Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/4643/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2016. Зареєстровано: 28.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2016.
Дата набрання законної сили: 19.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"19" квітня 2016 р.           Справа№ 911/4643/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Тищенко  О.В.
		суддів:            Тарасенко К.В. 
		          Іоннікової І.А. 
		  
		при секретарі судового засідання - Захарчук Н.С.
		за участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 19.04.2016р.
		розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області 
		на рішення  Господарського суду Київської області  від 24.12.2015 року по справі  №911/4643/15 (суддя - Горбасенко П.В.) повний текст якого складено 25.12.2015
		 
		За позовом  Заступника прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Головного управління Держземагенства у Київській області
		до  Ірпінської міської ради Київської області 
		та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ КОНСАЛТІНГ ГРУП"
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - ОСОБА_3
		про визнання недійсним рішення, державних актів та витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок 
		    
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник прокурора міста Ірпеня Київської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі перший позивач) та Головного управління Держземагенства у Київській області (далі другий позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Ірпінської міської ради (далі відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЬВІЯ КОНСАЛТІНГ ГРУП» (далі відповідач-2), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача - ОСОБА_3 (далі третя особа) про визнання недійсним рішення, державних актів та витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що першим відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 20, 52 Земельного кодексу України, п. 12 Перехідних положень ЗК України надано третій особі земельні ділянки площею 0.3000 га та 0.1000 га. які знаходяться за межами м. Ірпінь, у зв'язку з чим Ірпінська міська рада вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_4 належать до компетенції Київської обласної державної адміністрації. У зв'язку з викладеним, прокурор просив суд на підставі ст. 152 ЗК України, ст. 393 ЦК України визнати недійсним спірне рішення, визнати недійсними державні акти на земельні ділянки, а також на підставі ст.ст. 387,388 ЦК України витребувати спірні земельні ділянки на користь першого позивача.
		Рішенням Господарського суду Київської області від 24.12.2015р. у справі №911/4643/15 у задоволенні позову прокурора відмовлено повністю.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Київської області звернувся з апеляційного скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2015р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повном обсязі.
		В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що суд першої інстанції, під час розгляду справи до спірних правовідносин не застосував положення ст. ст. 173, 174 п 12 розділу «Перехідні положення» Земельного кодексу України, а також порушив вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів при встановленні обставин справи, що призвело до необгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. задоволено клопотання про відстрочення сплати судового збору та прийнято апеляційну скаргу до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.02.2016.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 розгляд справи було відкладено до 17.02.2016р.
		Відповідно до протоколу про автоматичні зміни складу колегії суддів від 17.02.2016, у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, визначено новий склад суду головуючий суддя: Тищенко О.В, судді Куксов В.В., Тарасенко К.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.16, справу №911/4643/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючий суддя: Тищенко О.В., судді Куксов В.В., Тарасенко К.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 17.02.16р. відкладено розгляд справи на 24.02.16р.
		Відповідно до протоколу про автоматичні зміни складу колегії суддів від 24.02.2016 у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, визначено новий склад суду головуючий суддя: Тищенко О.В, судді Скрипка І.М., Тарасенко К.В.
		Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 прийнято апеляційну скаргу  до свого провадження у складі колегії суддів: суду головуючий суддя: Тищенко О.В, судді: Скрипка І.М., Тарасенко К.В. та відкладено розгляд справи на 15.03.2016.
		14.03.2016 через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заява про скасування довіреностей.
		Відповідно до протоколу про автоматичну зміну складу колегії суддів від 15.03.2016 у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці, визначено новий склад суду головуючий суддя: Тищенко О.В, судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В.
		Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 прийнято апеляційну скаргу  до свого провадження у складі колегії суддів: суду головуючий суддя: Тищенко О.В, судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В., задоволено клопотання відповідача 2 та відкладено розгляд справи на 22.03.2016.
		Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від прокуратури Київської області  надійшло клопотання про витребування доказів від Державної інспекції сільського господарства України в Київській області.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 клопотання прокуратури Київської області про витребування доказів задоволено та витребувано від Державної інспекції сільського господарства в Київській області оригінал листа Державної інспекції сільського господарства в Київській області про результати перевірки дотримання вимог земельного законодавства при відведенні та використанні земельних ділянок, розташованих на території кварталу м. Ірпінь, обмеженого вул. К.Маркса, вул. Свердлова та с/т "Берізка" від 14.07.2014 №  14-09/4211; оригінал акту Державної інспекції сільського господарства в Київській області про результати перевірки дотримання вимог земельного законодавства Ірпінською міською радою Київської області в серпні 2014 року; від Управління Держземагенства в місті Ірпені Київської області: витребуванло оригінал листа управління Держземагенства у м. Ірпені Київської області від 24.04.2014 за № 01-04/709. та відкладено розгляд справи на 13.04.16р.
		Проте, витребуваних колегією суддів документів, прокураторую Київської області та Управління Держземагенства в місті Ірпені Київської області суду не надано.
		Відповідно до протоколу про автоматичну зміну складу колегії суддів від 13.04.2016 у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, визначено новий склад суду головуючий суддя: Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Скрипка І.М.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 прийнято апеляційну скаргу  до свого провадження у складі колегії суддів: суду головуючий суддя: Тищенко О.В, судді: Скрипка І.М., Тарасенко К.В. та відкладено розгляд справи на 19.04.2016.
		Відповідно до протоколу про автоматичну зміну складу колегії суддів від 19.04.2016 у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М. на лікарняному, визначено новий склад суду головуючий суддя: Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 прийнято апеляційну скаргу  до свого провадження у складі колегії суддів: суду головуючий суддя: Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.
		У судовому засіданні, призначеному на 19.04.2016, представники прокуратури, позивача 1 та позивача 2 підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили її задовольнити, рішення суду скасувати та позов задовольнити повністю.
		Представник відповідача 1 та відповідача 2 у судовому засіданні проти доводів, викладених прокурором в апеляційній скарзі, заперечували. Просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Третя особа у судове засідання не зявилась. Про причини неявки суд не повідомлено, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином.
		Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
		Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представника третьої особи, оскільки її неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.  
		Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. 
		Рішенням  79 сесії V скликання Ірпінської міської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1" № 3964-79-V від 04.12.2009 вирішено: затвердити, гр. ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надати гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,3000 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, передати в приватну власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,30 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1.
		Як вбачається з державного акту на право власності НОМЕР_1 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
		Як вбачається з державного акту на право власності НОМЕР_3  ОСОБА_3 також є власником земельної ділянки площею 0,3000 га, кадастровий номер НОМЕР_4, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
		В подальшому згідно договору купівлі-продажу від 19.02.2012року власником данних земельних ділянок стало Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛЬВІЯ КОНСАЛТІНГ ГРУП».
		Прокуратура в якості обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірні земельні ділянки знаходяться за межами м. Ірпінь Київської області, підтвердженням чого є інформація управління Держземагенства в місті Ірпені Київської області, інформація Державної інспекції сільського господарства в Київській області зазначена в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства в серпні 2014 року та схема формування земельної ділянки.
		Матеріали справи містять копію листа управління Держземагенства в місті Ірпені Київської області № 0-1017-0.1-851/2-15 від 30.09.2015 згідно індексно-кадастрової карти (ІКК) земельні ділянки з кадастровими номерами вказаними в запиті від 30.09.2015 № 62-7-14 вих. 15 від 30.09.2015 знаходяться за межами м. Ірпінь та в межах земель Ірпінської міської ради. Оригіналу вказаного листа прокуратурою та позивачами суду першої інстанції для огляду надано не було, проте було заявлено клопотання про його витребування, в задоволенні якого судом першої інстанції було відмовлено, у зв'язку із закінченням строків розгляду.
		До суду апеляційної інстанції прокурор надав завірену належним чином копію листа управління Держземагенства в місті Ірпені Київської області № 0-1017-0.1-851/2-15 від 30.09.2015.
		Водночас, в копії акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 18.08.2014 зазначено, що наданий час відомості про затвердження в установленому законом порядку відповідної документації із землеустрою та зміни меж міста Ірпеня відсутні. Також у вказаному акті міститься інформація, що згідно листа управління Держземагенства у м. Ірпені Київської області № 01-04/542 спірні земельні ділянки знаходяться за межами міста Ірпеня Київської області. Оригіналу вказаного акту прокуратурою та позивачами суду першої інстанції для огляду також не було надано.
		Відповідно до ст. 12 Земельного кодекс)' України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення та укладення спірного договору, далі ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
		До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (ст. 17 ЗК України).
		Згідно ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (ст. 38 ЗК України).
		Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ч.ч. 2. З ст. 152 ЗК України).
		Відповідно до п. 12 розділу X «Перехідні положення» ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
		Ст. 7 Закону України «Про планування і забудову територій» (діяв на момент прийняття спірного рішення), планування територій на регіональному рівні полягає у розробленні та затвердженні схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації відповідно до закону.
		Ст. 10 вищезазначеного Закону, планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
		Суд першої інстанції встановив, що на момент прийняття рішення Ірпінської міської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в м. Ірпені, вул. К. Маркса. 1-н» № 3964-79-У від 04.12.2009 був відсутній затверджений генеральний план населеного пункту, місцеві правила забудови та схеми планування територій.
		Відповідно до ст. 173 ЗК України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна заземлена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища міста, району у місті від інших територій.
		Згідно ч. 1 ст. 174 ЗК України рішення про встановлення і зміну меж міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних. Київської чи Севастопольської міської рад.
		У своїй апеляційній скарзі прокурор сам визнає факт того, що згідно проекту землеустрою ДП «Київський інститут землеустрою» щодо встановлення (зміни) меж міста Ірпеня Київської області проектна площа населеного пункту складає 3705,1 га, яка однак станом на час ухвалення оскаржуваного судового рішення відповідно до ст. 174 ЗК України Верховною Радою України не затверджена.
		Із заперечень відповідача 2 та матеріалів справи колегією суддів встановлено, що справа за позовом прокуратури міста Ірпеня Київської області до Ірпінської міської ради, ОСОБА_3, третя особа - ТОВ «ОЛЬВІЯ КОНСАЛТІНГ ГРУП» про визнання недійсним рішення, державних актів на право власності на земельну ділянку, договорів купівлі- продажу земельних ділянок розглядалась Іртиським міським судом Київської області (справа № 367/4857/14-ц).
		В рамках цивільного провадження прокуратура заявляла клопотання про проведення судової експертизи, на вирішення якої ставилось питання чи знаходились земельні ділянки в межах чи за мемежами населеного пункту міста Ірпеня у 2009 році.
		Колегія суддів встановила, що судовий експерт не зміг надати висновок з підстав того, що прокуратура не надала каталог координат межових знаків, якими визначено межі міста Ірпінь Київської області дійсні станом на 2009 рік.
		Судовий експерт у своєму висновку зазначив наступне: «Згідно ЗУ «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», Основних положень створення Державної геодезичної мережі України, затверджених постановою КМУ від 07.08.2013 №646, та ін. нормативно-правових актів з питань землеустрою та геодезії, певне місцеположення земельних ділянок визначається за допомогою гіросторово-часових координат у встановленій системі.
		Відповідно до Основних положень створення Державної геодезичної мережі України та Порядку побудови Державної геодезичної мережі, координати умовної системи координат 1963 року (СК-63) та Державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 складаються із семизначних цифр.
		Згідно п.п. 3.5, 4.3. Положення про порядок встановлення місцевих координат, місцева система координат - система координат, утворена від пере обчислених координат системи 1942 року шляхом введення відповідного «ключа» переходу таким чином, щоб координати в місцевій системі складалися в метрах з п'ятизначних цифр.
		Тобто, місцеположення земельних ділянок та межі населених пунктів, визначаються за координатами СК-63, УСК-2000 або місцевих систем координат, за умови їх пере обчислення до відповідної державної системи координат.
		Виходячи із наведеного, з метою встановлення, чи належить досліджувана земельна ділянка до земель населеного пункту, картографічний матеріал меж відповідного населеного пункту (який виконаний без координування окружної межі) необхідно прив'язати до результатів топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки у державній системі координат. При цьому слід врахувати те, то такі дії можливо виконати за умови відображення у проекті встановлення меж населеного пункту твердих об'єктів на місцевості, які збереглися до цього часу. Такими об'єктами як правило виступають автодороги, інженерні споруди ліній електропередач тощо.
		Крім цього, в різних документах, наявна суперечлива інформація про площу м. Ірпінь, а саме:
		1) згідно Рішення Київської обласної ради від 25.06.2000 №211-12-ХХІІІ - станом на 25.06.2000 площа м. Ірпінь становить 1742,0 га (3705,1га-1981,1га=1742га);
		2) в пояснювальній записці до технічної документації по складанню проекту формування території і встановлення меж Ірпінської міської ради - 1944,1га(на час розроблення документації):
		3) згідно відомостей зведеної експлікації земель та рішення виконкому Ірпінської міської ради без номеру та дати, площа м. Ірпінь в межах міста -1789,8га, за межами - 1944,1га;
		4) згідно експлікації земель - загальна площа м. Ірпінь, с. Романівка та с. Стоянка - 1789,8га, а окремо м. Ірпінь - 1601,2га, с. Романівка - 35,6га, с. Стоянка - 153га;
		5) згідно викопіювання з проекту формування території Ірпінської міської ради - загальна площа м. Ірпінь, с. Романівка та с. Стоянка - 1727,0га. а окремо м. Ірпінь - 1589,6га, с. Романівка - 35,9га, с. Стоянка - 103,5га.»
		Виходячи з наведеного, судовий експерт дійшов висновку про те, що в матеріалах справи не достатньо відомостей, необхідних для проведення експертизи, у зв'язку з ЧИМ повідомив про неможливість надання висновку.
		Враховуючи вищезазначені норми земельного законодавства, листи Держземагенства, на які здійснює посилання прокурор, ніяким чином не можуть визначати та встановлювати межі міста Ірпеня. Крім того, для вирішення даного питання необхідно володіти спеціальними знаннями у даній сфері. А враховуючи наявний висновок судового експерта, колегія суддів дійшла висновку про те, що межі міста Ірпеня не можливо визначити, адже вони не встановлені жодним нормативно-правовим актом.
		Згідно ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
		Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що позивач 1 є власником спірних земельних ділянок.
		Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокуратурою та позивачами, належними та допустимим доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду того, що спірні земельні ділянки знаходяться за межами міста Ірпеня Київської області, а відтак не доведене порушення вимог земельного законодавства при прийнятті першим відповідачем рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в м. Ірпені, вул. К. Маркса. 1-н» № 3964-79-У від 04.12.2009.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог про визнання недійсним рішення Ірпінської міської ради <Про затвердження проект) землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в м. Ірпені, вул. К. Маркса, 1-н» № 3964-79- Увід 04.12.2009.
		Враховуючи те, що позовні вимоги про визнання недійсними державних актів на земельні ділянки є похідними із позовних вимог про визнання недійсним рішення Ірпінської міської ради, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову й у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними державних актів на спірні земельні ділянки.
		Враховуючи вишевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.
		Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Першого заступника прокурора Київської області є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що за клопотанням прокурора ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 у справі №911/4643/15 відстрочено Першому заступнику прокурора Київської області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2015 у справі №911/4643/15 до прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови у даній справі.
		Однак, станом на дату прийняття даної постанови прокурором так і не було сплачено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2015 у справі №911/4643/15.
		Згідно пункту 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року №7 якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.
		Таким чином, враховуючи ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, встановлені Законом України «Про судовий збір» у редакції, чинній станом на дату звернення прокурора в інтересах Київської обласної державної адміністрації та Головного управління Держземагенства у Київській області до суду із даним позовом, колегія суддів зазначає, що до стягнення з прокуратури Київської області, в дохід Державного бюджету України підлягає 7956,94 грн.   судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
		Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2015р. у справі №911/4643/15 залишити без задоволення.
		2. Рішення          Господарського суду Київської області від 24.12.2015р. у справі №911/4643/15 залишити без змін.
		3. Стягнути          з  прокуратури Київської області (01601, Київ-601, бул.Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) в дохід Державного бюджету України 7956 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість)грн. 94 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
		4. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.
		5. Матеріали справи №911/4643/15 повернути до Господарського суду Київської області.
		6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                             О.В. Тищенко 
		 
		Судді                                                                                К.В. Тарасенко
		 
		                                                                                І.А. Іоннікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...