Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/4623/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2016. Зареєстровано: 11.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2016.
Дата набрання законної сили: 16.06.2016
Результат оскарження 16.06.2016 Апеляційний суд Івано-Франківської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    Справа № 346/4623/15-ц 
		Провадження № 2/346/90/16
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    
		05 травня 2016 р. м. Коломия  Коломийський міськрайонний суд                     Івано - Франківської області
		у складі
		головуючого-судді:                              Васильковського В.В.,
		за участі секретаря:                              Корбут Н.М.
		позивача                                                                                    ОСОБА_1
		представника позивача                                                            ОСОБА_2
		представників відповідачів                                                     ОСОБА_3, ОСОБА_4
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Коломийського МВ УМВС в Івано-Франківській області, прокуратури Івано-Франківської області про відшкодування шкоди, -
		                                                                         ВСТАНОВИВ:
		 Позивач звернувся з позовом, в якому вказує, що відносно нього в період часу з 07 травня 2010 року до 07 квітня 2013 року тривало незаконне кримінальне переслідування за ч. 1 ст. 186 КК України. Так, 06 травня 2010 року слідчим СВ Коломийського МВ УМВС в Івано-Франківській області порушено справу відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 186 КК України. 07 травня 2010 року його було притягнуто як обвинуваченого у даній справі. Постановою слідчого СВ Коломийського МВ УМВС від 26 березня 2013 року кримінальне провадження було закрито у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення. Вважає, що весь цей час він зазнав кримінального переслідування, перебував на підписці про невиїзд, а тому не міг працювати. Звернувся до Коломийського МВ УМВС з заявою про відшкодування шкоди в порядку, передбаченому ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду». Однак постановою т.в.о. начальника СВ Коломийського МВ УМВС в Івано-Франківській області від 24.09.2015 року йому у відшкодуванні шкоди відмовлено. Вважає, що внаслідок вказаного кримінального переслідування йому було заподіяно моральну шкоду, яку оцінює у 80290 грн. Також для здійснення захисту від кримінального переслідування він змушений був звертатися за допомогою до адвоката, на що витратив 6000 грн. Просить суд стягнути з казначейського рахунку Державного бюджету України на його користь 80290 грн. моральної шкоди за період часу незаконного кримінального переслідування з 07 травня 2010 року по 07 квітня 2013 року, а також 6000 грн. матеріальної шкоди (витрат на правову допомогу). 
		Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовні заяві і просять позов задовольнити в повному обсязі.
		Представник Коломийського МВ УМВС в судовому засіданні позов заперечила у повному обсязі та пояснила, що ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду від 13.08.2013 року постанову слідчого СВ Коломийського МВ УМВС України від 26.03.2013 року про закриття кримінального провадження у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_1І, складу злочину-скасовано, а тому підстав, передбачених ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» для відшкодування шкоди ОСОБА_5 немає. Вказала, що на даний час триваю досудове розслідування, ОСОБА_1 перебуває в статусі свідка. Просить в задоволенні позову відмовити.
		Представник прокуратури Івано-Франківської області в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та пояснив, що відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1І відповідно до ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду». Просить в задоволенні позову відмовити.
		Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не зявився, хоча про день та час судового засідання був повідомлений належним чином.
		Зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 06 травня 2010 року слідчим СВ Коломийського МВ УМВС в Івано-Франківській області порушено кримінальну справу № 313519 відносно ОСОБА_1за ознаками злочину, передбаченого ч.1ст.186 КК України, а 07 травня 2010 року його було притягнуто як обвинуваченого у даній справі.
		Вироком Коломийського міськрайонного суду від 17 листопада 2010 року позивача визнано винним за ч.1ст. 186 КК Українита призначено покарання 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
		За наслідками апеляційного розгляду даної справи ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 червня 2011 року вирок Коломийського міськрайонного суду від 17 листопада 2010 року щодо позивача скасовано, а справу направлено прокурору Коломийського району на додаткове розслідування.
		Після проведення додаткового розслідування кримінальна справа направлена до суду та вироком Коломийського міськрайонного суду від 23 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2012 року, ОСОБА_1 визнано винним за ч.1ст. 186 КК Українита призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
		За наслідками касаційного провадження ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2012 року ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2012 року щодо позивача скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
		Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2013 року вирок Коломийського міськрайонного суду від 23 січня 2012 року щодоОСОБА_1 скасовано, а справу направлено прокурору Коломийського району для проведення додаткового розслідування.
		В ході проведення додаткового розслідування слідчим СВ Коломийського МВ УМВС України в Івано-Франківській області винесено постанову від 26 березня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120130180000638 від 14 березня 2013 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПУ України, у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу кримінального правопорушення.
		Ухвалою слідчого-судді Коломийського міськрайонного суду від 13.08.2013 року вищевказану Постанову про закриття кримінального провадження від 26.03.2013 року скасовано.
		Відповідно дост. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбаченихЗаконами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «;Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»та іншими актами законодавства.
		Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Відповідно до чч. 1, 2ст. 1176 ЦКшкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
		Відповідно до пункту пятого статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
		Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.
		Відповідно до статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено з 1 травня 2016 року мінімальну заробітну плату на рівні 1 тис. 450 грн. 
		З урахуванням викладеного, розмір відшкодування слід розраховувати виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.
		Оскільки ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з починаючи з 07 травня 2010 року (день винесення постанови про притягнення у якості обвинуваченого), який діяв до 07 квітня 2013 року (день набрання законної сили постановою про закриття кримінального провадження від 26 березня 2013 року), тобто 35 повних місяців, то розмір відшкодування моральної шкоди становить 50 тис. 750 грн. (мінімальна заробітна плата * кількість місяців).
		Що стосується позовної вимоги про стягнення 6000 грн. матеріальної шкоди, які позивач витратив на правову допомогу, то суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити з таких підстав.
		За ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		ч. 4 вищевказаної статті вказує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		ОСОБА_1 в судовому засіданні не навів жодного доказу на обґрунтування тієї обставини, що він витратив кошти на правову допомогу.
		Посилання представників відповідачів на те, що відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1І відповідно до ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», оскільки постанова від 26.03.2013 року про закриття кримінального провадження, на яку посилається ОСОБА_1 в обгрунтування для відшкодування шкоди, скасована, суд відхиляє з огляду на таке.
		У ст.21та28 КПК Українизакріплено право кожного на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки.
		Конвенція з прав людини та основоположних свобод, 1950 року, яка ратифікована Україною, та рішення Європейського суду з прав людини, які згідно ізЗаконом України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"є джерелом права та підлягають застосуванню національними судами.
		В силу п. 1 ст. 6 Конвенції зміст права на справедливий суд полягає у праві кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Ст. 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		У справі "Маруценко проти України" Європейський суд з прав людини констатував порушення статті 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з відсутністю у заявника ефективного засобу юридичного захисту від порушення його права на розгляд справи протягом розумного строку.
		Таким чином, з урахуванням обставин справи, які стосуються часу вчинення злочину, його кваліфікації, тривалості досудового слідства, у тому числі з моменту ухвалення останньої постанови судом від 13 серпня 2013 року, фактичного припинення кримінального переслідування щодо особи позивача у справі, відсутності іншого ефективного засобу юридичного захисту від порушення його прав, оскільки правом оскарження дій органів досудового розслідування щодо дотримання розумних строків досудового слідства свідок не наділений, а про підозру ОСОБА_1 по даний час не повідомлено, суд вважає, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди на підставіст. 1176 ЦК УкраїнитаЗакону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		На підставі наведеного, п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод ст.ст. 16, 23, 1176 ЦК України, ст. 13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»», керуючись ст.ст. 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд ,-
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 50750 (пятдесят тисяч сімсот пятдесят) грн.. моральної шкоди.
		В задоволенні решти позову  відмовити.
		Судові витрати віднести на рахунок держави.
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.
		                                                                                              
		Суддя                     Васильковський В. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...