Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/3416/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівля - продаж; зміна, розірвання та визнання недійсним договору купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2016. Зареєстровано: 27.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2016.
Дата набрання законної сили: 06.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.04.2016р.                                                                           Справа № 914/3416/13 
		 
		За позовом:  Прокурора Сколівського району Львівської області в інтересах держави, м.Сколе Львівської області;
		до відповідача-1: Сколівської міської ради, м. Сколе Львівської області
		до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Сколе Львівської області;
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства у Львівській області, м.Львів;
		про: визнання недійсними рішень Сколівської міської ради № 12 від 27.09.2011 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлових будівель та споруд в АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_1 та № 13 від 27.09.2011 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлових будівель та споруд в АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_1»; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, площею 0,10 га та 0,36 га по АДРЕСА_1, посвідченого Батлюком О.І., приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу, 02.11.2011 року за р. №1280; визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,10 га по АДРЕСА_1, серії НОМЕР_1, виданого 10.09.2012 року Управлінням Держкомзему у Сколівському районі Львівської області; визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,36 га по АДРЕСА_1, серії НОМЕР_3, виданого 10.09.2012 року Управлінням Держкомзему у Сколівському районі Львівської області; витребування у фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 земельних ділянок, площею 0,10 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_4) та 0,36 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_5), що знаходяться по АДРЕСА_1, та повернення їх у власність Сколівської міської ради
		Головуюча суддя Король М.Р
		                                                                                 Суддя Синчук М.М.
		Суддя Галамай О.З.
		За участю представників:
		прокурора: Леонтьєва Н.Т. (посвідчення НОМЕР_2 від 11.02.2015р.);
		від відповідача-1: Спутаник Р.В. - представник (довіреність №03 від 23.02.2016р.) 
		від відповідача-2: ОСОБА_4 - представник (б/н від 27.11.2014р.); 
		від третьої особи на стороні позивача: не з'явився. 
		 
		В судовому засіданні 20.04.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Суть спору:
		позов заявлено прокурором Сколівського району Львівської області в інтересах держави (м.Сколе) до Сколівської міської ради (м.Сколе), до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Сколе) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства у Львівській області (м.Львів) про визнання недійсними рішень Сколівської міської ради № 12 від 27.09.2011 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлових будівель та споруд в АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_1 та № 13 від 27.09.2011 року, «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлових будівель та споруд в АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_1»; визнання недійсним договору купівлі - продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, площею 0,10 га та 0,36 га по АДРЕСА_1, посвідченого Батлюком О.І., приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу, 02.11.2011 року за р. №1280; визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,10 га по АДРЕСА_1, серії НОМЕР_1, виданого 10.09.2012 року Управлінням Держкомзему у Сколівському районі Львівської області; визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,36 га по АДРЕСА_1, серії НОМЕР_3, виданого 10.09.2012 року Управлінням Держкомзему у Сколівському районі Львівської області; витребування у фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 земельних ділянок, площею 0,10 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_4) та 0,36 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_5), що знаходяться по АДРЕСА_1, та повернення їх у власність Сколівської міської ради.
		Ухвалою суду від 06.09.2013 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 01.10.2013 року. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.
		Провадження у справі було зупинено до закінчення розслідування                  СВ Сколівського РВ ГУ МВС України у Львівській області кримінального провадження за фактом підроблення документа, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013150300000025.
		Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу господарського суду Львівської області від 18 жовтня 2013 року про зупинення провадження у справі № 914/3416/13 до закінчення розслідування СВ Сколівського РВ ГУ МВС України у Львівській області кримінального провадження за фактом підроблення документа, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013150300000025 - скасовано, справу                    № 914/3416/13 передано до господарського суду Львівської області для розгляду по суті.
		Призначено колегіальний розгляд даної справи, провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 15.01.2014 року.
		Автоматизованою системою документообігу господарського суду визначено склад колегії для розгляду даної справи: головуючий суддя Станько Л.Л., суддя Козак І.Б. та суддя Запотічняк О.Д.
		У зв'язку із закінченням повноважень судді Станька Л.Л., справу передано для розгляду головуючій судді Король М.Р.
		Розгляд справи відкладався з підстав, вказаних у відповідних ухвалах суду.
		Прокурором через канцелярію суду подано клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи ( вх. №404/14 від 30.01.2014 р. та                 вх. № 651/14 від 11.02.2014 року).
		Клопотання про зупинення провадження у справі, яке 30.12.2013 р. зареєстроване в канцелярії суду, суд залишив без розгляду в зв'язку з відмовою прокурора.
		Ухвалою суду від 12.02.2014 року призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.
		21.01.2016 року на адресу господарського суду надійшли матеріали справи №914/3416/13 разом із висновком судової земельно-технічної експертизи №893 від 14.01.2016 року.
		26.01.2016 року, у зв'язку із припиненням повноважень судді Козак І.Б. автоматизованою системою документообігу господарського суду проведено зміну складу колегії суддів, суддю Козак І.Б. замінено на суддю Долінську О.З.
		Ухвалою суду від 26.01.2016 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд в судовому засіданні на 10.02.2016 року.
		Прокурор в судове засідання 10.02.2016 року прибув, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав пояснення (вх.5322/16 від 09.02.2016 року).
		Відповідач 1 участь повноважного представника в судовому засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами о суду не звертався.
		Відповідач 2 участь повноважного представника в судовому засідання не забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№4693/16 від 05.02.2016 року).
		Третя особа участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами о суду не звертався.
		Розгляд справи відкладено на 24.02.2016 року.
		23.02.2016 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Долінської О.З., автоматизованою системою документообігу господарського суду проведено зміну складу колегії суддів, суддю Долінську О.З. замінено на суддю Синчука М.М.
		Прокурор в судове засідання 24.02.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав пояснення (вх. №7343/16 від 23.02.2016 р.).
		Відповідач 1 участь повноважного представника в судовому засідання не забезпечив, на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, котре зареєстроване відділом обліку та документального забезпечення суду за вх. №7629/16 від 24.02.2016 р.
		Представник відповідача 2 в судове засідання прибув, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав пояснення щодо обставин проведення та висновків судової земельно-технічної експертизи (вх. №7322/16 від 23.02.2016 р.), додатковий відзив на позовну заяву (вх. №7325/16 від 23.02.2016 р.).
		Третя особа участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами до суду не зверталася.
		Розгляд справи відкладено на 23.03.2016 року.
		22.03.2016 року, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Запотічняк О.Д., автоматизованою системою документообігу господарського суду проведено зміну складу колегії суддів, суддю Запотічняк О.Д. замінено на суддю Галамай О.З.
		Прокурор в судове засідання 23.03.2016 року прибув.
		Відповідач 1 участь повноважного представника в судовому засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами не звертався.
		Представник відповідача 2 в судове засідання прибув, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. № від 23.03.2016р.) про припинення провадження у справі, розгляд якого відкладено до наступного судового засідання.
		Прокурор в судовому засіданні усно клопотав про відкладення розгляду справи для надання можливості подати пояснення щодо поданого представником відповідача 2 клопотання про припинення провадження у справі.
		Третя особа участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами до суду не зверталася.
		Розгляд справи відкладено на 06.04.2016 року.
		Прокурор в судове засідання 06.04.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав письмові пояснення (вх. №15057/16 від 06.04.2016р.), в яких заперечив проти припинення провадження у справі.
		Представник відповідача 1 в судове засідання прибув, проти позову заперечив.
		Представник відповідача 2 в судове засідання прибув, проти позову заперечив.
		Третя особа участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, через відділ обліку та документального забезпечення суду подала клопотання (вх. №14981/16 від 06.04.2016р.) про розгляд справи без її участі.
		Суд відхилив клопотання (вх. №12242/16 від 23.03.2016р.) представника відповідача 2 про припинення провадження у справі з огляду на наступне.
		Наказом Генеральної прокуратури України №85ш від 23.09.2013, у зв'язку з утворенням з 15 грудня 2015 року місцевих прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур, внесено зміни до структури та штатного розпису прокуратури Львівської області, зокрема, виключено штатний розпис прокуратури Сколівського району та включено штатний розпис Стрийської місцевої прокуратури.
		Відповідно до Додатку до    Закону України «Про прокуратуру»   на території Львівської області створено, зокрема, Стрийську місцеву прокуратуру, до територіальної юрисдикції якої належать території міст Моршин та Стрий, Жидачівського, Сколівського, Стрийського районів.
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.80 ГПК України,господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
		Відповідно до ч. 1    ст. 18 ГПК України    до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Статтею 29 ГПК України передбачено, що    прокурор    бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
		За таких обставин, оскільки учасником судового процесу в господарському суді є саме прокурор, а не конкретна прокуратура як юридична особа та суб'єкт господарювання або державний орган, з огляду на те, що нормами  ст.80 ГПК України    передбачено припинення провадження, зокрема, якщо припинено діяльність лише того суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, а також беручи до уваги ті обставини, що прокуратура не має статусу сторони у судовому процесі, а саме прокурор набув статусу позивача, а також не виступає у процесі як юридична особа - суб'єкт господарювання або орган державної влади, суд дійшов висновку про те, що на даний час саме керівник Стрийської місцевої прокуратури, штатний розпис котрої включено до штатного розпису прокуратури Львівської області, здійснює в межах цієї справи функції прокурора, що ініціював позовне провадження у розумінні    ст.29 ГПК України, замість прокурора Сколівського району, відтак підстави для припинення провадження у справі згідно п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України відсутні.
		Розгляд справи відкладено на 20.04.2016 року.
		Прокурор в судове засідання 20.04.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав.
		Представник відповідача 1 в судове засідання прибув, проти позову заперечив.
		Представник відповідача 2 в судове засідання прибув, проти позову заперечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх.15815/16 від 12.04.2016р.) про долучення документів до матеріалів справи, котре судом задоволено.
		Третя особа участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, з клопотаннями та заявами не зверталася.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
		10.12.2010 року між ТОВ «Укренерго» (продавцем) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (покупцем) укладено Договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруди прирельсової нафтобази (посвідчений нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу 10.12.2010 року, зареєстрований в реєстрі за №1840), відповідно до п.1. котрого продавець продав, а покупець купив нежитлові будівлі та споруди прирельсової нафтобази, а саме: пожежне депо А-1, площею 33,1 квадратних метрів, розливочна масел Б-1, площею 15,8 квадратних метрів, склад масел В-1, площею 91,0 квадратних метрів, ворота №2, фундамент №4, резервуар 4', які розташовані за адресою: Львівська область, АДРЕСА_1 (один).
		15.12.2010 року продавець та покупець підписали акт прийому-передачі майна, що є об'єктом вищевказаного договору.
		Рішенням сесії Сколівської міської ради №9 від 28.04.2011 року (далі по тексту - Рішення №9) ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,46 га (перша ділянка -          0,36 га, друга ділянка - 0,10 га) для реконструкції нежитлових будівель та споруд під торгівельні павільйони в АДРЕСА_1 та надано дві земельні ділянки в оренду строком на 5 років. 
		На підставі цього рішення між Сколівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач-2) 24.05.2011 року укладено договір оренди земельної ділянки №1 (кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_5; загальна площа 0,36 га) та договір оренди земельної ділянки №2 (кадастровий номер земельної ділянки: (кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_4; загальна площа 0,10 га) по АДРЕСА_1.
		Сколівська міська рада рішеннями Х-сесії VI-го демократичного скликання №12 (далі по тексту - Рішення №12) та №13 (далі по тексту - Рішення №13) від 27.09.2011 року вирішила продати ФОП ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,10 га та 0,36 га для обслуговування нежитлових будівель та споруд в АДРЕСА_1 та зобов'язала ОСОБА_1 протягом місяця з дня прийняття рішень укласти договори купівлі-продажу земельних ділянок із Сколівською міською радою.
		02.11.2011 року Сколівською міською радою, на підставі рішень Сколівської міської ради від 27.09.2011 року №12 та №13, з ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу вищевказаних земельних ділянок, відповідно до якого 10.09.2012 року Управлінням Держкомзему у Сколівському районі ОСОБА_1 видані державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,10 га та 0,36 га по АДРЕСА_1 серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_3.
		Прокуратурою Сколівського району в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів проведено перевірку законності розпорядження земельними ділянками Сколівською міською радою, на підставі результатів котрої, прокурор звернувся з позовом в суд.
		На думку прокурора, Рішення №12 та Рішення №13 прийняті без достатніх правових підстав, оскільки відповідач-2 право власності на нерухоме майно - торговельні павільйони не зареєстроване, а отже відсутні підстави для продажу земельних ділянок не на конкурентних засадах (земельних торгах). 
		Окрім цього, за твердженням прокурора, відповідачу-2 одним рішенням відповідача-1 на підставі одного клопотання передано дві земельні ділянки загальною площею 4600 кв.м. Також прокурор звертає увагу, що при вирішенні питань планування і забудови території слід було провести громадські слухання з цього приводу та оприлюднити результати громадського обговорення громадських слухань містобудівного обґрунтування земельної ділянки. Прокурором зазначено, що з пояснень голови комісії міської ради з питань будівництва, благоустрою, комунального обслуговування, земельних відносин та екології та членів комісії вбачається, що жоден із проектів оспорюваних рішень постійною комісією Сколівської міської ради не розглядався, що є порушенням законодавства, також це підтверджується відсутністю протоколів засідань постійно діючої комісії, якими оформляються результати обговорення проектів рішень. Всупереч вимогам законодавства, на думку прокурора, містобудівне обґрунтування на реконструкцію нежитлових будівель та споруд під торгівельні павільйони по АДРЕСА_1 було розроблене на підставі ДБН Б 1.1-4-202 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування», які згідно наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №287 від 13.07.2009 року «Про затвердження державних будівельних норм», втратили чинність у зв'язку із набранням чинності ДБН Б.1.1-4-2009 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування».
		Враховуючи викладене, прокурор вважає, що вищевказані рішення Сколівської міської ради прийняті, а договори купівлі - продажу земельних ділянок та державні акти на право власності на земельні ділянки видані із порушенням вимог чинного законодавства, а відтак, прокурор звернувся до суду для захисту порушених інтересів держави.
		Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
		Відповідно до статті 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
		Статтею 361 Закону України «Про прокуратуру» визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		За приписами статті 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Таким органом, відповідно до Указу Президента України №459/2011 від 13.04.2011 року є Державна інспекція сільського господарства України.
		Створена для виконання вказаних завдань Державна інспекція сільського господарства України не наділена законом повноваженнями звернення до суду з позовами.
		Відповідно до частини другої ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.
		Даний позов пред'явлено прокурором Сколівського району, який набув статусу Позивача.
		Оскільки учасником судового процесу в господарському суді є саме прокурор, а не конкретна прокуратура як юридична особа та суб'єкт господарювання або державний орган, з огляду на те, що нормами ст.80 ГПК України передбачено припинення провадження, зокрема, якщо припинено діяльність лише того суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, а також беручи до уваги ті обставини, що прокуратура не має статусу сторони у судовому процесі, а саме прокурор набув статусу позивача, а також не виступає у процесі як юридична особа - суб'єкт господарювання або орган державної влади, суд дійшов висновку про те, що на даний час саме керівник Стрийської місцевої прокуратури, штатний розпис котрої включено до штатного розпису прокуратури Львівської області, здійснює в межах цієї справи функції прокурора, що ініціював позовне провадження у розумінні ст.29 ГПК України, замість прокурора Сколівського району.
		Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
		До спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
		Ухвалою суду від 12.02.2014 року призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.
		21.01.2016 року на адресу господарського суду надійшли матеріали справи №914/3416/13 разом із висновком судової земельно-технічної експертизи №893 від 14.01.2016 року, проте, суд зазначає, що дані висновки зроблені експертом на підставі копій окремих документів Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та Технічної документації із землеустрою щодо переоформлення державного акту на право власності на земельну ділянку. 
		Відповідно до вимог статті 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. 
		При вирішенні спору суд застосовує норми Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
		У статті 116 Земельного кодексу  України визначені підстави набуття права на землю. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.ч. 1, 2 вказаної статті).
		Як визначено ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Вказані питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях відповідних рад.          
		В силу приписів частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Згідно ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України або законами України. Статтею 14 Конституції України та статтею 1 Земельного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Відповідно до ст. 12 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Сколівська міська рада, вирішуючи питання, пов'язанні з продажем земельних ділянок, зобов'язана діяти виключно у відповідності та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
		Як встановлено судом, Сколівська міська рада рішеннями Х-сесії VI-го демократичного скликання №12 та №13 від 27.09.2011 року вирішила продати ФОП ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,10 га та 0,36 га для обслуговування нежитлових будівель та споруд в АДРЕСА_1 та зобов'язала ОСОБА_1 протягом місяця з дня прийняття рішень укласти договори купівлі-продажу земельних ділянок із Сколівською міською радою.
		Згідно з ч.2 ст. 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. 
		Підставою прийняття Рішення №12 та Рішення №13 зазначено заяви №1079 та №1078 від 26.09.2011 року, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, висновки оцінювача про вартість земельних ділянок, рецензії на звіти про оцінку земельних ділянок.
		Відповідно до відомостей з Витягу про державну реєстрацію прав №28495320 від 24.12.2010 року, право власності на нежитлові будівлі та споруди прирельсової нафтобази (реєстраційний номер 2865207), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1    (Відповідачу-2).
		Цільове призначення вищевказаних будівель та споруд прирельсової нафтобази «для реконструкції нежитлових будівель та споруд під торгівельні павільйони».
		Таким чином, посилання прокурора на відсутність права власності на торгівельні павільйони, а відтак відсутність підстав для продажу земельних ділянок не на конкурентних засадах (земельних торгах) є необґрунтованим, оскільки на земельній ділянці були розташовані об'єкти нерухомого майна, (реєстраційний номер 2865207), право власності на які у відповідача -2 виникло на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель та споруди прирельсової нафтобази від 10.12.2010 року, укладеного між ТОВ «Укренерго» та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (посвідчений нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу 10.12.2010 року, зареєстрований в реєстрі за №1840).
		У частині 1 ст. 134 ЗК України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
		З урахуванням наведених положень земельного законодавства, земельні ділянки, що розташовані за адресою в АДРЕСА_1 з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (нежитлові будівлі та споруди прирельсової нафтобази), що перебувають у власності фізичної особи - підприємця (Відповідача-2), підлягали продажу не на конкурентних засадах (земельних торгах).
		Посилання прокурора на те, що при вирішенні питань планування і забудови території слід було провести громадські слухання з цього приводу, а також про відсутність протоколів засідань постійно діючої комісії, якими оформляються результати обговорення проектів рішень є необґрунтованими, оскільки відповідно ч. 1 ст. 30-2 діючого станом на 25.02.2011р. Закону України «Про планування та забудову територій», громадському обговоренню підлягали розроблені та погоджені в установленому законодавством порядку, проекти місцевих правил забудови та проекти містобудівної документації, в тому числі містобудівне обґрунтування розміщення об'єктів містобудування.
		З позовної заяви вбачається, що ні скасування протоколу від 25.02.2011 року громадських слухань містобудівного обґрунтування земельної ділянки для реконструкції нежитлових будівель і споруд під торговельні павільйони, ні рішення Сколівської міської ради №45 від 04.03.2011 року, яким його затверджено, не стосується предмету даного спору та не може слугувати підставою для визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування про продаж земельних ділянок.
		Невідповідність вимогам законодавства містобудівного обґрунтування на реконструкцію нежитлових будівель та споруд під торгівельні павільйони по АДРЕСА_1 також не є предметом розгляду у даній справі.
		Процедура прийняття рішення про продаж земельної ділянки, процедура укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та процедура видачі державного акту на земельну ділянку згідно чинного законодавства жодним чином не пов'язана з необхідністю проведення та документального оформлення громадських слухань.
		Будь-яких вимог проведення громадських слухань для прийняття рішення про продаж земельної ділянки ні Земельним кодексом України, ні Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено та їх проведення вищевказаними нормативними актами не регламентовано.
		Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
		Таким чином, враховуючи, що Відповідач-1 прийняв оспорювані рішення відповідно до законодавства, чим не порушив права власника, вимоги прокурора про визнання недійсними Рішення №12 та Рішення №13, є необґрунтованими.
		За змістом статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статті 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуження земельних ділянок комунальної власності тощо) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок; рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).
		Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЗК України підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки є Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання.
		Твердження прокурора про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів держави, не є підставою для визнання такого договору недійсним або неукладеним в судовому порядку, оскільки відповідно до приписів                     ст.1 ГПК України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2011р. у справі №33/341, залишеної без змін постановою Верховного суду України від 12.09.2011р.
		Враховуючи те, що Відповідачем-1 на законних підставах прийнято Рішення №12 та Рішення №13, на підставі яких з додержанням вимог законодавства укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення площею 0,10 га та 0,36 га по АДРЕСА_1, посвідчений Батлюком О. І., приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу, 02.11.2011 року та зареєстрований за №1280, правові підстави для визнання такого договору недійсним відсутні.
		Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
		Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду судами справ у спорах, що виникають із земельних відносин» державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
		Враховуючи вищенаведене, суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення позовні вимоги прокурора про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,10 га по       АДРЕСА_1, серії НОМЕР_1, площею 0,36 га по           АДРЕСА_1, серії НОМЕР_3, видані 10.09.2012 року Управлінням Держкомзему у Сколівському районі Львівської області.
		Відповідно до п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.
		За таких обставин, вимога прокурора витребувати у Відповідача-2 земельні ділянки площею 0,10 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_4) та 0,36 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_5), що знаходяться по АДРЕСА_1 та повернути їх у власність Відповідача-1 за правовим змістом є застосуванням наслідків недійсного правочину у вигляді реституції, тому є необґрунтованою, безпідставною та не підлягає задоволенню.
		Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє прокурору в задоволенні позову повністю.
		Відповідно до п. 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору якщо позов залишено без задоволення, - судовий збір не стягується. 
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35,44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		 
		Повне рішення складено 25.04.2016 року
		 
		Головуюча суддя                                                                              Король М.Р.
		 
		Суддя                                                                                                  Синчук М.М.
		 
		Суддя                                                                                                   Галамай О.З.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...