Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/280/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2016. Зареєстровано: 25.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2016.
Дата набрання законної сили: 18.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		донецький апеляційний господарський суд
		                                          
		Постанова
		Іменем України
		18.04.2016                                                                                                          справа №913/280/15
		 
		Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого: суддівОСОБА_1  ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі судового засідання:ОСОБА_4за участю представників сторін:від позивача  від відповідача-1  від відповідача-2 ОСОБА_5М; ОСОБА_6; не зявивсярозглянувши апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива», м.Луганськна рішення господарського суду Луганської області від08.09.2015 р. (повний текст оформлено та підписано 11.09.2015р.)у справі№ 913/280/15 (суддя Вінніков С.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київдо відповідачів:1. Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива», м. Луганськ; 2. Публічного акціонерного товариства «Луганськмлин», м. Луганськпросолідарне стягнення заборгованості в сумі 38 748 977,15 грн. та 592 606,49 ЄВРО, що станом на 18.06.2015 р. за курсом НБУ становить 14 414 422,19 грн.
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива», м. Луганськ та Публічного акціонерного товариства «Луганськмлин», м.Луганськ заборгованості за генеральною угодою від 27.02.2013 р. № 6113N1 та укладеними в її рамках кредитними договорами № 6113К6 від 06.11.2013 р., № 6113V1 від 06.11.2013 р., № 6114К1 від 09.04.2014 р. в розмірі 38 748 977,15 грн. та 592 606,49 ЄВРО, що станом на 18.06.2015 р. за офіційним курсом НБУ становить 14 414 422,19 грн.
		Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.06.2015 р. позов було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 913/280/15.
		11.08.2015 р. позивачем надано до суду «уточнення» позовних вимог, в якому просить суд стягнути солідарно з ПАТ «Луганськ-Нива та ПАТ «Луганськмлин» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ заборгованість за Генеральною угодою від 27.02.2013 р. № 6113N1 та укладеними в її рамках Кредитними договорами від 06.11.2013р. № 6113К6, від 06.11.2013 р. № 6113V1, від 09.04.2014 р. № 6114К1 в загальному розмірі 38 748 977,15 грн. та 592 606,49 євро (що еквівалентно за курсом НБУ станом 18.06.2015 р. 14 414 422,19 грн.), яка складається з наступної заборгованості:
		1. За кредитним договором № 6113V1 від 06.11.2013 р. в розмірі 9 011 523,86 грн., в тому числі:
		- 5 253 420,39 грн.  прострочена заборгованість за кредитом;
		- 805 051,54 грн.  заборгованість за процентами за користування кредитом;
		- 11 187,20 грн.  прострочена комісія за управління кредитом;
		- 54,43 грн.  комісія за користування овердрафтом;
		- 1 072 427,40 грн.  пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
		- 128 015,38 грн.  пеня за несвоєчасне погашення процентів;
		- 2 361,70 грн.  пеня за несвоєчасне погашення комісії;
		- 102 124,06 грн.  3% річних у звязку із несвоєчасним погашенням кредиту та процентів;
		- 2 709 309,16 грн.  втрати від інфляції згідно зі ст. 625 ЦК України.
		 
		2. За кредитним договором № 6113К6 від 06.11.2013 р. в розмірі 29 694 985,11 грн., в тому числі:
		- 15 496 702,05 грн.  прострочена заборгованість за кредитом;
		- 2 812 005,75 грн.  заборгованість за процентами за користування кредитом;
		- 40 937,14 грн.  прострочена комісія за управління кредитом;
		- 2 413 180,88 грн.  пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
		- 455 923,37 грн.  пеня за несвоєчасне погашення процентів;
		- 8 460,59 грн.  пеня за несвоєчасне погашення комісії;
		- 314 592,97 грн.  3 % річних у звязку із несвоєчасним погашенням кредиту та процентів;
		- 8 194 209,53 грн.  втрати від інфляції згідно зі ст. 625 ЦК України.
		 
		3. За кредитним договором № 6114К1 від 09.04.2014 р. в розмірі 592 606,49 євро та 33 420,37 грн., у тому числі:
		- 472 500,00 євро  прострочена заборгованість за кредитом;
		- 21 703,50 євро  заборгованість за процентами за користування кредитом;
		- 37 152,90 грн.  прострочена комісія за управління кредитом;
		- 90 203,76 євро, що еквівалентно 2 194 095,24 грн.  пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
		- 3 109,15 євро, що еквівалентно 75 626,24 грн.  пеня за несвоєчасне погашення процентів;
		- 5 315,28 грн.  пеня за несвоєчасне погашення комісій;
		- 5 090,08 євро, що еквівалентно 123 809,92 грн.  3 % річних у звязку із несвоєчасним погашенням кредиту та процентів.»
		Позов розглянуто судом першої інстанції з урахуванням вказаних уточнень.
		Рішенням господарського суду Луганської області від 08.09.2015 р. у справі №913/280/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київ було задоволено в повному обсязі.
		Не погодившись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство «Луганськ-Нива», м. Луганськ звернулося з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київ повністю.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.
		Для розгляду апеляційної скарги була сформована колегія суддів у складі: головуючий  суддя Ушенко Л.В., судді: Агапов О.Л. та Склярук О.І.
		Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2015 р. апеляційна скарга була прийнята до провадження, судове засідання призначено на 01.12.2015 р.
		23.11.2015 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива», м.Луганськ, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача-1 та просив рішення господарського суду Луганської області від 13.05.2015 р. залишити без змін.
		В судове засідання 01.12.2015 р. зявився представник скаржника, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявив письмове клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
		Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та клопотання відповідача-1 щодо призначення судово-економічної експертизи.
		Представник відповідача-2 в судове засідання 01.12.2015 р. не зявився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
		Ухвалою суду від 01.12.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги було відкладено на 17.12.2015 р.
		Від представника відповідча-1 надійшло письмове клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів та пояснення щодо розрахунку позовних вимог.
		Ухвалою суду від 17.12.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України задоволено клопотання про продовження строку розгляду скарги та відкладено розгляд апеляційної скарги на 05.01.2016 р.
		Розпорядженням секретаря першої судової палати Донецького апеляційного господарського суду від 05.01.2016 р. у звязку із відпусткою судді Агапова О.Л. були внесені зміни до складу колегії суддів, у звязку з чим сформовано колегію у складі: головуючий  суддя Ушенко Л.В., судді  Будко Н.В. та Склярук О.І.
		Ухвалою суду від 05.01.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги було відкладено на 16.02.2016 р. для проведення сторонами уточнених розрахунків 3% річних , інфляційних втрат по тілу кредиту та процентам та звірки розрахунків.
		12.02.2016 р. на електронну пошту суду від представника позивача надійшов розгорнутий розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, а від представника відповідача-1 надійшла касаційна скарга на ухвалу суду від 05.01.2016 р.
		Ухвалою суду від 15.02.2016 р. на підставі ст. 79 ГПК України апеляційне провадження у справі № 913/280/15 було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива», м.Луганськ на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.01.2016 р. та повернення справи до Донецького апеляційного господарського суду. 
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива», м.Луганськ.
		Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016 р. на підставі ст. 79 ГПК України поновлено апеляційне провадження у справі № 913/280/15, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.04.2016 р.
		12.04.2016 р. до початку судового засідання від представника позивача надійшов оригінал розгорнутого розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення.
		В судове засідання 12.04.2016 р. зявилися представники позивача та відповідача-1. Представник відповідача-2 в судове засідання 12.04.2016 р. не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
		Ухвалою суду від 12.04.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги будо відкладено на 18.04.2016 р.
		В судове засідання 18.04.2016 р. зявилися представники позивача та відповідача-1, представник відповідача-2 в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив.
		Колегія суддів вважає можливим розглянути скаргу за відсутності представника відповідача-2, який систематично не зявлявся в судове засідання, і явка представників сторін у судове засідання  апеляційною інстанцією не визнавалася обовязковою.
		Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
		Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
		 
		27.02.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - банк, кредитор, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Луганськ-Нива» (позичальник, відповідач-1) було укладено генеральну кредитну угоду № 6113N1.
		Згідно з п. 1.1 генеральної угоди зазначена угода регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми розвитку діяльності позичальника. Метою генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до генеральної угоди шляхом укладання кредитних договорів (п. 1.2 генеральної угоди).
		Відповідно до ст. 2 генеральної угоди кредит означає грошові кошти, які банк надає на фінансування діяльності позичальника на умовах генеральної угоди та кредитних договорів.
		Пунктами 4.1, 4.3, 4.5 генеральної кредитної угоди передбачено, що банк проводить кредитні операції в межах загального ліміту заборгованості в розмірі 29 300 000,00 грн. (в редакції додаткової угоди № 6113N1-5 від 09.04.2014 р. до Генеральної угоди) з терміном користування кредитними коштами до 26.02.2016 р. на підставі та з урахуванням умов кредитних договорів, укладених в рамках генеральної угоди.
		Згідно з умовами генеральної угоди позичальник взяв на себе обовязок своєчасно та у повному обсязі погашати банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом та інші платежі за кредитним договором (пп. 5.2.8 ст. генеральної угоди).
		Відповідно до п. 8.1. Генеральної угоди у разі порушення строків сплати основного боргу по кредиту, процентів за користування кредитом та інших грошових зобовязань за цією генеральною угодою позичальник сплачує банкові пеню. Пеня нараховується на суму несвоєчасно сплачених грошових зобовязань із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення такої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у періоді, за який нараховувалася пеня, якщо інше не передбачене кредитним договором, та інші штрафні санкції, передбачені чинним законодавством та кредитним договором.
		Пеня, передбачена в п. 8.1. генеральної кредитної угоди, нараховується у валюті простроченого зобовязання за цією генеральною угодою і сплачується у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати, на рахунок, визначений у кредитному договорі або в повідомлені банку (п. 8.2 генеральної угоди).
		Пунктом 10.3 генеральної угоди передбачено, що будь-яке повідомлення (інформація), що надсилається однією стороною іншій згідно з генеральною угодою та кредитним договором, повинно (-нна) подаватися у письмовій формі із дотримання відповідних процедур при доставці, особисто під підпис уповноваженої особи сторони, яка отримує повідомлення (інформацію), листом засобами ПТК «Клієнт-Банк» або рекомендованим листом з повідомленням, телеграмою, телексом, факсом, електронною поштою на адресу відповідної сторони, зазначену в цьому пункті генеральної угоди.
		В подальшому до генеральної кредитної угоди укладалися додаткові угоди     №6113N1-1 від 24.05.2013 р., №6113N1-2 від 06.11.2013 р., №6113N1-3 від 26.02.2014 р., №6113N1-4 від 06.08.2014 р., №6113N1-5 від 09.04.2014 р.
		В рамках вказаної генеральної угоди між банком та позичальником укладено три кредитні договори: № 6113V1 від 06.11.2013 р. (кредитний договір-1), № 6113K6 від 06.11.2013 р. (кредитний договір-2), та № 6114К1 від 09.04.2014 р. (кредитний договір-3).
		 
		Відповідно до кредитного договору № 6113V1 від 06.11.2013 р. (кредитний договір-1) банк надає позичальникові овердрафт з лімітом 5 300 000,00 на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору, а позичальник зобовязується повернути овердрафт та сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі (п. 2.1-2.3 кредитного договору-2).
		Спільний ліміт заборгованості  21 300 000,00 грн. (п. 2.4 кредитного договору-1).
		Пунктом 2.5 договору встановлено кінцевий термін погашення овердрафту: 05.11.2014р.
		Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком фіксованої процентної ставки у розмірі 14,00 % річних (п.п. 3.1.1, 3.1.2 кредитного договору-1).
		Розмір комісії за управління кредитом: 0,051 % від ліміту овердрафту (п.3.2.2.1 договору).
		Відповідно до п. 6.3 кредитного договору-1 погашення кредиту здійснюється позичальником згідно з графіком зміни ліміту овердрафту.
		Пункт 6.6 кредитного договору-1 передбачає, що сплата процентів за овердрафтом (крім процентів за останній період користування овердрафтом) здійснюється позичальником у останній банківський день кожного календарного місяця. Протягом цього місяця сплачуються проценти за овердрафтом за поточний місяць..
		Згідно з п. 6.8 кредитного договору сплата комісії за управління кредитом підлягає сплаті у останній банківський день кожного календарного місяця. 
		Відповідно до п. 10.2 договору у разі невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобовязань, визначених цим договором, позичальник сплачує банкові пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобовязань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобовязань.
		До договору було підписано додаткову угоду від 17.02.2014 р. № 6113V1-1, відповідно до якої змінено процентну ставку за користування кредитом та встановлено її на рівні 20,4% річних.
		Додатковою угодою від 17.10.2014 р. № 6113V1-5 ліміт овердрафту встановлено в сумі 5 253 420,39 грн. та доповнено п. 6.6 договору наступним абзацом: «Сплата процентів за овердрафтом нарахованих за вересень 2014 року, здійснюється позичальником до 05.11.2014 р.».
		 
		Відповідно до п. 2.1 кредитного договору № 6113K6 від 06.11.2013 р. (кредитний договір-2) банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором.
		Пунктом 2.2 договору встановлено, що кредит надається позичальнику шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії.
		Пунктом 2.3.1 договору передбачено, що ліміт кредитної лінії складає 16 000 000,00 грн.
		Кінцевий термін погашення кредиту встановлено 05.11.2014 р. (п. .2.4 договору-2). 
		Тип процентної ставки за користування кредитом за цим договором  фіксована Розмір процентної ставки - 19,5 % (п.п. 3.1.1, 3.1.2 кредитного договору-2).
		Проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожен день користування кредитом на основі банківського року (п.п. 3.1.4 кредитного договору-2).
		Розмір комісії за управління кредитом встановлено в розмірі 0,036 % від ліміту заборгованості за кредитною лінію (п. 3.2.2.1 договору-2).
		Відповідно до п. 6.3 кредитного договору-2 погашення кредиту здійснюється позичальником згідно з графіком зміни ліміту заборгованості.
		Пункт 6.6 кредитного договору-1 передбачає, що сплата процентів за кредитом здійснюється позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні  по 15 число). Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. 
		Згідно із п. 6.8 кредитного договору сплата комісії за управління кредитом підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні  до 15 числа). 
		Відповідно до п. 10.2 договору у разі невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобовязань, визначених цим договором, позичальник сплачує банкові пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобовязань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобовязань.
		Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати.
		 
		Згідно з кредитним договором № 6114К1 від 09.04.2014 р. (кредитний договір-3) банк відкриває позичальнику акредитив з відстрочкою платежу та дисконтуванням за програмою постімпортного торговельного фінансування за рахунок коштів Інобанку та надає позичальнику кредит на умовах цього договору, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Граничний термін відкриття банком акредитива: 10.04.2014 р. (п. 2.1 кредитного договору-3).
		Пунктом 2.2 договору встановлено, що кредит надається позичальнику шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії.
		Пунктом 2.3.1 договору передбачено, що ліміт кредитної лінії складає 525 000,00 ЄВРО.
		Кінцевий термін погашення кредиту встановлено по 08.04.2015 р. (п. .2.4 договору).
		Пунктом 2.6 кредитного договору-3 передбачено, що у рамках цього договору позичальник сплачує банку проценти за кредитом, комісію за відкриття кредитної лінії, комісію за управлінням кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору.
		Тип процентної ставки за користування кредитом за цим договором  змінювана (плаваюча). Розмір процентної ставки за кредитом визначається таким чином: базова ставка EURIBOR для євро (індекс) +5,65 % річних, але не менше ніж 6,2 % річних та не більше 14 % річних. На дату підписання сторонами цього договору базова ставка EURIBOR для ЄВРО (індекс) становить 053 % річних (п. 3.1 кредитного договору-3).
		Розмір процентної ставки за кредитом на дату підписання сторонами цього договору 6,2 % річних (0,53 % + 5,65 %, але не менше ніж 6,2 % річних та не більше ніж 14,00 % річних) (п. 3.1.2 договору).
		Розмір комісії за управління кредитом встановлено в розмірі 0,031 % від ліміту кредитної лінії (п. 3.2.2.1 договору).
		Пунктом 4.1 кредитного договору-3 передбачено зміни розміру процентної ставки за кредитом.
		Розмір процентної ставки за кредитом переглядається раз на півроку та змінюється станом на 04 червня та 05 грудня кожного року дії цього договору (п. 4.1.1 кредитного договору-3).
		Відповідно до п. 6.3 кредитного договору-3 погашення кредиту здійснюється позичальником згідно з графіком зміни ліміту заборгованості.
		Пункт 6.6 кредитного договору-3 передбачає, що сплата процентів за кредитом здійснюється позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні  до 15 числа). Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. 
		Згідно з п. 6.8 кредитного договору-3 сплата комісії за управління кредитом підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні  до 15 числа) у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату останнього банківського дня попереднього місяця. Протягом цього періоду сплачується комісія за управління за попередній місяць. 
		Відповідно до п. 10.2 договору у разі невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобовязань, визначених цим договором, позичальник сплачує банкові пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобовязань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобовязань.
		Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати.
		 
		З метою забезпечення виконання зобовязань за генеральною угодою між банком та відповідачами укладено договір поруки № 6113Р1 від 27.02.2013 р., відповідно до якого поручитель (відповідач-2) зобовязується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобовязання (п. 3.1 договору поруки).
		Пунктом 2.1.6 договору поруки передбачено, що поручитель ознайомлений з умовами кредитної угоди, укладеної між кредитором і позичальником, проінформований про фінансово-економічний стан позичальника і повністю розуміє свої обовязки згідно з цим договором.
		Відповідно до п. 2.1.7 договору поруки поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою всіх зобовязань позичальника за кредитною угодою, в тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до кредитної угоди, що будуть укладені в майбутньому.
		Згідно з п. 3.2 договору поруки у випадку невиконання позичальником основного зобовязання кредитор має право вимагати виконання цього зобовязання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.
		Згідно із п. 4.1 договору поруки кредитор має право вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають з основного зобовязання у випадку, якщо позичальник не виконає грошове зобовязання, передбачене кредитною угодою, протягом 20 днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання.
		Пунктом 4.4.2 передбачено обовязок поручителя нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником основного зобовязання.
		 
		За своєю правовою природою Генеральна кредитна угода № 6113N1 від 27.02.2013 р., є кредитним договором. 
		За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Як встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується апеляційна інстанція, на виконання умов генеральної кредитної угоди № 6113N1 від 27.02.2013 р. та укладених в її межах кредитних договорів № 6113K6 від 06.11.2013 р., № 6113V1 від 06.11.2013 р. та №6114К1 від 09.04.2014 р. позивачем було надано відповідачу-1 кредит, про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка та що не оспорюється відповідачами.
		У звязку із невиконанням відповідачем-1 своїх зобовязань за генеральною угодою та кредитними договорами, укладеними в межах даної генеральної угоди, позивачем 10.04.2015 р. відповідно до п. 10.3 генеральної угоди засобами ПТК «Клієнт-Банк» відповідачу-1 за вих. № 061-00/190 та відповідачу-2 за вих. № 061-00/191 було направлено вимоги про погашення простроченої заборгованості, в яких відповідно до умов кредитних договорів-1, 2, 3 вимагав терміново в 10-дений строк здійснити погашення простроченої заборгованості за відповідними кредитними договорами. 
		В результаті неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобовязань за генеральною угодою станом на 10.06.2015 р. за розрахунком позивача утворилася заборгованість: 
		- за кредитним договором № 6113V1 від 06.11.2013 р. (кредитний договір-1) в загальній сумі 9 011 523,86 грн., з яких:
		5 253 420,39 грн.  прострочена заборгованість за кредитом;
		805 051,54 грн.  прострочені проценти за користування кредитом;
		11 187,20 грн.  прострочена комісія за управління кредитом;
		54,43 грн.  комісія за користування овердрафтом.
		1 072 427,40 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
		128 015,38 грн.  пеня за несвоєчасну оплату процентів;
		2 361,70 грн.  пеня за несвоєчасну сплату комісій;
		102 124,06 грн. -  3 % річних;
		2 709 309,16 грн.  інфляційні втрати;
		 
		- за кредитним договором № 6113К6 від 06.11.2013 р. (кредитний договір-2) в загальній сумі 29 694 985,11 грн., з яких:
		15 496 702,05 грн.  прострочена заборгованість за кредитом;
		2 812 005,75 грн.  прострочені проценти за користування кредитом;
		40 937,14 грн.  прострочена комісія за управління кредитом.
		2 413 180,88 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
		455 923,37 грн.  пеня за несвоєчасну оплату процентів;
		8 460,59 грн.  пеня за несвоєчасну сплату комісій;
		314 592,97 грн. - 3% річних;
		8 194 209,53 грн.  інфляційні втрати;
		 
		- за кредитним договором № 6114К1 від 09.04.2014 р. (кредитний договір-3) в загальній сумі 592606,49 євро та 33 420,37 грн., з яких:
		472500,00 євро  прострочена заборгованість за кредитом;
		21703, 50 євро  прострочені проценти за користування кредитом;
		37152 грн. 90 коп.  прострочена комісія за управління кредитом;
		90203,79 євро, що еквівалентно 2194095 грн. 24 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
		3109,15 євро, що еквівалентно 75626 грн. 24 коп.  пеня за несвоєчасну оплату процентів;
		5315 грн. 28 коп.  пеня за несвоєчасну сплату комісій;
		5090,08 євро, що еквівалентно 123809 грн. 92 коп. - 3% річних. 
		 
		Відповідачем-1 не спростовано та не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості, натомість відповідач-1 проти наявності заборгованості за кредитом та відсотками, комісіями в сумі, предявленій до стягнення, заперечував, надав до розрахунку заборгованості письмові пояснення з розрахунками 3 % річних та інфляційних.
		Крім того, відповідачем-1 (боржником) на стадії апеляційного оскарження заявлено клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи, оскільки вважає, що для встановлення обґрунтованого розміру сум заборгованості необхідні спеціальні знання.
		Колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду розглянуто клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи, за результатами якого колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		Необхідність призначення судової експертизи пов'язана саме з наявністю при розгляді господарського спору певних питань щодо обставин, які не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки потребують спеціальних знань експерта та можуть бути вирішені шляхом призначення судової експертизи. Зі змісту ст. 41 ГПК України випливає, що саме суд визначає при розгляді справи наявність таких питань та, відповідно, вирішує необхідність призначення певного виду судової експертизи у справі. Також, слід зазначити, що згідно з положеннями чинного законодавства та вказаної статті, зокрема, суд має право (а не обовязок) призначити експертизу у разі такої необхідності.
		Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4).
		Крім того, сторонами на стадії апеляційного оскарження були здійснені додаткові (розширені) розрахунки заборгованості з урахуванням розрахунку, здійсненого відповідачем-1, з яким частково погодився позивач.
		Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи, зокрема виписками банку по рахункам відповідача-1, підтверджується факт видачі кредитних коштів та наявності заборгованості Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива», м. Луганськ перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 6113V1 від 06.11.2013 р. за тілом кредиту в сумі 5 253 420,39 грн., по процентам за користування кредитними коштами в сумі 805 051,54 грн., по комісії за управління кредитом в сумі 11 187,20 грн. та по комісії за користування овердрафтом у сумі 54,43 грн.;  за кредитним договором № 6113К6 від 06.11.2013 р. за тілом кредиту в сумі 15 496 702,05 грн., по процентам за користування кредитними коштами в сумі 2 812 005,75 грн., по комісії за управління кредитом в сумі 40 937,14 грн.; за кредитним договором № 6114К1 від 09.04.2014 р. в сумі 472 500,00 ЄВРО за тілом кредиту та по процентам за користування кредитними коштами в сумі 21 703,50 ЄВРО.
		Відповідач-1 (боржник) не спростував наявність зазначеної заборгованості, доказів її погашення не надав.
		Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
		Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
		За змістом статей 553-554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Як вбачається з п. 4.1 договору поруки кредитор має право вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають з основного зобовязання у випадку, якщо позичальник не виконає грошове зобовязання, передбачене кредитною угодою, протягом 20 днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. ЦК України не віднесено до підстав припинення зобов'язання закінчення строку дії основного договору. Відтак припинення строку дії основного договору, забезпеченого порукою, не є підставою припинення поруки (п. 4.1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів»).
		У пункті 4.1.7. цієї ж постанови зазначено, що ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено, зокрема, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
		Умова договору про дію поруки до повного виконання забезпеченого зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки. У цьому випадку відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
		Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення, так і вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору).
		Якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі, тобто в нашому випадку за кредитним договором-1 та кредитним договором-2 з 06.11.2014 р. та з 09.04.2015 р. за кредитним договором-3 
		Як зазначалося вище, позивачем 10.04.2015 р. засобами ПТК «Клієнт-Банк» було направлено відповідачу-2 вимогу щодо погашення простроченої заборгованості боржника за кредитним договором-1, кредитним договором-2 та кредитним договором-3, тобто в межах 6-місячного терміну, з чого вбачається, що порука не була припинена.
		Таким чином, враховуючи підтвердженість наявними у справі доказами заборгованості по кредитному договору № 6113V1 від 06.11.2013 р. за тілом кредиту у сумі 5 253 420,39 грн., по процентам у сумі 805 051,54 грн., по комісії за управління кредитом у сумі 11 187,20 грн. та по комісії за користування овердрафтом у сумі 54,43 грн.; за кредитним договором № 6113К6 від 06.11.2013 р. за тілом кредиту у сумі 15 496 702,05 грн., по процентам за користування кредитом у сумі 2 812 005,75 грн., по комісії за управління кредитом у сумі 40 937,14 грн.; по кредитному договору № 6114К1 від 09.04.2014 р. у сумі 472 500,00 євро за тілом кредиту, 21 703,50 євро по процентам, тому місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в цій частині позову, стягнувши солідарно з відповідачів зазначену заборгованість.
		Стосовно розміру заборгованості по комісії по кредитному договору № 6114К1 від 09.04.2014 р. у сумі 37 152,90грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Як вбачається з позовної заяви, банк просить стягнути солідарно заборгованість по кредитному договору № 6114К1 від 09.04.2014 р. у загальній сумі 592 606,49 євро та 33 420,37 грн.
		Загальна сума вимог по даному договору в національній валюті позивачем визначена у сумі 33 420,37 грн. і згідно з розшифровкою видів платежів, наданих в позовній заяві, складається із заборгованості по простроченій комісії за управління кредитом та пені за несвоєчасну сплату комісії, які в сумі визначених платежів складають 42 468,18 грн., а не 33 420,37 грн., як зазначено в позові.
		З розрахунку вимог по даному кредитному договору вбачається, що заборгованість по комісії за управління кредитом становить 37 152, 90 грн. і пеня за прострочення сплати комісії становить 5 315,28 грн., яка обчислена арифметично вірно із суми боргу по комісії 37 152,90 грн.
		Таким чином, різниця між загальною сумою заборгованості в гривні (по комісії та пені на комісію), зазначену в позові в сумі 33 420,37 грн. та загальною сумою 42 468,18 грн., визначеною шляхом складання кожного з цих видів платежів, становить 9 047,81 грн.
		Зазначене свідчить, що позивач припустився арифметичної помилки при визначенні загальної суми вимог щодо стягнення  заборгованості по кредитному договору № 6114К1 від 09.04.2014 р. з комісії, яку не виправив при розгляді справи в суді першої інстанції, а місцевий господарський суд не перевірив правильність підрахунку заборгованості, тому заборгованість по комісії за управління кредитом підлягає задоволенню в межах заявленої загальної суми вимог в цій частині позову по кредитному договору № 6114К1 від 09.04.2014 р., а саме: у сумі 28 105,09 грн. (33 420,37 грн.-5 315,28 грн.). В іншій частині вимог щодо стягнення комісії за управління кредитом по договору № 6114К1 від 09.04.2014р. у сумі 9047,81 грн. слід відмовити.
		З урахуванням викладеного рішення в цій частині вимог підлягає зміні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
		Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
		Згідно з умовами ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Згідно із ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
		Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3 % річних у загальній сумі 416 717,03 грн. та 5 090,08 євро, що еквівалентно 123 809,92 грн. за курсом НБУ станом на 19.06.2015 р., а саме: за кредитним договором-1 (№ 6113V1 від 06.11.2013 р.) у сумі 102 124,06 грн., за кредитним договором-2 (№ 6113К6 від 06.11.2013 р.) у сумі 314 592,97 грн. та за кредитним договором-3 (№ 6114К1 від 09.04.2014 р.) у сумі 5 090,08 євро, що еквівалентно 123 809,92 грн. станом на момент звернення з позовом.
		Згідно з наданим до позовної заяви розрахунком заборгованості вбачається, що загальна сума нарахованих 3 % річних за договором-1 складається з 93 697,98 грн.  3 % річних від суми простроченого боргу по тілу кредиту (за період з 06.11.2014 р. по 10.06.2015 р.) та 8 426,08 грн.  3 % річних від суми заборгованості по процентам за аналогічний період.
		За кредитним договором-2 нараховано  3 % річних у загальній сумі 314 592,97 грн., що складається із 282 761,74 грн. річних, нарахованих на суму боргу по тілу кредиту та 31 741,23 грн., нарахованих на суму боргу по процентам за період з 06.11.2014 р. по 10.06.2015 р.
		По кредитному договору-3 нараховано 3 % річних у загальній сумі 5 090,80 євро, що в гривневому еквіваленті становить 123 809,92 грн. станом на 19.06.2015 р. (момент звернення до суду).
		Місцевий господарський суд вимоги в цій частині позову задовольнив у повному обсязі. При цьому суму річних по кредитному договору-3 стягнув у гривневому еквіваленті у сумі 123 809,92 грн.
		Відповідач-1 в процесі розгляду апеляційної скарги надав свій розрахунок (т. 2, а.с. 52) річних та інфляційних втрат по зазначеним договорам, згідно з якими наявні розбіжності між розрахунком позивача щодо інфляційних втрат.
		Разом з тим, позивач з урахуванням наданого відповідачем-1 розрахунку здійснив уточнений (розширений) розрахунок річних, згідно з яким погодився з тим, що в розрахунку річних, наданому до позову, допущена помилка і за його уточненим (розширеним) розрахунком сума річних по кредитному договору-1 становить 102 039,41 грн. (замість заявлених до стягнення 102 124,06 грн.), що складається з 93 697,99 грн.  річних на суму боргу по тілу кредиту, 8 341,42 грн.  річних на суму боргу по процентам. Різниця склала 84,65 грн.
		За кредитним договором-2 уточнена сума розрахованих річних за даними позивача становить 308 132,39 грн. (замість 314 592,97 грн.), що складається з 276 393,23 грн.  річних на заборгованість по тілу кредиту та 31 739,16 грн.  річних на заборгованість по процентам. Різниця склала 6 460,58 грн.
		За кредитним договором-3 уточнена сума розрахованих річних за даними позивача становить 5 045,84 євро (замість заявлених до стягнення 5 090,08 євро), яка складається з 4 826,40 євро  річних на заборгованість по тілу кредиту та 219,44 євро  річних на заборгованість по процентам. Різниця в розрахунках склала 44,24 євро.
		Апеляційна інстанція перевірила розрахунки річних, здійснених позивачем та відповідачем і дійшла висновку, що розширений розрахунок річних, здійснений позивачем на стадії апеляційного оскарження є вірним. Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення річних підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідачів підлягають стягненню солідарно річні за кредитним договором-1 у сумі 102 039,41 грн., за кредитним договором-2 у сумі 308 132,39 грн., в іншій частині слід відмовити.
		Щодо вимог позивача про стягнення 5 090,08 євро річних, то вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
		Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 3 ст. 533 ЦК України).
		Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій та відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14, згідно з якою незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобовязання), валютою платежу, тобто засобом погашення основного зобовязання і фактичного його виконання, є національна валюта України  гривня. Відповідно, у національній валюті України підлягають обчисленню і стягненню виплати, передбачені ст. 625 ЦК України.
		Оскільки позивач обчислив 3 % річних у іноземній валюті і визначив її гривневий еквівалент станом на день звернення до суду, що не можна визнати обґрунтованим, тому в задоволенні позову щодо стягнення 3 % річних у сумі 5 090,08 євро (що в гривневому еквіваленті станом на 19.06.2015 р. становить 123 809,92 грн.) слід відмовити повністю. Рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає зміні.
		Позивачем також заявлено вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по кредитним договорам, укладеним в межах даної генеральної угоди в загальній сумі 10 903 518,69 грн., а саме: за кредитним договором № 6113V1 від 06.11.2013р. у сумі 2 709 309,16 грн. (на заборгованість по тілу кредиту  2 474 027,73 грн., по процентам  235 281,43 грн.) та за кредитним договором № 6113К6 від 06.11.2013 р. у загальній сумі 8 194 209,53 грн. (на заборгованість по тілу кредиту  7 297 964,07 грн., по процентам  896 245,46 грн.).
		Позивачем було надано уточнений (розгорнутий) розрахунок інфляційних сум, оскільки в процесі розгляду апеляційної скарги відповідач надав свій розрахунок, з яким частково погодився позивач. За даними уточненого (розгорнутого) розрахунку позивача  інфляційні втрати, нараховані на заборгованість по кредитному договору-1 у загальній сумі становлять 2 594 767,45 грн., з яких по тілу кредиту у сумі 2 360 277,44 грн., по процентам у сумі 234 490,01 грн., що на 114 541,71 грн. менше, ніж заявлено в позові.
		По кредитному договору-2 інфляційні втрати згідно з уточненим (розгорнутим) розрахунком позивача становлять у загальній сумі 7 656 346,92 грн., з якої 6 962 419,45 грн. нараховані на заборгованість по тілу кредиту, 693 927,47 грн.  на заборгованість по процентам, що на 537 862,61 грн. менше, ніж заявлено в позові.
		Розбіжності в нарахуванні позивачем інфляційних втрат повязані з порушенням алгоритму розрахунку, зокрема, з неправильним визначенням періоду нарахування.
		Зокрема, як зазначено у пункті 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р.  «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення,починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		Втрати від інфляції за простроченим кредитом, з урахуванням встановленого графіку та заявленого позивачем періоду прострочення, мали обчислюватися з грудня місяця, а не з листопада, як розрахував позивач.
		Колегія суддів, перевіривши розрахунки позивача, дійшла висновку, що інфляційні втрати на заборгованість по тілу кредиту та процентам по кредитному договору № 6113V1 від 06.11.2013 р. становлять 2 594 767,45 грн., за кредитним договором № 6113К6 від 06.11.2013 р.  у загальній сумі 7 656 346,92 грн., які підлягають стягненню солідарно з відповідачів і тому вимоги позивача в цій частині вимог про стягнення інфляційних втрат у загальній сумі 10 903 518,69 грн. підлягають частковому задоволенню у сумі 10 251 114,37 грн. В частині стягнення інфляційних втрат за кредитними договорами № 6113V1 від 06.11.2013 р. та № 6113К6 від 06.11.2013 р. у загальній сумі 652 404,32 грн. в задоволенні слід відмовити.
		Відповідно до ст. 612 ЦК України  боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		В силу ст. 610, 611  цього ж Кодексу  порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Згідно зі ст. 230 ГК України  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
		Статтею 216 цього ж Кодексу  передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		Частиною 4 ст. 231 ГК України  передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
		У звязку з невиконанням відповідачем у встановлений строк зобовязань за кредитними договорами, укладеними в межах генеральної кредитної угоди, позивачем заявлено також вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредитів у загальній сумі 3 485 608,28 грн. за період з липня 2014 року по травень 2015 року та 90 203,76 євро (що еквівалентно 2 194 095,24 грн.) за період з січня 2015 року по червень 2015 року, пені за несвоєчасне погашення процентів за період з липня 2014 р. по травень 2015 р. у загальній сумі 583 938,75 грн. та 3 109,15 євро (що еквівалентно 75 626,24 грн.), пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитом у загальній сумі 16 126,67 грн. за період з липня 2014 року по травень 2015 року та пені за несвоєчасне погашення комісії за користування овердрафтом протягом дня у сумі 10,90 грн. за період з жовтня 2014 року по листопад 2014 року.
		Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору № 6113V1 від 06.11.2013 р. (т. 1, а.с. 109-111) та позовної заяви з урахуванням уточнень до неї, позивачем заборгованість визначена в загальній сумі 9 011 523,86 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у сумі 5 253 420,39 грн., процентам у сумі 805 051,54 грн., комісії у сумі 11 187,20 грн. та комісії за користування овердрафтом у сумі 54,43 грн., річних у сумі 102 124,06 грн., інфляційних у сумі 2 709 309,16 грн. та пені за несвоєчасну сплату кредиту у сумі 1 072 427,40 грн., процентів у сумі 128 015,38 грн. та комісії у сумі 2 361,70 грн. Однак, при підрахунку загальної суми заборгованості по видам платежів, вона становить 10 083 951,26 грн., а не 9 011 523,86 грн., як зазначено в позовній заяві. Різниця становить 1 072 427,40 грн., що відповідає фактично сумі нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту.
		Зазначене свідчить, що позивач припустився арифметичної помилки при підрахунку загальної суми боргу по видам платежів, до якої не війшла сума пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту у сумі 1 072 427,40 грн.
		Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII   на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
		Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
		Зазначеним законом, що є спеціальним, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014 р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Луганськ, де проводив свою господарську діяльність відповідач.
		05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
		Разом з тим ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
		Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014 р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 р.
		Отже, проведення з 07.04.2014 р. антитерористичної операції на території Луганської області, до складу якої відноситься м. Луганськ, також визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
		Більш того, проведення антитерористичної операції на території Луганської області є загальновідомим фактом.
		Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 р. №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того чи забезпечено державним органом передумови виконання зазначеного Закону повною мірою.
		Відтак, з урахуванням встановлених судом обставин, приписів чинного законодавства та, зокрема, визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, колегія суддів вважає, що норми статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями підлягало застосуванню до спірних правовідносин.
		Місцевий господарський суд зазначених приписів закону не врахував і безпідставно стягнув заявлені суми нарахованої пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів.
		Крім того, на момент розгляду апеляційної скарги Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р від 02.12.2015 р., яким визнано такими, що втратили чинність розпорядження КМУ від 30.10.2014 р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та №1079-р від 05.11.2014 р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053», а також затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до якого також включено м. Луганськ.
		Крім того, пеня за несвоєчасне погашення кредиту по кредитному договору № 6114К1 від 09.04.2014 р. нарахована в сумі 90 203,76 євро (що еквівалентно 2 194 095,24 грн. по курсу НБУ на 19.06.2015 р.) за період з 08.01.2015 р. по 10.06.2015 р. та 3 109,15 євро (що еквівалентно 75 626,24 грн. по курсу НБУ станом на 19.06.2015 р.) за несвоєчасне погашення процентів за період з 08.08.2014 р. по 08.06.2015 р.
		При цьому позивачем порушена методика визначення суми пені, нарахованої на суму основного боргу в євро по кредиту та відсотках, оскільки нарахування здійснювалося без конвертування заборгованості з євро в національну валюту за кожний день прострочення платежу, а визначалася в євро із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ до іноземної валюти і визначений загальний  розмір пені був конвертований в гривневий еквівалент за ставкою, що діяла на момент звернення до суду, тобто 19.06.2015 р.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
		Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
		Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. 
		Отже, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні. Позивачем порушена методика обчислення пені, її алгоритм.
		Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 909/660/14.
		Таким чином, нарахування пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту в сумі 90 203,76 євро та процентів у сумі 3 109,15 євро здійснено неправомірно як з підстав, передбачених ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», так і ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».
		Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач безпідставно нарахував пеню за несвоєчасне погашення кредиту у загальній сумі 3 485 608,28 грн. та 90 203,76 євро (що еквівалентно 2 194 095,24 грн.) та за несвоєчасне погашення процентів у загальній сумі 583 938,75 грн. та 3 109,15 євро (що еквівалентно 75 626,24 грн.) і тому в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають і рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
		Щодо заявлених вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії у сумі 2 361,70 грн. за період з 01.11.2014 р. по 01.03.2015 р. по кредитному договору № 6113V1 від 06.11.2013 р., у сумі 8 460,59 грн. по кредитному договору №9113К6 від 06.11.2013 р. за період з 06.11.2014 р. по 05.03.2015 р. та у сумі 5 315,28 грн. по кредитному договору № 6114К1 від 09.04.2014 р., нараховану за період з 08.08.2014 р. по 08.06.2015 р., то пеня нарахована в межах шестимісячного строку, встановленого п. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
		Колегія суддів перевірила розрахунок пені, нарахованої на заборгованість по комісії за управління кредитом, і погоджується з правильністю здійсненого розрахунку позивачем. Місцевий господарський суд правомірно задовольнив вимоги в цій частині позову, оскільки мораторій на нарахування пені, передбачений ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не поширюється на заборгованість по комісії за управління кредитом, оскільки зобовязання по сплаті комісії не відносяться до основних зобовязань по кредитному договору і в цій частині доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Таким чином, основними зобовязаннями позичальника за кредитним договором є сплата тіла кредиту та процентів і сума несвоєчасного виконання цих зобовязань є сумою основної заборгованості по кредитному договору.
		Комісія є платою за надані послуги з управління кредитом і сплата комісії є одним з інших зобовязань, які сторони передбачили в договорі.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
		Таким чином рішення місцевого господарського суду щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом у сумі 2 361,70 грн. по кредитному договору № 6113V1 від 06.11.2013 р., у сумі 8 460,59 грн. по кредитному договору №6113К6 від 06.11.2013 р. та у сумі 5 315,28 грн. по кредитному договору № 6114К1 від 09.04.2014 р. є обгрунтованими і апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
		 
		Щодо доводів скаржника про неналежне повідомлення його про день, час і місце розгляду справи колегія суддів зазначає наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2015 р. господарським судом Луганської області порушено провадження у справі № 913/280/15. Судове засідання було призначене на 08.07.2015 р. Суд зобовязав сторони надати додаткові документи, пояснення та провести звірку розрахунків. Явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою.
		Згідно з даними, зазначеними у позовній заяві, та у ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива» на момент подання позовної заяви є м. Луганськ, вул. Лутугінська, буд. 111 ОСОБА_7 звязку в позовній заяві не зазначені, однак в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначений контактний телефон для здійснення звязку з юридичною особою та адреса електронної пошти (том 1, а.с.190).
		Ухвалу господарського суду Луганської області від 24.06.2015 р. у справі №913/280/15 було направлено сторонам поштою за адресами, зазначеними у позовній заяві. У матеріалах справи (том 1, а.с.3) міститься витяг з офіційного веб-порталу «Судова влада України» з сторінки господарського суду Луганської області про призначення розгляду справи № 913/280/15 на 08.07.2015 р. Крім того, ухвалу суду від 24.06.2015 р. було також направлено відповідачу-1 на електронну пошту (том 1, а.с. 193).
		В подальшому ухвали суду від 08.07.2015 р., 28.07.2015 р, 11.08.2015 р. та рішення суду від 08.09.2015 р. розміщувалися на сторінці господарського суду Луганської області офіційного веб-портала «Судова влада України», відповідні витяги з якого містяться у матеріалах справи (том 1, а.с. 208, 212, 222, 232). Ухвали суду від 28.07.2015 р. та від 11.08.2015 р. також надсилалися на електронну пошту відповідача-1.
		Будь-які інші засоби звязку з відповідачем в матеріалах справи відсутні.
		З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору учасники процесу повинні бути проінформовані належним чином про час і місце проведення судового засідання і це є гарантією права особи на судовий захист. 
		Відповідно до ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі за повідомленою ними господарському суду адресою, а в разі ненадання суду відповідної інформації  за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
		Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
		Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
		Разом з тим, відповідач відповідно до позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.06.2015 р. знаходився на території проведення антитерористичної операції.
		Вищий господарський суд України в своєму Інформаційному листі від 12.09.2014 р. №01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», з урахуванням змін і доповнень в п.п. 3, 4 п. 6 зазначив, що учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов: Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством звязку) відомості або відомості з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в мережі Інтернет про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством звязку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). 
		За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.
		Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.
		Зважаючи на це, з метою дотримання принципів рівності та змагальності сторін, судом першої інстанції було вжито додаткових заходів для повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, передбачених Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14. Так, інформація про час і місце судових засідань у справі розміщувалася на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), отже у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо порушення господарським судом Луганської області приписів статті 87 ГПК України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження.
		Інші доводи скаржника колегією суддів також не приймаються як безпідставні.
		Судові витрати за апеляційне оскарження, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним майновим вимогам. Судові витрати, повязані з розглядом спору в місцевому господарському суді, підлягають перерозподілу.
		Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч.1 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива», м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 08.09.2015 р. у справі №913/280/15 задовольнити частково.
		2. Рішення господарського суду Луганської області від 08.09.2015 р. у справі №913/280/15 скасувати в частині стягнення пені у загальній сумі 4 069 547 грн. 03 коп. та 93 312,91 євро, 3 % річних у загальній сумі 6 545 грн. 23 коп. та 5 090,08 євро, інфляційних у сумі 652 404,32 грн. та комісії у сумі 9 047,81 грн.
		3. Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
		4. Викласти резолютивну частину рішення в новій редакції: 
		« 1. Позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива», м. Луганськ та Публічного акціонерного товариства «Луганськмлин», м. Луганськ задовольнити частково.
		2. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива» (91020, Луганська область, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 111-в, код ЄДРПОУ 30596644) та Публічного акціонерного товариства «Луганськмлин» (91020, Луганська область, м Луганськ, вул. Лутугінська, 111, код ЄДРПОУ 00952737) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ (адреса технологічної площадки: 03150, м. Київ, вул. Тельмана, 5, код ЄДРПОУ 21794398) за кредитним договором №6113V1 від 06.11.2013 р., укладеним в межах генеральної угоди, заборгованість у загальній сумі 8 768 882 грн.12 коп., а саме: 5 253 420 грн. 39 коп. простроченої заборгованості за кредитом; 805 051 грн. 54 коп. прострочених процентів за користування кредитом; 11 187 грн. 20 коп. простроченої комісії за управління кредитом; 54 грн. 43 коп. комісії за користування овердрафтом; 2 361 грн. 70 коп. пені на заборгованість по комісії; 102 039 грн. 41 коп. 3 % річних та 2 594 767 грн. 45 коп.  інфляційні втрати.
		3. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива» (91020, Луганська область, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 111-в, код ЄДРПОУ 30596644)  та Публічного акціонерного товариства «Луганськмлин» (91020, Луганська область, м.Луганськ, вул. Лутугінська, 111, код ЄДРПОУ 00952737) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ (адреса технологічної площадки: 03150, м. Київ, вул. Тельмана, 5, код ЄДРПОУ 21794398) за кредитним договором № 6113К6 від 06.11.2013 р., укладеним в межах генеральної угоди, заборгованість у загальній сумі 26 322 584 грн. 84 коп., а саме: 15 496 702 грн. 05 коп.  простроченої заборгованості за кредитом; 2 812 005 грн. 75 коп. прострочених процентів за користування кредитом; 40 937 грн. 14 коп. простроченої комісії за управління кредитом; 8 460 грн. 59 коп. пені на заборгованість по комісії; 308 132 грн. 39 коп.  3 % річних та 7 656 346 грн. 92 коп. інфляційних втрат.
		4. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива» (91020, Луганська область, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 111-в, код ЄДРПОУ 30596644) та Публічного акціонерного товариства «Луганськмлин» (91020, Луганська область, м.Луганськ, вул. Лутугінська, 111, код ЄДРПОУ 00952737) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ (адреса технологічної площадки: 03150, м. Київ, вул. Тельмана, 5, код ЄДРПОУ 21794398) за кредитним договором №6114К1 від 09.04.2014 р., укладеним в межах генеральної угоди, заборгованість у загальній сумі 494 203,50 євро та 33 420 грн. 37 коп., а саме: 472 500,00 євро простроченої заборгованості за кредитом; 21 703,50 євро прострочених процентів за користування кредитом; 28 105 грн. 09 коп. простроченої комісії за управління кредитом, 5 315 грн. 28 коп. пені за несвоєчасне погашення комісії.
		5. В іншій частині позову в задоволенні відмовити.
		6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива» (91020, Луганська область, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 111-в, код ЄДРПОУ 30596644) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ (адреса технологічної площадки: 03150, м. Київ, вул. Тельмана, 5, код ЄДРПОУ 21794398) судовий збір за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції в сумі 32 403 грн. 67 коп. 
		7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Луганськмлин» (91020, Луганська область, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 111, код ЄДРПОУ 00952737) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ (адреса технологічної площадки: 03150, м. Київ, вул. Тельмана, 5, код ЄДРПОУ 21794398) судовий збір за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції в сумі 32 403 грн. 67 коп.»
		5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ (адреса технологічної площадки: 03150, м. Київ, вул. Тельмана, 5, код ЄДРПОУ 21794398) на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Нива» (91020, Луганська область, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 111-в, код ЄДРПОУ 30596644) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 10 780 грн. 03 коп.
		6. Доручити господарському суду Луганської області видати накази.
		7. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
		 
		 
		ГоловуючийЛ.В. Ушенко
		 
		 
		СуддіС.А. Малашкевич
		 
		 
		ОСОБА_3
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Надруковано 5 примір.:
		2.позивачу
		1.ГСЛО
		1.у справу
		1.ДАГС
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...