Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-9/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2016. Зареєстровано: 26.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2016.
Дата набрання законної сили: 15.04.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 11/793/11/16 Справа № 1-9/11 Категорія: ч.3 ст. 209,ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1   Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
		 
		Головуючого                  ОСОБА_2 ,
		суддів             ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		секретарях              ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_7 , 
		підсудних  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 ,
		захисника ОСОБА_10   ОСОБА_11 ,
		захисника ОСОБА_9   ОСОБА_12 ,
		захисників ОСОБА_8   ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
		потерпілих       ОСОБА_15 ,  ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , 
		 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , 
		  ОСОБА_20 ,  ОСОБА_21 , 
		представника цивільного позивача  ОСОБА_22 , 
		розглянувши кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, представників ОСОБА_22 , ОСОБА_23 цивільного позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», засудженої ОСОБА_8 з доповненнями, засудженого ОСОБА_10 з доповненнями та його захисника  адвоката ОСОБА_24 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2011 року, яким
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , пастор Християнської релігійної громади повного Євангелія «Служіння Святого Духа», несудима, -
		засуджена за ч.3 ст. 209 КК України до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на три роки з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої; за ч.1 ст. 255 КК України до десяти років позбавлення волі; за ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 190 КК України до десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої; за ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358 КК України до одного року обмеження волі; за ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України до одного року обмеження волі.    
		   На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_8 призначено покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на три роки з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , фізична особа  підприємець, несудимий, -
		засуджений за ч.3 ст. 209 КК України до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на три роки з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч.1 ст. 255 КК України до дев`яти років позбавлення волі; за ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 190 КК України до дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358 КК України на один рік обмеження волі; за ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України на один рік обмеження волі.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на три роки з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , фізична особа  підприємець, несудимий ,-
		засуджений за ч.3 ст. 209 КК України до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на три роки з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч.1 ст. 255 КК України до дев`яти років позбавлення волі; за ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 190 КК України до дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358 КК України на один рік обмеження волі; за ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України на один рік обмеження волі.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на три роки з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
		На підставі ч.5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358 та ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України.
		Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» - 197 631 грн., ЗАТ «Промислово-інвестиційний банк» - 407 531 грн., ВАТ «Ерте банк» - 242 400 грн., КС «Успіх» - 9 756 грн., АБ «Київська Русь» - 36 200 грн., ВАТ «Мегабанк» - 1072 482 грн., КС «Фортеця» - 38 300 грн., ЗАТ «Райффайзен Банк» - 6 295 грн., АБ «Експрес-банк» - 111 600 грн., АБ «Правекс-банк» - 13 950 грн., КС «Благо» - 7 720 грн., КБ «Західінкомбанк» - 4 920 грн., ВАТ «Державний ощадний банк України» - 25 500 грн., КС «Федерація» - 166 900 грн., ПАТ КБ «Надра» - 7 631 грн., КС «Скарбничка» - 17 750 грн., філії «Полтавського регіонального управління» ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» - 181 888 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої злочинами.
		Інші заявлені цивільні позови по справі судом залишено без розгляду.
		Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 судових витрат та вирішена доля речових доказів, -
		встановила:
		   
		Вироком суду першої інстанції, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , визнано винними та засуджено за те, що ОСОБА_8 , на початку 2006 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння, шляхом обману в банківських та кредитно-фінансових установах м. Черкаси, кредитними коштами в особливо великих розмірах та товарів в кредит, а також надання законного статусу (легалізації) здобутим злочинним шляхом грошовим коштам, та використання завідомо підроблених документів, під прикриттям християнської релігійної громади повного Євангелія «Служіння Святого Духу», створила злочинну організацію. Керуючи процесом створення злочинної організації, ОСОБА_8 залучила за їх добровільною згодою ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , та осіб, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, які являлись її помічниками, спільниками, безпосередньо приймали участь у організації, координації дій злочинної організації, у вчинюваних злочинах, матеріальному забезпеченні злочинної організації, розробленні планів та умов спільного вчинення злочинів. ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , та особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, за рахунок умисно невірного трактування Біблії, біблійних історій на свою користь, шляхом ізоляції членів громади від спілкування з рідними та близькими, обмеження доступу до зовнішніх джерел інформації, маніпуляції на основному людському інстинкті «прагнення до захисту», досягла повної їх покірності їй та її спільниками.
		Упродовж 2006-2008 років, ОСОБА_8 , являючись пастором та керівником Християнської релігійної громади повного Євангелія «Служіння Святого Духа», зареєстрованої в АДРЕСА_1 , здійснюючи вплив на членів громади з метою позбавлення їх можливості об`єктивно сприймати вчинювані відносно них зі сторони ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та інших її спільників, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, злочинні діяння, з використанням підроблених довідок про доходи, змусили членів вищевказаної громади отримувати кредити в кредитних спілках та банківських установах м. Черкаси, цінне майно в кредит, з яких вказаній релігійній громаді в примусовому порядку сплачувати «десятину», пожертвування, та робити цінні подарунки, таким чином, заволоділи грошовими коштами та майном ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_18 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_17 , ОСОБА_35 , ОСОБА_20 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_16 , ОСОБА_39 , ОСОБА_15 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_21 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 на загальну суму 1 99 2042 грн., внаслідок чого було завдано вказаним потерпілим матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.
		При цьому, створена ОСОБА_8 злочинна організація складалася з двох організованих груп, до яких в якості постійних учасників входила сама ОСОБА_8 , яка здійснювала керівництво діяльністю організації та обох груп, осіб, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, які виконуючи вказівки ОСОБА_8 , здійснювали вплив на членів громади з метою позбавлення їх можливості об`єктивно сприймати вчинювані відносно них, зі сторони ОСОБА_8 та її спільників, злочинних діянь, підшукували банківські установи та кредитні спілки в м. Черкасах для отримання членами релігійної громади кредитів та керували їх діяльністю. В свою чергу, ОСОБА_9 та інші особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, достеменно знаючи про неправдиву інформацію, що містилась в документах, які надавались в банківські та кредитно-фінансові установи, підписували їх, ставили відтиск печатки, а також отримували взяті в кредит товари і вчиняли фінансові операції з коштами, здобутими злочинним шляхом. ОСОБА_10 , який на виконання функції адміністратора громади, вирішував фінансові та господарські питання, надавав членам громади консультації щодо уникнення кримінальної відповідальності в разі затримання їх працівниками міліції.
		На виконання розробленого плану, з метою легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, а також для отримання кредитів в подальшому, одержані членами громади /потерпілими/ частину кредитних коштів, перераховували під виглядом фіктивних операцій на рахунки приватних підприємців ОСОБА_9 та особи, матеріали справи щодо якого виділені в окреме провадження, та інвестовані на придбання у приватну власність ОСОБА_10 будинку по АДРЕСА_3 , ринкова вартість якого на момент придбання, склала 264000 грн.. У впродовж 2007-2008 років, ОСОБА_8 , ОСОБА_56 , ОСОБА_9 , та інші особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, інвестували у вказаний об`єкт 155128 грн., одержаних внаслідок вчинення злочинних дій, вартість якого, згідно висновку експертизи, на даний час становить 386000 грн. чим заподіяли потерпілим матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.
		В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не заперечуючи встановлених судом фактичних обставин справи, доведеності вини та кваліфікації дій засуджених, порушує питання про скасування вироку суду відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , як незаконного, внаслідок невідповідності призначеного судом покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м`якості, неправильного застосування кримінального закону, істотного порушення кримінально-процесуального закону, і постановлення нового вироку та призначення покарання ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_9  за ч.3 ст. 209, ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358, 70 КК України - 13 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на три роки з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією майна, яке є її власністю. На підставі ч.5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 від призначеного покарання за ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358 та ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції незаконно призначив за ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358 та ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України до засуджених покарання у вигляді обмеження волі та при призначенні покарання за іншими статтями, за які вони засуджені, не в повній мірі врахував те, що ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вчинили злочини в складі злочинної організації, вину у вчиненому не визнали, всіляко перешкоджали встановленню істини по справі та те, що злочинними діями останніх спричинено значну матеріальну шкоду, яка не відшкодована.
		Крім того, просить виключити з вступної частини вироку, в порушення вимог ст. 89 КК України, посилання на те, що ОСОБА_10 є судимим та вказує на порушення судом вимог закону при вирішенні питання про позови потерпілих та фінансових установ м. Черкаси.
		В апеляції представник цивільного позивача ПАТ КБ «Приватбанк», не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, просить його змінити, вважаючи, що він винесений з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому просить задовольнити цивільний позов банку в повному обсязі та стягнути з засуджених матеріальну шкоду у розмірі 1564 051, 03 грн..
		В апеляції адвокат ОСОБА_24 в інтересах засудженого ОСОБА_10 , просить вирок районного суду скасувати у зв`язку з допущеною суттєвою однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства по справі, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально -процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі ОСОБА_10 внаслідок суворості, а матеріали кримінальної справи направити прокурору для проведення додаткового розслідування.
		Засуджена ОСОБА_8 в апеляційній скарзі та численних доповненнях просить вирок районного суду скасувати у зв`язку з допущеною суттєвою однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства по справі, невідповідністю висновків суду у вироку фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а матеріали кримінальної справи направити для проведення додаткового розслідування. Засуджена вказує на те, що ніяких незаконних дій по відношенню до потерпілих вона не чинила, крім того в справі відсутні будь-які докази, що вказують на її винуватість у вчиненні злочинів, за які вона засуджена.
		Також, засуджена ОСОБА_8 стверджує, що матеріали справи є сфальсифіковані, а в її діях відсутні склади злочинів за які її засуджено, оскільки вона злочинної організації не створювала, діяла в межах статуту релігійної громади, пожертви членами громади вносились добровільно, а будинок по АДРЕСА_4 придбаний власником за власні кошти в м. Черкасах. Виказує сумніви в обґрунтованості висновків судово-психологічних та релігійних експертиз. Вважає, що шкода заподіяна потерпілим, є значно завищеною, оскільки на її думку, в її діях можливий склад злочину, передбачений ст. 222 КК України (шахрайство з фінансовими ресурсами).
		Крім того, засудженою ОСОБА_8 подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якій вона просить відмовити в задоволенні апеляції прокурора, оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою, так як вимоги апеляційної скарги не ґрунтуються на об`єктивних обставинах справи. 
		Засуджений ОСОБА_10 в апеляції з доповненнями просить скасувати вирок Придніпровського райсуду у зв`язку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально -процесуального закону, а матеріали кримінальної справи направити прокурору для проведення додаткового розслідування. Стверджує, що гроші витрачені на придбання та реконструкцію будинку по АДРЕСА_3 , були отримані законним шляхом.
		Також, засудженими ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 подано клопотання про застосування щодо них Закону України «Про амністію у 2014 році».
		ОСОБА_9 апеляційної скарги на вирок суду не подавав.
		Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а апеляції інших учасників процесу просив визнати необґрунтованими, пояснення засудженої ОСОБА_8 та її захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які підтримали свої апеляції та заперечили проти апеляції прокурора та представника цивільного позивача, пояснення засудженого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_11 , які підтримали свої апеляції та заперечили проти апеляції прокурора та представника цивільного позивача, пояснення ОСОБА_9 , та його захисника ОСОБА_12 , які заперечували проти задоволення апеляцій прокурора та представника цивільного позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій сторін, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляцій сторін з наступних підстав.
		В судове засідання, в якому з`ясовувалось питання про закінчення часткового судового слідства та в наступні судові засідання (судові дебати та останнє слово), підсудні ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з`являтися відмовилися в ультимативній формі, до зміни всього складу суду, і з цього приводу колегією суддів винесена відповідна ухвала від 06 квітня 2016 року про продовження слухання справи у відсутність підсудних. 
		 
		Як убачається з матеріалів справи та проведеного апеляційним судом часткового судового слідства, висновки суду про винність ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 209, ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України, кожного, та кваліфікація їх дій за вищевказаними статтями відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням всіх обставин справи, які повинні бути взяті до уваги при з`ясуванні дійсних обставин подій та ґрунтуються на зібраних у справі й детально досліджених в судовому засіданні доказах в їх сукупності та взаємозв`язку, а саме:
		- показами потерпілих - ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_18 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_17 , ОСОБА_35 , ОСОБА_20 , ОСОБА_57 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_16 , ОСОБА_39 , ОСОБА_15 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_21 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 з яких вбачається, що всі вони вступили в організацію Християнської релігійної громади повного Євангелія «Служіння Святого Духа» пастирем в якій була ОСОБА_8 , адміністратором був ОСОБА_10 . Під час відвідування церкви щомісячно сплачували «десятину» від доходу, який отримували на постійних місцях роботи, а також пожертвування. Члени громади кошти вносили готівкою особисто в руки ОСОБА_8 , окрім цього їх примушували по понеділках платити пожертвування на церкву. Починаючи з 2006 року присутнім на службах прихожанам проповідували, що на даний час в Україні діє фінансова система побудована «сатаною», що мета громади - підрив діючої фінансової системи в Україні, і що шлях до цього лежить через пробіли в діючому законодавстві України. Їм було повідомлено ОСОБА_9 , що надано вказівку «звище» про те, що всі повинні брати кредити у фінансових установах м. Черкаси. Також ці проповіді на кожному служінні проводили ОСОБА_8 .. Результатом діяльності повинен бути дефолт, значний темп інфляції, обвал грошової одиниці гривні. Їх запевняли, що кредити будуть погашати самі, потім на служіннях проповідувалося, що кредити треба отримували виключно для лідерів церкви. Всі жили в скрутному матеріальному становищі, бо від доходів по місцю роботи віддавали «десятину», робили пожертвування та змушені були частково гасити кредити, поскільки банки надсилали вимоги про борги. А в церкві продовжувати проповідувати, що кредити треба сплачувати доти, поки прийде Божа сила та зруйнує економіку;
		- показами свідка ОСОБА_60 , який був допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції, з яких вбачається, що до нього, як до працівника банку ЧЦРК «Мегабанк», протягом 2006-2008 років зверталися громадяни, які надавали довідки про доходи із Християнської релігійної громади «Служіння Святого Духа». Також до банку зверталися і інші громадяни, які як з`ясувалося пізніше були прихожанами вище вказаної релігійної громади;
		- даними договорів банківських та інших фінансово-кредитних установ м. Черкаси, з яких вбачається, що потерпілі отримували гроші в кредит та цінні предмети;
		- релігієзнавчим висновком щодо віровчення та культової практики релігійної громади «Служіння Святого Духа» церкви Повного Євангелія, (т.81 а.с. 11-13), який був досліджений апеляційним судом під час проведення часткового судового слідства, згідно якого діяльність вказаної релігійної громади протирічить церковним приписам і настановам, зареєстрованому статуту церкви, а тому змістовна спрямованість проповідей та їхні соціальні наслідки регулюються вимогами КК України, та може бути предметом судового розгляду;
		- даними висновків судово-психологічних експертиз, згідно яких, у потерпілих, в період з 2006 року по 2008 рік, відбулися певні зміни в індивідуально - психологічних особливостях, дані індивідуальні-психологічні зміни в особливості та поведінці вплинули на правильність оцінки потерпілих вчинених відносно них протиправних дій;
		- даними очних ставок потерпілих та засуджених з яких вбачається, що потерпілі підтвердили факти здійснення впливу на них засудженими в сприянні та видачі їм фіктивних довідок, внаслідок чого вони брали в кредит грошові кошти та цінні речі, які, на вимоги засуджених, передавали в церкву та робили цінні подарунки, які привласнювалися засудженими;
		- даними протоколів обшуку, з яких вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 виявлені та вилучені цінні речі та предмети придбані за грошові кошти потерпілих, від отриманих останніми кредитів;
		- даними будівельно-технічної експертизи про те, що вартість будинку АДРЕСА_5 становить 386 000 грн., придбаного за рахунок грошових коштів одержаних злочинним шляхом;
		- даними протоколів виїмки та роздруківки руху коштів по рахунку ОСОБА_9 , які свідчать про перерахування та надходження коштів, а також заволодіння ними засудженими;
		- даними протоколу виїмки документів юридичної та облікової справи релігійної громади та інформацією з ДПІ у Черкаській області щодо отримання доходів вказаною релігійною громадою;
		- даними висновків судово-почеркознавчих експертиз з яких вбачається, що фіктивні довідки про доходи потерпілих, та місце роботи для полегшення отримання кредитів останніми, підписували засуджені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
		- відеозаписами богослужінь християнської релігійної громади повного Євангелія «Служіння Святого Духу», які були переглянуті апеляційним судом під час проведення часткового судового слідства, і з яких вбачається, що в організації Християнської релігійної громади повного Євангелія «Служіння Святого Духа» проводилися регулярні служіння, в ході яких потерпілих закликали брати кредити у фінансових установах, сплачувати десятини, запевняли що скоро в країні буде інфляція і дефолт в ім`я Хреста та девальвація національної грошової одиниці. Закликали потерпілих брати кредити не платити (диск №5, запис 2, 1 хв. 01 секунда). ОСОБА_8 під час богослужінь запевняла потерпілих, що вона з ними візьмуть все, що їм потрібно взяти (диск №5, запис №4, 0 хв. 45 сек.). Особам, які прийшли нещодавно, ОСОБА_61 під час «богослужінь» роз`яснювала, що в країни фінансове беззаконня, фінансові потрясіння (диск №5, запис 10, 0 хв. 50 сек.). Також під час «богослужінь» (диск №5, запис №13,) ОСОБА_8 вела роз`яснювальну роботу з приводу того що з 30 жовтня почне діяти банк даних кредитних історій, а тому двері прикриваються, благодать закінчується і прийде подія на букву «І», а коли воно прийде, закликала потерпілих після цього не погоджуватися на видачу, також зазначала, що часу залишилося дуже мало.
		Отже, із аналізу матеріалів кримінальної справи вбачається, що після заснування ОСОБА_8 релігійної громади, та будучи пастором та керівником вказаної громади, для досягнення єдиного умислу, остання, спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, розробили загальний план вчинення злочинів які, як по вказівці ОСОБА_8 , так і самостійно, відповідно до відведеної їм ролі, заволодінню грошовими коштами шляхом обману в банківських та кредитно-фінансових установах м. Черкаси у великих розмірах, а також товарів у кредит, та маючи повний контроль і вплив на дії членів релігійної громади /потерпілих/, які не могли усвідомлювати вчинені проти них противоправні діяння, що підтверджується висновками судово-психологічних експертиз, шляхом обману та зловживання довірою, змусили потерпілих отримати численні кредити та цінні речі в кредитних спілках та банківських установах м. Черкаси, з яких релігійній громаді сплачували «десятину» пожертвування, а також віддавали цінні речі, які брали у кредит, а в подальшому засуджені привласнили на свої потреби як грошові кошти так і цінні подарунки.
		Свої дії ОСОБА_8 , як організатор та керівник злочинної організації, що з достовірністю встановлено матеріалами справи, переважно вчиняла через своїх помічників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та осіб, матеріали справи щодо яких виділенні в окреме провадження. 
		Роль ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та осіб, матеріали справи щодо яких виділенні в окреме провадження, як помічників та «пророків» в релігійній громаді полягала в тому, що за вказівкою ОСОБА_8 і самостійно, відповідно до відведених їм ролей в злочинній організації, виготовляли фіктивні документи - довідки про доходи, з місця роботи потерпілих, рахунки-фактури /зокрема, ОСОБА_9 , як приватний підприємець/, та приватний підприємець особа, матеріали справи щодо якого виділені в окреме провадження, які надавались в кредитні установи та банки, оформляли необхідні документи для отримання кредитів членами релігійної громади /потерпілими/, вчиняли фінансові операції із грошовими коштами здобутими злочинним шляхом, з метою їх легалізації, та кожен з них отримував свою частку грошових коштів та матеріальних цінностей, переданих потерпілими. 
		Провівши всі необхідні дії організаційного характеру, вищевказане злочинне угрупування, яке одразу набуло ознак стійкості, шляхом його організації для вчинення злочинів протягом тривалого часу /у продовж 2006-2008 років/, на основі досить стабільних відносин між співучасниками злочинів, об`єднаних єдиним планом під керівництвом ОСОБА_8 здійснюючи вплив на членів релігійної громади /потерпілих/, використовуючи підробленні довідки про їх доходи та місце роботи змусили останніх отримати в кредитних спілках та банківських установах м. Черкаси грошові кошти та придбавати цінне майно в кредит. З цих коштів релігійній громаді в примусовому порядку її члени /потерпілі/ сплачували пожертвування та робили цінні подарунки, які привласнювались засудженими.
		Крім того, в період з 2006 по 2008 роки, грошові кошти по кредитним договорам потерпілих, а також інших громадян, які не були обізнані щодо спільних злочинних діянь засуджених на рахунки ОСОБА_9 як приватного підприємця, та особи, матеріали справи щодо якого виділені в окреме провадження, для маскування і приховування їх незаконного походження перераховувались грошові кошти і останні, діючи спільно та узгоджено за попередньою змовою з іншими учасниками злочинного угрупування, з єдністю намірів та метою привласнення грошових коштів, їх легалізації, а також збагачення кожного із них, склали схеми здійснення платежів шляхом переказу грошей з рахунку на рахунок в якості розрахунку на нібито укладені угоди купівлі-продажу, які реально не проводилися та не відповідали дійсності, і внаслідок розроблених шахрайських дій засуджені спільно привласнювали грошові кошти.
		В подальшому, частина коштів отриманих внаслідок злочинних дій, з метою їх легалізації були перераховані під виглядом фіктивних операцій на рахунки приватних підприємців та інвестовані у придбання ОСОБА_10 будинку по АДРЕСА_4 , вартістю 386 000 грн..
		Таким чином, кожен із учасників даного кримінального угрупування усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння передбачав настання наслідків і бажав досягнення єдиного злочинного результату, тобто діяв з прямим умислом, а тому таке злочинне угрупування було організованим, так як мало керівника в особі ОСОБА_8 та діяло за узгодженим планом.
		Тобто, доводи засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх захисників про те, що в діях їх підзахисних відсутні такі ознаки злочину як вчинення злочину організованою групою, ч.3 ст. 28 КК України, є безпідставними, оскільки судом першої інстанції із достовірністю встановлено, що останні, а також особи, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, під виглядом релігійної громади, попередньо зорганізувались у стійке об`єднання для вчинення злочинної діяльності, які були об`єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників груп, та спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого усім учасникам групи (отримання грошових коштів, майна потерпілих, які були членами релігійної громади). При цьому, кожен із учасників злочинної організованої групи виконував різні, обумовлені змовою про спільне здійснення загального злочинного наміру у заволодінні грошовими коштами, майном потерпілих (як членів релігійної громади), і суд обґрунтовано та вмотивовано прийшов до висновку, що кожний із засуджених був виконавцем злочинів.
		Такі висновки суду першої інстанції повністю підтверджуються матеріалами кримінальної справи.
		Також суд визнав доведеною винуватість ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та осіб, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, у легалізації (відмиванні майна) одержаного злочинним шляхом, тобто вчинені у великому розмірі за попередньою змовою в групі осіб, вчинених організованою групою з грошовими коштами та іншим майном, придбаним внаслідок вчинення злочинного діяння.
		Вищевказаний факт підтверджується наявними у справі доказами, оскільки, відповідальність за ст. 209 КК України, настає в разі вчинення дій, пов`язаних з коштами (власністю) одержаними (здобутими) внаслідок вчинення злочину, спрямованих на приховування джерел походження зазначених коштів (власності), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно  небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
		А тому, формулюючи обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 за ч.4 ст.28, ч.4 ст. 190; ч.3 ст. 209; ч.3, ч.4 ст. 28, ст. 358 КК України, кожному, суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеними та вказав, що упродовж 2006  2008 років, ОСОБА_8 , будучи пастором та керівником релігійної громади разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , а також особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, здійснюючи вплив на членів громади, використовуючи підроблені ними довідки про їх доходи та місце роботи, змусили останніх отримувати в кредитних спілках та банківських установах м. Черкаси грошові кошти та придбувати цінне майно в кредит. З цих коштів релігійній громаді в примусовому порядку її члени /потерпілі/ сплачували пожертвування та робили цінні подарунки. Таким чином, засуджені шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами та майном потерпілих ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_18 , ОСОБА_62 , ОСОБА_34 , ОСОБА_17 , ОСОБА_35 , ОСОБА_20 , ОСОБА_57 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_16 , ОСОБА_39 , ОСОБА_15 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_58 , ОСОБА_15 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_21 , ОСОБА_52 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_55 на загальну суму 1992042 грн., чим заподіяли цим потерпілим матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.
		В подальшому, частина коштів, отриманих внаслідок злочинних дій з метою їх легалізації, були перераховані під виглядом фіктивних операцій на рахунки приватних підприємців та інвестовані у придбання ОСОБА_10 будинку по АДРЕСА_5 вартістю 386 000 грн. - 13.02.2007 року.
		Тобто, вищевказані дії засуджених були спрямовані на приховування джерел походження зазначеної власності, і так само набуття, володіння або використання цього майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, а тому суд першої інстанції при постановленні вироку щодо засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 врахував, що кошти або інше майно є предметом легалізації, оскільки вони раніше були отримані шляхом вчинення предикатного злочину.
		Показання потерпілих, свідків, які дані ними з урахуванням суб`єктивного сприйняття подій, суттєвих суперечностей не мають, а тому обґрунтовано судом визнанні об`єктивними. За таких обставин, доводи ОСОБА_8 в апеляційній скарзі з численними доповненнями, що потерпілі і свідки по справі зговорились щоб не повертати взяті ними кредити, є безпідставними.
		У судовому засіданні місцевим судом були допитані всі особи по справі, свідчення яких мали істотне значення для правильного вирішення справи, повно досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, всім їм дана оцінка, а тому доводи викладені в апеляційних скаргах засуджених та їх захисників про невідповідність висновків суду фактичним обставинам матеріалів справи, про однобічність та неповноту досудового та судового слідства  безпідставні.
		Що стосується доводів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про безпідставність кваліфікації їх дій за ч.1 ст.255 КК України, оскільки на їх думку Генеральною прокуратурою України по вказаній справі було скасовано постанову слідчого по справі про порушення кримінальної справи за ч.1 ст.255 КК України, то такі доводи останніх є безпідставними з огляду на наступне.
		В матеріалах справи наявна постанова про скасування постанови про порушення кримінальної справи від 19.02.2009 року, якою старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_65 скасував постанову слідчого СУ УМВС України в Черкаській області від 26 січня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_68 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.255 КК України, за фактом створення злочинної організації та участі у ній (т. 82 а.с. 160-162).
		Після проведення додаткової, більш ретельної перевірки дій ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та осіб, матеріали справи щодо яких виділенні в окреме провадження, органом досудового слідства слідчого управління УМВС України Черкаській області 19.08.2009 року було порушено в цій же справі другу кримінальну справу за ч.1 ст. 255 КК України щодо останніх та об`єднано в одну кримінальну справу (т.83 а.с.186-191), і проведено досудове слідство.
		Отже, відповідно до вимог ст. 94,98, 98-2 КПК України 1960 року, орган досудового слідства на законних підставах порушив вказану кримінальну справу і провів досудове розслідування.
		Аналіз матеріалів кримінальної справи свідчить, що під час досудового слідства і в судовому засіданні не допущено порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які б могли вплинути на правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , так і на правильність кваліфікації їх дій. Органи досудового слідства і суд дослідили всі обставини справи, які могли мати значення для прийняття правильного та законного рішення у справі. Висновки суду ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах, в тому числі й матеріалами висновку релігієзнавчої експертизи, щодо віровчення та культової практики релігійної громади «Служіння Святого Духа» церкви Повного Євангелія, та висновками судово-психологічних експертиз проведених щодо потерпілих.
		Отже, фактичні обставини справи свідчать, що зайнята засудженими позиція, щодо невизнання вини у вчиненні злочинів, які їм інкримінуються і за які вони засуджені, є намаганням останніх уникнути відповідальності за вчинені злочини.
		Далі, що стосується доводів ОСОБА_9 щодо порушення його права на захист, оскільки суд першої інстанції не роз`яснив його права та не призначив захисника, а також безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про колегіальний розгляд справи судом, то такі доводи засудженого є безпідставними, з огляду на наступне.
		З матеріалів кримінальної справи вбачається, що відповідно до вимог ст. 218-222 КПК України (1960 року) слідчим органів внутрішніх справ обвинуваченому ОСОБА_9 оголошувалось про закінчення досудового слідства і пред`являлись матеріали справи, та було роз`яснено йому право заявляти клопотання про розгляд його справи у суді першої інстанції одноособово суддею чи колегіально судом у складі трьох осіб у випадках, передбачених законом, проте ОСОБА_9 таким правом, по закінченню досудового слідства, не скористався, про що свідчить відсутність зазначених письмових клопотань на аркушах справи. Не заявлялись відповідні клопотання ОСОБА_9 , та не надсилалось до суду, при надходженні справи до суду, що свідчить про відсутності таких відомостей у томах матеріалів справи, які сформовані судом.
		Крім того, з матеріалів кримінальної справи /сформованих судом/ вбачається, що розгляд справи в суді першої інстанції розпочався по суті 13 липня 2010 року і відповідно до протоколу судового засідання (т. 108 а.с. 9-11), головуючим по справі було роз`яснено ОСОБА_9 права, передбачені ст. 263 КПК України, яка передбачає право на колегіальний розгляд справи у випадках передбачених законом в тому числі мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе, проте ОСОБА_9 знову не скористався своїм правом, що підтверджується вищевказаним протоколом судового засідання.
		Виходячи з наведеного, відсутні підстави вважати, що місцевим судом було порушено право ОСОБА_9 на захист та на колегіальний розгляд справи при розгляді справи в суді щодо нього.
		Далі, що стосується доводів засудженої ОСОБА_8 щодо необ`єктивності та необґрунтованості висновків судово - психологічних експертиз та релігієзнавчого висновку, то такі доводи є безпідставними, оскільки вищевказані експертизи проведені відповідно до вимог ст. 196 КПК України (1960 року) в експертних установах, та попереджено експертів та осіб, які проводили експертне дослідження про відповідальність за ст. 385, 384 КК України, і їх висновки є обґрунтованими і такими що узгоджуються із матеріалами справи. 
		Також колегія суддів бере до уваги, що на час складання релігієзнавчого висновку в Україні не існувало будь-яких інших експертних установ, які б могли провести таку експертизу. 
		Даний висновок складений експертом - начальником відділу науково-експертної роботи, к. філос. н., членом Експертної ради з питань свободи совісті при Держкомнацрелігій України ОСОБА_69 , і у суду немає підстав ставити під сумнів вказаний висновок, який узгоджується з іншими доказами в їх сукупності. 
		Що стосується доводів ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щодо застосування до них Закону України «Про амністію у 2014 році», то такі доводи останніх також є безпідставними, оскільки відповідно до п.є ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також до осіб засуджених за злочин передбачений ст. 255 КК України - створення злочинної організації, а як вбачається з вироку суду першої інстанції ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 засуджені втому числі і за ч.1 ст. 255 КК України. 
		Доводи прокурора про виключення із вступної частини вироку суду посилання на наявність у засудженого ОСОБА_10 судимості за вироком Ужгородського районного суду Закарпатської області від 18.11.2005 року за ст. 201 КК України  є слушними, оскільки, відповідно до вимог ст. 89 КК України, він є таким, що не має судимості.
		Колегія суддів вважає за необхідне виключити із мотивувальної частини вироку суду посилання суду про те, що засуджені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вчинили злочини спільно в групі осіб із ОСОБА_68 , ОСОБА_66 , ОСОБА_70 , та вважати, що засуджені вчинили злочини спільно в групі осіб із особами, матеріали справи щодо яких виділенні в окреме провадження, що підтверджується матеріалами кримінальної справи.
		Що стосується призначення судом покарання ОСОБА_8 за ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358 КК України  1 рік обмеження волі та за ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України  1 рік обмеження волі, то такі висновки суду не ґрунтуються на вимогах ч.3 ст. 61 КК України. 
		Суд допустив неправильне застосування кримінального закону, оскільки відповідно до ч.3 ст. 61 КК України  покарання у вигляді обмеження волі не застосовується до жінок які мають дітей до 14 років. Наявність у ОСОБА_8 неповнолітніх дітей у віці до 14 років підтверджується матеріалами справи, а саме свідоцтвами про народження дітей, а тому доводи прокурора щодо неправильного застосування судами кримінального закону при призначенні покарання засудженій, є слушними.
		Враховуючи, що вищевказані злочини вчинені ОСОБА_8 , є злочинами невеликої тяжкості, колегія суддів вважає за можливе пом`якшити останній покарання за ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358, за ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України призначивши покарання у виді  штрафу, по кожній із вищевказаних статтей Кримінального Кодексу України, а тому вирок суду в цій частині підлягає зміні.
		Крім того, у відповідності до ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України, колегія суддів вважає за необхідне звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358 та ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України щодо кожного злочину.
		Що стосується апеляції прокурора в частині м`якості покарання призначеного судом першої інстанції засудженим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , то на думку колегії суддів, при призначенні засудженим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 покарання судом першої інстанції повністю враховано вимоги ст. 65 КК України.
		Призначаючи покарання засудженим, суд дотримався цих вимог закону, а також врахував, що засуджені матеріальних збитків, від вчинених злочинів, не відшкодували, злочинні дії вчиняли протягом тривалого часу, крім того колегія суддів враховує те, що ОСОБА_8 раніше не судима, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, має на утриманні дітей - ОСОБА_71 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_72 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_71 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_10 є інвалідом 3 групи, раніше не судимий, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується, має на утриманні дочку ОСОБА_73 ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_9 раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні дітей  ОСОБА_74 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_75 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_76 ІНФОРМАЦІЯ_10 .
		Таким чином, з урахуванням даних про особи засуджених місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.2, 3 ст. 50 КК України, може бути досягнута при призначенні засудженим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 міри покарання у виді позбавлення волі. А тому вирок суду є законним і обґрунтованим, а доводи наведені в апеляції прокурора щодо м`якості призначеного покарання засудженим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10  непереконливими та такими, що не підлягають задоволенню. Призначене покарання засудженим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для їх виправлення та запобігання вчинення нових злочинів і призначено в межах санкцій інкримінованих їм статтям КК України, тим більше доводи прокурора зводяться до збільшення строку покарання з 12 до 13 років позбавлення волі.
		Також, вирішуючи питання про заявлені цивільні позови по справі, судом першої інстанції допущено порушення вимог цивільного та кримінально-процесуального законодавства, а тому доводи прокурора та представника цивільного позивача є також слушними.
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Як вбачається зі змісту вказаної статті, відповідальність перед фінансовою установою по невиконаним зобов`язанням несе позичальник, тобто особа, яка отримала грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором.
		У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про часткове задоволення цивільних позовів банків та інших фінансових установ про стягнення матеріальної шкоди на їх користь солідарно з засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , тобто судом першої інстанції не правильно визначено суб`єкт цивільної відповідальності по кредитним договорам.
		Згідно із вимогами ст. 291, 328 КПК України /1960 р./ цивільний позов при постановленні вироку може бути залишено без розгляду лише у випадках виправдання підсудного за відсутністю складу злочину або неявки цивільного позивача чи його представника у судове засідання. Якщо позов підтримує прокурор або коли його заявлено підприємством, установою, організацією, кооперативом чи іншою громадською організацією, суд розглядає цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника.
		Таким чином, судом першої інстанції порушено вимоги вказаних норм закону та безпідставно залишено без розгляду цивільні позови КС «Рантьє», КС «Кредит-Союз», КС «Країна позик», ВАТ «Родовід Банк», ПАТ «Укрсоцбанк», КС «Фінансовий Союз», ЗАТ «Страхова група ТАС», ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» з підстав неявки в судове засідання їх представників, оскільки позови заявлені організаціями, а в суді їх підтримував прокурор.
		Тобто, суд першої інстанції не вправі передавати вирішення питання про розмір цивільного позову на вирішення в порядку цивільного судочинства, оскільки кримінально-процесуальним законодавством України це не передбачено, а тому залишення без розгляду цивільних позовів потерпілих з підстав неявки представників, є неприпустимим, так як характер та розмір заподіяної злочином шкоди підлягає доказуванню у кримінальній справі.
		Таким чином, у зв`язку з неправильним визначенням органом досудового слідства та судом суб`єктів цивільної відповідальності по кредитним договорам та незаконне залишення судом цивільних позовів позивачів без розгляду, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду в частині прийнятого рішення по розв`язанню цивільних позовів скасувати і направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
		З огляду на наведене, апеляційні скарги прокурора, засуджених та їх захисників, представника цивільного позивача підлягають до часткового задоволення, вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_8 зміні, а в частині вирішення цивільного позову  скасуванню, з направленням справи для розгляду до суду в цій частині для вирішення питання в порядку цивільного судочинства.
		Крім того, колегія суддів погоджується з зауваженнями захисника ОСОБА_13 , які були висловлені під час судових дебатів з приводу того, що в постанові про пред`явлення обвинувачення ОСОБА_8 не вистачає аркушів справи, однак на думку колегії суддів, вказаний факт є несуттєвим з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 132 КПК України 1960 року, у постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено: хто склав постанову; місце і час її складання; назву справи; прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, день, місяць та рік його народження; злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин.
		Відповідно до ч.2 ст. 223 КПК України 1960 року, обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частин. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред`явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом`якшують його покарання.
		Відповідно до ч.1 ст. 297 КПК України 1960 року, після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства. Судове слідство починається з читання обвинувального висновку. 
		Тобто, в т. 86 міститься постанова від 12.09.2009 року про притягнення як обвинуваченої ОСОБА_8 , однак, згідно нумерації, в даній постанові відсутній 347 аркуш, але зважаючи на вимоги ч.2 ст. 223 КПК України 1960 року, прокурором в судовому засідання оголошувалася резолютивна частина обвинувального висновку, про що свідчить протокол судового засідання (т. 108 а.с. 10), в якому (т.95 а.с. 48-49) міститься інформація якої не вистачає в постанові про притягнення як обвинуваченої ОСОБА_8 ..
		Керуючись ст. 362, 366, 371, 373, 377, КПК України (1960 року), колегія суддів, - 
		 
		ухвалила:
		Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підсудних ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_10  адвоката ОСОБА_24 , представника цивільного позивача ПАТ КБ «Приватбанк» - задовольнити частково.
		Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 1 грудня 2011 року щодо підсудних ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9  змінити.
		Пом`якшити ОСОБА_8 покарання за ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358 КК України з одного року обмеження волі до штрафу 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить  1 190 грн.; за ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358 КК України з одного року обмеження волі до штрафу 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить  850 грн., і вважати ОСОБА_8 винною та засудженою: 
		- за ч.3 ст. 209 КК України  12 (дванадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком 3 (три) роки з конфіскацією коштів та майна одержаного злочинним шляхом, з конфіскацією всього належного їй майна;
		- за ч.1 ст. 255 КК України  10 (десять) років позбавлення волі;
		- за ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 190 КК України  10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого належного майна;
		- за ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358 КК України до штрафу 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить  1 190 грн.;
		- за ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України до штрафу 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить  850 грн..
		На підставі ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 358 та ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України щодо кожного злочину.
		На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно вважати її засудженою до покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов`язків строком на 3 (три) роки з конфіскацією коштів та майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного їй майна.
		Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.12.2011 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 в частині вирішення цивільних позовів ПАТ КБ «Приватбанк», ЗАТ «Промисловий-інвестиційний банк», ВАТ «Ерсте банк», КС «Успіх», Акціонерного банку «Київська Русь», ВАТ «Мегабанк», КС «Фортеця», ЗАТ «Райффайзен Банк Аваль», Акціонерного банку «Експрес-банк», Акціонерного банку «Правекс-банк», КС «Благо», комерційного банку «Західінкомбанк», ВАТ «Державний ощадний банк України», КС «Федерація», ПАТ КБ «Надра», КС «Скарбничка», філії «Полтавського регіонального управління» ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» - скасувати, та направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд, в іншому складі.
		Виключити із вступної частини вироку суду посилання на наявність у засудженого ОСОБА_10 судимості згідно вироку Ужгородського районного суду Закарпатської області від 18.11.2005 року за ст. 201 КК України, яким його засуджено до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, звільненого 27.12.2007 року по постанові Придніпровського районного суду м. Черкаси по закінченню випробувального терміну.
		Виключити із мотивувальної частини вироку посилання суду на вчинення злочинів ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , в групі осіб з ОСОБА_68 , ОСОБА_66 , ОСОБА_77 і вважати, що засуджені вчинили злочини в групі із особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження.
		В решті вирок відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9  залишити без змін.
		У відповідності до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі, строк попереднього ув`язнення з 20.05.2008 року по 04.11.2014 року, з 21.05.2015 року по 07.04.2016 року, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення відповідає 2 дням позбавлення волі.
		У відповідності до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі, строк попереднього ув`язнення з 07.12.2011 року по 04.11.2014 року, з 21.05.2015 року по 15.04.2016 року, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення відповідає 2 дням позбавлення волі.
		У відповідності до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_10 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі, строк попереднього ув`язнення з 07.12.2011 року 04.11.2014 року, з 21.05.2015 року по 15.04.2016 року, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення відповідає 2 дням позбавлення волі.
		Касаційні скарги на судове рішення можуть бути подані сторонами безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання вироком законної сили, а засудженими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в той самий строк, з моменту вручення їм копії ухвали апеляційного суду.
		 
		Головуючий :
		Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...