Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/704/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2016. Зареєстровано: 25.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2016.
Дата набрання законної сили: 04.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  33/20/16     
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.04.2016                                                              Справа №  908/704/16
		за позовом Концерну Міські теплові мережі ( 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)
		до відповідача: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 2)
		про стягнення суми боргу 
		 
		Суддя  Мірошниченко М.В.  
		Секретар судового засідання  Хилько Ю.І.
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача : ОСОБА_1  довіреність № 59/2019 від 05.01.2015 р.;
		від відповідача: ОСОБА_2- довіреність № 3/1-268 від 02.02.2016 р.;
		 
		                                                                ВСТАНОВИВ:
		Концерн Міські теплові мережі звернувся в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс  суми 1577000,00грн. основного боргу за договором № 1 від 04.04.2013 р. про надання поворотної фінансової допомоги.
		В якості підстави позову, позивачем зазначено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги №  1 від 04.04.2013р., позивач 05.04.2013 р. перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 2400000,00 грн. В порушення договірних зобовязань відповідач в узгоджені Сторонами строки грошові кошти у повному обсязі не повернув. Внаслідок неналежного виконання договірних зобовязань, у відповідача утворився основний борг в сумі 1577000,00грн. Посилаючись на приписи статей 525, 526, 611-612, 625, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 20, 193 ГК України та умови договору про надання поворотної фінансової допомоги №  1 від 04.04.2013  р., позивач просить позов задовольнити.
		Ухвалою господарського суду від 15.03.2016 р. порушено провадження у справі                   № 908/704/16, розгляд якої призначено на 05.04.2016 р.
		В судовому засіданні 05.04.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 19.04.2016 р.
		Відповідач  з позовними вимогами погодився у повному обсязі. При цьому, зазначив, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду вкрай ускладнене, оскільки на теперішній час відповідач знаходиться у  скрутному фінансовому становищі, що викликане відсутністю у 1-му кварталі 2016 р. фінансування підприємства з державного бюджету України у вигляді субвенцій як компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів. Власний дохід відповідача в середньому в місяць становить 3,0 млн. грн. У той час, як витрати підприємства на заробітну плату та оплату обовязкових податків в середньому складають 7,0 млн. грн. та відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про   оплату   праці»   здійснюються   в   першочерговому   порядку. Окрім того, Відповідач щоденно несе витрати на запасні частини для транспортних засобів та інші необхідні витрати (в тому числі на оплату комунальних послуг) для нормальної діяльності  підприємства. Таким  чином,  на даний  час  діяльність  Відповідача є збитковою, а  отже такою, яка  не  може  в  повному  обсязі  покривати витрати підприємства та належним чином виконувати перед контрагентами взяті на себе зобов'язання. Відповідач вказує, що різниця між його доходом та затратами повинна компенсуватися за рахунок субвенцій з державного бюджету на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян. Однак, при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» видатки на компенсацію пільгового проїзду не передбачені. Для безперебійної діяльності підприємства у першому кварталі 2016 року Відповідачу надавалася фінансова підтримка з місцевого бюджету з цільовим призначенням - для виплати заробітної плати. Саме через відсутність обігових коштів Відповідач був позбавлений можливості у добровільному порядку сплатити заборгованість перед Позивачем. У березні 2016 року до Закону України Державний бюджет на 2016 рік» внесенні зміни, якими передбачена компенсація перевізникам з державного бюджету пільгового проїзду окремих категорій громадян. Однак, на теперішній час неможливо встановити коли саме Відповідач отримає з державного бюджету субвенцію на компенсацію пільгового проїзду. Збитковість Відповідача - підприємства «Запоріжелектротранс» підтверджується звітами про фінансові результати за 2013, 2014, 2015 роки. 
		Посилаючись на ч.6 ст. 83 ГПК України, відповідач просить розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/704/16 строком на 12 місяців, рівними частинами щомісячно.
		За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася. 
		Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. При цьому вказав, що на даний час заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання поворотної фінансової допомоги №  1 від 04.04.2013   р. не сплачена і складає  суму 1577000,00 грн.
		Присутній у судовому засіданні представник відповідача, клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення по даній справі на 12 місяців підтримав.
		Представник позивача, проти задоволення клопотання відповідача заперечив. Зокрема, зазначив, що наведені відповідачем підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочки виконання судового рішення та не підтверджують неможливість чи утруднення виконання судового рішення. Також, наголосив, що співставлення Звітів про фінансові результати Сторін свідчить про те, що за результатом діяльності підприємства відповідача в 2015 році збиток (чистий фінансовий результат), код рядка 2355. становить 1819 тис. грн. Порівняно з цим, збиток (чистий фінансовий результат) Концерну «МІМ» (позивача) за результатом діяльності в 2015 році склав 125019 тис. грн., тобто є значно більшим. При цьому, позивач вказав, що фінансова ситуація Концерну «МТМ» ускладнена обов'язковістю проведення розрахунків за електроенергію та водопостачання, що необхідні для вироблення теплової енергії. А для своєчасних розрахунків грошових коштів після розподілу відповідно до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газ, затв. Постановою КМУ № 217, який визначає розподіл коштів виключно до структури тарифу не вистачає у значних розмірах, оскільки, всі грошові кошти від споживачів теплової енергії надходять на рахунок ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Станом на 01.04.2016 року заборгованість Концерну «МТМ» за спожиті ресурси складає: за природний газ складає  828 635,1 тис. грн.. за електричну енергію - 51267,8 тис. гри., за водоспоживання - 13 209.4 тис. грн. При такій значній сумі заборгованості та браку обігових коштів для проведення розрахунків за електроенергію та водопостачання, у будь - який час вищезазначені кредитори можуть ініціювати порушення питання про банкрутство позивача. За таких обставин на даний час існує реальна загроза банкрутства Концерну "МТМ". Крім цього, в березні поточного року ПАТ «НАК «Нафтогаз України» подано 5 позовів про стягнення заборгованості, фінансових та штрафних санкцій. Загальна сума, заявлена до стягнення, складає 392 999 854.63 гри., з яких 253 638 958.95 грн. - пеня та фінансові санкції. Судовий розгляд заявлених вимог на даний час триває.
		Посилаючись на вищевикладене позивач просить у задоволенні клопотання відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення - відмовити.
		В судовому засіданні 19.04.2016 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		Матеріали справи свідчать, що 04.04.2013 р. між позивачем (Стороною-1) та відповідачем (Стороною-2) було укладено  договір № 1 про надання поворотної фінансової допомоги (надалі  Договір), за умовами якого, позивач надає відповідачу на безпроцентній основі поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобовязується її повернути в обумовлений цим Договором строк.
		Відповідно до п. 2.1 Договору строк надання поворотної фінансової допомоги  9 місяців з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок Сторони-2.
		Розмір поворотної фінансової допомоги складає 2400000,00 грн. (п. 3.1 Договору).
		За умовами п. 4.4 та п. 4.5 Договору поворотна фінансова допомога повертається рівними частинами щомісячно до 30 числа кожного календарного місяця, починаючи з квітня 2013 р., з кінцевим терміном остаточного повернення отриманих коштів до 31 грудня 2013 р. 
		Як встановлено судом, позивач свої зобовязання щодо надання поворотної фінансової допомоги виконав належним чином. Платіжним дорученням № 3675 від 05.04.2013  р. грошові кошти в сумі 2400000,00  грн. було перераховано відповідачу.
		Однак, відповідач у встановлений строк - до 31 грудня 2013р. грошове зобовязання не виконав, у повному обсязі грошові кошти позивачу не повернув.
		Згідно долучених до матеріалів справи копій банківських виписок та платіжних доручень, зокрема, відповідачем в квітні, травні, липні та серпні 2013 р. було здійснено часткове повернення отриманої фінансової допомоги в наступних розмірах: в квітні 2013 р. - 260000,00 грн.; в травні 2013 р. - 260000,00 грн.; в липні 2013р. - 220000,00 грн.; в серпні 2013 р. - 78000,00 грн., всього в сумі 818000,00 грн.
		Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань Концерн „МТМ" неодноразово звертався до відповідача з наполяганням на дотриманні умов договору № 1 від 04.04.2013 р. та вимогою сплатити заборгованість (листи від 03.07.2013р. № 4407/13, від 27.09.2013 р. № 6834/13, від 10.10.2013р.   № 7098/13,  від 04.11.2013 р. № 7579/13,  від 03.12.2013 № 8277/13).
		На претензію від 30.12.2013 № 9109/20 на адресу Концерну „МТМ" 20 січня 2014р. надійшла відповідь (від 17.01.2014р. № 3/1-118), якою ЗКПМЕТ „Запоріжелектротранс" підтверджує заборгованість перед Концерном "МТМ" за договором № 1 від 04.04.2013 р. в розмірі 1582000,00 грн., пояснює  виниклі проблеми з погашенням заборгованості недоотриманням субвенцій з Державного бюджету на суму більш ніж 5 млн. грн. та повідомляє, що підприємство докладає усіх можливих зусиль для погашення зазначеної суми заборгованості.
		На вимогу про погашення залишку заборгованості в сумі 1582 000,00 грн. від 02.07.2014р. надійшла відповідь від 11.07.2014 № 3/1-1314, якою ЗКМПЕТ „Запоріжелектротранс" повідомило про наявні проблеми з оплатою суми заборгованості у зв'язку з недоотриманням субвенцій з Державного бюджету та запропонувало графік погашення вказаної суми заборгованості протягом наступних 6 місяців.
		Зокрема, згідно запропонованого графіка до погашення в строк до 31 серпня 2014 р.  визначена сума 260000,00  грн.  Натомість,  в  серпні  2014 р.  ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс» в рахунок часткової сплати боргу перераховано лише 5000,00 грн. (платіжним дорученням від 11.08.2014р. № 05293 - 2 000,00 грн.; платіжним доручення від 12.08.2014р. № 05309 - 1 000,00 грн. та платіжним дорученням від 14.08.2014 р. № 05357 - 2000,00 грн.)
		15 січня 2015 року на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 181/20-11 з вимогою про термінову сплату заборгованості в сумі 1577000,00 грн., відповідь на яку не отримана, заборгованість не погашена.
		На претензію від 24.04.2015 р. (вих. № 2029/20-11) 15 травня 2015 року стримана відповідь, якою ЗКПМЕТ „Запоріжелектротранс" підтверджує заборгованість перед Концерном „МТМ" за договором № 1 від 04.04.2013 р. про надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 1577000,00 грн., повідомляє про очікувані зміни законодавства щодо відміни пільгового проїзду для певних категорій громадян та просить не стягувати 3 % річних та інфляційні витрати.
		07 вересня 2015 року Концерном „МТМ" в черговий раз направлена претензія про сплату заборгованості за договором № 1 від 04.04.2013 в сумі 1577000,00 грн., відповідь на яку не надійшла, заборгованість не погашена.
		Позовна вимога про стягнення з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс суми 1577000,00грн. заборгованості за договором № 1 від 04.04.2013 р. про надання поворотної фінансової допомоги, стала предметом  судового розгляду  у даній справі.                
		Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України  підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є:  договори   та  інші  правочини…  Цивільні права та обов'язки  можуть  виникати  безпосередньо  з актів цивільного законодавства.
		Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який за своєю правовою природою є договором позики.
		Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		За приписами статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Пунктом першим статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.
		Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Згідно долученого до матеріалів справи платіжного доручення № 3675 від 05.04.2013р., на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу 2400000,00 грн.
		Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		За умовами п. 4.5 Договору поворотна фінансова допомога підлягала поверненню у строк - до 31.12.2013 р. 
		Станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду строк оплати за Договором  наступив.
		Проте, відповідач грошові кошти позивачу у повному обсязі так і не повернув.
		Запропонований відповідачем графік поступового погашення суми заборгованості (до 31.01.2015 р.), останнім не виконано. Останнє перерахування коштів в сумі 5000,00грн., в рахунок часткової оплати заборгованості здійснено в серпні 2014 року. 
		Крім того, зазначений Графік є одностороннім документом відповідача і з боку позивача у належній формі не є узгодженим.
		Згідно долучених до матеріалів справи банківських виписок та платіжних доручень, відповідачем здійснено часткове повернення отриманої фінансової допомоги в наступних розмірах: в квітні 2013 р. - 260000,00 грн.; в травні 2013 р. - 260000,00 грн.; в липні 2013 р. - 220000,00 грн.; в серпні 2013 р. - 78000,00 грн.,  в серпні 2014 р. - 5000,00 грн., всього в сумі 823000,00 грн.
		Решта суми поворотної фінансової допомоги в розмірі 1577000,00 грн. залишилась несплаченою
		Наявність основного боргу  за Договором в сумі 1577000,00 грн. відповідачем не заперечується.
		Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань в частині своєчасного повернення фінансової допомоги, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України,  суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 1577000,00 грн., у звязку з чим, позов задовольняється у повному обсязі.
		Розглянувши клопотання Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс про надання розстрочки виконання рішення суду на 12 місяців, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.
		Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
		Господарським процесуальним кодексом не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити  виконання рішення, ухвали, постанови. 
		При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення повинні враховуватись матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
		Таким чином, умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, підставою надання відстрочки є не тільки підтверджені належними доказами обставини щодо ускладнення чи об'єктивної неможливості виконання рішення суду, а і винятковість таких обставин.
		Обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
		Наведені відповідачем підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочки виконання судового рішення та підтверджують неможливість чи утруднення виконання судового рішення, адже в силу приписів ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається винятковою обставиною.
		Окрім того, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, з дослідженням та оцінюванням доводів та заперечень як відповідача так і позивача у справі.
		Суд зазначає, що правопорушення, наслідком якого став судовий розгляд по даній справі, було вчинено відповідачем у грудні 2013 р. Тобто, з моменту вчинення правопорушення (яке виявилось у неповерненні позивачу в строк до 31.12.2013 р.)   і станом на момент судового розгляду (квітень 2016р.), минув значний період часу  більше двох років, що негативно впливає на майнові інтереси самого позивача у вигляді тривалого ненадходження грошових коштів.
		Крім того, відповідач просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, що із урахуванням довготривалості такого періоду часу, наявності інфляційних процесів в економіці, вкрай негативно вплине на майнові інтереси позивача.
		Згідно наданих самим позивачем доказів, таких як: Звіт про фінансові результати за 2015 рік, Довідки про дебіторську заборгованість та інш., позивач у справі сам  перебуває у вкрай тяжкому фінансовому становищі.
		Співставлення Звітів про фінансові результати Сторін свідчить про те, що за результатом діяльності підприємства відповідача в 2015 році збиток (чистий фінансовий результат), код рядка 2355. становить суму 1819 тис. грн. Порівняно з цим, збиток (чистий фінансовий результат) Концерну «МІМ» (позивача) за результатом діяльності в 2015 році склав суму 125019 тис. грн., тобто збиток позивача є значно більшим, аніж збиток відповідача.
		Крім того, станом на 01.04.2016 року заборгованість Концерну «МТМ» (позивача) за спожиті ресурси складає: за природний газ складає  828 635,1 тис. грн.. за електричну енергію - 51267,8 тис. гри., за водоспоживання - 13 209.4 тис. грн. При такій значній сумі заборгованості та браку обігових коштів для проведення розрахунків за електроенергію та водопостачання, у будь - який час вищезазначені кредитори можуть ініціювати порушення питання про банкрутство позивача.
		З огляду на вищевикладені обставини, в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення, слід відмовити.
		Згідно до  ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі (судовий збір в сумі 23655,00 грн.) покладається на відповідача. 
		Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського   процесуального кодексу України, суд
		 
		                                                     ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 2, код ЄДРПОУ 03328379) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137,  код ЄДРПОУ 32121458, п/р № 26007301001951 у Філії - Запорізьке  обласне управління АТ „Ощадбанк", МФО 313957) суму 1577000 (один мільйон пятсот сімдесят сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та суму 23655 (двадцять три тисячі шістсот пятдесят пять) грн. 00 коп. судового збору. 
		Видати наказ.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		Рішення оформлено у повному обсязі та  підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.04.2016р.
		 
		         Суддя                                                                   М.В. Мірошниченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...