Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2566/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Оренда земельної ділянки.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2016. Зареєстровано: 25.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18.04.2016Справа №910/2566/16
		За позовом: релігійної організації "РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ЦЕРКВИ ІСУСА ХРИСТА СВЯТИХ ОСТАННІХ ДНІВ В УКРАЇНІ";
		до: Київської міської ради;
		про: визнання незаконним та недійсним рішення.
		Суддя  Балац С.В.  
		Представники:
		позивача: Копейчиков М.В. за довіреністю від 04.02.2016 № 8;
		відповідача: не з'явилися.
		С У Т Ь     С П О Р У:
		 
		Релігійна організація "РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ЦЕРКВИ ІСУСА ХРИСТА СВЯТИХ ОСТАННІХ ДНІВ В УКРАЇНІ" звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради про визнання незаконним та недійсним рішення.
		Позовні вимоги мотивовані невідповідністю оспорюваного рішення нормам закону та відсутністю у відповідача права на одностороннє розірвання укладеного між сторонами спору правочину, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/2566/16.
		Представником відповідача подане до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Також в поданому клопотанні представник відповідача зазначає, що правовий висновок управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства є обов'язковим для розгляду профільною комісією на її найближчому засіданні. Крім того, відповідно до ст. 17 ч. 2 п. 1 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, відтак позов подано з порушенням правил підсудності.
		В судовому засіданні 18.04.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради (ст.5 Закону України "Про оренду землі").
		Як вказувалось вище, у ст. 9 Земельного кодексу України зазначено, що до відання міських рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди.
		За приписами  ст. 3 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. 
		 
		Між Київською міською радою, як орендодавцем (далі - відповідач), та релігійною організацією "РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ЦЕРКВИ ІСУСА ХРИСТА СВЯТИХ ОСТАННІХ ДНІВ В УКРАЇНІ", як орендарем (далі - позивач), укладено договір оренди земельної ділянки від 12.09.2005, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за № 651 та зареєстрований головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 26.09.2005 за № 91-6-00490 (далі - Договір оренди земельної ділянки). 
		Відповідно до п. 1.1 Договору оренди земельної ділянки відповідач на підставі рішення Київської міської ради від 17.03.2005 № 149/2725 за актом приймання-передачі передає, а позивач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку визначену цим договором.
		Пунктом 2.1 Договору оренди земельної ділянки визначено, що об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
		- місце розташування - вул. Глибочицька, 5 у Шевченківському районі м. Києва;
		- розмір - 9289 кв.м.;
		- цільове призначення - для будівництва та обслуговування молитовного будинку з недільною школою;
		- кадастровий номер - 8  000  000  000:91:096:0001. 
		Положенням п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки визначено, що договір укладено на 25 років.
		 
		Київською міською радою 24.09.2015 прийнято рішення № 6/1909 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,9289 га на вул. Глибочицькій у Шевченківському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Релігійним Управлінням Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів в Україні № 91-6-00490 від 26.09.2005.
		Вказане рішення обґрунтовано тим, що Релігійним Управлінням Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів в Україні не завершено забудову земельної ділянки не пізніше ніж через 3 роки з моменту державної реєстрації договору, а також зважаючи на стійкий громадський супротив.
		 
		Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок невідповідності оспорюваного рішення нормам закону та відсутності у відповідача права на одностороннє розірвання укладеного між сторонами спору договору оренди земельної ділянки. Крім того, позивач вказує на використання останнім земельної ділянки, отриманої в оренду у відповідності до її цільового призначення. 
		Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
		Частиною 1 ст.21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
		Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ради та їх виконавчі органи входять до системи органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про оренду землі" орендар має право господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
		За змістом ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
		Згідно зі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку визначені в ст.141, 143, 144 Земельного кодексу України. Примусове припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку можливо у разі порушень відповідних норм екологічного та інших галузей законодавства України: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; не усунення допущених порушень законодавства в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскація земельної ділянки; примусове звернення стягнення на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки. Інші дві підстави примусового припинення прав на земельну ділянку не пов'язані з порушеннями власником (землекористувачем) відповідних норм екологічного або інших галузей законодавства України. 
		 
		З наявних в матеріалах справи копій документів вбачається, що позивач протягом часу землекористування вчиняв дії по оформленню дозвільної документації, підготовці документів для містобудівних умов та обмежень.
		З викладеного вбачається, що позивачем вчинялись необхідні дії для будівництва об'єкту на виконання умов Договору оренди земельної ділянки, що свідчить про її цільове використання.
		Частиною 3 ст.651 Цивільного кодексу України визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. 
		Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
		В оскаржуваному рішенні відповідач посилається на статтю 416 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право користування земельної ділянки для забудови припиняється, зокрема у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. В свою чергу норми даної статті регулюють виключно відносини, що виникають з договору суперфіцію (надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови) і не можуть бути застосовані до Договору оренди земельної ділянки.
		Умовами укладеного між сторонами спору Договору оренди земельної ділянки  визначено, що позивач зобов'язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору.
		В свою чергу, відповідно до п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі". Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. 
		Заперечення відповідача викладені в поданих останнім письмових поясненнях судом відхилені, оскільки відповідачем питання скасування рішення, визнання якого недійсним є предметом розгляду даної справи, станом на момент вирішення справи по суті не вирішене, незважаючи на наявність правового висновку управління правового забезпечення діяльності  відповідача від 14.09.2015 № 08/230-2085 про те, що проект рішення про розірвання Договору оренди земельної ділянки не відповідає чинному законодавству.
		Крім того, приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у спорах, у яких відповідачем є, зокрема, Київська міська рада або Київська міська державна адміністрація, розглядаються господарським судом міста Києва.
		 
		Враховуючи наведене, підставою розірвання Договору оренди земельної ділянки є саме використання її позивачем не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена Договором оренди земельної ділянки, а не той факт, що не завершено забудову земельної ділянки у зв'язку з чим, приймаючи рішення про розірвання Договору оренди земельної ділянки відповідачем порушено вимоги статті 32 Закону України "Про оренду землі", що є підставою для визнання вказаного рішення недійсним.
		Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
		Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
		Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
		Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, 
		 
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати недійсним рішення від 24.09.2015 № 6/1909 Київської міської ради "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,9289 га на вул. Глибочицькій у Шевченківському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Релігійним Управлінням Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів в Україні № 91-6-00490 від 26.09.2005".
		3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь релігійної організації "РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ЦЕРКВИ ІСУСА ХРИСТА СВЯТИХ ОСТАННІХ ДНІВ В УКРАЇНІ" (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 19, літ. А; ідентифікаційний код 21655840) витрати по сплаті судового збору в сумі 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.
		4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 21 квітня 2016 року
		 
		   
		      Суддя                                                                                                 С.В. Балац

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...