Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 198/300/16-к : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку.
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2016. Зареєстровано: 29.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2016.
Дата набрання законної сили: 28.04.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 198/300/16-к 
		провадження № 1-кс/0198/53/16 
		 
		УХВАЛА
		іменем України
		   28 квітня 2016 року слідчий суддя Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого слідчого відділення Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Юр`ївка Дніпропетровської області питання законності затримання ОСОБА_5 уповноваженою особою органу досудового розслідування,
		   
		в с т а н о в и в:
		В провадженні слідчого відділення Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2016 року за №12016040620000033 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. 
		26 квітня 2016 року ОСОБА_5 відповідно до ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тобто його дії кваліфіковано як розбій, поєднаний з проникненням у житло.
		   Під час проведення досудового розслідування слідчий слідчого відділення Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 26.04.2016 року затримала ОСОБА_5 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
		   Ознайомившись з матеріалами протоколу затримання, заслухавши пояснення прокурора, слідчого, ОСОБА_5 та захисника, слідчий суддя вважає, що існують підстави для вжиття заходів щодо захисту прав людини, виходячи з такого.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
		Як випливає з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_5 затримано 26.04.2016 року о 08-15 годині за місцем мешкання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України з посиланням на те, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, вказує на те, що саме ця особа вчинила вищезазначений злочин.
		Водночас, відповідно до повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 26.04.2016 року, остання ймовірна подія кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_5 підозрюють, відбулась 10.03.2016 року.
		Таким чином, незрозуміло, на на якій підставі слідчий зробив висновок про те, що підставою затримання є ст. 208 КПК України, адже підозрюваний був затриманий не одразу після вчинення злочину, не потерпілим і не очевидцем злочину, крім того, в протоколі затримання не зазначено відомостей про наявність на тілі, одязі чи місці події очевидних ознак, що саме ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 187 КК України.
		КПК України відповідно до положень ст.29 Конституції України надає повноваження відповідним службовим особам на затримання осіб без судового рішення лише під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, або безпосередньо після його вчинення.
		В даному випадку слідчому необхідно було отримати ухвалу слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_5 , що органами досудового розслідування здійснено не було, а тому, порушуючи права людини та вимоги КПК України, орган досудового розслідування незаконно позбавив особу волі.
		   За нормами п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як в порядку, встановленому законом.
		   У п. 122 справи "Курт проти Туреччини" (Kurt v. Turkey», заява № 24276/94) ЄСПЛ підкреслює основоположне значення в демократичному суспільстві тих гарантій прав особи від незаконного арешту або затримання властями, що містяться в статті 5. Саме з цієї причини Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях, що будь-яке позбавлення волі повинне здійснюватися не лише згідно з основними процесуальними нормами національного права, але також відповідати цілям статті 5, тобто захищати людину від свавілля властей (див. серед іншого рішення у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» від 15.11.1996 р., Reports, 1996-IV, с. 1864, п. 118). Ця наполеглива вимога по захисту індивідуума від будь-якого роду зловживань з боку властей підтверджується тим фактом, що стаття 5 п. 1 обмежує обставини, при яких особу може бути позбавлено свободи на законних підставах, хоча ці підстави не можна тлумачити розширено, оскільки вони є виключеннями з фундаментальних гарантій особистої свободи людини (див. mutatis mutandis рішення у справі «Куїн проти Франції» від 22 березня 1995 р., Серія А, т. 311, с. 17, п. 42).
		   В пункті 34 рішення ЄСПЛ «Корнейкова проти України» (Кorneykova v. Ukraine, заява № 39884/05) Суд наголосив, що за відсутності чіткого посилання на правові підстави для арешту заявниці та пояснення необхідності застосування відповідних правових положень, арешт заявниці був свавільним.
		Відповідно до ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
		За положеннями ст. ст. 202, 206 КПК України слідчий суддя є суб`єктом прийняття рішення про звільнення затриманого в межах вирішення питання про застосування до підозрюваного (затриманого) запобіжного заходу та виконання обов`язку щодо захисту прав людини.
		   На підставі викладеного, враховуючи, що протокол затримання ОСОБА_5 містить заздалегідь вдруковане стандартне формулювання і не містить жодної із законодавчо передбачених підстав затримання, керуючись ст.ст. 202, 206-208, 309 КПК України, слідчий суддя 
		п о с т а н о в и в:
		Визнати затримання ОСОБА_5 26 квітня 2016 року незаконним та звільнити його з-під варти.
		Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		   Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
		 
		 Суддя:                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...