Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/6059/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 квітня 2016 року                                   м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
		і кримінальних справ у складі:
		 
		Ситнік О.М.,                          ГвоздикаП.О.,                     Завгородньої І.М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом      Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до  ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2015 року,
		в с т а н о в и л а:
		У липні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 
		Посилалося на те, що 11 травня 2006 року між сторонами укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 5 155 грн 80 коп. зі сплатою 25,08 % річних строком до 12 травня 2008 року. Позичальниця порушила умови кредитного договору у зв'язку з чим станом на 17 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 26 292 грн 82 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
		Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		У касаційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Гринь К.А., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та  передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги,   колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Судами встановлено, що 11 травня 2006 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 5 155 грн 80 коп. зі сплатою 25,08 % річних строком до 12 травня 2008 року. 
		З даним позовом банку звернувся до суду у липні 2013 року.
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
		Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
		За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
		Таким чином суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що позивачем пропущений строк позовної давності, про застосування спливу якого заявлено відповідачкою.
		Крім того, банк у 2008 році звертався до суду із заявою про видачу судового наказу та судовим наказом Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2008 року з ОСОБА_4 стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь банку.
		Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
		Посилання банку на те, що ним було перервано строк позовної давності є безпідставним, оскільки судовий наказ видавався 14 листопада 2008 року, а 02 грудня 2008 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя судовий наказ скасований. Таким чином, із скасуванням судового наказу вважається, що позовна давність не переривалася, оскільки жодних правових наслідків не настало. З даним позовом банк звернувся до суду у липні 2015 року.
		Списання банком коштів з іншого рахунку боржниці у 2012 році не свідчить про визнання нею боргу та погашення заборгованості.
		Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
		Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		у х в а л и л а:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити. 
		Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2015 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Колегія суддів:
		 
		    Ситнік О.М.                         Гвоздик П.О.                     ЗавгородняІ.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...