Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 623/4131/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2016. Зареєстровано: 11.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2016.
Дата набрання законної сили: 25.09.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер справи 623/4131/15-к
		Номер провадження 1-кп/623/20/2016 
		 
		   
		   ВИРОК
		      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 травня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:
		головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		за участю прокурора         ОСОБА_2 , 
		секретаря             ОСОБА_3 , 
		захисників             ОСОБА_4 , ОСОБА_5    
		обвинуваченого         ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм кримінальне провадження №12015220320000028 за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця 
		м. Дубно, Рівненської області, одруженого, працюючий, проходить службу солдатом в АТО у батальйоні «Айдар», учасник бойових дій, громадянин України, освіта вища, раніше не судимий, який зареєстрований та мешкає за адресою: 
		АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, 
		ВСТАНОВИВ :
		08 січня 2015 року ОСОБА_6 пересувався по території Донецької, Луганської та Харківської областей направляючись до м. Дубно, Рівненської області, за місцем свого мешкання. О 22 годині 30 хвилин 08 січня 2015 року на посту дорожньо-патрульної служби, розташованому на 630 кілометрі автошляху Київ-Харків-Довжанський, поблизу м. Ізюм Харківської області, в автомобілі «Форд Транзит», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_6 і який знаходився в даному автомобілі у якості водія під обшивкою автомобіля незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 року: 
		1)2 реактивні протитанкові гранати РПГ - 22, 
		2)7 підривачів УЗРГМ, 
		3)16 підривачів УЗРГМ-2, 
		4)підривач УДЗ, 
		5)7 корпусів ручних гранат Ф-1, 
		6)16 корпусів ручних гранат РГД-5, 
		7)корпус ручної гранати РГО, 
		8)80 бойових гвинтівочних патронів 7,62x54 R Мосін калібру 7,62 мм, 
		9)360 бойових проміжних патронів 7,62x39 АК калібру 7,62 мм., 
		10)2670 бойових проміжних патронів 5,45x39 АК калібру 5,45 мм., 
		Обвинувачений ОСОБА_6 від дачі показань в суді в порядку ст. 63 Конституції України відмовився, та поставив під сумнів докази отримані органом досудового розслідування, вважавши їх всі недопустимими. 
		Зважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_6 суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, що вважали доцільним дослідження доказів в повному об`ємі, розглянув дане кримінальне провадження з дотриманням принципів кримінального судочинства, які були направлені на повноту, всебічність і змагальність розгляду кримінального провадження, а тому вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України при обставинах зазначених у даному вироку суду, підтверджується безпосередньо дослідженими належними та допустимими судом доказами.
		Показаннями свідка ОСОБА_7 , який повідомив, що 08 січня 2015 року він, відбувши свою зміну в зоні АТО інструктором попрохав обвинуваченого ОСОБА_6 , який повертався також з зони АТО, підвезти його до м. Дубно Рівненської області, нащо обвинувачений погодився. По дорозі на блокпосту розташованого біля м. Ізюм, Харківської області, їхній автомобіль для перевірки зупинили працівники міліції. Чув розмову міліціонерів, що в атомомобілі, в якому вони їхали знайшли зброю. В ході обшуку під обшивкою салону автомобіля, в якому вони рухались, працівниками міліції було вилучено бойові патрони в упаковках, пізніше в ході обшуку було також вилучено гранати та гранатомет. Після цього працівниками міліції було викликано оперативну групу та складено протокол.
		Показаннями свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що 08 січня 2015 року він, перебуваючи в зоні АТО, звернувся до обвинуваченого ОСОБА_6 , з проханням підвезти його до м. Києва, який саме направлявся в тому напрямку, нащо обвинувачений погодився. По дорозі на блокпості біля м. Ізюм, Харківської області, їхній автомобіль зупинили працівники міліції для перевірки. ОСОБА_8 , бачив як в ході обшуку автомобіля було виявлено під обшивкою салону автомобіля бойові патрони та гранати. Після чого було викликано слідчо-оперативну групу та складено протокол.Допомагав заносити в райвідділ ящики з речовими доказами.
		Показаннями свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що працював на той час оперуповноваженим карного розшуку МВС України в Полтавській області, 08 січня 2015 року ніс службу у складі спеціального загону, який здійснював контрольно-пропускний режим на стаціонарному блокпості на трасі Київ-Харків-Довжанський поблизу м. Ізюм, Харківської області, близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_2 та іншими працівниками міліції було зупинено автомобіль «Форд Транзит» під керуванням ОСОБА_6 , для перевірки факту перевезення незаконних предметів, останньому було запропоновано провести огляд автомобіля працівниками міліції на що останній погодився, в ході огляду було виявлено незаконне знаходження 2-х тубусів схожі на гранатомети, приблизно 20-ть бойових гранат та патрони калібру 5,45 та 7,62, так як ОСОБА_2 , повноважень на вилучення незаконних предметів не мав було викликано слідчо-оперативну групу та в присутності понятих було вилучено вище зазначену зброю. 
		Показанями свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що на той час працював у військовому комісаріаті на посаді «стрілець» відділення охорони. 08 січня 2015 року ніс службу в військовому комісаріаті, цього ж дня до військового комісаріату приїхали працівники міліції та попрохали бути присутніми при вилученні зброї. При прибутті до місця вилучення зброї побачили автомобіль білого кольору «мікроавтобус» «Форд Транзит» із зірваною внутрішньою обшивкою з-під якої було видно зброю а саме пачки з патронами, гранати кількість яких він не пам`ятає та 2 гранатомети. Свідок ОСОБА_9 , підтвердив зміст протоколу який було складено при вилученні зброї у ОСОБА_6 , в ранці наступного дня приїхали оглянули ще раз зброю яку було вилучено та підписали протокол вилучення зброї. 
		Показаннями свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що 08 січня 2015 року працівники міліції попрохали бути понятим при вилученні зброї з автомобіля «Форд Транзит». Засвідчив, що з даного автомобіля було вилучено бойові патрони, гранати та гранатомети яких кількість не пам`ятає. Зазначену зброю було знайдено під обшивкою вище зазначеного автомобіля. В ранці наступного дня приїхали оглянули ще раз зброю яку було вилучено та підписали протокол вилучення зброї. В судовому засіданні підтвердив зміст протоколу огляду місця події та підтвердив свій підпис під ним як понятого. 
		Показаннями свідка ОСОБА_11 , який повідомив, що 07 січня 2015 року разом з ОСОБА_6 , на його автомобілі розвозили гуманітарну допомогу бійцям АТО в районі м. Дебальцеве, Донецької області, також одним із пунктів нашої зупинки було військове містечко, що поблизу м. Дебальцеве Донецької області. Будь яких великих сумок, в яких начебто могла бути зброя, в автомобіль ми не завантажували. 08 січня 2015 року разом з обвинуваченим після розвезення гуманітарної допомоги, виїзджаючи з зони АТО до м. Дубно Рівненської області, на стаціонарному блокпості на трасі Київ-Харків-Довжанський поблизу м. Ізюм Харківської області, їхній автомобіль «Форд Транзит» зупинили працівники міліції для перевірки на факт перевезення незаконних предметів. При перевірці вищевказаного автомобіля працівниками міліції було знайдено бойові патрони, яка ще зброя знаходилась в автомобілі не пам`ятає, про те, що в автомобілі знаходиться зброя не знав.
		Показаннями свідка ОСОБА_12 , який повідомив про те, що 08 січня 2015 року у обвинуваченого було знайдено зброю на блок пості, що на трасі Київ-Харків-Довжанський поблизу м. Ізюм, Харківської області. Також зазначив, що на момент коли було виявлено зброю знаходився в приміщенні блок посту та участі у виявленні та вилученні зброї у обвинуваченого ОСОБА_6 не приймав, вилученням у обвинуваченого зброї здійснювала інша група.
		Допитом судового експерта ОСОБА_13  (начальник вибухо-технічного відділу ГУНП в Харківській області), який повідомив, на питання прокурора як перевірялися на придатність та подальше використання вибухові пристрої та зброя відповів, що є спеціальна методика досліджень вибухових пристроїв в якій вказано, що є декілька груп пристроїв яких можна віднести до вибухових пристроїв. 1 з них це криміналістична ознака, яка встановлюється 2 способами: призначення для ураження цілей фактором вибуху та придатність для поразки цілей шляхом вибуху. Перевірка вищевказаних ознак проводилась шляхом єксперементального вибуху, якщо вибуховий пристрій промислового походження наприклад граната ф-1, ргд-5, то є спеціальна схема підриву вищевказаних боєприпасів, наприклад є корпус гранати та підривач разом вони складають підривний пристрій тобто гранату, тобто повідомив, що гранати такі як ф-1, ргд-5 та інші якщо вони знаходяться окремо то вони вибуховий пристрій собою не являють та до боєприпасу не відносяться. Підрив такої гранати відбувається штатним способом, тобто тоді коли підривач та корпус гранати складають одне ціле (знаходяться в змонтованому стані). Підрив змонтованої гранати потрібен для того щоб встановити чи здатна граната для підриву взагалі. Граната закріплюється подалі від людного місця та дистанційно витягується запобіжна чека. Дана вибухова методика має місце для того щоб встановити чи має будь-який боєприпас здатність для вибуху. Щодо упаковки боєприпасів, які були йому надані для досліджень експерт пояснив, що боєприпаси були у дерев`яному ящику з біркою в якій зазначено: упаковки 1,2,3,4,5 не порушені, забезпечують зберігання боєприпасів наданих для дослідження та запобігають не санкціонованому доступу до них, експерт підтвердив кількість наданих йому для досліджень боєприпасів. Також експерт зазначив, що він здійснив підрив всіх наданих йому гранат щоб переконатись, що саме всі гранати були бойові та здатні до вибуху, вибух гранат здійснювався по черзі. Також експерт пояснив, що під час прийняття боєприпасів була одна кількість, а після вибуху інша кількість тому, що не все надалось можливим знайти після вибуху, все що надалось можливим знайти після вибуху й було запаковано та зазначено. Експерт підтвердив правильність зазначеної експертизи. 
		Допитом судового експерта ОСОБА_14 , який зазначив, що на експертизу надійшло 3110 патронів. Патронів було 3 різновиди, всі патрони були бойові. Більша частина патронів а саме: калібру 7.62 мм. Були представлені в запакованому вигляді (заводська упаковка), стан патронів був задовільний. Досліджуючі данні патрони відповідаючи на запитання придатності до пострілів, було взято певну кількість патронів кожного виду та проведено експериментальну стрільбу. Після проведення експериментальних стрільб експертом було встановлено, що дані патрони знаходяться в нормальному справному стані та придатні до стрільби. Виходячи з цього експерт зробив висновок, що й частина патронів яка не була використана теж придатна до стрільби. Відповідаючи на питання прокурора експерт відповідав, що на упаковочних бірках були підписи понятих, кількість патронів відповідала тій яка була вказана слідчим, було відстріляно патрони всіх 3-х видів у кількості 70 шт. після відстрілу зазначених патронів залишилось 3040 патронів. Відповідаючи на запитання захисника експерт зазначив, що заводські упаковки, в які було запаковано патрони не були пошкоджені. 
		Допитом судового експерта ОСОБА_15 , який повідомив, надійшло 3110 патронів 3-х видів. Надійшли патрони в 2-х картонних коробках, 3-х коробках опечатаних полімерною стрічкою та одній опечатаній стрічкою експертної служби. Загальний стан патронів був нормальний з кількості 70 патронів відібраних на експериментальну стрільбу для встановлення для придатності для ведення стрільби в висновку було зазначено, що дані патрони були придатними до стрільби. Відповідаючи на питання прокурора: на 2-х та 3-х опечатаних упаковках були бірки с підписами понятих на одній упаковці бірки не було а були пояснювальні записки, оскільки така упаковка пристосована для зберігання та вона не опечатується. При транспортуванні патронів назад до Ізюмського ВП їх було упаковано в упаковки обгорнені в полімерний пакет запечатано бірками з підписами та мокрою печаткою. Експерт ОСОБА_15 , приймав допоміжну участь у проведенні експертизи. Кількість та, що саме запечатано в коробки експерт зазначає в своїй постанові. Крім того, зазначив, що відповідає дійсності кількість патронів зазначена в експертизі; 80 патронів гвинтів очних 7,62-54 мм р. «мосин», 360 патронів 7,62-39 проміжні, 2600 патронів 5,45-39 мм, відстріляні 70 патронів. 
		Протоколом огляду місця події від 08 січня 2015 року, згідно якого даний огляд проводився з 23 год. 50 хв. до 02 год 20 хв. за участю понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_16 за участю спеціаліста ОСОБА_17 та користувача автомобіля ОСОБА_6 . Безпосереднім місцем огляду була відкрита ділянка місцевості, яка розташована на посту дорожньо-патрульної служби на 630 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський. На даній ділянці знаходився автомобіль «Ford Transit» білого кольору державний номер НОМЕР_2 . На момент огляду пошкоджень не виявлено. В багажному відсіку автомобіля під господарським речами та з правої та лівої сторін багажного відсіку під внутрішньою обшивкою бокових стінок було виявлено об`єкти схожі на: 2 реактивні протитанкові гранати РПГ - 22, 7 підривачів УЗРГМ, 16 підривачів УЗРГМ-2, підривач УДЗ, 7 корпусів ручних гранат Ф-1, 16 корпусів ручних гранат РГД-5, корпус ручної гранати РГО, 80 патронів 7,62x54 R Мосін калібру 7,62 мм, 360 патронів 7,62x39 АК калібру 7,62 мм., 2670 патронів 5,45x39 АК калібру 5,45 мм. Всі вищезазначені речі були запаковані та опломбовані. Поняті ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , спеціаліст ОСОБА_17 та слідчий ОСОБА_18 в протоколі та на бірках поставили свої підписи та зазначили, що зауважень не надходило. 
		Фототаблицею до протоколу огляду місця події, де зображений автомобіль «Ford Transit» білого кольору державний номер НОМЕР_2 , лівий ближній та дальній, правий ближній кути кузову автомобіля після зняття внутрішньої бокової обшивки
		Протоколом додаткового огляду місця події від 08 січня 2015 року, згідно якого даний огляд проводився з 10 год. 02 хв. до 10 год. 23 хв. за участю понятих ОСОБА_19  та ОСОБА_20 в присутності ОСОБА_7 безпосереднім місцем огляду ж відкрита ділянка місцевості, яка розташована на внутрішньому подвір`ї Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області за адресою: м. Ізюм, пров. Георгіївській, 4. На даній ділянці місцевості розташований автомобіль «Ford Transit» білого кольору державний номер НОМЕР_2 . При огляді автомобіля в бардачку, який розташований на передній панелі справа виявлено 2 рукавички чорного кольору з тканини. З низу підлокітника водійської двері виявлено 2 рукавички з тканини сірого кольору. Між водійським сидінням та сидінням переднього пасажира на підлозі автомобіля було виявлено 1 рукавичку чорного кольору. В багажному відділенні автомобіля з лівої сторони біля стінки було виявлено згорток паперу жовтуватуго кольору просочений маслянистою речовиною. Всі ці речі були вилучені та опечатані. Поняті ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_7 поставили свої підписи, зауважень від них не надходило.
		Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 січня 2016 року, згідно якої слідчий суддя вважав встановленим існування факту користування автомобілем громадянином ОСОБА_6 , та задовольнив клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до автомобіля «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_2 .
		Висновком експерта від 28.05.2015 року №3/2015, згідно якого представлені на дослідження предмети є: 
		1) двома реактивними протитанковими гранатами РПГ-22 (група об`єктів дослідження №1), що виготовлені промисловим способом, відносяться до категорії вогнепальної зброї одноразового використання, що споряджена боєприпасом - каліберною гранатою ПГ-22 з кумулятивною бойовою частиною та реактивним двигуном. За даними інформаційних джерел бойова частина гранати ПГ-22 споряджена бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності - окфол, масою 340 грам;
		2) сімома підривачами УЗРГМ та шістнадцятьма підривачами УЗРГМ-2 (групи об`єктів дослідження №2.1 та №2.2), які є вибуховими пристроями промислового виготовлення, відносяться до категорії засобів ініціювання та містять комбінований заряд ініціюючої вибухової речовини (тетронітрорезорцинат свинцю та азид свинцю) та бризантної вибухової речовини (ТЕН, гексоген) масою 1,1 - 1,2 грам у кожному підривачі. При штатному з`єднанні запалів УЗРГМ-2 (УЗРГМ) із корпусами гранат типу Ф-1 або РГД-5 утворюються відповідні ручні осколкові гранати Ф-1 та РГД-5. які відносяться до категорії боєприпасів;
		3) підривачем УДЗ (об`єкт дослідження №3.3), який є вибуховим пристроєм промислового виготовлення, відноситься до категорії засобів ініціювання та містять комбінований заряд ініціюючої вибухової речовини та бризантної вибухової речовини. При штатному з`єднанні запалів типу УДЗ із корпусами гранат типу РГО (РГН) утворюються відповідні ручні осколкові фанати РГО та РГН, які відносяться до категорії боєприпасів;
		4) сімома корпусами ручної гранати Ф-1 (групи об`єктів дослідження №3.1 та №4.1), що виготовлені промисловим способом. Корпуса гранат Ф-1 у окремому стані до категорії боєприпасів не відноситься та містять заряд вибухової речовини - тротил, масою 50-56 грам у кожному;
		5) шістнадцятьма корпусами ручної гранати РГД-5 (група об`єктів дослідження №4.2 та об`єкт дослідження №3.2), що виготовлені промисловим способом. Корпуса гранат РГД-5 у окремому стані до категорії боєприпасів не відноситься та містять заряд вибухової речовини тротил масою 110 - 140 грам у кожному.
		6) корпусом ручної гранати РГО (об`єкт дослідження №4.3), що виготовлений промисловим способом. Корпус гранати РГО у окремому стані до категорії боєприпасів не відноситься та споряджається зарядом вибухової речовини А-ІХ-1(флегматизований гексоген) масою 90 - 92 грами.
		7) тринадцятьма 30-мм реактивними однозірковими сигнальними патронами зеленого вогню (група об`єктів дослідження №5.1), до категорії боєприпасів не відносяться, являються піротехнічними сигнальними засобами воєнного призначення промислового способу виготовлення.
		8) шістьма 30-мм реактивними однозірковими сигнальними патронами червоного вогню (група об`єктів дослідження №5.2), до категорії боєприпасів не відносяться, являються піротехнічними сигнальними засобами воєнного призначення промислового способу виготовлення;
		9) дванадцятьма 30-мм реактивними освітлювальними патронами збільшеної дальності (група об`єктів дослідження №5.3), до категорії боєприпасів |ре відносяться, являються піротехнічними сигнальними засобами воєнного позначення промислового способу виготовлення;
		10) 30-мм реактивним багатозірковим сигнальним патроном червоного вогню (об`єкт дослідження №5.4), до категорії боєприпасів не відноситься, являється піротехнічним сигнальним засобом воєнного призначення промислового способу виготовлення;
		11) ручною димовою гранатою білого диму РДГ-2Б (об`єкт дослідження №5.5), до категорії боєприпасів не відноситься, являється піротехнічним засобом воєнного призначення промислового способу виготовлення;
		12) корпусом сигнальної міни СМ (об`єкт дослідження №5.6), до категорії боєприпасів не відноситься, являється піротехнічним засобом воєнного призначення промислового способу виготовлення;
		13) об`єкт дослідження №5.7 - мінним підривачем миттєвої дії МУВ, що виготовлений промисловим способом, до категорії боєприпасів не відноситься, вибухових речовин не містить.
		Надані на дослідження дві реактивні протитанкові гранати РПГ-22, двадцять три підривачі УЗРГМ-2 (УЗРГМ), сім корпусів гранат Ф-1, шістнадцять корпусів гранат РГД-5, підривач УДЗ, корпус гранати РГО до вибуху придатні.
		Висновком експерта від 05.05.2015 року №10, згідно якого надані на дослідження 3110 патронів є боєприпасами:
		1)80 шт. - бойовими гвинтівочними патронами 7,62х54R Мосін калібру 7,62 мм призначеними для стрільби з бойової нарізної зброї відповідного калібру (гвинтівки, карабіни, кулемети);
		2)360 шт. - бойовими проміжними патронами 7,62x39 АК калібру 7,62 мм, призначеними для стрільби з бойової нарізної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника (кулемети, автомати, карабіни); 
		3)2670 шт. - бойовими проміжними патрони 5,45x39 АК калібру 5,45 мм, призначеними для стрільби з бойової нарізної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника (автомати; кулемети).
		Надані на дослідження патрони виготовленні заводським способом. Відстріляні 70 патронів (20 шт. -7.62х54R Мосін, 30 шт. - 5,45x39 АК та 20 шт. - 7,62x39 АК) для проведення пострілів придатні. Загальний вигляд та технічний стан залишених 3040 патронів, дозволяють припускати і їх придатність для проведення пострілів. 
		Згідно до постанови про визнання речовими доказами та передачі їх на зберігання від 23 лютого 2015 року, 3040 патронів та 70 гільз від патронів, які розташовані в двох коробках та полімерному пакеті опечатані печаткою та направлені до камери схову ВРЗ УРЗ ГУМВС України в Харківській області та визнані слідчим речовими доказами.
		Згідно до постанови про визнання речовими доказами та передачі їх на зберігання від 17 серпня 2015 року, 2 реактивні протитанкові гранати РПГ - 22, 7 підривачів УЗРГМ, 16 підривачів УЗРГМ-2, підривач УДЗ, 7 корпусів ручних гранат Ф-1, 16 корпусів ручних гранат РГД-5, корпус ручної гранати РГО, дві пари рукавичок сірого та чорного кольору, а також одна рукавичка чорного кольору, тампони зі змивами рук ОСОБА_6 з правої та лівої руки, зразок тампону до змивів з рук ОСОБА_6 були направлені до камери зберігання речових доказів Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області.
		Згідно акту №166 від 22 травня 2015 року про знешкодження, зруйнування вибухових пристроїв, вибухонебезпечних компонентів, засобів підриву 2 реактивні протитанкові гранати РПГ - 22, 7 підривачів УЗРГМ, 16 підривачів УЗРГМ-2, підривач УДЗ, 7 корпусів ручних гранат Ф-1, 16 корпусів ручних гранат РГД-5, корпус ручної гранати РГО було знешкоджено (зруйновано) на 15 квітня на полігоні в/ч НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 . На місці знешкодження залишків вибухової речовини не виявлено.
		Відповідно до п.4.12 наказу МЮУ від 08.09.1998 року №53/5 із змінами «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» При проведенні дослідження експерт повинен уживати заходів щодо збереження наданих на експертизу об`єктів, аби не допустити їх знищення або пошкодження. Якщо за характером дослідження зберегти об`єкт неможливо, а в документі про призначення експертизи (залучення експерта) відсутній дозвіл на пошкодження (знищення) цього об`єкта, то на його пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У разі пошкодження чи знищення об`єкта в процесі дослідження до висновку експертизи вноситься про це відповідний запис. Пошкоджені під час дослідження об`єкти або їх залишки повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерт.
		Відповідно до ст. 357 КПК України в судовому засіданні були досліджені речові докази, які оглядалися судом, а також були подані для ознайомлення учасникам судового провадження, в судовому засіданні було нараховано 3152 набої різного калібру та 70 відстріляних гільз.
		Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Обвинуваченому ОСОБА_6 інкермінувалося незакнокнне придбання та зберігання 3110 патронів, і дана кількість набоїв повністю охоплюється висунутим обвинуваченням. 
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий дозволив експертам знищіти зброю та вибухові пристрої з метою встановлення їх придатності до вибуху, визначення їх вражаючої сили та встановлення відповідної класифікації, а експерт повідомив суд, що іншим шляхом окрім знищення це встановити неможливо. 
		Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості док підстави азів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Вищезазначені докази були безпосередньо досліджені судом, та не можуть бути визнані недопустими, оскільки обвинуваченим та його захисниками не наведено жодного конкретного посилання на ст.ст. 87,88 КПК України, а такий посил у клопотанні обвинуваченого є виключно його позицією захисту, з метою уникнення покарання за вчинений ним злочин.
		Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» При вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, судам необхідно керуватися Положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576 ( 576-92-п ) з наступними змінами), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. N 622. 
		Відповідно до п.2 постанови КМУ від 12 жовтня 1992 р. N 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна) та бойові припаси до неї.
		Відповідно до п.4 постанови КМУ від 12 жовтня 1992 р. N 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України.
		Відповідно до п.9 постанови КМУ від 12 жовтня 1992 р. N 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї у порядку, визначеному МВС.
		Відповідно до п.10 постанови КМУ від 12 жовтня 1992 р. N 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» дозволи на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, видаються на ім`я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам строком на 3 роки. Дозволи на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин видаються на строк до 3 місяців. 
		 Відповідно до п.п. 4,5,6,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» до вогнепальної зброї, яка є предметом злочинів, передбачених статтями 262-264, 410 КК, належать усі види бойової, 
		спортивної, нарізної мисливської зброї, яка серійно виготовленої, такі саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей).
		     Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для 
		стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху. 
		 До вибухових речовин належать порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню. 
		   Під вибуховими пристроями слід розуміти саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин. 
		 Відповідно до п.11, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» під незаконним носінням вогнепальної зброї та бойових припасів є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо). Незаконним придбанням вогнепальної зброї та бойових припасів слід вважати умисні дії, пов`язані з їх набуттям всупереч передбаченому законом порядку. 
		Таким чином, після дослідження по кримінальному провадженню всіх доказів, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що вина обвинуваченого у інкримінованому злочині доведена повністю, і у суду не виникає сумніву у винності обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованого йому злочину.
		Кваліфікація його дій за ч.1 ст. 263 КК України органом досудового розслідування, як незаконне придбання, зберігання, вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу є правильною частково.
		Суд вважає недоведеною вину обвинуваченого ОСОБА_6 в частині незаконного придбання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв.
		Однак, одночасно суд знаходить вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 , щодо умисного незаконного саме зберігання, вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, що також в свою чергу утворює склад злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. 
		Невизнання обвинуваченим своєї провини в пред`явленому йому звинуваченні суд розцінює як вибрану обвинуваченим стратегію свого захисту. Проте така позиція обвинуваченого ОСОБА_6 не знайшла свого підтвердження, оскільки встановлено, що саме ОСОБА_6 користувався автомобілем «Форд Транзит», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в салоні та під обшивкою якого було виявлено та вилучено величезний арсенал вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв.
		Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин. 
		Суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне умисне зберігання, вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.
		   Скоєний злочин відповідно класифікації злочинів наведених у ст. 12 КК України є тяжким злочином. 
		Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_6  судом не встановлені.
		Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6  судом не встановлені.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає, що ОСОБА_6 після скоєння злочину у якості солдата з 07.03.2015 року бере участь у АТО на сході країни, є інвалідом 3 групи, учасником бойових дій, має постійне місце реєстрації, одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, про що свідчать копії: паспорта громадянина України, довідки лікарів, характеристика, посвідчення УБД, вимога щодо судимості.
		В судовому засідання прокурор просив призначити покарання обвинуваченому за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, врахувати ризики, передбачені ст.177 КПК України та обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.
		Обвинувачений та захисники просили суд ухвали виправдувальний вирок. 
		Враховуючи викладене, суд вважає необхідним застосувати покарання обвинуваченому в межах санкції Закону.
		Відповідно до п. 11 ст. 182 КПК України застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. 
		Відповідно до ч.5 ст.72 КК України суд враховує період перебування обвинуваченого під вартою протягом досудового розслідування згідно Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, а саме з 10.01.2015 року по день внесення застави за нього, а саме 16.01.2015 року із розрахунку 1 день перебування в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27 за 2 дні позбавлення волі.
		Призначаючи покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії тяжкого злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Також при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому враховуючи не визнання свої провини у скоєнні злочину, значний обсяг зброї, боєприпасів та вибухових речовин, які зберігав обвинувачений ОСОБА_6 у транспортному засобі в прихованих місцях, що був у його користуванні, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 неможливе без ізоляції його від суспільства.
		Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України та п. 56 Наказу «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції) №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010р., затвердженого Генеральною прокуратурою України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Служби Безпеки України, Верховним Судом України, Державною судовою адміністрацією України речові докази після набрання вироком законної сили необхідно передати до Головного управління МВС України в Харківській області.
		Крім того, суд вважає встановленим існування ризику передбаченого ч.1 п.1 ст.177 КПК України, оскільки на досудовому розслідуванні ОСОБА_6 оголошувався у розшук, а його місцеперебування органу досудового розслідування було невідоме. Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення, обвинуваченим кримінального правопорушення, з метою запобігання спробі переховуватися від органів досудового розслідування та суду та з метою виконання вироку суду обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід. 
		Керуючись 50, 65-67, ч.1 ст.263 КК України, ст. ст. 2, 94, 177, 178, 351, 368-371, 373-376, 395 КПК України, ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, ППВСУ №3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» суд,-
		У Х В А Л И В :
		Визнати винним ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. 
		Витрати на проведення судової комплексної вибухотехнічної експертизи та експертизи вибових речовин, продуктів вибуху та пострілу у розмірі 6476 грн. 76 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.
		Витрати на проведення судово-балістичної експертизи у розмірі 1474 грн. 20 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.
		 Після набрання вироком законної сили заставу, внесену ОСОБА_6 , у розмірі 24360 грн., на рахунок № НОМЕР_4 , МФО № 851011, код №26281249  повернути заставодавцю.
		Речові докази: автомобіль «Форд Транзит» білого кольору, 2000 р.в. державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шассі НОМЕР_5 - повернути власнику ОСОБА_21 . Останки 2 реактивних протитанкових гранат РПГ - 22, 7 підривачів УЗРГМ, 16 підривачів УЗРГМ-2, підривача УДЗ, 7 корпусів ручних гранат Ф-1, 16 корпусів ручних гранат РГД-5, корпусу ручної гранати РГО, 70 гільз та 3152 набої різного калібру  знищіти.
		Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обрати тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27, взявши ОСОБА_6 під варту в залі суду. 
		Зарахувати в строк покарання тримання під вартою на досудовому розслідуванні з 10.01.2015 року по 16.01.2015 року згідно ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день перебування в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27 за 2 дні позбавлення волі.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		Головуючий суддя:                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...