Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/3307/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2016. Зареєстровано: 26.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2016.
Дата набрання законної сили: 19.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		"19" квітня 2016 р.                               м. Київ                                        К/800/51839/15 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого: Маринчак Н.Є.,
		Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І., 
		при секретарі: Бруй О.Д., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Біолік» 
		на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року 
		у справі №802/3307/14-а 
		за позовом Публічного акціонерного товариства «Біолік» (надалі - ПАТ «Біолік»)
		до Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (надалі - Бершадська ОДПІ)
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
		 
		встановив:
		 
		Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про до про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Бершадської ОДПІ №0001602200, №0001622200 від 14.08.2014 року.
		Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001622200 від 14.08.2014 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001602200 від 14.08.2014 року в частині визначення грошового зобовязання з ПДВ на суму 83693,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001602200 від 14.08.2014 року в частині нарахування зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 28898,75 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 7224,68 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 року та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.      
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Так, судами попередніх інстанції встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Біолік» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, про що складено акт №80/22/00479712 від 01.08.2014 року.
		Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем:
		- п.44.1. п.44.2 ст.44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 33027,00 грн. 
		- п. 192.3 ст. 192., пп. 198.3 пп.198.4, пп.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 67873 грн.
		На підставі акту перевірки Бершадською ОДПІ 28.01.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0001602200 від 14.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобовязання ПАТ «Біолік» з ПДВ за платежем на 83748,50 грн., у тому числі 67873,00 грн. - за основним платежем, 15875,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0001622200 від 14.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобовязання                   ПАТ «Біолік» за платежем податок на прибуток на 39334,50 грн., у тому числі 33027,00 грн. за основним платежем; 6307,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
		Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2014 року №0001622200 повністю та №0001602200 на суму 83693,50 грн., суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції та помилково не погодився суд апеляційної інстанції.
		Як вбачається з матеріалів справи, в ході судового розгляду по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, за результатами проведення якої експертом складено висновок №1921/14-21 від 14.04.2015 року, якою встановлено:
		1. В ході проведеного дослідження, зазначене в акті Бершадської ОДПІ від 01.08.2014 року  №80/22/00479712 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Біолік» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року» заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток ПАТ «Біолік» за період 2-4 квартали 2011 року, за 2012 рік та за 2013 рік і донарахування до сплати податку на прибуток загалом у сумі 33027,00 грн. документально не підтверджується в повному обсязі;
		2. Зазначене в акті Бершадської об'єднаної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 01.08.2014 року  №80/22/00479712 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Біолік» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року» заниження податку на додану вартість ПАТ «Біолік» у лютому 2011 року, березні 2011 року, травні 2011 року, червні 2011 року, вересні 2011 року, грудні 2011 року, січні 2012 року, лютому 2012 року, березні 2012 року, червні 2012 року, січні 2013 року, квітні 2013 року, жовтні 2013 року, листопаді 2013 року, грудні 2013 року загалом в сумі 67873,00 грн. документально не підтверджується в розмірі 66566,00 грн.,  документально підтверджується в розмірі 44,00 грн. Щодо операцій в сумі 1263,00 грн. провести дослідження та надати висновок не видається за можливе. 
		З матеріалів справи також вбачається, що за результатами проведеної перевірки податковим органом зроблено висновок про завищення ПАТ «Біолік» показників у рядку 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» всього в сумі 161684,00 грн.
		Так, згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
		Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу (п. 44.2 ст. 44 ПК України).
		У відповідності до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
		Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
		Аналогічні за змістом вимоги щодо господарських операцій і первинних документів визначені і у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.
		Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу про завищення валових витрат ПАТ «Біолік» було зроблено на підставі того, що загальна сума показника витрат, зазначена в Деклараціях з податку на прибуток, відмінна від суми витрат, відображеної в бухгалтерському обліку підприємства. 
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та вірно вказано судом першої інстанції, зазначене в акті від 01.08.2014 року №80/22/00479712 заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток ПАТ «Біолік» період ІІ-IV квартали 2011 року, за 2012 рік та за 2013 рік і донарахування до сплати податку на прибуток загалом у сумі 33027,00 грн. документально не підтверджено в повному обсязі.
		За результатами проведеної перевірки податковим органом також зроблено висновок про не віднесення до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість при списанні кредиторської заборгованості в сумі 27749,00 грн.
		Як зазначено в акті перевірки, отримані платником ПДВ товари/послуги, які не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, враховуючи те, що на підставі п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України за такими товарами немає факту їх придбання, тож права на податковий кредит щодо таких товарів/послуг платник ПДВ не має. Таким чином, якщо платник податку при придбанні послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, то він повинен відкоригувати суму податкового кредиту. 
		Вказане порушення на загальну суму заниження податкового зобов'язання в розмірі 27749,00 грн. зафіксовано в акті перевірки щодо господарських операцій позивача з                TOB «Юнікс Тренд», TOB «Фітон ЛТД», ВАТ «Закарпатнеруднепром» та МКП «Добробут». 
		Разом з тим, Податковим кодексом України не встановлюється поняття «придбання», а пп.14.1.202 п.14.1 ст.14 Кодексу визначено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
		Відповідно до пп.14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійною заборгованістю є, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.
		Частиною 3 пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.
		Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються суми безповоротної фінансової допомоги.
		Відповідно до пп.14.1.13 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України під безоплатно наданими товарами, роботами, послугами розуміються товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорам;: за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
		Також, в листі від 19.09.2013 року №11534/6/99-99-19-04-02-15 Міністерство доходів і зборів України зазначає, що пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування; звільнені від оподаткування; здійснюються в межах балансу; не відносяться до господарської діяльності платника.
		Товари/послуги, необоротні активи, при придбанні яких суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту і в подальшому використані в операціях з постачання товарів/послуг є використаними в операціях, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу. А тому нарахування податкових зобов'язань за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу не здійснюється.
		Щодо віднесення операції із списання заборгованості до операції з безоплатно наданих товарів/послуг, поняття «безоплатно надані товари, роботи, послуги» визначено підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. Так, відповідно до зазначеної норми безоплатно наданими вважаються товари, що надані згідно з договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення. Роботи (послуги) вважаються наданими безоплатно у разі, якщо не висовуються вимоги щодо компенсації їх вартості.
		Крім того, стаття 192 Податкового кодексу України «Особливості значення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту)» стосується випадків, коли сторони здійснюють будь-яку зміну суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.
		Дана норма не регулює операції визнання заборгованості безнадійною, оскільки при визнанні заборгованості безнадійною не відбувається зміна компенсації за товари/послуги та у продавця не виникає обов'язку виписати покупцю розрахунок коригування з наступним зменшенням у продавця податкових зобов'язань та зменшенням у покупця податкового кредиту.
		Також встановлено, що 15.01.2008 року між TOB «Юнікс Трейд СП» (Постачальник) та Ладижинським ВАТ «Біолік» (Покупець) укладено Договір №15/1-08, в якому визначено, що Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, зазначений в наданих рахунках та видаткових накладних.
		Суму простроченої кредиторської заборгованості включено до доходів в грудні 2011 року в розмірі 158916,95 грн., про що зазначено в акті перевірки.
		При цьому, Податкового кодексу України не містить норм, відповідно до яких платник ПДВ повинен нараховувати податкові зобов'язання при визнанні у покупця кредиторської заборгованості за товари/послуги безнадійною.
		Договір №15/1-08 від 15.01.2008 року є оплатним, отже, товари, отримані за ним, не відповідають визначенню «безоплатно наданих (отриманих)» (пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
		З огляду на вищевикладене, встановлене актом від 01.08.2014 року  №80/22/00479712 заниження податкового зобов'язання в розмірі 26486,00 грн. за грудень 2011 року документально не підтверджується.
		Щодо операцій придбання товарно-матеріальних цінностей у TOB «Фітон ЛТД», ВАТ «Закарпатнеруднепром» та МКП «Добробут», за якими актом перевірки донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1263,00 грн., колегія суддів погоджується з наступними висновками суду першої інстанції. 
		Згідно із п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).
		Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
		Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. 
		Судом першої інстанції зроблено правильний висновок стосовно того, що вказуючи на порушення позивачем зазначених норм, податковим органом у ході перевірки не досліджувались відповідні угоди та інші первинні документи, які фіксують операцій придбання товарно-матеріальних цінностей у TOB «Фітон ЛТД», ВАТ «Закарпатнеруднепром» та МКП «Добробут», з огляду на що податковим органом безпідставно донараховано податкове зобов'язання ПАТ «Біолік» з ПДВ в сумі                 1263,00 грн. 
		Щодо посилань відповідача на безпідставність віднесення до складу податкового кредиту ПАТ «Біолік» податкової накладної, отриманої від ДП «Укрспирт» на суму 28893,73 грн., колегія суддів зазначає наступне.
		Як зазначено в акті перевірки, в порушення п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України, підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту загальної декларації за вересень 2013 року та реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2013 року (запис №3) податкову накладну №814008 від 14.08.2013 року, отриману від ДП «Укрспирт» на отриманий спирт етиловий вищої очистки на суму 173362,38 грн., в т.ч. ПДВ становить 28893,73 грн., який використано для виробництва лікарських засобів. 
		Згідно до пп.197.1.27 п. 197.1 cт.197 Податкового кодексу України даний вид продукції (лікарські засоби) звільнений від оподаткування податком на додану вартість.
		Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Біолік» у серпні місяці 2013 року отримало від ДП «Ладижинський завод «Екстра» Державної компанії «Укрмедпром» спирт етиловий з харчової сировини для виробництва дієтичних добавок, а саме - дієтичної добавки «Бітнер Життєва сила/Бітнер Віталіті» згідно наряду, виданого Міністерством доходів і зборів України №275 від 09.07.2013 року по накладній №193 від 15.08.2014 року в кількості 228 дал. на загальну суму 171884,64 грн. в т.ч. ПДВ 28647,44 грн., та на виробничі потреби для виробництва фітоконцентрата Сольвікум наряду, виданого Міністерством доходів і зборів України №272 від 09 07.2013 року по накладній №193 від 15.08.2014 року в кількості 2,0 дал. на загальну суму 1507,76 грн. в т.ч. ПДВ 251,29 грн. Податкова накладна №814008 від 14.08.2013 року від ДП «Укрспирт» на загальну суму 173392,40 грн. в т.ч. ПДВ 28898,73 грн. відображена в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (запис №3).
		Даний спирт етиловий використаний в кількості 228,0 дал. на виробництво дієтичної добавки «Біттнер Життєва сила /Бітнер Віталіті» серія 020813, накладна на здачу готових виробів №11 від 29.08.2013 року в кількості 10000 флаконів, зі складу готової продукції для контролю якості лабораторією ВЛ ВКЯ відібрано проби в кількості 4 фл., залишок флаконів в кількості 9996 шт. реалізований компанії TOB «Омега Фарма Україна» по накладній №44 від 05.09.2014 року.
		Спирт етиловий використаний в кількості 2,0 дал. на виробництво фітоконцентрата Сольвікум серія 70413, накладна на здачу готових виробів №1 від 03.09.2013 року в кількості 1000 флаконів, зі складу готової продукції для контролю якості лабораторією ВЛ ВКЯ відібрано проби в кількості 6 фл., залишок флаконів в кількості 996 шт. реалізований СПД ОСОБА_2 по накладній №43 від 03.09.2014 року.
		Даний спирт етиловий не міг бути використаний на виробництво лікарських засобів, так як спирт етиловий, який отримується на виробництво лікарських засобів відповідно до ст. 229 Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1257 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції» отримується за 0 ставкою акцизного податку. 
		Довідка про перевірку цільового використання спирту, отриманого ПАТ «Біолік» згідно податкового векселя, підтверджує використання спирту етилового за цільовим призначенням.
		Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		При цьому, згідно із п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми, податку сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
		З матеріалів справи вбачається, що Міністерством доходів і зборів було видано наряди на відпуск спирту Дочірнім підприємством «Ладижинський завод «Екстра» ДАК «Укрмедпром» Приватному акціонерному товариству «Біолік»  №275 від 09.07.2013 року та №272 від 09.07.2013 року.
		Відповідно до акту про відвантаження та приймання спирту ф. П-24 № 172 від 15.08.2013 року відвантажено зі станції ДП «Ладижинський завод «Екстра» на станцію ПАТ «Біолік» згідно нарядів №№ 275, 272 від 09.07.2013 року спирту етилового в/о в кількості 230,00 дал. Спирт завантажено в автоцистерну №76-58 ВИС та відправлено за ТТН серія 01 АААА №12,13. Сертифікат №164/1, 164/2 від 15.08.2013 року на якість відвантаженого спирту.
		На переміщення та відвантаження спирту також складені товарно-транспортні накладні та видаткові накладні:  видаткова накладна від 15.08.2013 року № 193 на суму 171884,64 грн., товарно-транспортна накладна на переміщення спирту від 15.08.2013 року №12 серії 01-АААА, видаткова накладна від 15.08.2013 року № 195 на суму 1507,76 грн., товарно-транспортна накладна на переміщення спирту від 15.08.2013 року №13 серії 01-АААА.
		Податкова накладна №814008 від 14.08.2013 року від ДП «Укрспирт» на загальну суму 173392,40 грн. в т.ч. ПДВ 28898,73 грн. відображена в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (запис №3), в рядку 3 реєстру отриманих накладних за вересень 2013 року за датою отримання - 01.09.2013 року в колонках 9 та 10, що відповідають вартості придбання з метою використання у межах господарської діяльності та оподатковуваних операцій.
		Податкові накладні, складені на відвантаження продукції покупцям СПД ОСОБА_2 та TOB «Омега Фарма Україна», свідчать про використання спирту вищої очистки на суму 173362,38 грн., в т.ч. ПДВ 28893,73 грн., отримані ДП «Укрспирт» за податковою накладною №814008 від 14.08.2013 року, саме в оподатковуваних операціях.
		Складені податкові накладні відображено в колонках 8 та 9 Реєстру виданих податкових накладних в періоді виникнення податкових зобов'язань (серпень 2013 року та вересень 2013 року) і, відповідно, в складі податкових зобов'язань Декларації з податку на додану вартість за вказані періоди.
		З огляду на викладене, віднесення до складу податкового кредиту загальної декларації за вересень 2013 року та реєстру отриманих податкових накладних за вересень місяць 2013 року податкової накладної №814008 від 14.08.2013 року, отриманої від ДП «Укрспирт», на спирт етиловий вищої очистки на суму 173362,38 грн., в т.ч. ПДВ - 28893,73 грн., має документальне підтвердження, відтак, встановлене актом перевірки заниження податкового зобов'язання в розмірі 28893,73 грн. за вересень 2013 року є безпідставним та неаргументованим.
		Щодо віднесення за результатами перевірки податковим органом до складу податкового кредиту ПАТ «Біолік» суми податку на додану вартість, не підтвердженої податковими накладними, всього в сумі 11230,00 грн., колегія суддів погоджується із наступними висновками суду першої інстанції.
		Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право платника ПДВ на включення до податкового кредиту сум цього податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням (виготовленням, будівництвом, спорудженням) товарів/послуг та необоротних активів, залежить від подальшого напрямку використання таких товарів/послуг та необоротних активів у межах господарської діяльності та в оподатковуваних операціях.
		Платник податку у разі придбання та/або виготовлення товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, має право віднести до податкового кредиту ту частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях (п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України).
		При цьому, ст.199 Податкового кодексу України застосовується лише в тому випадку, коли придбані товари/послуги та необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні. У разі, якщо придбані товари/послуги, необоротні активи повністю використовуються в неоподатковуваних операціях, або повністю використовуються у звільнених від ПДВ операціях, ст.199 Податкового кодексу  України не застосовується.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що податкова накладна №3109 від 23.10.2013 року, отримана від TOB «Хімлаборреактив», двічі включена до Реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року (рядок №31) та за листопад 2013 року (рядок №06) (сума податку, що включається до податкового кредиту - 6,96 грн.).
		Податкова накладна №9020/050 від 30.11.2013 року, отримана від ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», двічі включена до Реєстру отриманих податкових накладних за листопад 2013 року (рядок №55) та за грудень 2013 року (рядок № 12) (сума податку, що включається до податкового кредиту - 43,78 грн.).
		Податкові накладні, отримані від TOB «СХІДБУДСЕРВІС Д», №455 від 06.08.2013 року та №2851 від 28.08.2013 року на загальну суму податку 3391,77 грн. не включено ПАТ «Біолік» до податкового кредиту за жовтень 2013 року.
		Надмірне включення суми податку до податкового кредиту в листопаді 2013 року в розмірі 6,96 грн. за податковою накладною №3109 від 23.10.2013 року від TOB «Хімлаборреактив» було відкориговано (зменшено податковий кредит) при складанні декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року.
		З огляду на викладене, зазначене в акті від 01.08.2014 року №80/22/00479712 заниження податкового кредиту з податку на додану вартість ПАТ «Біолік» у лютому 2011 року, березні 2011 року, травні 2011 року, червні 2011 року, вересні 2011 року, грудні 2011 року, січні 2012 року, лютому 2012 року, березні 2012 року, червні 2012 року, січні 2013 року, квітні 2013 року, жовтні 2013 року, листопаді 2013 року, грудні 2013 року загалом в сумі 11230,00 грн. документально підтверджується в розмірі 44,00 грн., та документально не підтверджуються в розмірі 11186,00 грн.
		При цьому, податкові накладні, отримані від TOB «СХІДБУДСЕРВІС Д» №455 від 06.08.2013 року та №2851 від 28.08.2013 року на загальну суму податку 3391,77 грн. не включено ПАТ «Біолік» до податкового кредиту за жовтень 2013 року.
		Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано висновки судово-економічної експертизи, призначеної судом першої інстанції.
		Єдиною підставою для не визнання зазначеної експертизи було відсутність переліку документів, на підставі яких експерти проводили своє дослідження.
		Між тим, такі висновки апеляційної інстанції є помилковими, оскільки в матеріалах адміністративної справи (т.3 а.с.224-225) є лист з переліком необхідних документів, які надавалися позивачем на вимогу експертам.
		При цьому, у висновку експерта (т.3 а.с.231, 237) зазначено перелік документів та регістри бухгалтерського обліку, які були використані при проведенні експертизи.
		Також, висновок експерта містить додатки №№1-4, в яких міститься детальна інформація про використані документи та регістри.
		Мотивів по суті заданих питань та наданих відповідей  щодо незгоди з висновком експерта судом апеляційної інстанції  не наведено.
		Таким чином, судом апеляційної інстанції, всупереч положенням ст. 82, ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, не враховано висновок експерта та не мотивовано незгоду з ним.
		Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, скасувавши спірні податкові повідомлення-рішення від 14.08.2014 року №0001622200 повністю та №0001602200 на суму 83693,50 грн.
		Згідно ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.  
		Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 року підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року.
		Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Біолік» - задовольнити    
		Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада             2015 року скасувати та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року. 
		Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі  Верховним Судом України може бути подана з підстав,  в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.   
		 
		 
		Головуючий:                                         ___________________  Н.Є. Маринчак 
		          
		 
		Судді:                                                              ___________________  О.В. Вербицька 
		 
		 
		___________________  Ю.І. Цвіркун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...