Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/490/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2016. Зареєстровано: 27.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"20" квітня 2016 р.Справа № 922/490/16
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Аріт К.В.       
		при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Акціонерної компанії "Харківобленерго", м.Харків       до  Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків      про  стягнення 165322466,94 гривень за участю представників:
		позивача - ОСОБА_1І.(дов.№01-42юр/3215 від 30.04.2015р.);
		відповідача - ОСОБА_2 (дов.№195/810/15 від 19.11.2015 року).
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		22.02.2016 р. позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення 165322466,94 гривень, з яких вартість електричної енергії в розмірі 164698188,19 гривень (тарифна складова-137248,20 гривень та ПДВ 20% - 27449697,99 гривень) на п/р  №260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, 624278,75 гривень (тарифна складова за КРЕ - 520232,29 гривень та ПДВ 20% - 104046,46 гривень) за договором постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 р. Крім того, просив покласти судовий збір на відповідача.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.02.2016 р. було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.03.2016 р.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.03.2016 р. було відкладено розгляд справи на 05.04.2016 р. 
		В судових засіданнях 05.04.2016 р., 12.04.2016 р.  були оголошені перерви до  12.04.2016 року до 11:30,  до 20.04.2016 р. до 12:00 відповідно.
		18.03.2016 р. відповідач надав клопотання про призначення експертизи (вх.№9082).
		11.04.2016 р. позивач надав заперечення (вх.№12011) на клопотання відповідача про призначення експертизи. 
		19.04.2016 р. відповідач надав пояснення (вх.№13171), в яких просив  суд призначити експертизу.
		Позивач у судовому засіданні  20.04.2016 р. заперечував проти призначення експертизи, позов підтримував.
		Відповідач у судовому засіданні  20.04.2016 р.  проти позову заперечував та просив суд призначити експертизу.
		Розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи суд встановив наступне.
		Відповідач в обґрунтування необхідності призначення судово-економічної та електротехнічної експертизи зазначає, що у щомісячних ОСОБА_1 про використання електричної енергії КП Харківводоканал, які складаються на підставі Договору №4 від 07 травня 2004 року (акти наявні в матеріалах справи), крім показань приладів обліку по кожному об'єкту споживання, заповнюється графа Втрати в ТМ і ЛЕП. Вказані об'єми втрат у кВт час розраховуються енергопостачальною організацією  самостійно згідно різних складних формул, які розраховуються відповідно до "Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання", які затверджені відомчим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №399 від 21 червня 2013 року. Вказаний розрахований об'єм втрат додається до об'єму електроспоживання, визначеному за показаннями приладів обліку. Оскільки розрахунки втрат ведуться з урахуванням численних коефіцієнтів, які, в свою чергу, теж обчислюються тільки фахівцями АК Харківобленерго, що вказує на неостаточний та суперечливий характер заявленої позивачем до стягнення вартості електроенергії, та  посилається на неправильність розрахунків обсягів втрат активної електричної енергії в трансформаторах та лініях електропередач, що на його думку можливо встановити лише шляхом проведення відповідних експертиз.
		До 01 січня 2014 року діяла методика Визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджена наказом Міненерговугілля від 22 вересня 2011 року №532, формули якої містили коефіцієнти, на той час, доступні спеціалістам КП Харківводоканал і достатні для того, щоб провести розрахунок і перевірити правильність нарахування втрат.
		На поточний момент вищеназвана методика втратила чинність, замість неї діють Методичні рекомендації визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №399 від 21 червня 2013 року,  які, відповідно до п.2 цього наказу, набрали чинності з 01 січня 2014 року. За даною методикою розрахунки втрат ведуться з урахуванням численних коефіцієнтів, які обчислюються тільки фахівцями АК Харківобленерго.
		Суд не погоджується з твердженнями відповідача, оскільки в матеріалах справи містяться підписані сторонами акти про використання електричної енергії, де зазначено кількість кВт/г по кожному об'єкту споживання електричної енергії, з урахуванням вищевказаних втрат. Ці акти були підписані без будь-яких зауважень з боку відповідача.
		Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза -це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
		Господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з'ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмету доказування у справі.
		Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходив з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини. 
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи та вважає підписані сторонами відповідні акти належним та допустимим доказом по справі. 
		Враховуючи те, що норми ст.65 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів вважає, що в межах наданих їм повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
		Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
		03.01.2008 р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивачем) та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (правонаступником якого є відповідач) було укладено договір №101 про постачання електричної енергії, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався постачати споживачу (відповідачу) електричну енергію, а споживач, в свою чергу, сплачувати вартість спожитої електричної енергії на встановлених договором умовах.
		Слід зазначити, що у зв'язку із реорганізацією Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" шляхом приєднання до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (яке є повним правонаступником), згідно рішення Харківської міської ради Харківської області від 12 січня 2011 року №132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", сторони 01 жовтня 2011 року уклали додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року. Даною додатковою угодою у договорі №1.01 та у всіх додатках, які є його невід'ємною частиною, слова "найменування Споживача Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" замінили "найменування Споживача Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод". Вказана додаткова угода набрала чинності з 01 жовтня 2011 року.
		Пунктами 2.3.3, 2.3.4 договору споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків", здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно вимог ПКЕЕ та додатком №4а "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
		Договір на постачання електричної енергії №1.01 пролонговано згідно з п.9.11. на 2016 рік.
		Відповідно до п.2.2.5 договору відповідав зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування за умовами додатку 2 "Порядок розрахунків".
		Пунктом 1 додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору розрахунковий період сторонами встановлено з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця.
		Відповідно до пункту 5 вказаного додатку до договору, остаточний розрахунок споживача за спожиту електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюються додаток №20 "ОСОБА_1 про використану електричну енергію".
		Відповідно до п.6 додатку №2 до договору для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.
		Розрахунковим періодом вважається період з 1 числа місяця до числа наступного місяця (п.1 додатку №2 до договору).
		Пунктами 2.3.3, 2.3.4 договору споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків", здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно вимог ПКЕЕ та додатком №4а "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
		Відповідно до п.6.33. Правил величина плати за перетікання  реактивної електроенергії на межі розподілу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до "Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами", затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002р. №19, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та її споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав в повному обсязі, однак, за період з серпня 2015 по січень 2016 у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 165 322 466,94 гривень, у тому числі, 164 698 188,19  гривень вартості електричної енергії (серпень 2015р. - січень 2016р.) та 624278,75 гривень плати з компенсації перетікання реактивної енергії (тарифна складова за КРЕ - 520323,29 гривень та ПДВ 20% - 104046,46 гривень) за серпень 2015р. - січень 2016р.
		Таким чином, борг відповідача за електричну енергію складає 137 248 490,20 гривень без ПДВ за період серпень 2015р. - січень 2016р.
		Також, відповідач заборгував 27 449 697,99 гривень податку на додану вартість та 104046,46 гривень ПДВ на КРЕ. Сума заборгованості нарахована відповідно до розділу 5 Податкового кодексу України.
		Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
		Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До того ж, частина 2 статті 193 ГК України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		В розумінні статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Ст.525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем  умов діючого законодавства та договору, вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення боргу, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
		   
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 ГПК України, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
		На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -  
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Стягнути з комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м.Харків, вул.Шевченко, 2, п/р 26004010085522 у АТ «ОСОБА_3 Ворота» у м.Харкові, МФО 351931, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 149, на п/р №260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954) вартість електричної енергії в розмірі 164 698 188,19 гривень (тарифна складова - 137 248 490,20 гривень та ПДВ 20% -27449 697,99 гривень).
		Стягнути з комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м.Харків, вул.Шевченко, 2, п/р 26004010085522 у АТ «ОСОБА_3 Ворота» у м.Харкові, МФО 351931, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 149, на п/р  №26005474695 в АТ "Райффайзен банк ОСОБА_1" м.Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954) плату з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) у розмірі 624 278,75 гривень (тарифна складова за КРЕ - 520232,29 гривень та ПДВ 20% - 104046,46 гривень), та 206700,00 гривень судового збору.
		 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Повне рішення складено 25.04.2016 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...