Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 178/1915/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано судом: 11.05.2016. Зареєстровано: 13.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2016.
Дата набрання законної сили: 14.07.2016
Результат оскарження 14.07.2016 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		№ 178/1915/15-ц 
		№ 2/207/721/16 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 травня 2016 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: 
		головуючого судді                 Бистрової Л.О.
		          при секретарі                     Мозоль О.О.
		             за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, -
		В С Т А Н О В И В:
		Звернувшись з даним позовом ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що з 24 серпня 2012 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 Вони постійно зустрічалися, разом відзначали свята, дні народження, відповідач дарував їй дарунки. Відповідач неодноразово був у неї дома, знайомив зі своїми друзями, яким представляв її як свою дружину. 
		Позивачці було відомо, що ОСОБА_3 має сімю, перебуває у шлюбі, однак останній постійно обіцяв та запевняв її в тому, що розірве шлюб зі своєю дружиною, обовязково одружиться з позивачкою і вони будуть мешкати разом.
		В травні 2014 року вона завагітніла, про що повідомила відповідача як батька майбутньої дитини. Але відповідач постійно погрожував їй, вимагав перервати вагітність. Внаслідок чого вона була змушена самостійно, лікарським препаратами, перервати вагітність.
		Починаючи з травня по серпень 2015 року їй погрожував, психологічно принижував і застосовував силу за вказівкою відповідача його зять ОСОБА_4 Внаслідок психологічного тиску з боку відповідача та його зятя ОСОБА_4, у травні 2015 року вона була змушена звернутися до правоохоронних органів.
		Внаслідок незаконних дій відносно неї з боку відповідача, введення відповідачем її в оману щодо наміру створити з нею сімю і укласти шлюб, психологічного та психічного тиску, приниження, внаслідок чого позивачка була змушена перервати вагітність, що спричинило шкоду її здоровю, перенесеному нею стресу, фактичного пошкодження здоровя їй була спричинена моральна шкода, яка виразилася у важких психологічних стражданнях щодо втрати дитини та послідуючим занепокоєнням станом свого здоровя. Її переслідували думки про можливість втрати життя, обставини погроз та залякування до теперішнього часу сняться їй вночі і вона постійно відчуває страх. Їй довелося пережити у великому обсязі душевні страждання, переживання. Постійний неспокій призводив до великого та тяжкого внутрішнього перевантаження, відчуття того, що внаслідок переривання вагітності та втрати дитини все могло скінчитися більш трагічно. Відчуття болю та тривоги переходило до сильного внутрішнього занепокоєння, незмоги спілкуватися з людьми, що негативно впливало на її життя та стосунки, приводило до неможливості виконання запланованої роботи. В результаті сталося погіршення можливості реалізації майбутніх особистих планів, внаслідок пошкодження здоровя порушено її звичайний життєвий уклад. Вважає, що неправомірними діями ОСОБА_3 спричинена їй моральна шкода яку оцінює у 100000 грн. та просить стягнути з відповідача на її користь.
		Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позові, просила їх задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що їй було відомо, що ОСОБА_3 був одружений і мав сімю. Вони з відповідачем фактично однією сімєю не проживали, однак постійно зустрічалися з серпня 2012 року по травень 2014 року. Відповідач дарував дарунки, знайомив зі своїми друзями, яким представляв її як свою дружину, обіцяв отримати розлучення та створити сімю з нею. У травні 2014 року вона дізналася про свою вагітність, про що повідомила відповідача. Але він став наполягати на перериванні вагітності, став погрожувати, психологічно тиснути на неї. Під тиском з боку відповідача, вона лікарськими препаратами, у себе вдома, перервала вагітність. До медичної установи для встановлення вагітності, а також її переривання не зверталася. Відповідач ввів її в оману стосовно наміру створити з нею сімю, внаслідок його тиску була змушена перервати вагітність, вважає, що такими протиправними діями відповідача їй спричинена моральна шкода у зазначеному в позові розмірі яку просить стягнути.
		Відповідач ОСОБА_3 який про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судове засідання не зявився. Надав заяву в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить справу розглядати за його відсутності.
		Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ніколи не мешкали однією сімєю, ні яких протиправних дій відповідач стосовно позивачки не вчиняв, не погрожував їй, не застосовував до неї насильства, не змушував переривати вагітність. Між ними взагалі не було ні яких стосунків. Вважає позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди безпідставними і просить відмовити у їх задоволенні.
		Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши надані докази вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити за наступних підстав. 
		Свідок ОСОБА_5 в судовому засідання пояснив, що неодноразово бачив разом із позивачкою ОСОБА_3 Зі слів позивачки йому відомо, що ОСОБА_3 обіцяв створити з нею сімю. Також позивачка йому розповіла, що була вагітна, але на вимогу відповідача була змушена вагітність перервати.
		Відповідно дост. 16 ЦК Українивідшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом. 
		Згідно зст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно з ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Таким чином, ч. 1ст. 1167 ЦК Українивстановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
		Частиною 1статті 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно достатті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
		За загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.10 ЦПК України).
		Згідност. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Таким чином, необхідною ознакою моральної шкоди є незаконні дії, що завдали такої шкоди. 
		Сумнівними видаються твердження позивачки про пережиті нею душевні страждання та втрати немайнового характеру, адже жодних доказів на підтвердження таких доводів позивачка не надала.
		Абзацом 2 п.5 Постанови ПВСУ встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди,протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральнихчи фізичних страждань(депресія, психічні розлади тощо)або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Наявність протиправних дій зі сторони відповідача у судовому засіданні свого підтвердження не знайшла, його діяння не призвели до жодних порушень прав громадян чи інтересів держави, а також позивачкою належним чином не доведено заподіяння їй відповідачем моральної шкоди.
		Виходячи з наданих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню у зв'язку тим, що у судовому засіданні вимоги позивачки не знайшли свого ґрунтовного підтвердження та суперечать нормам чинного законодавства.
		Згідност. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК Українисудовий збір у розмірі 1000 грн. підлягає стягненню з позивачки на користь держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди - відмовити.  
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп.
		Встановити строк для ознайомлення з повним рішенням суду10 травня 2016 року.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у десятиденний строк з дня проголошення, через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Повний текст рішення складений та підписаний 10 травня 2016 року.
		 
		          Суддя                                                                                               Л.О. Бистрова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...