Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/26834/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано судом: 22.04.2016. Зареєстровано: 22.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/26834/15-ц
		Провадження №2/761/1744/2016
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		29 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого-судді:          Волошина В.О..
		при секретарі:               Анісковець Г.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія «Жаріков Компані» про розірвання договору, стягнення авансового платежу, відшкодування моральної шкоди, -
		в с т а н о в и в :
		В вересні 2015р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ «Міжнародна адвокатська компанія «Жаріков Компані», в якому просив суд: 
		- розірвати договір-доручення № 699 від 21 травня 2013р. укладений між сторонами (далі по тексту - договір-доручення);
		- стягнути з відповідача на свою користь суму авансового платежу в розмірі 4500,0 грн.;
		- стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 10000,0 грн.
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 21 травня 2013р. між сторонами був укладений договір-доручення, відповідно до якого відповідач взяв на себе обов'язок від імені і за рахунок позивача здійснити в інтересах останнього необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення введення в експлуатацію об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 в термін до трьох календарних днів з моменту отримання оплати послуг. Відповідно до умов договору-доручення позивачем було сплачено відповідачу авансовий платіж в сумі 4500,0 грн. Станом на грудень 2013р. відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, послуги не були надані, грошові кошти в розмірі авансового платежу не повернуто. Позивач вважає, що відповідач порушує його права як сторони договору-доручення, а тому він вимушений звернутись до суду за захистом порушених прав. 
		До судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, з підстав зазначених в позові.
		Відповідач ТОВ «Міжнародна адвокатська компанія «Жаріков Компані», про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заперечень та клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав.
		Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		За правилами ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 
		Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
		Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 21 травня 2013р. між сторонами було укладено договір - доручення, відповідно до п. 1.1 якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе обов'язок від імені і за рахунок довірителя здійснити в інтересах останнього необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення введення в експлуатацію побудованого об'єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		Відповідно до пункту 2.1 цього договору-доручення, винагорода за виконання повіреним зобов'язань за цим договором складає 15000,0 грн.
		Згідно п. 2.2. договору - доручення довіритель сплачує аванс у розмірі 4500,0 грн. до початку виконання робіт на протязі 3-х банківських днів після підписання даного договору. До моменту отримання авансу повірений має право не приступати до виконання зобов'язань по договору.
		На виконання умов п. 2.2 вказаного договору-доручення, 21 травня 2013р. позивач ОСОБА_1 по квитанції до прибуткового касового ордера № 12 перерахував відповідачу авансовий платіж в розмірі 4500,0 грн. (а.с.8).
		Додатковою угодою до договору - доручення від 21 травня 2013р. сторони визначили, строки виконання комплексу дій за договором, а саме отримання декларації на початок робіт - 30 днів; отримання технічного паспорту БТІ - до 15 днів; отримання декларації про готовність об'єкта до експлуатації - до 30 днів; отримання свідоцтва про право власності - до 30 днів; реєстрація в державній реєстраційній службі - до 15 днів. (а.с.7).
		Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
		Відповідно до п. 3.1.3. договору - доручення, повірений зобов'язується по виконанню доручення надати довірителю письмовий звіт про виконану роботу.
		Згідно ч. 1 ст. 1004 ЦК України, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного доручення.
		Пунктом 3.1.4. договору - доручення визначено, що повірений зобов'язаний передати довірителю технічний паспорт БТІ та зареєстроване свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомості зазначений у п.1.1. в день підписання сторонами Акта приймання-передачі наданих послуг.
		Судом встановлено, що повірений не виконав дій згідно п. 3.1.4. договору - доручення, Акт приймання-передачі наданих послуг між сторонами не підписаний.
		Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів на спростування доводів позивача не надав.
		Враховуючи наявні обставини та виходячи із зазначених вище положень ЦК України, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання за договором - доручення не виконав. 
		Положеннями ч. 1 ст. 1008 ЦК України встановлено, що договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: відмови довірителя чи повіреного від договору; визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його дієздатним або визнання безвісно відсутнім; смерті довірителя або повіреного.
		Частина 2 цієї статті передбачає, що довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час.
		Згідно пп.8.3.2. п. 8.3. договору-доручення, цей договір може бути розірваним за рішенням суду.
		Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (п. 4) ч. 1 ст. 611 ЦК України).
		Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору - доручення у зв'язку з їх невиконанням, а тому такий договір - доручення підлягає розірванню із стягненням на користь позивача перерахованого авансу в розмірі 4500,0 грн. 
		Стосовно вимог позивача про стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 10000,0 грн., то в цій частині позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові №4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. 
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Відповідно до положень ст. ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. 
		Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
		Згідно п. 4) ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
		На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки сторони у справі перебували в договірних правовідносинах, характер яких не передбачає відшкодування моральної шкоди.
		Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 974,4 грн.
		Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 23, 610, 611, 612, 653, 837, 846, 847, 849, 852, 1167 ЦК України; суд, - 
		в и р і ш и в :
		 
		 
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія «Жаріков Компані» про розірвання договору, стягнення авансового платежу, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Розірвати договір-доручення № 699 укладений 21 травня 2013р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія «Жаріков Компані».
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна адвокатська компанія «Жаріков Компані» на користь ОСОБА_1 суму авансового платежу в розмірі 4500,0 /чотири тисячі п'ятсот/ грн., судовий збір в розмірі 974 /дев'ятсот сімдесят чотири/ грн. 40 коп.
		В решті позову відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної  скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...