Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1079/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2016. Зареєстровано: 27.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		Київської області
		01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"21" квітня 2016 р.            Справа № 911/1079/16  
		 
		Господарський суд у складі судді Грєхова А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/1079/16
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив"
		до товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Енергетична Будівельна компанія"                                    
		про стягнення 29 756 321,19 грн. заборгованості
		 
		за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Енергетична Будівельна компанія";
		до товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив"
		про визнання недійсними договорів
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1  довіреність №24/03/16-б від 24.03.2016, ОСОБА_2  довіреність № 24/03/16-г від 24.03.2016;
		від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3  довіреність №1073/К01-21.2 від 13.08.2015, ОСОБА_4  довіреність № 740/К01-21.2 від 12.04.2016.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив"(надалі -ТОВ "Енерго Актив", позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Енергетична Будівельна компанія"(надалі  ТОВ "КЕБК", відповідач за первісним позовом) про стягнення заборгованості в сумі 29 756 321,19 грн. 
		Ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 07.04.2106, від сторін витребувані необхідні для вирішення даного спору докази. 
		Одначасно з позовом позивачем подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Енергетична будівельна компанія" в межах ціни позову в розмірі 29 756 321,19 грн (двадцять дев'ять мільйонів сімсот пятдесят шість тисяч триста двадцять одна гривня 19 копійок), що знаходяться на відповідних рахунках відповідача. 
		Ухвалою господарського суду від 04.04.2016 вказану заяву позивача задоволено, накладено арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Енергетична будівельна компанія" в межах ціни позову в розмірі 29 756 321,19 грн. (двадцять дев'ять мільйонів сімсот пятдесят шість тисяч триста двадцять одна гривня 19 копійок), що знаходяться на рахунках, в тому числі, але не обмежуючись:-р/р 26000300685496 в ГУ АТ "Ощадбанк", МФО 322669; -р/р 26052011820763 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023; -р/р 26007359791001 в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500; -р/р 26040359791002 в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500; -р/р 26041359791001 в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500; -р/р 26056011764290 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023; -р/р 26000011749982 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023; -р/р 26001011749851 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023; -р/р 26003011749923 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023; -р/р 26004359791101 в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500; -р/р 26002455016821 в АТ "ОТП БАНК", МФО 300528; - інших рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Енергетична будівельна компанія" (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шкільна, б. 4, ідентифікаційний код: 32878418) в банківських установах.
		06.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (надалі  позивач за зустрічним позовом, ТОВ "КЕБК")  звернулося до Господарського суду Київської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" (надалі  відповідач за зустрічним позовом) про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними.
		У судовому засіданні 07.04.2016 господарським судом прийнята зустрічна позовна заява для спільного розгляду з первісним позовом, про що винесена відповідна ухвала. Розгляд справи у судовому засіданні 07.04.2016 року з метою дотримання процесуальних прав усіх учасників судового процесу, передбачених статями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України, засад судочинства, визначених статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення правильного вирішення господарського спору, відкладено до 14.04.2016. 
		12.04.2016 від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову у даній справі. Клопотання обґрунтоване тим, що накладення арешту на грошові кошти товариства унеможливлює здійснення ним господарської діяльності, не дає можливості товариству розрахуватись з кредиторами, сплачувати податки державі, здійснювати оплату соціальних внесків із заробітних плат працівників, військового збору та саму виплату заробітної плати працівникам товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Енергетична Будівельна Компанія".
		13.04.2016 від позивача за зустрічним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та відзиву на зустрічну позовну заяву.
		13.04.2016 від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш Плюс" та приватного акціонерного товариства "КП"Укренергомонтаж" у звязку з тим що, відповідно до порядку розрахунків за договором про відступлення права вимоги №4-18/03 від 18.03.2016, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш Плюс", та договору про відступлення права вимоги №18-12/15 від 18.12.2015, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш Плюс" та приватним акціонерним товариством "КП "Укренергомонтаж", останнім отримувачем коштів у розмірі 21 388 699, 21грн. буде саме приватне акціонерне товариство "КП "Укренергомонтаж". На думку заявника, вищевикладені обставини з огляду на необхідність вирішення питання про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги є достатніми підставами для залучення до участі у справі у якості відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш Плюс" та приватного акціонерного товариства "КП "Укренергомонтаж".   
		14.04.2106 від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про долучення доказів та клопотання про скасування вжитих заходів до забезпечення позову у даній справі. Клопотання заявник обґрунтовує необхідністю сплатити 20.04.2016  згідно вимог чинного законодавства єдиний соціальний внесок, в іншому випадку до товариства будуть застосовані великі штрафні санкції, а накладення арешту на грошові кошти унеможливлює оплату соціальних внесків із заробітних плат працівників, саму виплату заробітної плати та інших компенсацій особам, які є працівниками товариства.
		У судовому засіданні 14.04.2016 у задоволенні клопотання б/н від 12.04.2016 про скасування заходів до забезпечення позову, клопотання №755/К01-21.2 від 13.04.2016 про залучення до участі у справі в якості відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш Плюс" та приватного акціонерного товариства "Укренергомонтаж", клопотання №769/К01-21.2 від 14.04.2016 про скасування заходів до забезпечення позову, клопотання про залучення в якості третіх осіб у справі товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш Плюс" та приватного акціонерного товариства "Укренергомонтаж" було відмовлено, про що винесена відповідна ухвала. 
		У процесі судового засідання заявлені відводи судді Грєхову А.С. були розглянуті у відповідності до вимог до статті 20 Господарського процесуального кодексу України у нарадчій кімнаті, за результатами розгляду яких винесені відповідні ухвали, що оголошені у судовому засіданні. 
		Розгляд справи у судовому засіданні було відкладено до 14год 00 хв.  21 квітня 2016 року.
		21.04.2016 від позивача за зустрічним позовом надійшли письмові пояснення, у яких він просить господарський суд задовольнити зустрічний позов повністю з підстав того, що договори про відступлення права вимоги №18-12/15 від 18.12.2015  та №4-18/03 від 18.03.2016, на його думку, є удаваними правочинами, які вчиненні для приховування іншого правочину, а саме: договору факторингу.  Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив", публічне акціонерне товариство КП "Укренергомонтаж" та товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш Плюс" не є фінансовими установами у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", укладені ними договори про відступлення права вимоги у відповідності до положень частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України та частини першої статті 207 Цивільного Кодексу України, на думу позивача за зустрічним позовом, є недійсними.
		У своїх поясненнях від 21.04.2016 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) наголошує, що акт звіряння взаєморозрахунків є бухгалтерським документом, що підтверджує стан кредиторської чи дебіторської заборгованості сторін за певними господарськими операціями, а також є документом, що підтверджує визнання боргу, тобто цивільно-правовий документ, який у певному розумінні має відігравати роль одностороннього правочину. Підписання акта звірки уповноваженими особами контрагента є свідченням визнання боргу і підставою для припинення перебігу строку позовної давності.
		Присутні у судових засіданнях представники позивача надали свої пояснення у справі, первісний позов підтримали у повному обсязі, зустрічний позов заперечили, представники відповідача первісний позов заперечили, зустрічний позов просили задовольнити.
		У судовому засіданні 21.04.2016 представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заявлено клопотання про колегіальний розгляд справи у звязку із складністю спірних матеріально-правових відносин, кількістю доказів, поданих сторонами, наявністю суперечливих доказів щодо  первісного та зустрічного позовів, ціною позову.
		Розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про колегіальний розгляд цієї справи,  господарський суд відмовив у його задоволенні, вважаючи його необґрунтованим.
		Представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні заявлено клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову. Клопотання обґрунтоване тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Енергетична Будівельна Компанія" згідно чинного законодавства зобовязане сплатити єдиний соціальний внесок, в іншому випадку до товариства будуть застосовані великі штрафні санкції, а накладення арешту на грошові кошти унеможливлює оплату соціальних внесків із заробітних плат працівників, саму виплату заробітної плати та інших компенсацій особам, які є працівниками товариства. До клопотання додані платіжні доручення, які підтверджують перерахування ТОВ "КЕБК" соціальних внесків у попередні звітні періоди. Господарським судом відмовлено у задоволенні даного клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), про що винесено відповідну ухвалу від 21.04.2016.
		У судовому засіданні представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заявлено клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів, а саме: приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш Плюс". 
		Представником позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні заявлено клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача за зустрічним позовом, а саме: приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш Плюс".
		У процесі судового засідання 21.04.2016 заявлені відводи судді Грєхову А.С. були розглянуті у відповідності до вимог до статті 20 Господарського процесуального кодексу України у нарадчій кімнаті, за результатами розгляду яких винесені відповідні ухвали, що оголошені у судовому засіданні.
		Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.04.2016 оголошено вступну і резолютивну частини рішення. 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		18.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив"  укладено Договір про відступлення права вимоги №4/18-03 (надалі  Договір № 4/18-03), за умовами якого Первісний кредитор (ТОВ "Інвестмаш Плюс") передає ОСОБА_5 кредиторові (ТОВ "Енерго Актив"), а ОСОБА_5 кредитор приймає права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (Боржник), місцезнаходження якого: 07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вул. Шкільна, будинок 4, код за ЄДРПОУ 32878418, в розмірі 21 388 699,21 грн основного боргу, а також інші вимоги, що виникли на підставі: 
		- Договору про відступлення права вимоги № 18-12/15 від 18 грудня 2015 року;
		- Договору № 9-03/11-11 від 18 листопада 2011 року та додатків до нього.
		Предметом цього договору є всі зобовязання Боржника перед Первісним кредитором, які виникли з викладених у цьому пункті Договору обставин. За текстом цього Договору його предмет (права вимоги до Боржника, які передаються Первісним кредитором ОСОБА_5 кредиторові)  Основне зобовязання (пункт 1.1. Договору).
		Отже, як слідує із змісту пункту 1.1.  зазначеного Договору право вимоги, що передано Позивачу виникло у Первісного кредитора - ТОВ "Інвестмаш Плюс", на підставі Договору про відступлення права вимоги № 18-12/15 від 18 грудня 2015 року, за умовами якого ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" передав ТОВ "Інвестмаш Плюс" права вимоги до  Боржника в розмірі 21 388 699,21 грн основного боргу, а також інші вимоги, що виникли на підставі Договору № 9-03/11-11 від 18 листопада 2011 року та додатків до нього.
		За умовами пункту 3.1. Договору № 4-18/03 Первісний кредитор зобов'язується після підписання Договору передати за актом прийому-передачі ОСОБА_5 кредитору оригінали документів, що підтверджують Основне зобовязання (договір, додаткові угоди до нього, докази перерахування авансових платежів, претензії та відповіді на них тощо), а також інші документи, що засвідчують права, які передаються за даним Договором, про що Сторонами складається відповідний акт, який є підставою для переходу до ОСОБА_5 кредитора прав вимоги за Основним зобовязанням.
		На виконання положень зазначеного пункту Договору №4-18/03  Первісним кредитором 18.03.2016 передано, а Новим кредитором прийнято відповідні документи, що підтверджується Актом прийому-передачі документів до Договору про відступлення права вимоги №4-18/03  від 18.03.2016 року.  
		Також позивачем за первісним позовом 25.03.2016  направлено на адресу відповідача за первісним позовом (Боржника) повідомлення про відступлення права вимоги. Докази на підтвердження даних обставин наявні в матеріалах справи.
		Договір підряду від 18.11.2011 №9-03/11-11 (надалі  Договір підряду), кредитор у якому замінений спочатку ТОВ "Інвестмаш Плюс", а потім ТОВ "Енерго Актив" у відповідності до приписів частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, було укладено між Приватним акціонерним товариством "Укренергомонтаж" (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (Підрядник). 
		Відповідно до умов цього договору Підрядник зобов'язується у 2011-2015 роках, на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів, на підставі наданої Генпідрядником проектної документації, що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 № 276-р, виконати та здати Генпідряднику в установлений цим Договором строк закінчені роботи - об'єкт будівництва, а саме: сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення (споруди), будівництво яких здійснюється відповідно до проекту "ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС  Каховська з ПС 750 кВ "Каховська" та заходами ПЛ 330 кВ" в частині реконструкції ПС 330 кВ "Новокаховська" із заміною АТ 220/150/35 кВ на АТ 330/220/35 кВ, у тому числі Пусковий комплекс № 3 окрім: проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з влаштування АСУ ТП і системи технологічного та охоронного відео спостереження, а також виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а Генпідрядник зобовязується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну та іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому законом порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1. Договору підряду у редакції від 30.12.2014).
		Згідно пункту 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати авансу та оплати виконаних підрядником робіт, витрат та поставленого обладнання, в межах фінансових можливостей Генпідрядника на поточний рік. Генпідрядник здійснює авансові платежі протягом 5 календарних днів з дня фактичного надходження коштів від Замовника, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника на підставі  його письмового звернення. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на розробку робочої документації, а також на придбання і постачання необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт матеріалів, протягом 85-ти календарних днів з дня його одержання. Підрядник, протягом 85-ти календарних днів з дня надходження авансового платежу, підтверджує його використання актами здачі-прийняття виконаних будівельних робіт та проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням та повертає невикористану частину авансових платежів, а також сплачує відсотки за їх користування у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.
		За приписами пункту 4.2. Договору підряду оплата виконаних Підрядником робіт проводиться Генпідрядником проміжними щомісячними платежами в міру виконання робіт. Розрахунки здійснюються на підставі типових форм первинних облікових документів у будівництві, затверджених спільним наказом Державного комітету України та Державним комітетом України з будівництва та архітектури "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" від 04.12.2009 №554, а саме:
		-"Акта приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ-2в), надалі Акт;
		-"Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма № КБ-3), надалі  Довідка;
		-Акта здачі-прийняття проектних робіт.
		Під час проведення розрахунків за виконані роботи Генпідрядник утримує частину коштів у розмірі 5%, які використовуються для забезпечення виконання договірних зобовязань Підрядника. Частина цих коштів може бути повернена після здачі обєкта будівництва в експлуатацію; друга частина  після закінчення чи протягом гарантійного строку якості робіт (експлуатації обєкта будівництва) у разі відсутності недоліків. Після здачі обєкта в експлуатацію Генпідрядник, в разі відсутності зауважень, протягом місяця сплачує Підряднику залишок коштів за цим Договором (пункт 4.4 Договору підряду).
		Після підписання Акта та Довідки, передбачених пунктом 4.3. цього Договору, Генпідрядник зобовязаний оплатити виконані роботи за вирахуванням суми авансу  протягом 7 (семи) банківських днів за умови своєчасного здійснення розрахунків з боку замовника за Основним договором (пункт 4.5 Договору підряду). 
		Підпунктом 12.3.23 Договору підряду на Підрядника покладено обовязок сплачувати Генпідряднику за послуги генпідряду 1,8% від вартості виконаних робіт.
		Додатковими угодами №1 від 03 березня 2014 року та №2 від 01 квітня 2014 року до Договору підряду сторони внесли зміни до умов Договору, зокрема виклавши підпункт 12.3.23 у новій редакції, яка передбачала обовязок Підрядника сплачувати Генпідряднику за послуги генпідряду відповідно 5% і 20% від вартості виконаних Підрядником робіт. Оплата послуг генпідряду здійснюється Підрядником протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання коштів від Генпідрядника за виконані роботи (етапи виконаних робіт, що зазначаються в Актах здачі-приймання виконаних робіт), пропорційно отриманим коштам.
		Зазначеними Додатковими угодами Договір підряду доповнено пунктом 4.8, яким також урегульовано порядок здійснення оплати вартості таких послуг.       
		У відповідності до пункту 13.7 Договору підряду у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань при виконанні робіт Підрядник сплачує Генпідряднику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному Договором, та, окрім сплати вищезазначених штрафних санкцій, повертає Генпідряднику кошти (аванс) з урахуванням індексу інфляції та 5% річних, які нараховуватимуться на суму авансу, за весь час користування грошовими коштами Генпідрядника (чужими грошовими коштами).
		За умовами пункту 13.18 Договору за неповернення/несвоєчасне повернення невикористаної частини авансових платежів Підрядник сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та інші штрафні санкції, передбачені актами чинного законодавства.
		Договір підряду за змістом пункту 16.1 (у редакції Додаткової угоди №8 від 30.12.2014) набуває законної сили з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2015 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим Договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобовязань за цим  Договором.
		Договір підписано повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками.
		Підписані сторонами також додатки до Договору, зокрема, Протокол погодження договірної ціни, Розрахунок договірної ціни, Календарний графік виконання робіт, Перелік проектно-кошторисної документації, Графік постачання обладнання Генпідрядником.  
		На виконання умов пункту 4.1 Договору ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" 19.01.2015 перераховано на розрахунковий рахунок відповідача за первісним позовом 15 000 000,00 грн., а 20.01.2015  - 5 000 000,00 грн  з призначенням платежу  оплата авансу на виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи. Отримання даних коштів як авансових платежів за Договором підряду відповідачем за первісним позовом не спростовується наданими письмовими поясненнями. 
		Підрядник відповідно до передбачених пунктом 4.1 Договору підряду положень  протягом 85-ти календарних днів з дня надходження авансового платежу мав  підтвердити його використання актами здачі-прийняття виконаних будівельних робіт та проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням і повернути невикористану частину авансових платежів. 
		Проте в установлений договором строк відповідач за первісним позовом роботи за договором не виконав, акти здачі  прийняття виконаних будівельних робіт та проміжний акт-звіт про використання коштів за призначенням Генпідряднику не надав, що ним не заперечується у поданих господарському суду письмових поясненнях. 
		Строк повернення невикористаного авансу за Договором підряду в розмірі 15 000 000,00грн збіг 14.04.2015  та в розмірі 5 000 000,00грн - 15.04.2015.
		Відповідач за первісним позовом не надав доказів повернення зазначених невикористаних авансових платежів Генпідряднику в установлений Договором підряду строк. Отже у нього перед Генпідрядником станом на 15.04.2015 та 16.04.2015 відповідно виникла прострочена заборгованість по вказаним грошовим зобовязанням.
		Твердження відповідача за первісним позовом про проведення ним зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом направлення на адресу Генпідрядника (ПрАТ "КП "Укренергомонтаж") заяви про припинення зобовязання в частині зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015 за №1807/К01-21.2, здійснення всіх необхідних дій, передбачених діючим податковим законодавством, а також підписанням головними бухгалтерами товариств акта звіряння взаємних розрахунків за  листопад 2011  вересень 2015 між ПрАТ КП "Укренергомонтаж" і ТОВ "КЕБК" за договором № 9-03/11 від 18.11.2011 БМР та ПНР спростовуються такими обставинами.
		Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. 
		Зарахування можливе при наявності наступних умов: 
		- зустрічність вимог, тобто сторони одночасно беруть участь у двох зобовязаннях і при цьому кредитор за одним зобовязанням є боржником в іншому зобовязанні; 
		- однорідність вимог; 
		- настання строку виконання за обома вимогами, що зараховуються, або строк був визначений моментом витребування, або, щоб термін не був вказаний взагалі, тобто, виконання можна було вимагати в будь-який момент, 
		- якість вимог, тобто між сторонами немає спору щодо розміру, характеру, змісту та умов зобовязання. 
		Належними доказами проведення заліку, зокрема, є: докази звернення та докази отримання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог. 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 30 липня 2014 року у справі №909/1094/13.
		Всупереч наведеному відповідачем за первісним позовом не  надано господарському суду доказів на підтвердження отримання ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог, надісланих останньому 26.11.2015 цінними листами за №.№. 0407125401980, 0407125401972 з описом вкладення на дві адреси.
		Підтвердженням відсутності вручення вказаних поштових відправлень адресату слугує повідомлення ТОВ "КЕБК" від 16.12.2015 №1971/К01-21.2 про повторне надіслання на адресу ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" заяви за №1807/К01-21.2 від 26.11.2015. За змістом цього повідомлення ТОВ "КЕБК" змушене повторно надсилати ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015, оскільки має місце умисна бездіяльність в отриманні цінних листів представниками ПрАТ "КП "Укренергомонтаж".
		Повторне повідомлення, як стверджує відповідач за первісним позовом, ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" отримав 25.12.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 01013 04287773.  
		З огляду на викладені обставини господарським судом встановлено, що станом на 18.12.2015, день укладення між ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" та ТОВ "Інвестмаш Плюс" Договору про відступлення права вимоги №18-12/15,  зустрічна вимога ТОВ "КЕБК"  про часткове припинення зобовязань зарахуванням однорідних вимог не була  отримана ПрАТ "КП "Укренергомонтаж", отже таке зарахування не  відбулося. 
		Надані відповідачем за первісним позовом на підтвердження факту проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між ним і ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" на підставі заяви  від 26.11.2015 № 1807/К01-21.2 податкові накладні, виписані у січні  березні 2015 року, не є належними доказами, так як станом на вказаний період у відповідача за первісним позовом перед ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" ще не виникло грошове зобовязання на підставі пункту 4.1 Договору підряду. 
		Таким чином станом на дату укладення Договору про відступлення права №18-12/15, 18.12.2015, заборгованість ТОВ "КЕБК" по поверненню авансових платежів у розмірі 20 000 000 грн не була погашена, дане грошове зобовязання не припинене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відтак  ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" передав новому кредитору  ТОВ "Інвестмаш Плюс" дійсну вимогу до боржника  ТОВ "КЕБК", яка в подальшому була передана ТОВ "Енерго Актив" (позивачу за первісним позовом) за Договором про відступлення права вимоги №4-18/03 від 18 березня 2016 року.
		Також, господарський суд зазначає, що отримання ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" повідомлення відповідача за первісним позовом про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.12.2015 вже після відступлення ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" права вимоги за договором від 18.12.2015 не тягне за собою наслідків проведення такого зарахування, так як заява ТОВ "КЕБК" про зарахування не є тотожною виконанню ним зобовязання у порядку ч. 2 статті 518 Цивільного Кодексу.
		Що стусується позовної вимоги про стягнення заборгованості за послуги генпідряду у сумі 1 388 699, 21 грн. слід зазначити таке.
		Відповідно до пункту 12.3.23 договору підряду підрядник мав сплачувати генпідряднику за послуги генпідряду 1.8%, з 03.03.2014-5%, з 01.04.2014 - 20% від вартості виконаних робіт.
		Сторонами договору підряду складені та підписані належним чином акти за послуги ген підряду № 22, №21, №24, №25, №26, №3, №27, №28, №32. Станом на день укладення договору про відступлення права вимоги №18-12/15 укладеного між ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" та ТОВ "Інвестмаш Плюс" несплачена вартість наданих послуг ген підряду складала 1 388 699, 21 грн. Факт існування заборгованості в такому розмірі відповідача за первісним позовом перед ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" не спростовується відповідачем за первісним позовом та підтверджується матеріалами справи. 
		Як встановлено господарським судом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви № 1807/К01-21.2 від 26.11.2015 не відбулося, заборгованість відповідача за первісним позовом в розмірі 1 388 699,21 грн. не сплачена ПрАТ "КП "Укренергомонтаж", отже останній передав новому кредитору- ТОВ "Інвестмаш Плюс" дійсну вимогу до ТОВ "КЕБК".
		В подальшому право вимоги на вказану заборгованості ТОВ "Інвестмаш Плюс" була передана ТОВ "Енерго Актив" відповідно до договору про відступлення права вимоги 4/18-03 від 18.03.2015.
		Сторони не надали господарському суду доказів погашення відповідачем за первісним позовом заборгованості в розмірі 20 000 000, 00грн. (невикористаний авансу) та 1 388 699,21 грн. заборгованості за послуги генпідряду ні ПрАТ "КП "Укренергомонтаж", ні ТОВ "Інвестмаш Плюс", ні ТОВ "Енрего Актив". З чого слідує, що заявлений позов в частині стягнення 21 388 699,21 грн є обгрунтованим.
		У відповідності до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
		За змістом пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України  від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (статті 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством. Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання».
		Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		У відповідності до пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
		Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (пункт 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
		За визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.  Тобто пеня за порушення грошового зобов'язання обчислюється лише у відсотках до суми простроченого платежу.
		Застосування пені не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання, а також одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України).  
		Господарський суд, перевіривши розрахунки сум інфляційних витрат, 5% за користування чужими грошовими коштами, пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ, 3 % річних, приходить до висновку про їх часткове задоволення. 
		Так, арифметично правильним та нормативно обґрунтований є розмір інфляційних втрат у сумі 3 264 759, 60 грн., 5% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 940 410, 96 грн., пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ у сумі 2 880 000, 00 грн., 3% річних у розмірі 564 246, 58 грн. нарахованих на заборгованість у розмірі 20 000 000, 00 грн. 
		Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом 3% та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за послуги генпідряду у сумі 1 388 699, 21 грн., господарський суд встановив що розрахунок є арифметично правильним та нормативно обґрунтованим, тому позовна вимога про стягнення 6893, 50 грн. інфляційних втрат та 8 902, 89 грн. 3% річних нарахованих на заборгованість з оплати послуг генпідряду підлягає задоволенню. В решті позовних вимог за первісним позовом слід відмовити.
		Розглянувши зустрічну позовну заяву ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" до ТОВ "Енерго Актив" про визнання недійсними Договору про відступлення права вимоги №4-18/03 від 18.03.2016, укладеного між ТОВ "Енерго Актив" та ТОВ "Інвестмаш Плюс", та договору про відступлення права вимоги №18-12/15 від 18.12.2015, укладеного між ТОВ "Інестмаш Плюс" та ПрАТ "КП "Укренергомонтаж", господарський суд  вважає, що даний зустрічний позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
		Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсними Договір № 18-12/15 від 18.12.2015 року про відступлення права вимоги, укладений між ПрАТ КП "Укренергомонтаж" та ТОВ "Інвестмаш Плюс", та договір про відступлення права вимоги № 4-18/03 від 18.03.2016, укладений між ТОВ "Енерго Актив" та ТОВ "Інвестмаш Плюс", заявляючи цю вимогу до позивача за первісним позовом  ТОВ "Енерго Актив". 
		Згідно вимог статті 60 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов має бути не лише взаємно пов'язаним з первісним, а і поданим виключно лише до позивача у вже порушеній провадженням справі за первісним позовом.
		Отже, враховуючи приписи вказаної статті, а також ту, обставину, що ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" та ТОВ "Інвестмаш Плюс" не є позивачами за первісним позовом у даній справі і процесуальне законодавство не надає права господарському суду залучати до участі у справі інших позивачів (за первісним позовом), клопотання позивача за зустрічним позовом про залучення вказаних юридичних осіб до участі у даній справі у якості відповідачів за зустрічним позовом та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні  відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) є такими, що суперечать вимогам чинного процесуального законодавства, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
		З огляду на вказані обставини зустрічний позов в частині вимоги про  визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №18-12/15 від 18.12.2015, укладеного між ТОВ "Інестмаш Плюс" та ПрАТ "КП "Укренергомонтаж", заявлено до неналежного відповідача (позивача за первісним позовом), що є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову у цій частині. 
		Що ж до вимоги про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №4-18/03 від 18.03.2016, укладеного між ТОВ "Енерго Актив" та ТОВ "Інвестмаш Плюс", то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке. 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ "КЕБК" посилається на неотримання ним повідомлення від ТОВ "Інвестмаш Плюс" про відступлення права вимоги за Договором №18-12/15 від 18.12.2015, господарський суд вважає вказане мотивування безпідставним з огляду на таке.
		У відповідності до вимог статті 516 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
		З аналізу наведеної норми вбачається, що відсутність повідомлення боржника з боку нового кредитора не тягне за собою недійсність укладеного між первісним та новим кредитором договору про відступлення права вимоги, а має наслідком виключно настання несприятливих наслідків для нового кредитора. В розумінні частини 2 статті 516 Цивільного кодексу України такими несприятливими наслідками є виконання боржником свого обовязку первісному кредитору.
		Також господарський суд вважає помилковим посилання позивача за зустрічним позовом як на підставу визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 04/18-03 від 18.03.2016  не проведення звірки взаєморозрахунків між ПрАТ "КП "Укренергомонтаж" та ТОВ "Інвестмаш Плюс" перед укладанням Договору про відступлення права вимоги №18-12/15 від 18.12.2015, оскільки жодним законодавчим актом не передбачено такої умови.
		Вичерпний перелік зобовязань, в яких заміна кредитора не допускається, зазначено у статті 515 Цивільного кодексу України. Договір № 04/18-03 від 18.03.2016 року за своєю суттю не відноситься до вказаного кола зобовязань.
		За змістом частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
		З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів
		Господарським судом встановлено, що у Договорі підряду від 18.11.2011 року № 9-03/11-11 жодних обмежень та/або заборон на відступлення прав за договором не містилось, доказів, що спростовують це позивачем за зустрічним позовом не надано.
		У відповідності до статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. У відповідності до статті 6, частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними при укладенні договорів, виборі контрагента, та визначенні умов договору. З матеріалів справи убачається, що проектна документація до Договору підряду №9-03/11-11 від 18.11.2011 року за Актом приймання-передачі документів від 18.12.2015 року до Договору про відступлення права вимоги № 18-12/15 від 18.12.2015 року не передавалась. А отже, згода ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" на передачу проектної документації не була необхідною.
		Частиною 2 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неотримання від нового кредитора повідомлення про відступлення права вимоги, боржник вправі виконати своє зобовязання первісному кредиторові.
		Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		У силу приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.
		Також позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) як на підставу заявлених у зустрічній позовній заяві вимог вказує на те, що оспорюванні ним Договори про відступлення права вимоги є удаваними правочинами, оскільки їх було вчинено сторонами для приховання іншого правочину, а саме договору факторингу. 
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Згідно частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
		Відмінності між правовими інститутами відступлення права вимоги (цесії) та факторингом (фінансуванням під відступлення права грошової вимоги) полягає у наступному.
		Цесія це сам факт заміни особи в зобов'язанні, що складається в силу укладення відповідної угоди купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання.
		Цесією є безпосередній правовий результат угоди про передачу права вимоги. Отже, виходячи з вищевикладеного, відступлення права вимоги (цесія) це угода (правочин) в наслідок якої відбувається заміна особи на активній стороні зобовязання із збереженням всіх інших елементів зобовязального правовідношення. Цесія  це правонаступництво цесіонарія в праві цедента.
		Натомість значення фінансування під відступлення грошової вимоги полягає в тому, що клієнт не чекаючи настання строку платежу свого боржника, отримує ці кошти від фінансового агента. Тим самим клієнту надається можливість використати отримані кошти на свої потреби.
		Зацікавленість фінансового агента в даному договорі проявляється в тому, що він фінансує клієнта, отримуючи за це винагороду.
		Під факторингом, як правило, розуміється продаж недокументованої, тобто не закріпленої в цінному папері, дебіторської заборгованості з метою фінансування чи іншої мети.
		Положення частини 1 статті 1073 Цивільного кодексу України, охоплює широке коло договорів, які опосередковують перехід права вимоги. Визначення договору фінансування під уступку права грошової вимоги сформульовано так, щоб він охоплював достатньо широке коло відносин, повязаних з даним видом фінансових угод. Критерієм для їх об'єднання можна визначити мету отримання фінансування. Передача права вимоги в рамках договору фінансування носить допоміжний характер, а передача відповідної суми грошей  основний.
		Крім того, таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 10.07.2007 у справі 26/347-06-6531,  зазначивши, що договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі їй у розпорядження визначеної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану останнім фінансову послугу.
		Як свідчить аналіз змісту оспорюваних договорів, вони не містять ознаки договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги). Зокрема, Договором передбачено, що розрахунок за цим Договором має бути здійснений Новим кредитором протягом 5 днів з моменту отримання оплати за основним зобовязанням від Боржника, тобто за умовами Договору фактично не відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останньому грошової вимоги цієї особи до третьої особи (боржника). 
		Оспорювані договори про відступлення права вимоги не передбачають надання позивачем за первісним позовом послуг з фінансування під відступлення права грошової вимоги.
		Враховуючи викладене, оспорювані договори за правовою природою є договорами купівлі-продажу права вимоги метою яких є передання прав кредитора іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а не договорами факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
		У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
		Отже позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів наявності підстав, передбачених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними. 
		Судовий збір у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 22, 33-35, 43, 49,82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вул. Шкільна, будинок 4, код за ЄДРПОУ 32878418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" (01042, м. Київ, вул. Перспективна, 3, код за ЄДРПОУ 40330874) 20 000 000,00 грн.(двадцять мільйонів гривень) невикористаного авансу, 940 410,96 грн. (девятсот сорок тисяч чотириста десять гривень 96 копійок) 5 % річних за користування чужими грошовими коштами, 3 264 759,81 грн. (три мільйони двісті шістдесят чотири тисячі  сімсот пятдесят девять гривень 60 копійок) інфляційних витрат, 2 880 000,00 грн. (два мільйони вісімсот вісімдесят тисячі гривень) пені, 564 246, 58 грн. (пятсот шістдесят чотири тисячі двісті сорок шість гривень 58 копійок) три відсотки річних, 1 388 699,21 грн. (один мільйон триста вісімдесят вісім тисяч шістсот девяносто девять гривень 21 копійку) боргу за оплату послуг ген підряду, 6893.50 грн. (шість тисяч вісімсот девяносто три гривні 50 копійок) інфляційних витрат, нарахованих на заборгованість з оплати послуг ген підряду, 8902.89 грн. (вісім тисяч девятсот дві гривні 89 копійок) три відсотки річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг ген підряду, 201 820, 77 грн. (двісті одну тисячу вісімсот двадцять гривень 77 копійок) судового збору.
		В задоволені решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.
		В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" відмовити в повному обсязі.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
		 
		 
		 
		               Суддя                         А.С. Грєхов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...