Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/18330/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 29.04.2016. Зареєстровано: 29.04.2016. Оприлюднено: 05.05.2016.
Дата набрання законної сили: 19.06.2017
Результат оскарження 16.02.2019 Верховний Суд: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ун. № 759/18330/15-к пр. № 1-кп/759/139/16 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 квітня 2016 року м. Київ
		 
		Святошинський районний суд м. Києва в складі 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ; 
		при секретарі - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (ЄРДР №42014100080000183 від 05 серпня 2014 року) за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, гр-ка України, українка, заміжня, працює на посаді старшого наукового співробітника відділу гігієни і токсиколого-гігієнічної експертизи харчових продуктів та товарів широкого вжитку Державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», раніше Інститут екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя (далі - Центр), проживає: АДРЕСА_1 , не судима,- 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України, 
		сторони: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_5 , її захисник  ОСОБА_6 , інший учасник: потерпілий ОСОБА_7 , -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_5 , будучи як старший науковий співробітник Центру відповідальним виконавцем робіт, пов`язаних з контролем якості товарів широкого вжитку, тобто працівником установи, який не є службовою особою, одержала неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів для себе за вчинення дій з використанням вказаного становища, яке займала у цій установі, в інтересах того, хто надав таку вигоду, за таких обставин.
		Як співробітник Центру ОСОБА_5 з початку 2014 року співпрацювала з ОСОБА_8 , який цікавився документами на проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи фарби, представляючи інтереси як інших підприємців, так і своєї фірми - ТОВ «КІМ-ТРЕЙД», директором якої був. Співробітники Служби безпеки України (далі  СБУ), дізнавшись від ОСОБА_9 про те, що вона може бут причетна до проведення в Центрі за неправомірну винагороду державних експертиз, з метою викриття фактів хабарництва розробили відповідну оперативну комбінацію із залученням на добровільній основі ОСОБА_9 , поєднану із аудіо- та відео контролем ОСОБА_10 та у подальшому імітуванням обстановки злочину.
		Так, 12 червня 2014 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_11 як директор ТОВ «КІМ-ТРЕЙД», діючи під контролем СБУ з метою перевірки приводів для відкриття кримінального провадження, звернувся до ОСОБА_10 у її службовому кабінеті в приміщенні Центру за адресою: м. Київ, вул. Героїв оборони, 6 з усним проханням провести санітарно-епідеміологічну експертизу товару  Емульсія акрилова «Ларус  32ДУ», уточнивши в неї, в тому числі, й вартісні показники цієї експертизи, на що отримав згоду. Отримані за результатами цього оперативно-розшукового заходу дані стали підставою для внесення 05 серпня 2014 року відомостей про тяжкий злочин (ч. 3 ст. 368 КК) до ЄРДР, тим самим було розпочате кримінальне провадження.
		У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання з корисливих мотивів неправомірної вигоди за вчинення дій на користь ОСОБА_9 , ОСОБА_5 15 жовтня 2014 року, приблизно о 14 годині, перебуваючи у Виставковому Центрі за адресою м. Київ, вул. Салютна, 2, зустрілася з ОСОБА_8 , який діяв під контролем СБУ в умовах проведення в порядку та з підстав, визначених законом, негласних слідчих (розшукових) дій із застосуванням спеціальних технічних засобів аудіо, відео-контролю особи з метою отримання даних щодо підготовки злочину. Під час цієї зустрічі вона переглянула підготовлені ним документи для експертизи і повідомила йому, що крім 2 000 грн офіційних платежів (вартість експертизи та збір), особисто їй треба передати 4000 грн як винагороду за проведену роботу із складання позитивного висновку експертизи вказаної вище емульсії в його інтересах, при цьому декілька разів уточнила розмір неправомірної вигоди в сумі 4 000 грн, продемонструвавши набрану на мобільному телефоні цифру «4». У такій спосіб ОСОБА_5 висловила прохання надати їй неправомірну вигоду за проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, тобто за вчинення дій з використанням становища, яке вона займала в Центрі, в інтересах того, хто надав таку вигоду. ОСОБА_11 погодився на її умови оплати експертизи.
		На початку грудня 2014 року, точний час не встановлено, ОСОБА_5 засобами зв`язку повідомила ОСОБА_12 про готовність висновку експертизи, який той замовляв і може в неї забрати, домовившись у такій спосіб про чергову зустріч.
		17 грудня 2014 року, приблизно о 13 год, ОСОБА_11 , продовжуючи діяти під контролем СБУ в умовах проведення в порядку та з підстав, визначених законом, негласних слідчих (розшукових) дій у формі імітування обстановки злочину із застосуванням спеціальних технічних засобів аудіо, відео-контролю особи та використанням заздалегідь ідентифікованих засобів - коштів, на виконання домовленості з ОСОБА_13 зустрівся з нею у її службовому кабінеті № 212-б в будівлі Центру за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 6, де отримав від неї замовлений Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на хімічну речовину  Емульсія акрилова «Ларус  32ДУ» № 05.03.02  03/67093 від 05 листопада 2014 року разом з іншими документами, за який після цього передав останній заздалегідь ідентифіковані та помічені грошові кошти в сумі 4000 грн як неправомірну винагороду, поклавши їх на її робочий стіл. О 13 год 17 хв того ж дня злочинна діяльність ОСОБА_10 була припинена працівниками правоохоронних органів, одержані нею як неправомірна винагорода кошти в сумі 4000 грн  вилучені з її робочого столу під час санкціонованого судом обшуку її службового кабінету, а ОСОБА_11 видав правоохоронним органам одержані від ОСОБА_10 . Акт здачі  приймання науково-дослідної роботи до Договору № 4710 від 28 жовтня 2014 року, протокол погодження ціни від 28 жовтня 2014 року та вказаний вище Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на речовину  Емульсія акрилова «Ларус  32ДУ».
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5  своєї вини не визнала і показала таке. З КУРБЕТОМ вона співпрацювала з січня 2014 року, коли він виступав як посередник іншої фірми. Він цікавився документами для проведення експертизи фарби, процедурою погодження технічних умов для її виробництва, і сумами, які для цього потрібні. КУРБЕТ пропонував їй розробити технічні умови, але отримав відмову. Також він ставив питання, щоб на основі вже існуючої емульсії виробляти інші продукти. Вона пояснювала, що може тільки погодити технічні умови, які має хтось інший розробити, а також може перевірити на рецептури (сертифікати якості безпеки, фізико-хімічний склад продукту тощо), які закладаються в основу технічних умов (клас небезпеки, екологічна безпека, маркування, термін придатності та ін). КУРБЕТ всіх цих нюансів не знав, а тому вона йому консультувала. Оскільки вона не дала згоди на розробку технічних умов, між ними виник конфлікт. Вона відмовилась працювати з фірмою, яку представляв КУРБЕТ, натомість їх стосунки продовжилися, оскільки той почав працювати самостійно.
		Так, 12 червня 2014 року приблизно о 13 год КУРБЕТ, вже як директор ТОВ «КІМ-ТРЕЙД», прибув до її службового кабінету в Центрі за адресою: м. Київ, вул. Героїв оборони, 6. Він звернувся до неї як старшого наукового співробітника з усним проханням провести експертизу товару  Емульсія акрилова «Ларус  32ДУ». З цього приводу вони дійшли згоди. Також між ними знову була розмова про те, що б виробляти цю емульсію на Україні із завезенням сировини, але вона заперечувала такий варіант. Була в неї розмова з КУРБЕТОМ і про те, хто може розробити технічні умови, вона знову відмовилась. Узгодження технічних умов у Центрі на той час коштувало 3 500 грн і ця цифра дійсно фігурувала в розмові між ними. На її переконання, такими розмовами він провокував її на вчинення злочину. 15 жовтня 2014 року, приблизно о 14 год, перебуваючи у Виставковому Центрі «КиївЕкспоПлаза» за адресою м. Київ, вул. Салютна, 2, вона в черговий раз зустрічалася з КУРБЕТОМ, переглянула підготовлені документи для експертизи, яку вона дала згоду провести, і в порядку консультації повідомила середню плату за одну строку тексту розробки технічних умов, які його цікавили, продемонструвавши набрану на дисплеї свого мобільного телефону цифру «4», маючи на увазі 4 грн за строку. Після того, як висновок експертизи був готовий, зустріч з КУРБЕТОМ 17 грудня 2014 року знову відбулася в її кабінеті. Вона видала йому Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на хімічну речовину  Емульсія акрилова «Ларус  32ДУ» № 05.03.02  03/67093 від 05 листопада 2014 року, договір на її проведення. КУРБЕТ, як вона пізніше зрозуміла, але цього тоді не бачила, підкинув їй на стіл кошти і швидко залишив її кабінет. Вона випадково побачила купюру в 500 грн, схопила її і побігла доганяти КУРБЕТА, але в дверях її зустрів працівник СБУ і повернув, далі її затримали та вилучили кошти в сумі 4000 грн, походження яких їй відомо не було. Як уточнила обвинувачена, повертаючись до кабінету у супроводі працівника СБУ, вона звернула увагу, що замок був зачинений на один оборот ключа, хоча вона постійно закриває його на два обороти, що не виключає проникнення до її кабінету у цей проміжок часу і відповідно, підкидання грошей. 
		Обвинувачена наполягала на тому, що КУРБЕТ схиляв її до вчинення злочину, гроші в сумі 4000 грн їй були підкинуті з метою дискредитації її особисто та Центру на міжнародному рівні, вона припускає, що КУРБЕТ проводив антиукраїнську діяльність, оскільки співпрацював із ворогом. Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на речовину  Емульсія акрилова « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 05 листопада 2014 року зроблений і наданий КУРБЕТУ на законних підставах, а тому дії у цій справі з боку СБУ є ретельно спланованою провокацією. На це також вказує факти вимагання в неї невідомими особами хабара в сумі 70000 доларів США за закриття цієї справи, нападу на неї невідомих осіб, несанкціонованого проникнення до її житла та службового кабінету, а також отримання нею погроз на електронну пошту до 08 березня.
		Натомість обвинувачена визнала, що як старший науковий співробітник Центру, тобто працівник цієї установи, який не є службовою особою, була відповідальним виконавцем робіт, пов`язаних з контролем якості поданої КУРБЕТОМ хімічної речовини, однак розробкою та погодженням технічних умов і рецептур, які потрібні для виробництва, вона для КУРБЕТА не займалася, предметом їх домовленості було тільки виготовлення висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на хімічну речовину  Емульсія акрилова «Ларус  32ДУ», вартість якої становить 2000 грн, зафіксовані і прослухані в судовому засіданні розмови між нею та КУРБЕТОМ 12 червня, 15 жовтня та 17 грудня 2014 року дійсно мали місце, хоча вважала їх штучно вирваними із загального контексту їх перемовин в цілому.
		Не дивлячись на повне невизнання обвинуваченою ОСОБА_13 своєї вини, та різні захисні версії, її вина в одержанні за викладених вище обставин як працівником установи, який не є службовою особою, з корисливих мотивів неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням становища, яке займала у вказаній установі, в інтересах того, хто надав таку вигоду, підтверджується крім власне її показань, в яких не заперечуються більшість обставин з фактичного боку, усією сукупністю досліджених у судовому засіданні інших доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
		Так, як видно з дослідженого в судовому засіданні наказу в.о. директора Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя № 74 від 02 червня 2008 року, ОСОБА_5 призначена на посаду старшого наукового співробітника відділу гігієни і токсиколого-гігієнічної експертизи харчових продуктів та товарів широкого вжитку вказаного Інституту, у подальшому Центру, що є установою (т. 1 а. 73).
		Як вбачається з посадової Інструкції старшого наукового співробітника Центру від 06 червня 2008 року, ОСОБА_5 є відповідальним виконавцем робіт, пов`язаних з контролем якості різних виробів та засобів, в тому числі, хімічних речовин (п. 6.1), виконує вказівки начальника відділу, взаємодіє з іншими працівниками (п. п. 7.2 - 7.3), має право віддавати розпорядження молодшим науковим співробітникам лише в межах своїх обов`язків (п. 8.1.1) (т. 1 а. 64-72).
		Цих даних сторони провадження не оспорювали.
		Вказана посадова Інструкція старшого наукового співробітника у зв`язку з перейменуванням Інституту в Центр не втратила чинність, і такий висновок випливає як з супровідного листа директора Центру від 17 квітня 2015 року (т. 1 а. 51), так і показань самої обвинуваченої про фактичний обсяг та зміст її повноважень за посадою.
		Отже ОСОБА_5 була працівником установи - Центру, при цьому не була службовою особою, і за своїм становищем за посадою, яку займала у цій установі, несла відповідальність за проведення робіт з фізико-хімічних методів аналізу на відповідність товарів широко вжитку, в тому числі хімічних речовин, до вимог законодавства.
		Як вбачається з дослідженого під час судового розгляду протоколу обшуку від 17 грудня 2014 року, законність проведення якого підтверджена ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2014 року, у денну пору доби 17 грудня 2014 року в службовому кабінеті ОСОБА_10 № 212б за адресою Центру: м. Київ, вул. Героїв оборони, 6 в присутності, спеціаліста, понятих та ОСОБА_10 , що засвідчує їх підписи, з робочого столу останньої були вилучені гроші в сумі 4 000 грн у восьми купюрах номіналом по 500 грн кожна відповідних номерів та серій, при цьому купюри ЛД 3956805 та ВД 4925311 містять виявлені за допомогою ультрафіолетового ліхтарика написи «Неправомірна вигода СБУ», а також виявлені та вилучені копія Договору № 4710 на виконання науково-дослідної роботи від 28 жовтня 2014 року та Звіт за результатами робіт для потреб ДСЕЕ від 04 листопада 2014 року (т. 1 а.с. 35-45).
		Переглянутий і досліджений за участю сторін провадження в судовому засіданні відеозапис вказаного обшуку, який зафіксовано на міні флеш картах 16 GB та 32 GB відповідно № А903702067 та № 14328713425 (т. 2 а. 41), повністю відтворює його перебіг, в тому числі і щодо переривання запису, та результати, зафіксовані в протоколі цієї слідчої дії. Сторони провадження цих даних не оспорювали. Як видно з самого відеозапису, ОСОБА_5 скарг на дії слідчого чи інших учасників слідчої не заявляла, активно коментувала події, знайомилася з процесуальними документами, отримувала їх копії, що знайшло своє відображення безпосередньо в протоколі обшуку та ухвалі слідчого судді, останню вона отримала о 13 год 25 хв вже після оголошення, яке тривало 7 хв 35 сек.
		Отже, суд визнає належним, допустимим та достовірним доказом всю сукупність даних, які зафіксовані у протоколі обшуку від 17 грудня 2014 року, а відтак ці дані кладе в основу свого рішення по суті справи.
		При цьому, як безспірно видно із запису цієї слідчої дії, всупереч твердженням обвинуваченої в суді про її нібито необізнаність щодо походження виявлених на її робочому столі коштів в сумі 4000 грн та її версії про можливе їх підкидання сторонніми особами, вона ще на початку ознайомлення з ухвалою суду на проведення обшуку самостійно заявила про те, що ці гроші їй поклав на стіл саме ОСОБА_11 , у зв`язку з чим вона його нібито і переслідувала, цю свою заяву обвинувачена підтвердила в суді. Інших можливих обставин з`явлення цих коштів в її кабінеті, в тому числі і тих, які вона припускала у судовому засіданні (вкидання коштів працівниками СБУ чи іншими особами) вона тоді не заявляла.
		На пряму причетність ОСОБА_14 до одержання неправомірної вигоди в сумі 4000 грн об`єктивно вказує те, що залишивши ці гроші на тому місці, де їх поклав ОСОБА_11 (у стопці серед паперів), і це видно під час їх видачі (08 хв 57 сек запису  адреса пошуку: міні карта 16GB № А903702067 / папка «PRIVAT» / папка «AVCHD» / папка «BDMV» / папка «STREAM» / файл «00001»), вона заволоділа однієї купюрою з них в 500 грн, яку під час обшуку витягла з правої кишені свого халату і добровільно видала слідчому (09 хв 02 сек цього ж запису).
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 , показав, що він є директором ТОВ «КІМ-ТРЕЙД», яке займається імпортом товарів з Китаю, Туреччини, Росії та ін. Коли рік-півтора назад було прийнято рішення про імпорт з Росії емульсії «Ларус», необхідно було для цього отримати висновок санітарно-епідеміологічної експертизи, яку, як він дізнався, проводять в Центрі. Там, в Центрі, він познайомився з ХУДАЙКУЛОВОЮ, яка повідомила, що займається такими експертизами, але її підготовка займає багато часу, а тому запропонувала сплатити винагороду, яка в двічі перевищувала офіційні платежі, мотивуючи це необхідністю віддячити й інших її співробітників. Він зрозумів, що ОСОБА_15 займається хабарництвом, пообіцяв подумати над її пропозицією та, будучи обуреним такими її діями, як пригадує, восени 2014 року добровільно звернувся до СБУ із заявою, в якій виклав обставини вимагання хабара, після чого став діяти під контролем служби з метою викриття та фіксації злочину, для чого використовував спеціальний відео пристрій. Так, діючи під контролем СБУ, він зустрівся з ХУДАЙКУЛОВОЮ на вул. Салютній, де проходила виставка. Вона перевірила його документи і повторила, що офіційний платіж за експертизу буде складати 1800-2000 грн, а неофіційний, тобто особисто їй  4000 грн, для чого на телефоні продемонструвала цифру «4». Він погодився на такі умови, після чого телефонував до ХУДАЙКУЛОВОЇ, яка активно допомагала і розповідала, які документи необхідні для проведення експертизи. Як уточнив потерпілий, винагорода сплачувалася ОСОБА_16 за те, щоб та була лояльна, зекономити час і не хвилюватися за «палки в колеса». Коли він дізнався, що експертиза готова, він зустрівся з ХУДАЙКУЛОВОЮ 17 грудня 2014 року в її робочому кабінеті. Приїхав туди зі співробітниками СБУ. Забрав у неї висновок санітарно-епідеміологічної експертизи на свою емульсію, після цього віддав їй 4000 грн, поклавши їх на стіл. ХУДАЙКУЛОВА злякалася і накрила кошти папірцями, проте їх залишила собі, після чого він деякий час з нею поспілкувавшись, залишив приміщення. Як уточнив потерпілий, всі спілкування з ХУДАЙКУЛОВОЮ відбувалися віч-на-віч, вказані дві, а може і більше, він не пам`ятає, зустрічі фіксувалися ним на спеціальний закамуфльований відеопристрій, який потім віддавав співробітникам СБУ, а після всіх цих подій він видав їм отримані від неї документи, в т.ч. висновок експертизи на емульсію «Ларус».
		Системний аналіз досліджених під час судового розгляду згаданих вище Договору № 4710 на виконання науково-дослідної роботи від 28 жовтня 2014 року, протоколу погодження ціни від 28 жовтня 2014 року, Звіту за результатами робіт для потреб ДСЕЕ від 04 листопада 2014 року, Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на хімічну речовину  Емульсія акрилова «Ларус  32ДУ № 05.03.02  03/67093 від 05 листопада 2014 року та Акту здачі  приймання науково-дослідної роботи до Договору № 4710 від 28 жовтня 2014 року (т. 1 а. 222-227), зміст яких сторони провадження не оспорювали, повністю підтверджує факт звернення 28 жовтня 2014 року ТОВ «КІМ-ТРЕЙД» в особі директора ОСОБА_9 до Центру з приводу дослідження Емульсії акрилової «Ларус  32ДУ», проведення такого дослідження за погодженою офіційною ціною  1800 грн в термін до 26 грудня 2014 року із складанням з цього приводу за участю ОСОБА_10 відповідного Звіту та на його підставі Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05 листопада 2014 року.
		При цьому обвинувачений ОСОБА_11 під час дослідження цих документів уточнив, що Договір № 4710, протокол погодження ціни та Акт здачі  приймання науково-дослідної роботи до цього Договору він підписував і посвідчив печаткою підприємства в один день.
		Згідно з дослідженим направленням заступника Головного державного санітарного лікаря України від 24 жовтня 2014 року, на адресу Центру скеровано Емульсію акрилову «Ларус  32ДУ» для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи (т. 2 а. 62).
		Ці дані узгоджуються з показаннями обвинуваченої та потерпілого про те, що вони досягли згоди тільки на виконання цієї експертизи, жодні інші роботи їх домовленостями не охоплювалися. Відтак, цим даним очевидно суперечать показання ОСОБА_17 про нібито розмови з ОСОБА_8 з приводу оплати ним процедури погодження технічних умов на суму 3500 грн та кожної строки письмового оформлення розробки таких умов за винагороду в сумі 4 грн.
		Крім того, показання ОСОБА_9 знайшли своє підтвердження під час дослідження в судовому засіданні в порядку ст. 358 та 359 КПК України даних, які були одержані за результатами проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій і містять:
		- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі відео, аудіо-контролю особи від 23 жовтня 2014 року та оптичний диск «…0117» «Sony DVD+R» № 14/23811 до № 3180 ГУ «К» СБУ від 17.10.14, на яких у рамках кримінального провадження №42014100080000183 від 05 серпня 2014 року на підставі доручення слідчого від 01 вересня 2014 року та ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва № 01-6209т/НСД від 29 серпня 2014 року зафіксована розмова між чоловіком та жінкою, які ідентифіковані обвинуваченою та потерпілим відповідно як ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , під час якої 15 жовтня 2014 року о 13-48 хв КУРБЕТ прямує до виставкового центру «КиївЕкспоПлаза» по вул. Салютній, зустрічається з ХУДАЙКУЛОВОЮ, остання переглядає його документи («…так, это к чему»), проявляючи зацікавленість, задає уточнюючі питання («какой у нас сейчас конкретно продукт?», «где наша заявка на проведение экспертизы?», «значит, заявителем будете вы, производителем числится Россия?»), обмірковує строки виконання експертизи («…договор только на следующей недели сделаем»), наявні для цього перешкоди («люстрация намечается»), шляхи їх усунення та свої можливості («если я сейчас брошу заявку, то мне придет направление…», «значит, мне тогда от вас нужны регистрационные документы вашей фирмы, чтобы мне с вами заключить договор»,), дає поради на прискорення подачі документів з використанням електронної пошти («…вы его как-то архивируйте, чтоб оно поместилось»), ксерокса («спросите, есть ли у них тут где-то ксерокс»), сама береться скласти заявку, договір, нарешті, визначає вартість послуги  на питання КУРБЕТА - «и еще вопрос шкурный, что по ценам сейчас в связи с долларом…?», відповідь ХУДАЙКУЛОВОЇ - «ну тут сверху, хотите не хотите, мне придется… дайте ручку», далі саме ХУДАЙКУЛОВА чітко акцентує на офіціальному та неофіціальному платежах за виконану роботу, виправляючи з цього приводу КУРБЕТА, який їх сплутав за розміром «тоесть, две тысячи неофициально и четыре так?», та визначає за підсумком розмови оплату навпаки, у два рахунки на 1800 грн та 200 грн, тобто на суму 2000 грн як офіційний платіж та 4000 грн як не офіційний, двічі демонструючи з цього приводу набрану на дисплеї телефону цифру «4» - «четыре гривен» (06 хв 34 сек та 06 хв 51 сек запису), яка в контексті розмови безспірно сприймається як чотири тисячі гривен (т. 2 а.с. 9-12);
		- протокол огляду, позначення та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  коштів від 17 грудня 2014 року та додаток до нього, за якими у рамках даного кримінального провадження того ж дня о 09 год 15 хв ОСОБА_11 , який дав добровільно згоду на участь у проведенні контролю за вчиненням злочину у формі імітації його обстановки, отримав для проведення такого контролю кошти в сумі 4 000 грн у 8 купюрах номіналу 500 грн кожна відповідних серій та номерів, які були оброблені люмінесцентним порошком, при цьому на купюрах ЛД 3956805 та ВД 4925311 за допомогою спеціального фломастеру нанесено невидиме маркування у виді напису «Неправомірна вигода СБУ», який читається за допомогою ультрафіолетового світла (т. 2 а.с. 4-8);
		- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі відео, аудіо-контролю особи від 18 грудня 2014 року та оптичний диск М817 «Axent DVD+R» № 14/1138 до № 3191 ГУ «К» СБУ від 24.10.14, на яких у рамках даного кримінального провадження на підставі доручення прокурора від 29 жовтня 2014 року та ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва № 01-8022т/НСД від 29 жовтня 2014 року зафіксована розмова між чоловіком та жінкою, які ідентифіковані обвинуваченою та потерпілим відповідно як ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , під час якої 17 грудня 2014 року о 13 год 12 хв КУРБЕТ заходить до кабінету, який обвинувачена ідентифікувала як свій службовий кабінет в Центрі, його очікувано зустрічає заклопотана відвідувачами ХУДАЙКУЛОВА, знаходить і передає останньому документи, зокрема уточнює, що передає договір, КУРБЕТ швидко оглядає ці документи, після цього кладе на робочий стіл обвинуваченої (01 хв 46 сек запису) гроші візуально у виді декількох купюр однакового розміру, верхня з яких номіналом 500 грн, остання їх накриває паперовими документами і коментує такі дії ОСОБА_9  «Что вы делаете? Кошмар» (01 хв 48 сек запису), останній виходить з кабінету, проте ОСОБА_5 затримує його питаннями і продовжує з ним бесіду, проявляючи дружню зацікавленість іншими справами ОСОБА_9 , який залишає її кабінет лише о 13 год 14 хв (т. 2 а.с. 1-3).
		- протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 18 грудня 2014 року, який у рамках кримінального провадження №42014100080000183 від 05 серпня 2014 року на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 15 грудня 2014 року містить аналогічні наведеним у вказаних вище протоколах дані, а також згідно з яким ОСОБА_11 всього отримав заздалегідь ідентифіковані (копіювання, оброблення порошком та вибіркове маркування) кошти в сумі 4000 грн, призначені для вручення ОСОБА_16 , яка їх за домовленістю між ними очікувала від нього як неправомірну винагороду за виготовлення Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05 листопада 2014 року. Під час контролю за вчиненням злочину у період часу з 13 год 03 по 13 год 20 хв 17 грудня 2014 року ОСОБА_11 за попередньою домовленістю із ОСОБА_13 передав останній кошти в сумі 4000 грн як неправомірну винагороду за отриманий ним Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05 листопада 2014 року (т. 1 а.с. 246-248). 
		Оцінюючи на предмет допустимості, належності та достовірності фактичні дані, що містять вказані протоколи негласних слідчих дій, суд приймає до уваги такі обставини.
		Під час судового розгляду встановлено, що наявні у вказаних протоколах роздруківки зафіксованих технічними засобами розмови ОСОБА_18 та ОСОБА_10 повністю відповідають змісту таких розмов, які зафіксовані на оптичних носіях (дисках). Всупереч заявам захисту доданий до вказаних протоколів відеоматеріал безперервно як за відео, так і за аудіо рядом відтворює події, при цьому очевидно збережено цілісність сюжету від початку до його завершення, зовнішні ознаки монтажу відсутні. Цілісність та повноту відображення таких подій визнав і потерпілий ОСОБА_19 .
		Об`єктивно задокументовані дані щодо обставин зустрічі ОСОБА_18 з ОСОБА_13 15 жовтня 2014 року, які містить протокол про результати аудіо- та відеоконтролю особи від 24 жовтня 2014 року, повністю узгоджуються з показаннями потерпілого, в тому числі за часом та місцем подій, які в них зафіксовані, умовами їх перебігу за участю КУРБЕТА та ХУДАЙКУЛОВОЇ, і мають взаємодоповнюючий характер, розкриваючи до деталей характер дій вказаних осіб як учасників зустрічі, які спочатку її організовують під час телефонної розмови, а потім, спілкуючись певний час, її проводять, досягаючи домовленостей з приводу виготовлення документів, необхідних для проведення експертизи, предметом якої визначено «Ларус» (назва емульсії), їх подальших кроків та розміру платежів у зв`язку із з проведенням експертизи, які складаються з офіційний та неофіційних, останні в сумі 4000 грн.
		Суд вважає вочевидь надуманими твердження ОСОБА_10 , яка намагалася переконати суд в іншому підтексті продемонстрованої телефоном під час цієї розмови цифри «4». При цьому суд виходить з такого. По-перше, під час цієї розмови взагалі не згадується в будь-якому контексті термін «технічні умови», чи-то їх розробка, чи то-їх погодження, на чому будував свою версію захист, посилаючись на вартість однієї строки таких документів в 4 грн; по-друге, вся розмова відбувається навколо вирішення єдиного питання  проведення експертизи речовини (Ларус), яка вже була її предметом; по-третє, розмова про гроші була сконцентрована на етапі її завершення і стосувалася цінової складової тільки експертизи, яку планувалося провести. Потерпілий наполягав саме на такому контексті цієї розмови.
		Об`єктивно задокументовані дані щодо фактичних обставин зустрічі ОСОБА_18 з ОСОБА_13 17 грудня 2014 року, які містять протоколи огляду, позначення та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів від 17 грудня 2014 року, про результати аудіо- та відеоконтролю особи та результати контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 18 грудня 2014 року, також повністю узгоджуються як між собою, так і з показаннями потерпілого, в тому числі за часом та місцем події, яка в них зафіксована, і мають взаємодоповнюючий характер про дії учасників цієї зустрічі, які спочатку її організовують, з огляду на їх готовність до неї  очікують, а потім фактично проводять. Крім того, відбувається передача результатів роботи (документи), яку замовив КУРБЕТ і виконала ХУДАЙКУЛОВА, а також її оплата готівкою в сумі 4000 грн, які приніс із собою КУРБЕТ і свідомо прийняла ХУДАЙКУЛОВА, що повністю узгоджується з їх попередніми домовленостями та їх змістом, який суд вище вважав встановленим.
		Суд критично оцінює показання обвинуваченої про те, що вона не бачила покладених ОСОБА_8 грошей на її робочий стіл, а коли це нібито запідозрила, відразу кинулася його наздоганяти, оскільки ці її твердження повністю спростовуються об`єктивно документованими даними подій і в даному випадку, відтак відхиляє ці її показання як недостовірні. Зокрема, з переглянутого відео одержання неправомірної вигоди безспірним є те, що ОСОБА_5 бачила ці кошти, і саме вона накрила їх іншими документами, а її окрик «Что вы делаете? Кошмар», з огляду на ці її дії, характер та тематику дружньої подальшої розмови з ОСОБА_8 , вказує на її невдоволення не тим, що були передані кошти, а тим, у якій спосіб це було зроблено  неприховано кинуто на робочій стіл, при цьому будь-яких дій, спрямованих на припинення такої поведінки ОСОБА_9 , з`ясування її причин, чи, принаймні, невдоволення фактом передачі їй цих коштів, тим більше на затримання ОСОБА_9 чи переслідування, вона не виявляла.
		Допитана з приводу оглянутих під час судового розгляду відеофайлів обвинувачена будь-яких заяв щодо можливого монтажу цього відео не робила, навпаки, з достатньою повнотою сама фактично відтворювала зміст розмов із КУРБЕТОМ, які були зафіксовані оперативними працівниками і ретельно досліджувалися в судовому засіданні.
		Крім того, всі перелічені негласні слідчі розшукові дії (контроль за вчиненням злочину у вигляді імітування обстановки його вчинення, аудіо- та відеоконтроль особи) були проведені: - в межах кримінального провадження щодо тяжкого злочину, внесеного в ЄРДР 05 серпня 2014 року; - на підставі постанови прокурора від 15 грудня 2014 року про контроль за вчиненням злочину, який здійснював процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням в межах цього провадження, а в інших випадках  на підставі відповідних ухвал слідчих суддів, в межах визначеного прокурором та суддями строку, з використанням спеціальних засобів та заздалегідь ідентифікованих засобів (грошей), із залученням на добровільній основі до конфіденційного співробітництва сторонньої особи; - із забезпеченням мінімального рівня втручання в приватне життя ОСОБА_10 , який не можна визнати неспіврозмірним із метою викриття її протиправної діяльності; - з належною фіксацією їх ходу та результатів.
		Як вбачається з листа голови Апеляційного суду міста Києва від 25 березня 2016 року, слідчими суддями цього суду дійсно були постановлені ухвали № 01-2906цт від 29 квітня 2014 року, № 01-6209т/НСД від 29 серпня 2014 року та № 01-8022т/НСД від 29 жовтня 2014 року, проте перша 22 грудня 2014 року була знищена у зв`язку із закриттям ОРС № 121, а інші дві - не розсекречені (т. 2 а. 54-55).
		Таким чином суд в порядку ст. ст. 85, 86, 94 та 256 КПК України визнає допустимими, належними і достовірними фактичні дані, які містять всі проаналізовані вище наказ про призначення обвинуваченої на посаду, її посадову Інструкцію, документи, складені у зв`язку з проведенням державної санітарно-епідеміологічної експертизи хімічної речовини  Емульсія акрилова «Ларус  32ДУ», та висновок самої цієї експертизи, протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, а також висновок судово-хімічної експертизи, відтак визнає щирими показання потерпілого ОСОБА_9 щодо подій 15 жовтня та 17 грудня 2014 року, які повністю узгоджуються з такими даними. Зазначені докази у їх сукупності суд кладе в основу свого рішення по суті висунутого ОСОБА_16 обвинувачення, а тому критично оцінює, відтак відхиляє показання останньої в частині, що суперечать показанням потерпілого ОСОБА_9 , оскільки ці показання обвинуваченої з усією очевидністю спростовуються сукупністю доказів, які суд визнав допустимими, належними і достовірними.
		Захист намагався переконати суд, що результати проведених негласних слідчих дій доводять лише провокацію ХУДАЙКУЛОВОЇ з боку КУРБЕТА на вчинення злочину.
		Вказані доводи захисту суд оцінює, ґрунтуючись на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та аналізі сукупності наведених вище доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку.
		Так, ретельна фіксація перемовин КУРБЕТА з ХУДАЙКУЛОВОЮ та їх зміст, дій ХУДАЙКУЛОВОЇ як під час одержанням неправомірної вигоди, так і після цього, припинення злочину у закритому приміщенні, унеможливлювало вплив на поведінку ХУДАЙКУЛОВОЇ інших чинників, ніж її намір організувати злочин, вчинити його та у подальшому приховати його сліди, відтак об`єктивно вказує на те, що ОСОБА_15 свідомо одержала 4000 грн від КУРБЕТА, якого перед цим ретельно інструктувала щодо розміру цієї винагороди.
		Аналізуючи поведінку ХУДАЙКУЛОВОЇ під час обшуку, незначний час між закінченням її розмови із КУРБЕТОМ (вийшов о 13 год 14 хв) та початком обшуку (о 13 год 17 хв, з огляду на те, що ухвала слідчого судді була вручена о 13 год 25 хв., тоді як її оголошення тривало 07 хв 35 сек), відтак перебування її під суцільним контролем після того, як вона одержала неправомірну вигоду, виключає можливість проникнення в цей період часу до її службового кабінету сторонніх осіб, в тому числі і для закладки коштів. Відтак суд критично оцінює припущення ХУДАЙКУЛОВОЇ з цього приводу, а тому відкидає їх як надумані. Характер, тон, емоційна та логіко-змістовна складова розмов обвинуваченої з потерпілим, які відбулися 15 жовтня та 17 грудня 2014 року, акцентуація питань один до одного жодним чином не вказують на те, що ОСОБА_11 якимось чином схиляв, чи навіть спонукав, ОСОБА_20 на формування корисливого мотиву, остання за власною ініціативою та за власними критеріями визначала необхідність сплати неправомірної вигоди для себе за проведену експертизу фарби.
		Результатами аналізу вказаних вище протоколів негласних слідчих дій та даних, які містить протокол обшуку службового кабінету ОСОБА_10 , безспірно встановлено, що гроші, які були виявлені в кабінеті останньої були перед цим вручені працівниками СБУ ОСОБА_12 як предмет імітування обстановки злочину. На це вказують і дані висновку судово-хімічної експертизи від 01 квітня 2015 року (т. 1 а.с. 235-245), згідно з якими встановлена відповідність виявлених на вилучених під час обшуку службового кабінету ОСОБА_10 купюрах нашарувань спеціальної хімічної речовини з наданими зразками такої речовини, які виділили працівники СБУ під час огляду, позначення та вручення цих коштів ОСОБА_21 . Крім того, вилучені під час цього обшуку грошові кошти у купюрах 500 грн (ЛД 3956805 та ВД 4925311) являються заздалегідь ідентифікованими (маркування прихованим написом «Неправомірна вигода СБУ») засобами імітації обстановки злочину, проведеної за участю ОСОБА_9 , що знайшло своє безспірне документальне підтвердження. Відтак ці кошти ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_9 , що узгоджується з версією обвинувачення про належність цих коштів до предмету платежу за надані ОСОБА_13 послуги, оскільки є свідченням проведеного розрахунку між ними.
		Відсутність на руках та одязі ОСОБА_10 (протокол освідування від 17 грудня 2014 року  т. 2 а. 59-61) на момент обшуку слідів спеціальної речовини, яка використовувалася під час обробки коштів, не впливає за наведених вище обставин на правові висновки суду, оскільки фізичний контакт з предметом неправомірної вигоди не є обов`язковою ознакою складу злочину, пов`язаного з отриманням такої вигоди.
		У судовому засіданні не здобуто і стороною захисту не надано доказів, які хоча б з малою долею вірогідності, враховуючи правову позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини (Див., напр.: постанова у справі "Ваньян проти Російської Федерації" (Vanyan v.Russia) від 15грудня 2005р., скарга№53203/99; постанова у справі "Романаускас проти Литви" (Ramanauskas v. Lithuania) від 05 лютого 2008р., скарга № 74420/01), давали обґрунтовані підстави припускати те, що одержання ОСОБА_13 неправомірної вигоди 17 грудня 2014 року відбулося завдяки провокації чи підбурювання з боку сторонніх осіб.
		Більш того, суд вважає, що станом на 05 серпня 2014 року (відкриття кримінального провадження) орган досудового розслідування мав конкретні та об`єктивні докази, які були отримані оперативним шляхом і вказували на те, що ОСОБА_13 вживалися кроки для вчинення корисливого злочину з використанням свого службового становища, відтак були обґрунтовані причини для організації негласних слідчих дій, а 17 грудня 2014 року одержання ХУДАЙКУЛОВОЮ неправомірної вигоди відбулося внаслідок злочинного наміру самої обвинуваченої і на це вказують крім наведених вище даних і такі обставини.
		Як видно з протоколу про результати проведення негласного розшукового заходу за справою оперативної перевірки № 121 у формі здійснення спостереження у публічно доступних місцях, відео, аудіо-контролю особи від 23 червня 2014 року та прослуханого в судовому засіданні оптичного диску «…0234» «TDK DVD+RW» № 14/4-13842 до № 2971 ГУ «К» СБУ від 18.06.14, на яких на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва № 01-2906цт від 29 квітня 2014 року зафіксована розмова між чоловіком та жінкою, які ідентифіковані обвинуваченою відповідно як КУРБЕТ та ХУДАЙКУЛОВА, під час якої 12 червня 2014 року КУРБЕТ зустрічається з нею в приміщенні Центру, де вона демонструє обізнаність із справами КУРБЕТА, дає поради та впевнено, тоді як ОСОБА_11 плутається, визначає вартість послуги  офіційно дві тисячі грн і неофіційно - три з половиною, при цьому акцентує увагу на тому, що товар вже досліджувався в Центрі, а тому потрібні нехай дрібні, але зміни, щоб не було проблем (т. 2 а.с. 13-17).
		Суд, враховуючи те, що вказаний розшуковий захід було проведено, хоча і на підставі ухвали слідчого судді, проте поза межами кримінального провадження у часі, керуючись вимогами ч. 1 ст. 223, 86 КПК України, визнає дані, які містить вказані протокол про результати проведення негласного розшукового заходу за справою оперативної перевірки № 121 від 23 червня 2014 року та оптичний диск «…0234», недопустимими доказами для доведення обвинувачення ОСОБА_10 в суді, проте оцінює як такі, що могли бути використані в порядку п. 1 ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» для цілей досудового розслідування, зокрема як підстави для його початку, що прямо зазначено і в указаному протоколі як мета проведення таких заходів.
		Отже у слідчих органів були обґрунтовані причини підозрювати ОСОБА_20 у хабарництві, ці підозри знайшли своє підтвердження під час проведення негласної слідчої (розшукової) дій 15 жовтня 2014 року, а тому імітація обстановки вчинення злочину 17 грудня 2014 року була санкціонована прокурором з належних правових підстав, що за практикою Європейського суду з прав людини вказує на відсутність провокації.
		Вказаних висновків суду не спростовують додані обвинуваченою 26 квітня 2014 року і ретельно досліджені судом документи, які мають характеризуючу складову, а також в більшості своїй стосуються інших подій та осіб (щодо гр-ки ОСОБА_22 та її стосунків з обвинуваченою, клопотання про повернення майна тощо). Що стосується отриманого 08 березня 2016 року обвинуваченою повідомлення негативного змісту, то його зв`язок з даним провадженням, всупереч її твердженням, не є очевидним (т. 2).
		Приймаючи до уваги все викладене, суд вважає безспірно встановленим те, що негласні слідчі (розшукові) дії 15 жовтня та 17 грудня 2014 року були проведені у спосіб, з дотриманням порядку і на підставах, передбачених процесуальним законом з дотриманням загальних засад кримінального провадження, які гарантують права і свободи людини та громадянина (п. п. 1-10 ч. 1 ст. 7, ст. 246, 252, 258, 260, 271, 273, 275 КПК України).
		При цьому суд також приймає до уваги і те, що, всупереч заявам ОСОБА_10 про її конфлікт з ОСОБА_8 , а відтак і наявність нібито мотиву оговорити її, будь-яких даних, які поза розумним сумнівом свідчили про наявність такого конфлікту, під час судового розгляду не встановлено. Навпаки, характер усіх зафіксованих розмов між ними, дані про які суд визнав допустимими, мав ознаки давно сформованих приятельських стосунків, і на це вказують елементи неформального прояву зацікавленості з боку кожного співрозмовника різними сторонами життя один одного, емоційна насиченість таких розмов, які обрамлялися жартами, їх обізнаністю про події за участю іншого співрозмовника, що передували часу самої цієї зустрічі. Обвинувачена в судовому засіданні визнала, що підтримувала з ОСОБА_8 робочі стосунки. Відтак, суд вважає, що неприязнь з її боку до потерпілого сформувалася вже за наслідками її кримінального переслідування, а не передувала цьому. Обставин, які вказували б на особисту зацікавленість ОСОБА_9 у вирішенні цієї справи, крім притягнення винуватої до відповідальності, не встановлено. Не вказала на такі й сторона захисту, обмежившись загальними і немотивованими припущеннями про антиукраїнську діяльність потерпілого.
		На щирість показань свідка ОСОБА_9 вказує і той факт, що він припускався дрібних неточностей, пригадуючи окремі обставини подій, що цілком пояснюється їх давністю. Потерпілий щиро свідчив і на користь обвинуваченої, зокрема про те, що та дійсно не вимагала від нього грошей під час останньої зустрічі і віддала висновок експертизи, проте він їй передав ці гроші, виходячи з попередніх домовленостей, таке співробітництво було взаємовигідним, адже вона брала на себе технічну частину процесу. Ці показання потерпілого також узгоджуються з наведеними вище документальними доказами.
		Що стосується окремих протиріч в показаннях потерпілого з приводу: - початку у часі знайомства з ОСОБА_13 ; - часу його фактичного звернення до СБУ; - щодо розміру неправомірної вигоди (3500 або 4000 грн); - щодо кількості зустрічей з обвинуваченої із прихованим їх фіксуванням (дві чи три), то вони є дрібними і стосуються незначних деталей, а тому не впливають на оцінку показань вказаної особи в цілому, оскільки логічно пояснюються давністю подій. Показання даної особи не мали ознак заздалегідь підготовленого і чітко продуманого виступу. Крім того, ОСОБА_11 визнав, що дійсно до того, як робив висновок для своєї фірми, приймав участь у виготовленні висновку в Центрі через ХУДАЙКУЛОВУ для іншої фірми, проте обставин таких зустрічей з нею не пам`ятає, зустрічей з ХУДАЙКУЛОВОЮ з приводу експертизи на користь його фірми було декілька і всі вони фіксувалися під контролем співробітників СБУ, остаточно сума оговореної неправомірної вигоди становила 4000 грн.
		Натомість, обвинувачена давши розгорнуту інформацію з приводу обставин зустрічі з ОСОБА_8 12 червня 2014 року, які не спростовані іншими доказами і тому суд поклав в основу свого рішення, в іншій частині, що стосується обставин одержання неправомірної вигоди, давала вкрай суперечливі показання.
		Так, з одного боку обвинувачена притримувалася версії про провокацію злочину з боку потерпілого, а з іншого, наполягала на тому, що розмови з ОСОБА_8 вела тільки на відкриті теми, консультувала його в межах своїх повноважень старшого наукового співробітника і не вчиняла жодних протиправних дій. Ці обидві позиції виключають одна одну. З одного боку, обвинувачена повідомляла, що їй не було відоме походження виявлених в її кабінеті під час обшуку 4000 грн, а з іншого, звинувачувала у провокації злочину саме ОСОБА_23 . У судовому засіданні обвинувачена так і не змогла пояснити: - чому, як вона стверджувала, випадково помітивши гроші в себе на столі, в неї в руках опинилася лише одна купюра, а інші залишилися лежати у первісному стані  «стопочкою» і саме в такому стані знову прикритими іншими паперами вона видала ці кошти слідчому; - чому вона спочатку голосно зреагувала на кинуті ОСОБА_8 на стіл кошти, а потім перестала це робити після накриття їх папірцями, і як з її версію про переслідування нею ОСОБА_9 після нібито вкидання грошей узгоджується її вільна приятельська розмова з ним, та інше. 
		Про нещирість позиції обвинуваченої свідчить відверте намагання з її боку на початкових етапах слідства вигадати виправдувальні обставини одержання неправомірної вигоди 17 грудня 2014 року в умовах необізнаності з тим, що її розмови з ОСОБА_8 та обстановка злочину ретельно фіксувалися.
		За таких обставин, ґрунтуючись на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність  з точки зору достатності та взаємозв`язку, тлумачачи при цьому всі сумніви на користь обвинуваченої, суд вважає доведеним те, що обвинувачена ОСОБА_5 , одержуючи 17 грудня 2014 року неправомірну винагороду у вигляді 4000 грн, діяла з чітко і давно сформованим корисливим мотивом та прямим умислом на протиправне із використанням свого становища працівника Центру збагачення, маючи для цього можливості, відповідні знання та досвід і на це вказує: службовий статус ОСОБА_10 , її повноваження як старшого наукового співробітника; практиковані нею засоби конспірації (використання цифрових позначень, набраних на дисплеї телефону, які не залишають слідів, завуальований характер розмов із ОСОБА_8 ), необхідні для приховування протиправної діяльності; а також вилучені під час слідчих дій заздалегідь ідентифіковані засоби контролю за злочином.
		Під корисливим мотивом суд у даному випадку розуміє бажання винуватої одержати внаслідок вчинення злочину, тобто без законних на те підстав,матеріальні блага, а саме грошові кошти для себе (правова позиція, постанова Верховного Суду України від 04 квітня 2012 року).
		На ініціативний характер дій ОСОБА_10 під час зустрічей з ОСОБА_8 , вказує намагання саме з її боку розширити діапазон обговорення спільних справ, не прихована демонстрація готовності допомогти їх вирішити (напр., ініційована обвинуваченою розмова 15 жовтня 2014 року щодо рибної продукції та умов її поставки).
		На наявність прямого умислу в ОСОБА_10 на одержання неправомірної вигоди вказує той факт, що вона, всупереч процедурам, визначеним дослідженим в суді Порядком документообігу при проведенні державної санітарно-епідеміологічної експертизи в Центрі, які були затверджені у жовтні 2010 року (згідно п. 4 відповідальний виконавець розпочинає роботи після прийому документів), ОСОБА_5 опрацьовувала та обговорювала з ОСОБА_8 деталі майбутнього висновку такої експертизи за часом задовго (15 жовтня 2014 року) до оформлення на проведення такої експертизи офіційних документів (24 та 28 жовтня 2014 року). А те, що необхідність підготовки документів для проведення цієї експертизи були скеровані саме ОСОБА_16 вказує на те, що процедура їх руху в Центрі перебувала під її контролем.
		Крім того, на наявність прямого умислу на вчинення злочину в її діях вказує і факт так званого «пакетного» оформлення під її контролем за участю ОСОБА_9 документів щодо проведення експертизи в один день, тобто документів, за якими мала розпочатися така експертиза (Договір № 4710 на виконання науково-дослідної роботи від 28 жовтня 2014 року, протоколу погодження ціни), та документу, який складається тільки за наслідками її проведення (Акт здачі  приймання науково-дослідної роботи за вказаним Договором).
		Згідно з п. 6 Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженої наказом МОЗ від 14 березня 2006 року № 120, проведення лабораторних досліджень, вимірювань; вивчення, дослідження, аналіз проектів нормативних документів, проектної, технічної документації на відповідність вимогам санітарного законодавства; обґрунтування медичних вимог безпеки для життя і здоров`я людини; підготовка висновків самої експертизи проводяться виключно відповідно до тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджених постановою КМУ від 27.08.2003 № 1351.
		За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 17 грудня 2014 року будучи працівником установи - Центру, а саме старшим науковим співробітником, який не є службовою особою, одержала неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 4 000 грн для себе за вчинення дій з використанням становища, яке займає, як працівник Центру, в інтересах того, хто надає таку вигоду, а саме гр-на ОСОБА_9 , а тому ці дії обвинуваченої кваліфікує за ч. 3 ст. 354 КК України.
		З огляду на викладене, скарги обвинуваченої про нібито безпідставне її кримінальне переслідування в межах даного провадження є надуманими і не можуть бути задоволені.
		Разом з тим, суд, тлумачачи сумніви на користь захисту, виключає з обвинувачення ОСОБА_10 як недоведені в судовому засіданні достовірними та допустимими доказами вказівку на те, що остання 12 червня 2014 року, приблизно о 13 годині, у своєму службовому кабінеті в приміщенні Центру, діючи з метою отримання неправомірної вигоди, за вчинення дій на користь ОСОБА_9 , повідомила останньому, що крім офіційних платежів, особисто їй треба передати 3 500 грн, як винагороду за проведену роботу із складання висновку експертизи. Тобто, вона за таких обставин висловила прохання надати їй неправомірну вигоду за проведення санітарно-епідеміологічної експертизи наданого товару. 
		Вказані обставини під час допиту обвинуваченої та потерпілого свого безспірно підтвердження не знайшли, при цьому обвинувачена, не оспорюючи самого факту такої зустрічі з потерпілим, взагалі їх заперечувала, а потерпілий ОСОБА_11 - дав неконкретні показання, які ґрунтуються на його оціночних судженнях та особистому сприйнятті змісту розмови з ХУДАЙКУЛОВОЮ 12 червня 2014 року, уточнивши, що остання запропонувала сплатити винагороду, мотивуючи це необхідністю віддячити й інших її співробітників, тому він зрозумів, що ХУДАЙКУЛОВА займається хабарництвом. Що ж стосується даних оперативного супроводження цієї зустрічі, то їх суд з наведених вище мотивів визнав недопустимими доказами обвинувачення в суді.
		Крім того, суд вважає, що підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_10 , як недоведений компонент її звинувачення фактично у здійсненні вимагательства, щодо якого обвинувачення не було сформульовано, вказівка і на те, що 17 грудня 2014 року, приблизно о 13 годині, вона передала директору ТОВ «КІМТРЕЙД» ОСОБА_12 висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05 листопада 2014 року тільки після того, як отримала обумовлену нею суму в розмірі 4000 грн. У судовому засіданні, показаннями обвинуваченої, потерпілого, також всією сукупністю документованих об`єктивних даних безспірно встановлено, що за вказаних обставин КУРБЕТ спочатку отримав від неї Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи разом з іншими документами, а вже після цього передав їй кошти в сумі 4000 грн як неправомірну винагороду, поклавши їх на її робочий стіл.
		З метою повної, всебічної та об`єктивної оцінки всіх захисних версій обвинуваченої, які формувалися по ходу дослідження доказів, підлягають уточненню та конкретизації в межах висунутого обвинувачення фактичні обставини: а) знайомства ОСОБА_10 з ОСОБА_8 та їх взаємовідносин, що передували злочину; б) звернення ОСОБА_9 до правоохоронних органів та його дій під їх контролем; в) припинення злочину. Натомість суд, з огляду на вимоги принципу безпосередності, позбавлений можливості давати оцінку іншим фактичним даним, які можливо і одержані сторонами, проте не були предметом дослідження судом, а тому заяви з цього приводу захисту залишає без розгляду. Суд відхиляє неконкретні та беззмістовні заяви обвинуваченої про нібито вимагання в неї хабара за закриття справи, нападу на неї, несанкціонованого проникнення до її житла та службового кабінету, оскільки ці обставини перебувають поза межами судового розгляду для цілей даного провадження і з цього приводу остання до правоохоронного органу, за її словами, не зверталася, хоча такого права не позбавлена.
		Разом з тим, суд вважає обґрунтованим доводи захисту про порушення органом досудового розслідування прав та особистих свобод обвинуваченої у зв`язку з вилученням в неї на тривалий строк без належного оформлення такої дії документів, що посвідчують її особу. У цій частині скарга має бути задоволена, а строк на її подання поновлений.
		Крім того, заслуговують на увагу доводи захисту і про те, що всупереч приписам ст. 253 КПК України з дня звернення до суду з обвинувальним актом по теперішній час прокурором або за його дорученням слідчим не було повідомлено обвинувачену про тимчасове обмеження її конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, доказів такого повідомлення суду не надано. В цій частині скарга сторони захисту також підлягає задоволенню, а строк на її подання поновлений.
		При призначенні ОСОБА_16 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України хоча і є злочином невеликої тяжкості, проте вчинений у сфері збереження та захисту здоров`я населення шляхом виявлення, попередження, зменшення та усунення шкідливого впливу на них об`єктів державної санітарно-епідеміологічної експертизи, корисливі дії ОСОБА_10 у цій сфері підірвали авторитет органів державного санітарно-епідеміологічного контролю, відтак мають підвищену ступень суспільної небезпеки. Суд приймає також і дані про особу самої винуватої, яка дійсно до кримінальної відповідальної раніше не притягувалася, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, працює, активно займається науковою та громадською діяльністю, в тому числі системно приймає участь в міжнародних заходах, користується авторитетом у наукових колах, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви у її осудності. Проте ці дані суд оцінює виключно у сукупності з усіма названими вище обставинами. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_16 , судом не встановлено.
		Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе призначити обвинуваченій наближене до максимального за розміром покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 354 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею та іншими особами нового злочину.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 122, 206, 368, 373-376 КПК України, суд, -
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_24  визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 354 КК України, за якою призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі чотириста дев`яносто п`ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 8 415 (вісім тисяч чотириста п`ятнадцять) грн.
		На підставі ч. 2 ст. 122 КПК України стягнути з ОСОБА_10 (і.п.н. НОМЕР_1 ) на відшкодування втрат на експертизу 2 301 грн 90 коп в дохід держави.
		Речові докази після набрання вироком законної сили: вилучені під час обшуку 17 грудня 2014 року особисті речі (4-ри мобільні телефони, флеш-карти, банківські карти, чорнові записи) та цінності (грошові кошти в сумі 3800 грн, 100 доларів США) обвинуваченої ОСОБА_10 , а також вилучені під час обшуку 17 грудня 2014 року в службових приміщеннях Державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» речі та предмети (каб. №№ 205, 211, 208, кабінети заступника директора Центру та відділу інформатизації, обробки даних, каб. № 212б  системний блок, модем, оригінал Звіту за результатами робіт для потреб ДСЕЕ від 04 листопада 2014 року)  повернути належним володільцям відповідно; вилучені під час обшуку 4000 грн  повернути належному володільцу; оригінал Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на хімічну речовину  Емульсія акрилова «Ларус  32ДУ» № 05.03.02  03/67093 від 05 листопада 2014 року  повернути потерпілому ОСОБА_25 ; інші документи, носії цифрової, відео та аудіо інформації  зберігати при матеріалах справи; пакети із змивами та зразками хімічних речовин  знищити.
		Скарги обвинуваченої ОСОБА_10 про порушення органом досудового розслідування її прав та особистих свобод у зв`язку з вилученням в неї документів, що посвідчують її особу, та її не повідомленням всупереч вимогам ст. 253 КПК України про тимчасове обмеження конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій  задовольнити. Зобов`язати орган досудового розслідування повідомити суд про повернення ОСОБА_16 документів, що посвідчують її особу, а також письмово повідомити ОСОБА_20 та її захисника про тимчасове обмеження конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		В іншій частині скарги ОСОБА_10 залишити без задоволення.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		       СУДДЯ ОСОБА_26

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...