Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/1394/14-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		   20 квітня 2016 року                                                                                        м. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючого       Ткачука О.С.,  
		суддів:            Висоцької В.С., Гвоздика П.О.,              Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного підприємства Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення апеляційного суду Черкаської області від 14 грудня 2015 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		    У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі -ПАТ «Дельта Банк», банк) звернулося до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з приватного підприємства Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» (далі ПП ГРК «Апельсин»), ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на його користь заборгованість за кредитним договором від 23 серпня 2007 року у розмірі 70 670 993 грн 54 коп. та стягнути солідарно із ПП ГРК «Апельсин», ОСОБА_5, ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2009 у розмірі 10 878 964 грн 35 коп.
		    Позов мотивовано тим, що 23 серпня 2007 року між                                          ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ПП «Нікіта-Т», яке в подальшому змінило найменування на                              ПП ГРК «Апельсин», був укладений кредитний договір, згідно з п. 1.1 якого сторони визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 32 млн грн.
		    Пунктом 1.1 (в редакції додаткової угоди від 28 січня 2010 року № 24) сторони визначили, що банк надав кредит позичальнику у сумі фактичної заборгованості 40 533 156  грн із кінцевим терміном повернення 22 серпня 2013 року.
		    Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що банк надає позичальнику кредит на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.
		    Відповідно до п. 2.3 кредитного договору підставою для надання кредитів є додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін.
		    Надалі в період з 23 серпня 2007 року по 14 січня 2011 року між                     ПАТ «Кредитпромбанк», та ПП «Нікіта-Т», (з 25 вересня 2008 року за додатковими у угодами - ПП ГРК «Апельсин») були укладені додаткові угоди до кредитного договору від 23 серпня 2007 року.
		    18 лютого 2009 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ПП ГРК «Апельсин» був укладений кредитний договір № 49.8.3/01/2009-КЛТ, згідно з умовами якого сторони визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 2 500 000 грн.
		    Пунктом 1.1 (в редакції додаткової угоди від 19 жовтня 2009 року № 5) сторони визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 8 млн грн.
		    Пунктом 3.4.5 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше 17 лютого 2012 року.
		    Відповідно до п. 2.3 кредитного договору  підставою для надання кредитів є додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін.
		    У період з 23 лютого 2009 року по 14 січня 2011 року між                                ПАТ «Кредитпромбанк» та ПП ГРК «Апельсин» були укладені додаткові угоди до кредитного договору від 18 лютого 2009 року.
		    Пунктом 3.4.5 кредитного договору від 23 серпня 2007 року та п. 3.4.3 кредитного договору від 18 лютого 2009 року визначено, що позичальник зобов'язаний сплачувати банку нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами, 25 числа кожного місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у відповідній додатковій угоді.
		    У разі несвоєчасної сплати процентів, з наступного дня за датою, яка визначена цим пунктом, розраховується пеня, що передбачена п. 3.4.9 кредитного договору, на суму простроченого платежу.
		    Пунктом 3.4.9 визначено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісіями позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню за кожний день простроченої заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісіями.
		    Банк виконав зобов'язання, передбачені кредитними договорами, та надав кредитні кошти, разом з тим, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, зокрема, відмовою від повернення кредитів, несплатою відсотків за користування кредитними коштами та пені за прострочення виконання зобов'язання, виникла заборгованість, яка станом на 13 січня 2014 року становить 68 898 720 грн 16 коп., за кредитним договором від 23 серпня           2007 року та 10 606 143 грн 81 коп. за кредитним договором від 18 лютого 2009 року.
		    В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором                         від 23 серпня 2007 року, 25 липня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 було укладено договори поруки.
		    В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором                         від 18 лютого 2009 року, 18 лютого 2009 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ОСОБА_5, ОСОБА_7 було укладено договори поруки.
		    Згідно з умовами зазначених вище договорів поруки поручителі зобов'язалися солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань позичальника за кредитними договорами. Поручителі беруть на себе зобов'язання відповідати перед банком у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник.
		    27 вересня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зареєстрований у реєстрі за № 2466, згідно з умовами якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну.
		    Відповідно до додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 27 вересня 2013 року право вимоги за кредитним договором від 23 серпня 2007 року та кредитним договором від 18 лютого 2009 року з усіма змінами та доповненнями до них перейшло до ПАТ «Дельта Банк».
		    Посилаючись на вказані обставини позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитними договорами. 
		    Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня             2015 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з приватного підприємства Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин», ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №49.8.2/38/2007-КЛТ від 23 серпня 2007 у розмірі 70 670 993,54 грн, з яких: сума заборгованості за простроченим кредитом - 40 162 868,94 грн; розмір прострочених відсотків за кредитом - 26 183 777,47 грн; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 2 617 738,75 грн; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків -               1 706 608,39 грн. Стягнуто з приватного підприємства Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» на користь позивача заборгованість за кредитним договором №49.8.3/01/2009-КЛТ від 18 лютого 2009 року у розмірі                10 878 964,35 грн з яких: сума заборгованості за простроченим кредитом - 7 994 961,44 грн; розмір прострочених відсотків за кредитом -                         2 218 320,76 грн; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту -               521 096,25 грн; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків -                144 585,89 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		    Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 30 березня 2015 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		    Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 року касаційну скаргу                              ПП ГРК «Апельсин» задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 березня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		    За результатами нового апеляційного розгляду рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		    Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
		    Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.  
		    Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов виходив з того, що заборгованість за кредитними договорами підлягає стягненню на користь ПАТ «Дельта Банк».
		    Скасовуючи рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що              12 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» і ПАТ «Авант-Банк» був укладений договір застави майнових прав, за яким ПАТ «Дельта Банк» в забезпечення виконання ним своїх зобов'язань перед ПАТ «Авант-Банк» про повернення коштів, що обліковуються на кореспондентських рахунках в             АТ «Дельта Банк», передало в заставу належні йому майнові права за кредитними договорами, укладеними між ним та юридичними особами, зокрема, майнові права за кредитними договорами від 23 серпня 2007 року та від 18 лютого 2009 року, укладеними між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин». Рішенням господарського суду м. Києва від 9 липня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2015 року, позов                     ПАТ «Авант-Банк» задоволено: в рахунок виконання обов'язків                        ПАТ «Дельта Банк» на користь ПАТ «Авант-Банк» за зобов'язаннями, визначеними у п.1.3 договору, звернуто стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав від 12 лютого 2015 року, укладеним між ПАТ «Авант-Банк» та ПАТ «Дельта Банк», зокрема на майнові права за кредитними договорами № 49.8.2/38/2007-КЛТ від 23 серпня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого за цим договором є              ПАТ «Дельта Банк», і ПП «Нікіта-Т», правонаступником якого є                         ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин», та № 49.8.3/01/2009-КЛТ від 18 лютого 2009 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого за цим договором є ПАТ «Дельта Банк», і ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин».
		    Згідно висновків апеляційного суду, у встановлений законом спосіб відбулася заміна кредитора у зобов`язанні за кредитними договорами                від 23 серпня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого за цим договором є ПАТ «Дельта Банк», і ПП «Нікіта-Т», правонаступником якого є ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин», та від 18 лютого 2009 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого за цим договором є ПАТ «Дельта Банк», і ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» і право вимоги грошових коштів за цими кредитними договорами перейшло до нового кредитора ПАТ «Авант-Банк». Відповідно ПАТ «Дельта Банк» втратив право вимоги грошових коштів за вказаними кредитними договорами і підстави для стягнення з відповідачів на його користь заборгованості за цими кредитними договорами відсутні.
		    З такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна, оскільки вони зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів, з огляду на наступне.
		    Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		    Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		    Вказаним вимогам рішення суду апеляційної інстанцій не відповідає.
		    Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 серпня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ПП «Нікіта-Т», яке в подальшому змінило найменування на                           ПП ГРК «Апельсин», був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого сторони визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 32 млн грн, процедуру та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування і сплати процентів за отриманими кредитами, нарахування і сплати комісії за надання кредитів, а також взаємні права та зобов'язання сторін, які виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, що є невід'ємними частинами кредитного договору.
		    Додатковою угодою від 23 серпня 2007 року № 1 банк надав позичальнику кредит у сумі 5 500 000 грн зі сплатою 16 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше                20 січня 2010 року;
		    додатковою угодою від 27 серпня 2007 року № 2 банк надав позичальнику кредит у сумі 16 994 000 грн зі сплатою 16 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше                    22 травня 2012 року;
		    додатковою угодою від 28 серпня 2007 року № 3 банк надав позичальнику кредит у сумі 6 006 000 грн зі сплатою 16 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше                 22 лютого 2013 року;
		    додатковою угодою від 25 вересня 2007 року № 4 банк надав позичальнику кредит у сумі 382 300 грн зі сплатою 16 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 23 березня                2013 року;
		    додатковою угодою від 28 вересня 2007 року № 5 банк надав позичальнику кредит у сумі 70 747 грн зі сплатою 16 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 23 березня           2013 року;
		    додатковою угодою від 01 жовтня 2007 року № 6 банк падав позичальнику кредит у сумі 10 000 грн зі сплатою 16 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 23 березня               2013 року;
		    додатковою угодою від 04 жовтня 2007 року № 7 банк надав позичальнику кредит у сумі 850 000 грн, зі сплатою 16 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше               22 квітня 2013 року;
		    додатковою угодою від 08 жовтня 2007 року № 8 банк надав позичальнику кредит у сумі 577 000 грн зі сплатою 16 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 22 травня            2013 року;
		    додатковою угодою від 16 жовтня 2007 року № 9 банк надав позичальнику кредит у сумі 22 400 грн зі сплатою 16 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 22 травня            2013 року;
		    додатковою угодою від 22 жовтня 2007 року № 10 банк надав позичальнику кредит у сумі 1 587 553 грн зі сплатою 16 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 22 серпня 2013 року;
		    додатковою угодою від 29 грудня 2008 року № 18 банк надав позичальнику кредит у сумі 1 100 000 грн зі сплатою 25 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 22 грудня 2009 року;
		    додатковою угодою від 19 жовтня 2009 року № 22 банк надав позичальнику кредит у сумі 7 433 156 грн зі сплатою 16,75 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 22 серпня 2013 року.
		    Пунктом 1.1 (в редакції додаткової угоди від 28 січня 2010 року № 24) сторони визначили, що банк надав кредит позичальнику у сумі фактичної заборгованості 40 533 156 грн з кінцевим терміном повернення 22 серпня 2013 року.
		    Згідно з п. 3.4.5 договору (зі змінами, внесеними додатковими угодами             № 21 та № 23) та п. 1.1 договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 24), кінцевим терміном повернення кредиту є 22 серпня 2013 року.
		    18 лютого 2009 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ПП ГРК «Апельсин» був укладений кредитний договір № 49.8.3/01/2009-КЛТ, згідно з умовами якого сторони визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 2 500 000 грн.
		    Пунктом 1.1 (в редакції додаткової угоди від 19 жовтня 2009 року № 5) сторони визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 8 млн грн.
		    Відповідно до п. 2.3 кредитного договору підставою для надання кредитів та сплати позичальником комісії за наданими кредитами за договором є додаткові угоди.
		    Додатковою угодою від 23 лютого 2009 року № 1 банк надав позичальнику кредит у сумі 2 млн грн зі сплатою 25 % річних (16,75 % річних у редакції додаткової угоди від 19 жовтня 2009 року № 5), а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 19 лютого                 2010 року (не пізніше 14 січня 2011 року у редакції додаткової угоди               від 05 березня 2010 року № 8);
		    додатковою угодою від 08 квітня 2009 року № 2 банк надав позичальнику кредит у сумі 250 000 грн зі сплатою 25 % річних (16,75 % річних у редакції додаткової угоди від 19 жовтня 2009 року № 5), а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 02 квітня 2010 року (не пізніше 14 січня 2011 року в редакції додаткової угоди від 05 березня 2010 року  № 8);
		    додатковою угодою від 30 квітня 2009 року № 3 банк надав позичальнику кредит у сумі 250 000 грн зі сплатою 25 % річних (16,75 % річних у редакції додаткової угоди від 19 жовтня 2009 року № 5), а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 29 квітня 2010 року (не пізніше 14 січня 2011 року в редакції додаткової угоди  від 05 березня 2010 року     № 8);
		    додатковою угодою від 19 жовтня 2009 року № 6 банк надав позичальнику кредит у сумі 4 643 336 грн зі сплатою 16,75 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше                  17 лютого 2012 року;
		    додатковою угодою від 18 березня 2010 року № 9 банк надав позичальнику кредит у сумі 650 000 грн, зі сплатою 20 % річних, а позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше                    17 лютого 2012 року.
		    Банк виконав зобов'язання, передбачені кредитними договорами                        від 23 серпня 2007 року та від 18 лютого 2009 року, шляхом видачі кредитних коштів на рахунок. 
		    Позичальник зобов'язання за вказаними кредитними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту, за відсотками та комісіями.
		    Станом на 27 березня 2014 року заборгованість позичальника за кредитним договором від 23 серпня 2007 року становить 70 670 993 грн 54 коп. з яких: сума заборгованості за кредитом - 40 162 868 грн 94 коп.; сума заборгованості за відсотками - 26 183 777 грн 47 коп.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту -2 617 738 грн 75 коп.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 1 706 608 грн 39 коп. Заборгованість позичальника за кредитним договором від 18 лютого 2009 року становить           10 878 964 грн 35 коп., з яких сума заборгованості за кредитом -                             7 994 961 грн 44 коп.; сума заборгованості за відсотками -                                         2 218 320 грн 76 коп.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 521 096 грн 25 коп.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 144 585 грн 89 коп.
		    В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором                           від 23 серпня 2007 року, 25 липня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 було укладено договори поруки.
		    В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором                        від 18 лютого 2009 року, 18 лютого 2009 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ОСОБА_5,  ОСОБА_7 укладено договори поруки.
		    27 вересня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зареєстрований у реєстрі за № 2466, згідно з умовами якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну.
		    Відповідно до додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 27 вересня 2013 року право вимоги за кредитним договором від 23 серпня 2007 року та кредитним договором від 18 лютого 2009 року з усіма змінами та доповненнями до них перейшло до ПАТ «Дельта Банк».
		    В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що 12 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» і ПАТ «Авант-Банк» був укладений договір застави майнових прав, за яким ПАТ «Дельта Банк» в забезпечення виконання ним своїх зобов'язань перед ПАТ «Авант-Банк» про повернення коштів, що обліковуються на кореспондентських рахунках в АТ «Дельта Банк», передало в заставу належні йому майнові права за кредитними договорами, укладеними між ним та юридичними особами, зокрема, майнові права за кредитними договорами від 23 серпня 2007 року та від 18 лютого 2009 року, укладеними між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є               ПАТ «Дельта Банк», та ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин».
		    Відповідно до п.3.1.4 вказаного договору застави майнових прав заставодержатель має право, зокрема: звертати стягнення на предмет застави (отримання вимоги, що випливає із заставленого права) і реалізувати заставлені майнові права і задовольнити за їх рахунок свої грошові вимоги за договором банківського рахунку у повному обсязі до настання терміну виконання заставодавцем відповідних зобов'язань, у тому числі у разі прийняття Національним банком України рішення про віднесення заставодавця до категорії неплатоспроможних.
		    Пунктом 3.1.5 договору передбачено право заставодержателя самостійно без звернення до суду здійснювати реалізацію майнових прав, наданих заставодавцем у забезпечення за кредитом.
		    Згідно з п.4.7 договору у разі прийняття рішення про запровадження тимчасової адміністрації/ призначення ліквідатора/ реорганізації (злиття/приєднання виділення заставодавця заставодержатель в момент настання таких подій набуває всіх прав та обов'язків кредитора до боржників за кредитними договорам, договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за даним договором.
		    На підставі постанови Правління Національного банку України                       від 2 березня 2015 року №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 2 березня 2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		    Рішенням господарського суду м. Києва від 9 липня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду                     від 12 жовтня 2015 року, позов ПАТ «Авант-Банк» задоволено: в рахунок виконання обов'язків ПАТ «Дельта Банк» на користь ПАТ «Авант-Банк» за зобов'язаннями, визначеними у п.1.3 договору, звернуто стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав від 12 лютого                  2015 року, укладеним між ПАТ «Авант-Банк» та ПАТ «Дельта Банк», зокрема на майнові права за кредитними договорами від 23 серпня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого за цим договором є ПАТ «Дельта Банк», і ПП «Нікіта-Т», правонаступником якого є                          ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин», та від 18 лютого                 2009 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого за цим договором є ПАТ «Дельта Банк», і ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин».
		    Посилаючись на вказані обставини апеляційний суд дійшов висновку, що в даному випадку, відповідно до встановленого Законом України «Про заставу» способу реалізація предмета застави передбачає відступлення              ПАТ «Дельта Банк» на користь ПАТ «Авант-Банк» права вимоги грошових коштів за кредитними договорами. У встановлений законом спосіб відбулася заміна кредитора у зобов`язанні за кредитними договорами від 23 серпня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого за цим договором є ПАТ «Дельта Банк», і ПП «Нікіта-Т», правонаступником якого є ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин», та від 18 лютого                   2009 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого за цим договором є ПАТ «Дельта Банк», і ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» і право вимоги грошових коштів за цими кредитними договорами перейшло до нового кредитора ПАТ «Авант-Банк».
		    Згідно висновків апеляційного суду ПАТ «Дельта Банк» втратив право вимоги грошових коштів за вказаними кредитними договорами і підстави для стягнення з відповідачів на його користь заборгованості за цими кредитними договорами відсутні.
		    Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення місцевого суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 15 липня 2015 року вказував на необхідність перевірки тих обставин, зокрема, чи відбулася у зобов'язанні заміна кредитора, з огляду на укладений договір застави майнових прав                         від 12 лютого 2015 року.
		    В ході розгляду справи позивач посилався на нікчемність договору застави майнових прав від 12 лютого 2015 року, на підставі якого ПАТ «Авант Банк» зареєстрував звернення стягнення на предмет обтяження, тобто у позасудовому порядку звернув стягнення на предмет застави. З 5 жовтня 2015 року в ПАТ «Дельта Банк» розпочато процедуру ліквідації. В порядку ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ПАТ «Авант Банк» звернувся з вимогою кредитора від 28 жовтня                   2015 року до АТ «Дельта Банк» та був включений до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Договір застави майнових прав прямо суперечить п.п.1.5.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ч.5 ст.36 цього Закону. На підставі делегованих їй повноважень Уповноважена особа ФГВФО Кадиров В.В. виявила, що договір застави майнових прав № 236 є нікчемним, та затвердила це окремим протоколом засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» № 67 від 11 березня 2015року.
		    Крім того, позивач посилався на те, що постановою Національного банку України № 692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» від 30 жовтня 2014 року АТ «Дельта Банк» було віднесено до категорії проблемних та запроваджено певні обмеження у здійсненні діяльності банку, зокрема заборонено передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку без погодження з куратором банку. Оскільки договір застави майнових прав № 236 був укладений вже після 30 жовтня 2014року (дати ухвалення постанови Національного банку України, тобто під час дії обмежень, встановлених цією постановою, укладення такого договору потребувало погодження куратора банку, тому сам факт укладення договору застави майнових прав прямо суперечить вказаній постанові.
		    Встановлення факту заміни кредитора у зобов'язанні за договором застави майнових прав від 12 лютого 2015 року має істотне значення для вирішення даної справи, на що звертав увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 15 липня 2015 року про направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		    За умов нікчемності договору застави майнових прав від 12 лютого             2015 року, визнання його недійсним законом не вимагається та свідчить про те, що цессії фактично не відбулось.
		    Разом з тим, при новому розгляді справи апеляційний суд вказівок суду касаційної інстанції не врахував, належним чином не перевірив чи відбулася у зобов`язанні заміна кредитора та, відмовляючи у задоволенні позову не перевірив вищевказаних доводів і посилань позивача на нікчемність договору застави майнових прав від 12 лютого 2015 року, та наявність у нього прав вимоги на стягнення кредитної заборгованості з відповідачів за укладеними договорами.
		    За таких обставин, ухвалене судом апеляційної інстанції рішення не може вважатися законними і обґрунтованими, у зв'язку із чим, відповідно до ст.338 ЦПК України його слід скасувати з передачею справи до цього ж суду на новий розгляд.
		    Крім того, при новому розгляді справи апеляційному суду слід дати оцінку змісту правовідносин та суб'єктному складу учасників цих правовідносин, з урахуванням того, що сторонами у справі є як юридичні, так і фізичні особи, перевірити юрисдикційність заявлених банком вимог до усіх відповідачів та можливість їх розгляду в одному провадженні за правилами цивільного судочинства.
		    Керуючись ст.ст. 335, 336, 338, 344, 345  ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
		 
		у х в а л и л а:
		 
		    Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.
		    Рішення апеляційного суду Черкаської області від 14 грудня 2015 року    скасувати. 
		    Справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.      
		    Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  О.С. Ткачук  судді  В.С. Висоцька     П.О. Гвоздик     О.В. Умнова      І.М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...