Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/15292/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про виселення.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2016. Зареєстровано: 28.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2016.
Дата набрання законної сили: 21.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		 
		         ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА       
		 
		справа № 753/15292/15-ц
		                                           провадження № 2/753/892/16     
		   Р І Ш Е Н Н Я 
		   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"26" квітня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді  - Лужецької О.Р.
		при секретарях         - Цибулюк М.А., Кубів С.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Управління справами Верховної Ради України до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України, Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про виселення без надання іншого жилого приміщення, 
		ВСТАНОВИВ:
		Управління справами Верховної Ради України (далі по тексту-позивач, Управління справами ВР України) звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 (далі-відповідач-1), ОСОБА_4 (далі-відповідач-2), ОСОБА_5 (далі - відповідач-3), треті особи: Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України, Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації  про виселення зі службового приміщення без надання іншого жилого приміщення.
		Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 був обраний народним депутатом України шостого скликання. Дата набуття депутатських повноважень - 23.11.2007 року, дата припинення - 12.12.2012 року. Відповідно до вимог статті 122 ЖК України Управлінням справами Верховної Ради України 05.11.2009 року ОСОБА_3 на сім`ю з трьох осіб (він, донька - ОСОБА_6, внук - ОСОБА_5.) видано ордер на право зайняття службового жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Водночас, пунктом 28 Положення про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними встановлено, що народні депутати України, строк депутатських повноважень яких закінчився, в тримісячний строк зобов'язані звільнити займане службове приміщення з усіма особами, які з ними проживають, а в разі відмови - підлягають виселенню у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. Незважаючи на те, що строк депутатських повноважень ОСОБА_3 закінчився та на наявність рішення про звільнення жилого приміщення, відповідачі продовжує проживати у вказаному приміщенні, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
		Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представники проти задоволення позову заперечувати та просили відмовити у задоволенні позову.
		Представник служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації проти задоволення позову в частині виселення малолітньої дитини - ОСОБА_5 заперечувала.
		Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів та їх представників, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
		У відповідності до ч.2 ст.118 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) жилі приміщення, що надаються народним депутатам У країни на період їх роботи на постійній основі у Верховній Раді України, включаються до числа службових за рішенням Верховної Ради України за поданням Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів.
		Статтею 126-1 Житлового кодексу України встановлено, що порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними визначається окремим Положенням, затвердженим Верховною Радою України.
		Згідно з пунктом 14 Положення про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними, затвердженого Постановою Верховної Ради України №286/95-ВР від 11.07.1995 року: службове жиле приміщення надається народному депутату України після набуття ним депутатських повноважень; розподіл жилих приміщень для народних депутатів України провадиться відкрито і гласно комітетом Верховної Ради України, до компетенції якого віднесено зазначене питання.
		Так, рішенням Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України від 09.07.2009 (протокол № 39) затверджено список народних депутатів України, яким відповідно до статті 35 Закону України «Про статус народного депутата України» надано службові жилі приміщення у м. Києві, у тому числі ОСОБА_3 - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1
		ОСОБА_3 був обраний народним депутатом України шостого скликання. Дата набуття депутатських повноважень -23.11.2007 року, дата припинення - 12.12.2012 року.
		Відповідно до вимог статті 122 Житлового кодексу України Управлінням справами Верховної Ради України 05.11.2009 року ОСОБА_3 на сім`ю з трьох осіб (він, донька - ОСОБА_4, онук - ОСОБА_5) видано ордер на право зайняття службового жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
		Постановою Верховної Ради України від 21.10.2009 року № 1652-УІ «Про деякі питання управління державним майном, що забезпечує діяльність Верховної Ради України» зазначена квартира була включена до числа службових жилих приміщень, які відповідно до статті 35 Закону України «Про статус народного депутата України» можуть надаватися народним депутатам України на строк їх повноважень.
		Пунктом 28 Положення про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними встановлено, що народні депутати України, строк депутатських повноважень яких закінчився чи депутатські повноваження яких   достроково припинено відповідно до статті 4 Закону України "Про статус народного депутата України", або щодо яких скасовано рішення про визнання їх депутатських повноважень, чи які одержали у м. Києві інше благоустроєне жиле приміщення   у   постійне користування, в тримісячний строк зобов'язані звільнити займане службове жиле приміщення з усіма особами, які з ними проживають, а в разі відмови - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
		Відповідно до пункту 3 рішення від 03.06.2015 (протокол № 23) Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України (протокол № 23 від 03.06.2015) встановлено, що народні депутати України, строк депутатських повноважень яких закінчився в тримісячний строк зобов'язані звільнити займане службове жиле приміщення з усіма особами, які з ними проживають, а в разі відмови - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
		Листом за підписом Керівника Апарату Верховної Ради України за №15/13-577 від 30.03.2015 року ОСОБА_3 було повідомлено про необхідність звільнення вказаного займаного службового жилого приміщення, проте, на цей час він та члени його сім'ї займану службову квартиру не звільнили.
		В довідці №15-1/24-151, виданій 27 квітня 2015 року Управлінням житловими будинками Управління справами Верховної Ради України зазначено, що будинок №24 по вул. Срібнокілській в місті Києві перебуває на балансі третьої особи (копія а.с.17, щодо автентичності якої заперечень не надано).
		Відповідно до довідки Форми № 3 від 24 квітня 2015 року, виданої Управлінням житловими будинками Управління справами Верховної Ради України у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_3, донька - ОСОБА_4, онук - ОСОБА_5.
		Так, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» оскільки в силу ст. 125 Житлового кодексу України деякі категорії громадян, які проживають у службових жилих приміщеннях, не підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення,  при розгляді справ про виселення зі службових жилих приміщень необхідно з'ясовувати, чи користуються відповідачі зазначеною пільгою.
		Статтею 125 ЖК України встановлено перелік осіб, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення.
		Так, із службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено зокрема, пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; інвалідів праці І і ІІ груп, інвалідів І і ІІ груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.
		У законодавстві СРСР використовувалися поняття "пенсія по старості" та "пенсіонер по старості", системний аналіз яких дає підстави стверджувати, що пенсіонерами по старості вважалися особи, яким призначалася пенсія за віком, у тому числі на пільгових умовах та із зменшенням пенсійного віку.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером за віком та інвалідом ІІ групи довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_2 від 23.10.2013 року, довідкою до акта огляду МСЕК № 025450.
		З копії паспорту вбачається, що ОСОБА_4 не перебуває у шлюбі, відповідно до Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження її сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 відомості про батька записані за вказівкою матері на підставі ч.1 ст.135 СК України. Зазначені обставини підтверджують статус ОСОБА_4, як одинокої матері. 
		Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» одинокою матір'ю, вважається матір, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька, або запис про батька проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері дитини.
		Відповідно до преамбули Закону України «Про охорону дитинства» цей закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Стаття 125 ЖК України захищає права неповнолітньої дитини щодо неможливості її виселення з службового житла без надання їй іншого жилого приміщення при умові що ця дитина проживає з одинокою особою. 
		Отже, виходячи з системного аналізу норма матеріального права, суд дійшов висновку про те, що на правовідносини, які виникли між сторонами по справі розповсюджуються вимоги ст. 125 ЖК України. 
		Таким чином, ОСОБА_3 як особа, яка є пенсіонером за віком та інвалідом ІІ групи довічно, ОСОБА_4, яка є одинокою матір'ю та малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до приписів ст.125 ЖК України не підлягають виселенню із службового приміщення без надання іншого жилого приміщення.
		Згідно ст. 10 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		Згідно з вимогами ст.ст.57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Аналізуючи докази, зібрані в судовому засіданні в їх сукупності, встановивши, що ОСОБА_3 є пенсіонером за віком та інвалідом ІІ групи довічно, ОСОБА_4 є одинокою матір'ю, виховує малолітнього сина ОСОБА_5, який проживає разом з нею, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.
		На підставі викладеного ст.ст. 118, 125, 126-1 Житлового кодексу України, ст. ст. 3, 10,11, 57,60, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України суд 
		ВИРІШИВ:
		       В задоволенні позову - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		 
		СУДДЯ                                    О.Р.ЛУЖЕЦЬКА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...