Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/333/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2016. Зареєстровано: 29.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2016.
Дата набрання законної сили: 28.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
		          _________________________________________________________________
		 
		УХВАЛА
		"28" квітня 2016 р.                                   Справа № 924/333/16  
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області  
		до 1. Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області 
		2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2005", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області  
		про визнання недійсними рішення та договору
		                                                                                                                
		Представники сторін:
		позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 09.08.2012р.;
		відповідача 1: Мєлєкєсцев О.І. - за довіреністю від 23.09.2014р.;
		відповідача 2: Романюк В.М. - за довіреністю від 11.05.2013р.
		 
		Позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсними рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 29.03.2016р. та договір оренди від 30.03.2016р.
		21.04.2016р. позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 20.04.2016р., в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: 1) накладення арешту на незавершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 838428668104 до остаточного вирішення даної справи по суті; 2) заборони проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці площею 1500 кв. м. (0,1500 га) за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 до остаточного вирішення даної справи по суті.
		В обґрунтування зазначеної заяви вказує, зокрема, що оскаржуване рішення  відповідача 1, а також укладений відповідачами на підставі вказаного рішення договір оренди землі від 30.03.2016р. є незаконними і підлягають безумовному визнанню недійсними в судовому порядку. Серед іншого, позивач в обґрунтування позову посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем 1 жодним чином не враховано, що на спірній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться об'єкт незавершеного будівництва 30-ти квартирного житлового будинку, який належить позивачу на праві власності. Як випливає з п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р.  № 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
		Крім того, право власності на об'єкт позивач набув оплатно, придбавши його у первинного власника об'єкта - ТОВ БКФ „Житлобудінвест" на підставі договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 26 жовтня 2007 року. За об'єкт позивачем було сплачено на користь ТОВ БКФ „Житлобудінвест" 820000 грн., що підтверджується банківською випискою 26 жовтня 2007 року. Об'єкт було фактично передано продавцем ТОВ БКФ „Житлобудінвест" позивачу у власність за письмовим актом приймання-передавання об'єкта незавершеного будівництва від 26 жовтня 2007 року. Станом на момент набуття позивачем права власності на об'єкт готовність будівництва об'єкта становила 51 %, про що чітко зафіксовано у вищевказаному акті приймання-передавання об'єкта незавершеного будівництва від 26 жовтня 2007 року. Востаннє право власності позивача на об'єкт було зареєстровано у встановленому законом порядку 27 грудня 2012 року, що підтверджується долученим до позову витягом про державну реєстрацію прав № 37037039 від 27 грудня 2012 року. Станом на момент виникнення спірних відносин (прийняття відповідачем 1 оскаржуваного рішення і укладення відповідачами спірного договору оренди землі) об'єкт у позивача у встановленому законом порядку жодним чином не вилучався.
		Водночас, як вказує позивач, внаслідок прийняття оскаржуваного у даній справі рішення та укладення спірного договору оренди землі станом на сьогодні відповідач 2 фактично заволодів належним позивачу об'єктом, який розташований на спірній земельній ділянці, яка передана відповідачу 2 в оренду на підставі оскаржуваного у даній справі договору. Більше того, в силу вищенаведених обставин станом на сьогодні відповідач 2 має формальні документальні підстави для відчуження належного позивачу об'єкта на користь третіх осіб або проведення на спірній земельній ділянці будівельних робіт з добудови спірного об'єкта, що може призвести до подальшого істотного ускладнення спірної ситуації і грубого порушення прав позивача. У разі задоволення судом пред'явленого у даній справі позову про визнання оскаржуваного рішення і договору недійсними в майбутньому, документальні підстави заволодіння належним позивачу об'єктом автоматично відпадуть, а порушене право позивача на володіння об'єктом буде відновлене.
		Також, якщо допустити можливість відчуження відповідачем 2 спірного об'єкта на користь третіх осіб або допустити можливість проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті з інвестуванням відповідачем 2 власних чи залучених коштів (майна) третіх осіб у добудову спірного об'єкта до моменту остаточного вирішення даного спору по суті, то це неминуче призведе до загальної зміни відсотка фактичної готовності об'єкта, що в кінцевому результаті істотно погіршить спірну ситуацію та об'єктивно ускладнить або навіть унеможливить в подальшому повернення сторін даного спору у попередній стан, а також поновлення порушених майнових прав позивача, вважає позивач.
		Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову підтримано його представником у судовому засіданні. 
		Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2005" в судовому засіданні та у своїх письмових запереченнях просить суд відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову. Обґрунтовуючи свою позицію, представником другого відповідача зазначено, зокрема, що позовні вимоги у справі № 924/333/16 мають немайновий характер та стосуються виключно земельних правовідносин. При цьому, в судовому засіданні вже достовірно встановлено, що позивач як на момент подання позовної заяви, так і на момент подання заяви про забезпечення позову, не володіє жодними речовими правами, в тому числі правом власності, ні щодо об'єкта незавершеного будівництва, ні щодо земельної ділянки. Жодних перешкод у виконанні судового рішення (у випадку задоволення позовних вимог) не існує, і про них позивач не зазначає. Проте, позивач, не маючи речових прав на майно, вимагає вчинити обмеження для власника у вигляді заборони (арешту) чужого майна, в тому числі здійснення будівельних робіт. Заходи до забезпечення позову не є адекватними предмету спору, та фактичним обставинам справи. У справі не вирішується спір щодо майна. Оскільки позивач не володіє правом, яке підлягає захисту, то відсутній баланс інтересів між інтересами законного власника - ТОВ „Галс-2005" та вимогами позивача. Вважає, що задоволення заяви позивача, та вжиття заходів забезпечення позову призведе до реального та невиправданого порушення майнових прав ТОВ „Галс-2005", що є неприпустимим, та таким, що порушує ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, вважає представник товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2005".
		Представник Кам'янець-Подільської міської ради також заперечує проти задоволення заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, вважаючи її безпідставною, вказуючи, зокрема, що в разі задоволення позову оскаржувані рішення та договір вважатимуться недійсними і додаткових заходів для виконання рішення не потрібно, тому нема підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
		Судом відзначається, що відповідно до ст. 66 ГПК України господарський  суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
		Згідно зі ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
		Крім того, як передбачено пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		З огляду на вищевикладене, беручи до уваги доводи сторін та зміст наявних матеріалів справи, суд вважає, що безпідставним є твердження позивача про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі, оскільки, зважаючи на предмет позову (визнання недійсними рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 29.03.2016р. та договору оренди від 30.03.2016р.), у разі прийняття рішення про задоволення позову, оскаржувані рішення та договір вважатимуться недійсними одночасно з набранням чинності таким судовим рішенням, що виключає стадію виконання рішення суду щодо визнання недійсними рішення та договору.
		За таких обставин, у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
		Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
		 
		Суддя                                                                                          М.В. Смаровоз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...