Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/23674/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2016. Зареєстровано: 28.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2016.
Дата набрання законної сили: 06.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"06" квітня 2016 р.                                 Справа№ 910/23674/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Федорчука  Р.В.
		суддів:            Лобаня О.І. 
		          Майданевича А.Г. 
		 
		при секретарі судового засідання Лисенко М.В.
		за участю представників сторін:
		від позивача:          Герасимчук І.А. (дов. № 159 від 01.04.2016);
		від відповідача:           не з'явився;
		 
		розглянувши матеріали апеляційної скарги фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "УКРБІЗНЕСБАНК" Білої Ірини Володимирівни в інтересах публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк"
		на рішення           господарського суду міста Києва від 19.11.2015
		у справі           №   910/23674/15 (суддя Ващенко Т.М.)
		за позовом           публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк"
		до                     приватного підприємства "Іванич"
		про                               стягнення 84   847 840,37 грн., -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2015 у справі  № 910/23674/15 в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "УКРБІЗНЕСБАНК" відмовлено повністю.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "УКРБІЗНЕСБАНК" Білої Ірини Володимирівни в інтересах публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2015 у справі  № 910/23674/15 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми процесуального права, неповно та не всебічно дослідив матеріали справи, неповно з'ясував обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що призвело до необ'єктивної оцінки доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та прийняв передчасні висновки шляхом ухвалення необґрунтованого рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що господарським судом міста Києва неправомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки до матеріалів позовної заяви було додано розрахунок заборгованості, який містить нарахування заборгованості на конкретні дати, витяг з банківської системи «СКРУДЖ», яка є сертифікованою Національним Банком України, заяву про вчинення кримінального правопорушення та виписки про рух грошових коштів, які були надані, як підтвердження факту перерахування кредитних коштів та дати їх перерахування на рахунок відповідача, суми наданого кредиту, а також дати і розміру сплачених відповідачем платежів.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 17.02.2016.
		Ухвалою суду від 17.02.2016 задоволено клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору на 15 днів в порядку ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 02.03.2016.
		Розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у зв'язку із виходом з відпустки раніше визначеного автоматизованою системою суду судді Майданевича А.Г. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Федорчук Р.В., судді Лобань О.І., Майданевич А.Г., яка прийняла справу № 910/23674/15 до провадження ухвалою суду від 02.03.2016.
		Ухвалою суду від 02.03.2016 розгляд справи № 910/23674/15 відкладено на 06.04.2016.
		У судових засіданнях представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, представник відповідача у судові засіданні не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що  підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
		Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
		Публічне акціонерне товариство «Український бізнес банк» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Іванич» про стягнення заборгованості у  розмірі 84 847 840,37 грн. за кредитним договором № 22 від 30.09.2011 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань. 
		На підтвердження позовних вимог позивачем надані прінтскрін (роздруківку) з автоматизованої бази банківської системи «СКРУДЖ-3», з якого вбачається, що  в операційній системі банку обліковується  кредитна операція відносно клієнта 11047 ПП «Іванич», код ОКПО 31459926, тип: юридична особа резидент, рег. № 22 від 30.09.2011, сума 75 000 000,00 грн., початок - 30.09.2011, закінчення - 29.09.2016, ставка 17,00000000%, характеристика: відклична кредитна лінія; виписки з рахунків обліку кредитних зобов'язань позичальника.
		Також позивач зазначає, що ні оригіналів ні копій кредитного договору № 22 від 30.09.2011, додатків і додаткових угод до нього, надати суду не має змоги, оскільки вказані документи перебували в головному офісі, в місті Донецьк в зоні проведення Антитерористичної операції та були викрадені невстановленими особами, на підставі чого було порушено кримінальне провадження.
		Господарським судом міста Києва у справі № 910/23674/15 від відповідача витребовувались копії і оригінали наступних документів: кредитний договір від 30.09.2011 № 22 та всі додатки і додаткові угоди до нього, договори, укладені в забезпечення виконання кредитних зобов'язань за договором № 22 від 30.09.2011, заява про видачу кредиту та листування з позивачем, що стосується договору № 22 від 30.09.2011.
		Проте, витребувані судом документи відповідачем надані не були.
		Згідно із  ст.129 Конституції України  однією з засад судочинства є змагальність.
		Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їх процесуальних прав.
		Відповідно до ст.ст.32, 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. 
		Відповідно до п.4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду, відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України, суди повинні враховувати, що застосування пункту 5 частини 1 цієї статті можливо за наявності таких умов: 1) додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; 2) витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; 3) позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду, згідно з приписами статті 65 Господарського процесуального кодексу України, або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. 
		За приписами ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний  договір,  укладений з  недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України).
		Відсутність в матеріалах справи належним чином засвідченої копії укладеного та підписаного сторонами кредитного договору та додаткових угод до нього( у разі їх наявності), з зазначенням всіх необхідних умов кредитного договору, що вимагаються ст.345 Господарського кодексу України, зокрема, умов та порядку повернення сум кредиту, нарахування та сплати процентів за користування кредитом, прав та відповідальності сторін щодо видачі та погашення кредиту, тощо; належним чином підписаних або засвідчених доказів, що підтверджують видачу відповідачеві кредиту, нарахування відсотків за користування кредитом та часткову сплату, унеможливлює повний та всебічний розгляд справи, у тому числі позбавляє суд можливості встановити наявність або відсутність порушення прав позивача, розмір порушеного права, а отже перешкоджає розгляду позовних вимог по суті. 
		Враховуючи, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовуються ст.1050 Цивільного кодексу України, з наданих позивачем документів неможливо встановити наявність графіку повернення кредиту (або його відсутність), його умови, факт невиконання (виконання) відповідачем графіку (у разі його наявності), оскільки з роздруківки з автоматизованої банківської системи «СКРУДЖ-3» вбачається, що строком повернення кредиту є 26.09.2016, який ще не настав. Крім того, виписки з особових рахунків відповідача, додані до позовної заяви, підписані неустановленою особою (без зазначення посади, прізвища), без надання документу, що свідчить про наявність у цієї особи повноважень на підписання від імені Банку документів, що надаються до суду.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що витребувані судом документи дійсно були необхідні для вирішення спору по суті і ненадання зазначених документів унеможливлюють повноту встановлення обставин справи та розгляд її по суті заявлених вимог.
		За змістом ст.ст.4-3,  33, 34 Господарського процесуального кодексу України  сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами;  кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Як вірно зазначено судом першої інстанції, причини, з яких позивачем не було надано витребуваних судом документів є поважними (захоплення приміщення банку). Однак, відсутність таких документів, надання яких до матеріалів справи з врахуванням приписів ст.ст.4-3,  33 Господарського процесуального кодексу України  має бути забезпечено саме позивачем, який не був позбавлений права самостійно отримати необхідні документи у позичальника (відповідача по справі), унеможливлює достовірне встановлення судом фактичних обставин наявності спірних правовідносин, захищуваного права та його порушення з боку відповідача.
		Прийняття судом рішення по суті заявлених вимог за наявними документами не відповідало б приписам ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950р.
		За змістом п.4  постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення»  господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі  статтею 43 Господарського процесуального кодексу України  наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог  статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Як наслідок, неправомірним є ухвалення судового рішення, яке ґрунтується на припущеннях за умови, коли процесуальна можливість позивача довести свою правову позицію є об'єктивно обмеженою з поважних та незалежних від нього причин.
		За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк".
		Крім того доводи апеляційної скарги стосовно того, що господарським судом міста Києва неправомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки до матеріалів позовної заяви було додано розрахунок заборгованості, який містить нарахування заборгованості на конкретні дати, витяг з банківської системи «СКРУДЖ», яка є сертифікованою Національним Банком України, заяву про вчинення кримінального правопорушення та виписки про рух грошових коштів, які були надані, як підтвердження факту перерахування кредитних коштів та дати їх перерахування на рахунок відповідача, суми наданого кредиту, а також дати і розміру сплачених відповідачем платежів спростовуються наступним.
		З наданих позивачем документів неможливо встановити наявність графіку повернення кредиту, його умови, факт невиконання відповідачем графіку, у разі його наявності, відсутність оригіналів або завірених належним чином копій кредитного договору № 22 від 30.09.2011, документів в підтвердження надання кредиту, а також інших документів щодо виконання кредитного договору унеможливлює встановлення обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи по суті.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2016 справа № 905/1982/15.
		Решта доводів сторін не підтверджуються наявними у справі доказами і висновків суду не спростовують.
		Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції належним чином дослідив обставини справи, дав правову оцінку доказам, наданими представниками сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, заперечень та з врахуванням визначених законом підстав вірно вирішив спір, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" є законним та обґрунтованим. 
		Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
		У той же час, доводи скаржника не підтверджені належними та допустимими доказами та зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.
		За вказаних обставин суд вважає, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
		Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
		Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.           Апеляційну скаргу фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "УКРБІЗНЕСБАНК" Білої Ірини Володимирівни в інтересах публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2015 у справі № 910/23674/15 залишити без задоволення.
		2.          Рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2015 у справі № 910/23674/15  залишити без змін.
		3.          Справу № 910/23674/15  повернути до господарського суду міста Києва.
		4.           Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
		5.          Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                             Р.В. Федорчук 
		 
		Судді                                                                                О.І. Лобань
		 
		                                                                                А.Г. Майданевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...