Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/1340/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2016. Зареєстровано: 13.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2016.
Дата набрання законної сили: 13.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 591/1340/16-а
		Провадження № 2-а/591/158/16
		   
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		      
		13 травня 2016 року                                                         м. Суми
		Зарічний районний суд м. Суми в складі:
		головуючого - судді Кривцової Г.В.
		з участю секретаря  Кальченко М.В.         
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, 
		в с т а н о в и в :
		Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом та свої вимоги обґрунтовує тим, що вона проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1 та влітку 2015 року у звязку з активізацією бойових дій, повсюдних проявів насильства та порушень прав людини в цьому регіоні змушена покинути постійне місце проживати та виїхати у більш безпечніше місце. Позивач була взята на облік ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради як внутрішньо переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції особа, та їй надавалася щомісячна адресна допомога. На звернення позивача до ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради з заявою про продовження строку дії довідки та призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, посадовими особами відповідача на зворотному боці довідки було зроблено запис «Дата закінчення дії довідки 21.07.2016 року» із зазначенням дати запису 21.01.2016 року та запропоновано зареєструвати місце перебування в територіальному підрозділі Державної міграційної служби України. Звернувшись до відповідача за розясненнями щодо ненарахування адресної допомоги, позивач отримала повідомлення про відмову в наданні допомоги переміщеним особам на проживання, зі змісту якого вбачається, що адресна допомога не була призначена позивачу через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби України на зворотному боці довідки про взяття на облік згідно з пунктом 71 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованої на лінії зіткнення, затвердженого постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 01.10.2014 року № 590 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції». Посилаючись на те, що зазначена відмова відповідача є безпідставною, необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їй в наданні щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 25.01.2016 року про поновлення виплати зазначеної допомоги та зобовязати відповідача здійснити нарахування  подовжити виплату зазначеної щомісячної адресної грошової допомоги відповідно до вказаної заяви.
		В судове засідання позивач та представник відповідача не зявилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
		У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Представник відповідача у письмовому запереченні не погоджується з позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради у питаннях, що стосується соціального захисту внутрішньо переміщених осіб керується діючим законодавством. Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання у порядку, встановленому ОСОБА_3 Міністрів України. Згідно з п. 71 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованої на лінії зіткнення, затвердженого постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 01.10.2014 року № 590 (далі  Порядок) територіальний підрозділ Державної міграційної служби у триденний строк після повідомлення внутрішньо переміщеною особою про фактичне місце проживання проводить перевірку наведених у довідці відповідних відомостей, проставляє у разі підтвердження таких відомостей на зворотному боці довідки відмітку про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці. Довідка не є дійсною без проставлення на її зворотному боці зазначеної відмітки. Обумовленість такого правового регулювання підтверджується і тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24.12.2015 р. вказується, що для визначення відповідного порядку дій щодо реалізації положень Закону Уряд має у трьохмісячний термін прийняти відповідну постанову. До цього часу ОСОБА_3 Міністрів України власним протокольним рішенням від 22.02.2016 року № 13 вказав Державній міграційній службі та Міністерству соціальної політики України керуватися діючими вимогами Порядку. На звернення позивача до відповідача з питання продовження дії довідки на наступний період їй було продовжено строк дії довідки на шість місяців та розяснено про необхідність проставлення відповідної відмітки в територіальному підрозділі Державної міграційної служби. Посилаючись на те, що оскільки такі розяснення щодо проставляння відмітки на довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи виконані не були, рішенням відповідача відмовлено позивачу у призначенні грошової допомоги, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
		Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі  Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Згідно ст. 4 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
		Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
		Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому ОСОБА_3 Міністрів України.
		Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
		Під час судового розгляду встановлено, що позивач перебуває на обліку як особа, переміщена з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради від 22.07.2015 року № НОМЕР_1 (а.с. 8). З вказаної довідки та копії паспорта позивача (а.с. 5,6) вбачається, що позивач перемістилася з тимчасово окупованої території та до цього постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. 
		Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, передбачає надання грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців (п. 1 Порядку).
		На звернення позивача до ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради з заявою про подовження строку дії довідки та призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, посадовими особами відповідача на зворотному боці довідки було зроблено запис «Дата закінчення дії довідки 21.07.2016» із зазначенням дати запису  22.01.2016 (а.с.8,зворот) та запропоновано зареєструвати місце перебування в територіальному підрозділі Державної міграційної служби України. 
		Звернувшись до відповідача за роз'ясненням щодо ненарахування та невиплати адресної допомоги, позивач отримала повідомлення про відмову в наданні допомоги переміщеним особам на проживання, в якому зазначено, що їй не призначено щомісячну адресну допомогу відповідно до заяви від 25.01.2016 року згідно з пунктом 71 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. затвердженого постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» (зі змінами і доповненнями) через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби на зворотному боці довідки про взяття на облік (а.с. 9).
		Пунктом 1 ст. 1 Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було вилучено з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, визначених Законом України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
		Пунктом 4 частини 2 розділу І Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» доповнена частина 1 статті 4 Закону України від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яка наголошує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
		Частина 1 статті 12 Закону надає вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і такими є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
		1) подала заяву про відмову від довідки; 
		2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 
		3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 
		4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 
		5) подала завідомо недостовірні відомості.
		Отже, з часу набрання чинності цим Законом, а саме з 13.01.2016 року, проставляння територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідним, оскільки саме Міністерство соціальної політики визначено відповідальним за забезпечення формування та ведення, а на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладено завдання щодо вирішення питання стосовно видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, реєстрації та постановки її на облік в Єдиній інформаційній базі.
		Такий висновок також випливає з того, що вносячи зміни Законом України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», законодавець виключив п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону, норма якого передбачала обовязок внутрішньо переміщеної особи один раз на шість місяців зявлятися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.
		Доводи представника відповідача, викладені у письмових запереченнях проти позову, з приводу того, що ОСОБА_3 Міністрів України протокольним рішенням від 22.02.2016 року № 13 вказано Державній міграційній службі та Міністерству соціальної політики України керуватися діючими вимогам Порядку, не ґрунтуються на законі.
		Так, ст. 117 Конституції України визначає, що ОСОБА_3 Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обовязковими до виконання. ОСОБА_3 Міністрів України підписує Премєр-міністр України. Нормативно-правові акти ОСОБА_3 Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
		З огляду на таке, протокол засідання ОСОБА_3 Міністрів України не нормативно-правовим актом в розумінні ст. 117 Конституції України.
		Крім того, слід взяти до уваги те, що п. 2 розділу ІІ Перехідних положень Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено необхідність ОСОБА_3 Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. 
		На час відмови відповідача в наданні позивачу адресної грошової допомоги ОСОБА_3 Міністрів України не було видано нормативно-правових актів, спрямованих на приведення їх у відповідність із внесеними до Закону змінами.
		Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
		Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади, та п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України, яка є єдиним органом законодавчої влади.
		Вища юридична сила закону також полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
		З огляду на принцип законності  пріоритет закону над підзаконними актами, посилання відповідача як на підставу відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на п. 71 Порядку через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби на зворотному боці довідки про взяття на облік, є таким, що не відповідає діючому законодавству. 
		При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що з урахуванням вимоги ст. 20 Закону, яка наголошує, що закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону, вважати наявність відмітки структурного підрозділу Державної міграційної служби України ознакою дійсності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є рішенням помилковим і таким, що прийнято в порушення чинного законодавства.
		Суд приходить до висновку, що довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, видана позивачу ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради, з огляду на ст. 4 Закону України діє безстроково, до того ж під час судового розгляду не встановлено обставин для скасування такої довідки з підстав, визначених ст. 12 Закону, а тому рішення відповідача, згідно якого позивачу було відмовлено у призначенні адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, є незаконним.
		Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь відповідача - суб'єкта владних повноважень, позивача було звільнено від сплати судового збору, суми судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Державного бюджету України.
		Керуючись ст. ст 7-9, 11, 69-71, 94, 160-163 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Позов ОСОБА_1 задовольнити.
		Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в наданні щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її заявою від 25.01.2016 року до ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради про поновлення виплати зазначеної допомоги.
		Зобовязати ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування  подовжити виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до її заяви від 25.01.2016 року до ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради про поновлення виплати зазначеної допомоги.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень  ОСОБА_2 соціального захисту населення Сумської міської ради на користь Державного бюджету України витрати на оплату судового збору в сумі1102 грн. 40 коп. 
		Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії. 
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		 
		                  Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...