Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/1032/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2016. Зареєстровано: 23.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/2053/16 
		Справа №754/1032/16-ц
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		     19 квітня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді Таран Н.Г.
		за участю секретаря судового засідання Чернишової А.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення суми боргу за договором позики -
		                                  В С Т А Н О В И В:
		У січні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь:  суму основного боргу за договорами позики в розмірі 2654,08 доларів США, що еквівалентно 62742,45 грн.; суму процентів за користування чужими коштами в розмірі 4615,24 грн.; суму інфляційних збитків у розмірі 40710,92 грн.
		В обґрунтування вказаного позову позивач зокрема зазначив, що в період з 06 листопада 2012 року по 09 січня 2013 року між ним та відповідачем були укладені в електронній формі договори займу титульних знаків в системі «WebMoney Transfer» мережі Інтернет, а саме: № 2394973 від 06.11.2012 року на суму 535,00 WMZ; № 2400329 від 26.11.2012 року на суму 557,00 WMZ; № 2449963 від 08.12.2012 року на суму 405,00 WMZ; № 2487722 від 29.12.2012 року на суму 1000,02 WMZ; № 2503432 від 09.01.2013 року на суму 500,00 WMZ, які були підписані позивачем і відповідачем аналогами власноручного підпису. Система обліку трансферту майнових прав вимог цифровими титульними знаками «WebMoney Transfer» - далі Система, є Системою онлайн-платежів і середовищем для ведення бізнесу між її учасниками. Власником та адміністратором Системи є компанія WM Transfer Ltd (реквізити: No. 35 New Road, PO Box 1708, Belize City, Belize), інтереси компанії WM Transfer Ltd представляє її Керуюча компанія UAB «DICSA BALTIK», розташована за адресою: Kraziu g. 21 (3 aukstas), LT - 01108, Vilnius, Lietuva, Lithuania. Дані компанії жодним чином не пов'язані з відносинами сторін, оскільки дані відносини регулюються сторонами в окремому договорі, а тому дані компанії не мають зацікавленості в результаті справи. Титульні знаки типу WMZ використовуються в Системі, є майновими правами, облік яких веде Гарант Системи по титульним знакам типу WMZ компанія Amstar Holdings Limited, (поштова адреса: 1 Limekiln Close, Dublin 6, Ireland). Титульні знаки типу WMZ як майнові права вимог оцінюються в Системі на умовах, що 1 титульний знак WMZ еквівалентний 1 долар СИТА. Логікою програмно-апаратного комплексу Системи передбачено, що кожен учасник (користувач) при реєстрації в Системі укладає в цифровому вигляді «Угода про трансферт майнових прав», розташоване на сайті Системи(http://www.webmoney.ru) у вигляді публічної оферти шляхом його акцепту, а так само даний учасник (користувач) самостійно вказує свої персональні дані. Зазначена угода є єдиним документом без згоди, з якими використання Системи неможливо. Система і її користувачі взаємодіють на підставі локальних нормативних актів застосовуються в Системі, а саме: Кодексу Системи «WebMoney Transfer», Угода про використання кредитного сервісу і правил ведення кредитної діяльності в Системі WebMoney Transfer», які розміщені на офіційному Інтернет - сайті (www.webmoney.ru) Згідно до вищевказаних договорів позивач передав у власність відповідачеві титульні знаки в об'ємі 2997,02 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто-сім цілих 02 сотих) WMZ, а позичальник (відповідач) зобов'язувався повернути титульні знаки в об'ємі 3526,14 (три тисячі п'ятсот двадцять шість цілих 14 сотих) WMZ в строки не пізніше визначених договорами позики титульних знаків (п.1.1 Договору), а саме: по договору № 2394973 від 06.11.2012 року на суму 625,95 не пізніше 30.01.2013 року; по договору № 2400329 від 26.11.2012 року на суму 657,26 не пізніше 25.02.2013 року; по договору № 2449963 від 08.12.2012 року на суму 477,90 не пізніше 08.03.2013 року; по договору № 2487722 від 29.12.2012 року на суму 1180,03 не пізніше 30.03.2013 року; по договору № 2503432 від 09.01.2013 року на суму 585,00 не пізніше 04.04.2013 року.   Однак, після закінчення строків, вказаних в договорах (п.1.1), відповідач свої зобов'язання по договорам виконав лише частково, хоча позивач в письмовій формі звертався до нього з вимогою про повернення боргу. Відповідач крім того, 23.11.2015 року отримав дану вимогу, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення № 5400126526071, та в грудні 2015 року знову лише частково повернув борг. Відповідно до п.1.3 вищевказаних договорів сторони домовились, що вартість одного титульного знаку WMZ дорівнює 1 долару США, а тому після спливу строку повернення позики, боржник має повернути 3526,14 (три тисячі п'ятсот двадцять шість доларів 14 центів) доларів США. Протягом 2014-2015 років відповідачем проводилась часткова сплата заборгованостей по договорам позики титульних знаків (зазначення платежів відображено в розрахунках), а також після отримання вимоги в листопада 2015 року відповідач самостійно вийшов на зв'язок та частково погасив заборгованості за двома договорами позики. Таким чином, загальна основна заборгованість без урахування інфляції та штрафних санкцій за користування чужими коштами за договорами позики титульних знаків станом на 14.01.2016 року складає 2654,08 доларів США. Згідно офіційного курсу НБУ за станом на 14.01.2016 року - сума боргу по договорам еквівалентна 62742,45 (шістдесят дві тисячі сімсот сорок дві грн. 45 коп.) гривень (курс НБУ на 14.01.2016 року відповідно до довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 14.01.2016 року 1 долар США = 23,64 грн.). Згідно п.п. 3.3-3.5 Договору, ідентифікація сторін проводиться індивідуальними ідентифікаційними номерами, ключами та паролями Власників WMID в системі WebMoney Transfer. Договори займу акцептовані на підписаний відповідачем в АСП особистими ключами із зазначенням дати та часу підписання. Крім того, ідентифікація користувача системи ВебМані Трансфер (WebMoney Transfer) була проведена третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «Дізекс» в інтересах представника WebMoney Transfer в Україні компінії «ВМ Україна». Відповідно до Рішення Національного банку України в 2015 році було видано свідоцтво № 22/1 від 21.05.2015 року щодо узгодження правил та реєстрації платіжної системи WebMoney в Україні. Титульний знак типу WMZ має певну майнову цінність, а саме, як встановлено Системою, він закріплює права вимоги з розрахунку, що 1 WMZ дорівнює 1 долару СІЛА. У Договорі предметом позики є права вимоги (титульні знаки типу WMZ), і затримка в їх поверненні тягне ті самі наслідки, що і невиконання договору позики, так як титульні знаки типу WMZ є ліквідними правами вимоги, за допомогою яких можна оплачувати товари або послуги, а також продавати їх (отримувати в замін грошові кошти). Оскільки відповідач отримав позику від позивача, та не виконав своє зобов'язання щодо її своєчасного повернення, позивач звернувся до суду щодо стягнення суми боргу в загальному розмірі 108068,61 грн. 
		В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились. Представником позивача на адресу суду направлено заяву про розгляд справи без його участі на підставі матеріалів позовної заяви. Вказав, що позов підтримує в повному обсязі, просив його задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Суду пояснив, що дійсно між ним та позивачем в електронній формі були укладені договори займу титульних знаків в системі «WebMoney Transfer» мережі Інтернет. Відповідно до вказаних договорів позивач передав йому у власність титульні знака, а він зобов'язався в строк, що визначений вищевказаними договорами повернути титульні знаки. Після закінчення строків, вказаних в договорах зобов'язання виконав лише частково. 
		Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд  встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що в період з 06 листопада 2012 року по 09 січня 2013 року були укладені в електронній формі договори займу титульних знаків в системі «WebMoney Transfer» мережі Інтернет, а саме: 
		-№ 2394973 від 06.11.2012 року на суму 535,00 WMZ; 
		-№ 2400329 від 26.11.2012 року на суму 557,00 WMZ; 
		-№ 2449963 від 08.12.2012 року на суму 405,00 WMZ; 
		-№ 2487722 від 29.12.2012 року на суму 1000,02 WMZ; 
		-№ 2503432 від 09.01.2013 року на суму 500,00 WMZ.
		Відповідно до вищевказаних договорів позивач передав у власність відповідачеві титульні знаки в об'ємі 2997,02 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто-сім цілих 02 сотих) WMZ, а позичальник (відповідач) зобов'язувався повернути титульні знаки в об'ємі 3526,14 (три тисячі п'ятсот двадцять шість цілих 14 сотих) WMZ в строки не пізніше визначених договорами позики титульних знаків (п.1.1 Договору), а саме: 
		-по договору № 2394973 від 06.11.2012 року на суму 625,95 не пізніше 30.01.2013 року; 
		-по договору № 2400329 від 26.11.2012 року на суму 657,26 не пізніше 25.02.2013 року; 
		-по договору № 2449963 від 08.12.2012 року на суму 477,90 не пізніше 08.03.2013 року; 
		-по договору № 2487722 від 29.12.2012 року на суму 1180,03 не пізніше 30.03.2013 року; 
		-по договору № 2503432 від 09.01.2013 року на суму 585,00 не пізніше 04.04.2013 року.   
		Окрім того, суду надані виписки по операціям за період з 06.11.2012 року по 09.01.2013 року, відповідно до яких було здійснено купівлю титульних знаків.
		Однак, зазначені договори не містять підписів сторін, а підтверджується документом «виписка за операціями», який засвідчений підписом Svetlana Course, яка зазначена директором компанії «WM Transfer Ltd». Документів на підтвердження повноважень даної особи, які надають право діяти від імені власника системи - Компанії «Transfer Ltd», як директору, оригінали виписок, чи нотаріально засвідчені їх копії до суду позивачем чи його представником не надані.
		Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцеві. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражено в грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
		Статтею 533 ЦК України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
		Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно зі ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
		Як зазначено в позові позивачем, спірні договори позики були укладені в електронній формі.
		Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. 
		Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
		Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
		Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
		Зважаючи на зазначене, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
		Відповідно до ч.1, 4 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»  оригіналом електронного документа вважається примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути 
		Разом з тим, зазначені договори, викладені на паперовому носії не містять електронних підписів сторін на цих документах, що не дає можливості суду зробити висновок про те, що спірні договори були укладені позивачем саме з  відповідачем по справі - ОСОБА_2 Отже надані суду документи не доводять наявності між сторонами договірних правовідносин.
		Також позивачем до суду не надано належних доказів електронного підпису відповідача затвердженого в установленому порядку. Ксерокопія заяви здобувача атестата системи «WebMoney Transfer» належним чином не засвідчена, оригінал заяви до суду не наданий.
		Крім того, умовами п.3.1. договору займу титульних знаків передбачається, що у разі неповернення в строк повного обсягу позики, позикодавець доручає автомату сервісу зміну логіки функціонування використаного позичальником програмного забезпечення WM та надання інтерфейсів «Вимога повернення» позикодавцю відповідно з Правилам проведення операцій в борговому сервісі системи WebMoney Transfer»
		Згідно Правилам проведення операцій в борговому сервісі системи WebMoney Transfer, Кодексу системи Transfer, та Угоди про трансфер майнових прав цифровими титульними знаками, що є локальними нормативно-правовими актами на підставі яких функціонує система розташованими на сайті (www.webmoney.ru), в цій системі учасники укладають угоди щодо майнових прав, які обчислюються одиницями обчислення майнових прав - титульними знаками WebMoney (скорочено - WMZ). Всі розрахунки в системі здійснюються тільки в титульних знаках. Зазначеними Правилами і Кодексом системи WebMoney Transfer не передбачено повернення позичених титульних знаків будь-яким грошовим еквівалентом; вирішення спорів між учасниками системи покладено на розгляд Арбітражу системи. (п. 8.1. Правил)
		Умовами наданих позивачем договорів позики, Правилами проведення операцій у борговому сервісі системи «WebMoney Transfer», а також Кодексом системи передбачено, що у випадку невиконання в установлений строк зобов'язань за договором займу титульних знаків займодавець дає доручення сервісу системи забезпечити повернення боргу шляхом автоматичного зняття з електронного рахунку боржника відповідної кількості титульних знаків.
		Самою умовою договорів займу та Правилами проведення операцій в борговому сервісі не передбачено повернення цифрових титульних знаків будь-яким грошовим еквівалентом. Всі розрахунки в системі здійснюються тільки в титульних знаках, а тому, суд вважає, що передбачені законом підстави для покладання на відповідача обов'язку сплатити позивачеві їх гривневий еквівалент -відсутні.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, якою передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Закон України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» №2346-ІІІ від 05.04.2001 року (з подальшими змінами і доповненнями) визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.
		Контроль за діяльністю платіжних систем, що функціонують у межах України, здійснюється Національним банком України.
		За змістом ст.9 Закону №2346-ІІІ від 05.04.2001 року порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи, які мають бути узгоджені з Національним банком України.
		Суду не надано жодних належних та допустимих доказів того, що міжнародна платіжна система WebMoney Transfer узгоджувала з Національним банком України Правила проведення операцій в борговому сервісі і отримала ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на здійснення переказу коштів, а також затвердила курс прийнятих в платіжній системі цифрових титульних знаків до гривневого еквіваленту, який є єдиною грошовою одиницею на території України.
		Враховуючи, що Правилами проведення операцій в борговому сервісі системи WebMoney Transfer і Кодексом системи WebMoney Transfer не передбачено повернення позичених титульних знаків будь-яким грошовим еквівалентом, а вирішення спорів між учасниками системи покладено на розгляд Арбітражу системи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, в наслідок чого не підлягають стягненню на користь позивача і судові витрати.
		    З урахуванням наведеного та ст.ст. 207, 509, 524, 533, 1046, 1047 ЦК України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення суми боргу за договором позики - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі та не були присутні під час його проголошення протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення. 
		     
		     Повний текст рішення суду виготовлено 22.04.2016 року.                
		 
		 
		Суддя:                                                   Н.Г. Таран

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...