п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
		Судом першої інстанції було встановлено, що заперечення на висновки, викладені в акті перевірки до позивачем до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не подавались.
		Таким чином, колегія суддів  касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо формування в акті перевірки від 01.08.2014 року № 3986/26-56-22-01-03/38392219 висновків про відсутність реальності здійснення господарський операцій з усіма контрагентами позивача за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, оскільки викладені в акті перевірки висновки податкового органу не породжують для ТОВ «НВО «Екоальянс» настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.
		Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
		Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
		Тобто, сума грошового зобов'язання, яка зазначається у податковій декларації визначається платником податків самостійно, крім випадків, встановлених ст. 54 ПК України.
		При цьому, суд першої інстанції правомірно погодився з посиланням позивача на положення пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України, якими передбачено обов'язок винесення податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення.
		Водночас, судом першої інстанції зазначено, що позивач стверджує, що відповідачем на підставі акту перевірки від 01.08.2014 року № 3986/26-56-22-01-03/38392219 в односторонньому порядку внесено коригування показників податкової звітності ТОВ «НВО «Екоальянс» з ПДВ за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року до автоматизованої інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА» (АІС «Податковий блок»).
		Проте суд першої інстанції щодо твердження позивача про те, що відповідач зобов'язаний був включити до автоматизованої інформаційної бази «Податковий блок» відомості, виключно після винесення податкового повідомлення-рішення, вірно зазначив наступне.
		Так, ст. 16 Закону України «Про інформацію» встановлено, що податкова інформація - сукуність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України.
		Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.
		При цьому, у ст. 72 та ст. 74 ПК України зазначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
		Суд першої інстанції вірно зазначає, що на час звернення до суду із адміністративним позовом були чинні Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 року.
		Вказані Методичні рекомендації були запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.
		В п. 1.3 Методичних рекомендацій визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».
		Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач має право вносити записи до інформаційних баз даних «Податковий блок» щодо актів документальної перевірки.
		Разом із тим, суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту внесення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідних коригувань до АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА», оскільки відповідач у судовому засіданні зазначав, що коригувань податкових зобов'язань та податкового кредиту позивачу не здійснювалось.
		З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.  
		Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
		Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про задоволення позову підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити.
		Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року у справі № 826/11528/14 - скасувати.
		Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2014 року у справі № 826/11528/14 - залишити в силі. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Головуючий суддя:                                                                      І.О. Бухтіярова
		Судді:                                                                                            М.І. Костенко 
		                                                                                                      І.В. Приходько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...