Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 364/774/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		            27 квітня 2016 року                                                                          м. Київ   
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		 Вищого спеціалізованого суду України 
		з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого                     Луспеника Д.Д.,
		суддів:                                 Журавель В.І., Закропивного О.В., 
		Черненко В.А., Штелик С.П.,  
		розглянувши в судовому засіданні справуза позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі поновленим та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» на рішення Володарського районного суду Київської області від 14 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 грудня 2015 року, 
		в с т а н о в и л а:
		У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» (далі - ТОВ «ФК ЛТД»)  звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 25 серпня 2009 року між ним та ОСОБА_3 укладено типовий договір оренди землі загальною площею 2,862 га, а 15 листопада 2012 року укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі. 16 лютого 2015 року відповідач повідомив товариство про небажання надавати належну йому земельну ділянку в користування ТОВ «ФК ЛТД». 
		Рішенням Володарського районного суду Київської області від 28 травня            2015 року визнано недійсним договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 15 листопада 2012 року.
		ТОВ «ФК ЛТД» зазначало, що в період з 26 жовтня 2009 року до 26 жовтня 2014 року користувалося спірною земельною ділянкою відповідно до укладеного договору та ним було виконано всі обов'язки по договору і лише після прийняття судом рішення їм стало відомо про обов'язок укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди.
		29 травня 2015 року товариствонаправило цінним листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача лист про поновлення договору оренди землі разом з примірниками додаткової угоди про поновлення договору оренди. Однак у період з 26 листопада 2014 року до 4 червня 2015 року відповідач умисно зволікав з укладенням додаткової угоди про поновлення договору оренди, а з 5 червня                 2015 року відмовився від її укладення.
		 
		Ураховуючи викладене, ТОВ «ФК ЛТД» просило суд визнати типовий договір оренди землі від 25 серпня 2009 року поновленим на той самий строк, на тих самих умовах, які були передбачені договором та зобов'язати відповідача укласти з                ТОВ «ФК ЛТД» додаткову угоду про поновлення договору оренди землі                       від 25 серпня 2009 року. 
		Рішенням Володарського районного суду Київської області від 14 липня            2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області                   від 9 грудня 2015 року, у задоволенні позову ТОВ «ФК ЛТД» відмовлено. 
		У касаційній скарзі ТОВ «ФК ЛТД» просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  
		 
		Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «ФК ЛТД», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач належним чином повідомив позивача про відмову у поновленні договору оренди, при цьому товариством у порушення вимог ст. 3 ЦПК України не вказано яке право орендаря порушене та підлягає захисту, тому положення чч. 6, 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у даному випадку не застосовується.
		Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши також про те, що в місячний термін від ухвалення судом рішення про визнання недійсним договору про продовження дії оренди, відповідач повідомив орендаря про припинення орендних правовідносин між ними, тому підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відсутні.
		Проте повністюпогодитись із таким висновком судів не можна, оскільки суди дійшли його з порушенням норм матеріального та процесуального права.  
		 
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		 
		Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
		 
		Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.
		 
		Судом установлено, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 22 листопада 2002 року ОСОБА_3є власником земельних ділянок загальною площею 2,862 га, які розташовані на території Тарганської сільської ради Володарського району Київської області.
		25 серпня 2009 року між ОСОБА_3 та ТОВ «ФК ЛТД» укладено типовий договір оренди землі загальною площею 2,862 га строком на 5 років.
		15 листопада 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ «ФК ЛТД» укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землівід 25 серпня 2009 року. 
		Рішенням Володарського районного суду Київської області від 28 травня  2015 року, яке набрало законної сили 9 червня 2015 року, договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 15 листопада 2012 року визнано недійсним. 
		29 травня 2015 року ТОВ «ФК ЛТД» направило відповідачу лист про поновлення договору оренди землі разом з примірниками додаткової угоди про поновлення договору оренди.
		9 червня 2015 року ОСОБА_3 направив ТОВ «ФК ЛТД» повідомлення з вимогою припинити дії товариства щодо володіння та користування належною йому земельною ділянкою.
		 
		Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
		 
		Так, у ч. 1 ст. 33 цього закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення  договору оренди землі на новий строк.
		 
		Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (чч. 2 - 5 цієї статті).
		 
		Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору  повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. 
		 
		Частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		 
		Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
		 
		Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року № 6-10цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
		 
		Судом установлено, що ОСОБА_3 протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі від 25 серпня 2009 рокулиста-повідомлення про заперечення у поновленні договору ТОВ «ФК ЛТД» не направляв. У період з                   25 серпня 2014 року до 28 травня 2015 року позивач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 205 ЦК України у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
		 
		            Проте суди не врахували, що орендодавець, ОСОБА_3, знаючи про дату закінчення строку договору оренди землі та не вчинивши дій, передбачених              ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», у період з 26 жовтня 2014 року до                26 листопада 2014 року, і не з'ясували, чи не виявив він бажання поновити договір оренди землі від 25 серпня 2009 року на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 
		 
		            Таким чином, суди не дали оцінки тому, чи не підлягає захисту право позивача на поновлення договору оренди землі відповідно до положень ст. 3 ЦК України, у зв'язку зі зволіканням орендодавцем в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, що є його обов'язком.
		 
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		 
		В силу ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
		 
		У ч. 1 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		 
		Згідно зіст. ст. 15, 16  ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		 
		            Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		            
		            Згідно зі ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		      Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
		 
		            Так, у разі визнання правочину недійсним потреба у застосуванні положень              ч. 2 ст. 236 ЦК України може виникнути лише у тому разі, коли на момент судового розгляду не відбулося виконання умов правочину, а якщо таке відбулося, то правочин вважається недійсним з моменту його вчинення.
		 
		            Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. 
		У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. 
		 
		Проте суди не звернули уваги на те, що при укладенні договору про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 15 листопада 2012 року сторонами не було досягнуто взаємної згоди, даний договір є правочином, що визнаний судом недійсним, внаслідок чого не створює юридичних наслідків для сторін з моменту його вчинення.  
		 
		            Отже, у порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 303. 315 ЦПК України суди на зазначені вище обставини справи уваги не звернули, не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи не встановлені, судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час розгляду якої суду належить урахувати викладене, дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.
		Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» задовольнити частково. 
		 
		Рішення Володарського районного суду Київської області від 14 липня            2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 грудня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                 Д.Д. Луспеник                                          
		 
		Судді:                                                                                             В.І. Журавель
		 
		 
		                                                                                              О.В.Закропивний
		 
		 
		                                                                                              В.А.Черненко
		 
		 
		                                                                                                          С.П.Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...