Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/8026/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2016. Зареєстровано: 10.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2016.
Дата набрання законної сили: 12.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                            
		                                    Справа № 199/8026/15-ц
		                                    (2-о/199/11/16) 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		       
		        23 березня 2016 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська 
		У складі:    головуючого судді                 Якименко Л.Г.
		              при секретарі                     Лавріщевій Г.Є.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
		В С Т А Н О В И В :
		Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
		В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 16.08.1974 року належить домоволодіння №32 по пров. Штормовому у м. Дніпропетровську.
		Позивачка зазначає, що ОСОБА_4 часто хворів та мав хронічні захворювання серцево-судинної системи, у зв'язку з чим потребував постійного догляду та лікування. Позивачка зареєстрована та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, однак приблизно раз на тиждень провідувала ОСОБА_4, привозила харчі, допомагала по господарству, купувала необхідні ліки.
		Приблизно за два тижні до смерті ОСОБА_4 зателефонував позивачці та повідомив, що дуже погано себе почуває, після чого вона переїхала до нього та проживала разом до смерті ОСОБА_4. Відповідачі по справі є рідними онуками ОСОБА_4, однак з ним не спілкувались та не допомагали, похованням його не займались.
		ОСОБА_4 помер 13.03.2015 року, актовий запис №505 від 16.03.2015 року. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на домоволодіння №32 по пров. Штормовому у м. Дніпропетровську.
		За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 13.09.2012 року, реєстровий №5-625, яким все належне йому майно заповідав позивачці ОСОБА_1.
		Після смерті ОСОБА_4, як зазначає позивачка, вона в усному порядку звернулась до нотаріальної контри з приводу оформлення спадщини, де їй повідомили, що оскільки вона на день смерті проживала разом зі спадкодавцем, то нема необхідності писати заяву про прийняття спадщини, а через шість місяців може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
		22.09.2015 року позивачка звернулась до Четвертої Дніпропетровської Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4, на що постановою від 06.10.2015 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про оправо на спадщину, оскільки вона не звернулась із заявою у встановлений шестимісячний строк та не була зареєстрована разом зі спадкодавцем на момент його смерті.
		Посилаючись на те, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 вона проживала разом з ним, тому просила суд встановити факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 на день його смерті  13.03.2015 року.
		У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
		Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, проти позову заперечував, справу просив слухати за його відсутності, про що надав суду письмову заяву.
		Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що його дідусь ОСОБА_4 проживав один, але вони з братом його інколи провідували, оскільки проживають поруч. Також відповідач зазначив, що оскільки дідусь був одинокою людиною, тому він перебував на обслуговуванні у відділенні соціальної допомоги територіального центру з 26.12.2011 року по 13.03.2015 року, отримував соціальні послуги відповідно до укладеного договору на обслуговування, які надавались згідно з графіком відвідувань 2 рази на тиждень в межах двох годин. Таким чином, дідусь ОСОБА_4 був забезпечений доглядом, а відвідування його позивачкою можна розцінити як додаткова турбота, а не факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, тому просив суд відмовити у позові у повному обсязі.
		Представник третьої особи  Четвертої Дніпропетровської Державної нотаріальної контори  у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, якою справу просив слухати за його відсутності, рішення постановити на розсуду суду. Також була надана копія спадкової справи №299/2015 після ОСОБА_4.
		Вислухавши пояснення позивачки та її представника, відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали цивільної та спадкової справи, суд вважає вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 16.08.1974 року, реєстровий №304, належить домоволодіння №32 по пров. Штормовому у м. Дніпропетровську.
		ОСОБА_4 був людиною похилого віку та потребував стороннього догляду, у зв'язку з чим перебував на обліку у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) АНД районної у м. Дніпропетровську ради з 26.12.2011 року по 13.03.2015 року, отримував соціальні послуги відповідно до укладеного договору на обслуговування, які надавались згідно з графіком відвідувань 2 рази на тиждень в межах двох годин, що підтверджується листом центру від 07.12.2015 року №474/5.
		ОСОБА_4 помер 13.03.2015 року, актовий запис №505 від 16.03.2015 року. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на домоволодіння №32 по пров. Штормовому у м. Дніпропетровську.
		За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 13.09.2012 року, реєстровий №5-625, яким все належне йому майно заповідав позивачці ОСОБА_1. Спадкоємцями за законом після його смерті за правом представленя є онуки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які у встановлений строк подали зави про прийняття спадщини до Четвертої Дніпропетровської Державної нотаріальної контори, що підтверджується матеріалами спадкової справи.
		Після смерті ОСОБА_4 позивачка у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини за заповітом до нотаріальної контори не звернулась.
		Згідно з зданими паспорта ОСОБА_1 АМ 360784, виданим Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 20.06.2001 року, місце її проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Суд звертає увагу на те, що місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. При цьому місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. 
		У зазначеній нормі законодавець робить наголос як на умову прийняття спадщини саме постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
		Судом встановлено, підтверджується показаннями свідків та не спростовується позивачкою, що на момент смерті спадкодавця вона проживала разом з ним два тижні, зареєстрована була за адресою: с.Заплавка Магдалинівського району Дніпропетровської області, з місця реєстрації не знімалась, за вказаною адресою заходяться усі її речі, проживав та був зареєстрований її чоловік, з яким шлюб не розірвано, у зв'язку з чим судом не може розцінюватися як постійне місце проживання позивачки разом зі спадкодавцем за два тижні до його смерті.
		Аналізуючи усі зібрані по справі докази, пояснення сторін та показання свідків, суд не знайшов підстав для задоволення позову, оскільки позивачка не довела суду саме факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, тому суд вважає ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, - відмовити.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 212, 215 ЦПК України, ст. 29, 1268 ЦК України, -
		В И Р І Ш И В:
		ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, - відмовити.
		     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		     Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...