Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/23422/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:; житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2016. Зареєстровано: 28.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2016.
Дата набрання законної сили: 26.05.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		25 квітня 2016 року                                                    № 826/23422/15
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за участю третіх осіб - ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про визнання нечинною та скасування постанови №1171 від 31.03.2015 р., - 
		                                                  В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач та/або НКРЕКП) за участю третіх осіб - ОСОБА_2 (третя особа - 1), товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (далі - третя особа - 2), в якому просить суд:
		- визнати нечинною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання  у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.03.2015 №1171 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг»;
		- зобов'язати постанову Національну комісію, що здійснює державне регулювання  у сферах енергетики та комунальних послуг здійснити невідкладене (від дня набрання рішення суд законної сили) опублікування резолютивної частини цього судового рішення у виданні, в якому було офіційно оприлюднене оскаржуване рішення. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята не уповноваженим на те органом, тобто з перевищенням владних повноважень, а відтак остання підлягає скасуванню. 
		Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи. 
		Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» підтримав правову позицію відповідача та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. 
		Третя особа - 1 відношення до позову не висловила, в судове засідання не прибула. 
		Разом з цим, в матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності. 
		Враховуючи вищевикладене, судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх сторін у судовому засіданні, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.03.2015 № 1171, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.04.2015 за №433/26878 (далі - Постанова №1171 та/або оскаржувана постанова) відповідно до статей 5, 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року N 715, Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року N 869 (зі змінами), розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2015 року N 129-р "Про схвалення проекту Листа про наміри Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду та проекту Меморандуму про економічну та фінансову політику" та з урахуванням листа Міністерства фінансів України від 28 лютого 2015 року N 31-12240-03/6404 і положень Меморандуму про економічну та фінансову політику (Лист про наміри від 27 лютого 2015 року N 3080/0/2-15 Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню такими суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг. 
		          ОСОБА_1 вважає вказану постанову протиправною, оскільки на дату її прийняття виключні повноваження щодо встановлення тарифів на комунальні послуги були лише у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. 
		          Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями законодавства чинного на час прийняття оскаржуваної постанови та звертає увагу на наступне. 
		          Правові засади державного регулювання у сфері комунальних послуг врегульовано Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 № 2479-VI   (далі - Закон № 2479-VI). 
		          Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного закону органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
		          Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, визначається Законом України «Про природні монополії» (ч. 2 ст. 2 Закону № 2479-VI). 
		          Згідно п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону № 2479-VI завданням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, є здійснення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках шляхом формування і забезпечення прогнозованості цінової і тарифної політики на ринках, які перебувають у стані природної монополії, та суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін. 
		          Водночас, частиною 1 ст. 4 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 № 1682-III (далі  - Закон № 1682-III) визначено, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону.
		В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 11 Закону № 1682-III (з роз'ясненнями Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2008 р. N 14-рп/2008, у редакції Закону України       від 07.10.2010 р. N 2592-VI), національні комісії регулювання природних монополій (далі - комісії) є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України.
		Комісії підпорядковуються Президенту України, підзвітні Верховній Раді України та  діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.
		Так, Указом Президента України від 10 вересня 2014 року №715/2014 на виконання Закону України «Про природні монополії», «Про електроенергетику», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Положення), відповідно до пункту 3 якого, основними завданнями НКРЕКП, зокрема, є державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін. 
		Вказаним Положенням передбачено, НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, розробляє і затверджує: правила користування тепловою енергією; правила приєднання до теплових та водопровідних мереж і типові договори, передбачені такими правилами;правила надання і погодження технічних умов на підключення до мереж (споруд) електро- та теплоенергетики.
		Відповідно до п. 7 Положення №715/2014 НКРЕКП установлює: тарифи на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
		НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право приймати з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, нормативно-правові акти, 
		Таким чином, НКРЕКП, як національна комісія регулювання природних монополій, що утворена та функціонує відповідно до Закону України «Про природні монополії», наділена повноваженнями по встановленню тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП. 
		Тобто, відповідач для забезпечення виконання покладених на нього завдань і функцій, у тому числі по встановленню тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, має право приймати нормативно - правові акти (постанови) з питань, що належать до компетенції останнього. 
		Разом з цим, суд відхиляє доводи позивача відносного того, що оскаржувана постанова прийнята за відсутності повноважень у відповідача на час прийняття останньої та з перевищення ним повноважень, з огляду на наступне. 
		Указом Президента України від 27.08.2014 №693/2014 «Про ліквідацію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики» ліквідовано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Указом Президента України від 27.08.2014 №692/2014 "Про ліквідацію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг"  ліквідовано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та відповідно до Указу Президента України від 27.08.2014 №694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Вказані укази на час виникнення спірних правовідносин є чинними і, відповідно,  підлягають обов'язковому виконанню на території України.  
		При цьому, слід враховувати, що, хоча, формально НКРЕКП не визначена правонаступником НКРЕ та Нацкомпослуг, проте, виходячи з покладених на неї завдань та функцій, до неї перейшли всі повноваження останніх, а тому НКРЕКП, з огляду на принцип безперервності здійснення державної влади та її стабільності, є функціональним правонаступником ліквідованої НКРЕ та Нацкомпослуг. 
		З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи позивача про відсутність у НКРЕКП компетенції та повноважень на встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води. 
		Водночас, судом відхиляються посилання ОСОБА_1 на Закон України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачено віднесення повноваження щодо формування цінової і тарифної політики на ринках, які перебувають у стані природних монополій та суміжних ринках у сфері теплопостачання та централізованого водопостачання та водовідведення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг з підстав, що вказані вище. 
		Тобто, як було вже зазначено судом, з огляду на принцип безперервності здійснення державної влади та її стабільності, відповідач є функціональним правонаступником ліквідованої НКРЕ та Нацкомпослуг. 
		Слід зауважити, що інших підстав в обґрунтування позовних вимог щодо незаконності оскаржуваної постанови, окрім прийняття останньої не уповноваженим суб'єктом владних повноважень позивачем не наведено. В свою чергу, зазначені обставини в повній мірі спростовані вищевикладеним.  
		Таким чином, за підсумком наведеного, суд дійшов до висновку, що Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.03.2015 № 1171 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» прийнята уповноваженим суб'єктом владних повноважень, у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є правомірною. 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
		Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають. 
		Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. 
		Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
		 
		 
		          Суддя                                                                                                Є.В. Аблов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...