Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/3100/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано судом: 19.05.2016. Зареєстровано: 19.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2016.
Дата набрання законної сили: 18.05.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 362/3100/13-к   Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/539/16   Доповідач у 2 інстанції         ОСОБА_2 Категорія 48    18.05.2016 
		<s> </s>
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		18 травня 2016 року м. Київ. 
		Колегія суддів судової палати з розгляду 
		кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
		Головуючого:  ОСОБА_2 ,
		Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі: ОСОБА_5 ,
		з участю: прокурора: ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого  ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
		обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012100140000067 від 22.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків, -
		в с т а н о в и л а:
		Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012100140000067 від 22.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків, оскільки він на думку суду є неконкретизованим та суперечливим.
		Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що у вище зазначеному обвинувальному акті не були усунуті недоліки, які зазначені в ухвалі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.07.2015 року та в ухвалі Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2015 року про повернення обвинувального акту прокурору, а саме, не зазначений дійсний час вчинення обвинуваченими ОСОБА_9 і ОСОБА_10 кримінальних правопорушень , з врахуванням доводів потерпілого ОСОБА_7 . Також, суд посилається на те, що в обвинувальному акті не конкретизовано в чому виразилося підірвані авторитету та престижу органу місцевого самоврядування  Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області внаслідок внесення виправлень в Державні акти.
		Крім цього, суд першої інстанції зазначає те, що в обвинувальному акті виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень протирічить чинному законодавству, прокурором не з`ясовано правомірність передачі ОСОБА_11 у власність земельної ділянки безоплатно, яка на той час не була співвласником нерухомості, яка знаходиться на даній земельній ділянці, що в подальшому потягло інші наслідки, які перебувають в прямому причинному зв`язку.
		Також, в обвинувальному акті зазначено, що цивільний позов потерпілим ОСОБА_7 не заявлявся, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки до початку проведення підготовчого судового засідання такий позов потерпілим було подано та він був вручений обом обвинуваченим та прокурору.
		Крім цього, в обвинувальному акті, відповідно до п.8 ч.2 ст. 291 КПК України не зазначено розмір витрат на залучення експертів, які залучалися для проведення експертиз під час досудового розслідування та обвинувальний акт не містить його затвердження, а саме відсутня печатка Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області. 
		Також. як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, які долучені до обвинувального акту, 11.02.2016 року, після повернення обвинувального акту прокурору, було призначено слідчого ОСОБА_12 , що не відповідає нормам КПК України.
		Таким чином, на думку суду, допущенні порушення унеможливлять суд в послідуючому постановити законний, обґрунтований і вмотивований вирок.
		В апеляційній скарзі прокурор не погоджується з ухвалою суду, вважає її незаконною і необґрунтованою. На думку апелянта, суд з надуманих підстав, в порушення ст. ст. 291, 314 КПК України незаконно повернув обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , оскільки прокурором, відповідно до вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України повністю викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення, час, місце та спосіб скоєння кримінальних правопорушень, що підтверджується текстом обвинувального акту, складеного та затвердженого 12.03.2016 року.
		Також, прокурор зазначає, що висновки та твердження суду в частині того, що прокурором не з`ясовано правомірність безоплатної передачі ОСОБА_11 у власність земельної ділянки на підставі рішення Саливонківської сільської ради № 22-3-24, оскільки станом на 2002 рік ОСОБА_11 не була співвласником житлового будинку, який розташований на даній земельній ділянці є необґрунтованими, так як дослідити відповідні державні акти та рішення Саливонківської сільської ради, на підставі яких набувалося ОСОБА_11 та ОСОБА_7 право приватної власності на земельні ділянки, можливо судом лише під час судового розгляду, а не на стадії підготовчого засідання. Тобто, судом передчасно надано оцінку обставинам, викладеним в обвинувальному акті та поставлено під сумнів факти, які судом безпосередньо не досліджувалися.
		Крім цього, прокурор зазначає, що жодної норми, яка передбачає затвердження обвинувального акту печаткою у кримінальному процесуальному законодавстві не міститься.
		Враховуючи зазначене, апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та повернути обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 і ОСОБА_10 до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314, 315 КПК України.
		В запереченнях на апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_7  зазначає, що апеляційна скарга прокурора не спростовує жодного висновку оскаржуваної ним ухвали суду, а тому на його думку апеляція є безпідставною і такою, що спрямована на приховування прокурором більш тяжкого злочину, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
		Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
		прокурора, який апеляційну скаргу прокурора підтримав, та просив її задовольнити; обвинувачених, які це питання залишили на розсуд суду; представника потерпілого, який проти апеляційної скарги прокурора заперечив та просив відмовити в її задоволенні; вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
		Частиною 2 ст. 291 КПК України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті, а саме: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого; 3) анкетні відомості кожного потерпілого; 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дату та місце його складання та затвердження..
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд у підготовчому судовому засіданні виніс ухвалу про повернення обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
		На думку колегії суддів хибними є посилання суду як на підстави для повернення обвинувального акту на те, що прокурором не зазначений дійсний час вчинення обвинуваченими ОСОБА_9 і ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, з врахуванням доводів потерпілого ОСОБА_7 , в обвинувальному акті не конкретизовано в чому виразилося підірвані авторитету та престижу органу місцевого самоврядування  Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області внаслідок внесення виправлень в Державні акти, а виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень протирічить чинному законодавству, не з`ясовано правомірність передачі ОСОБА_11 у власність земельної ділянки безоплатно, яка на той час не була співвласником нерухомості, яка знаходиться на даній земельній ділянці, що в подальшому потягло інші наслідки, які перебувають в прямому причинному зв`язку.
		Як вбачається з обвинувального акту, в ньому, відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та сформульоване конкретне обвинувачення, яке повинно бути перевірене судом під час розгляду кримінального провадження.
		Висновки та твердження суду в частині того, що прокурором не з`ясовано правомірність безоплатної передачі ОСОБА_11 у власність земельної ділянки на підставі рішення Саливонківської сільської ради № 22-3-24, є необґрунтованими, так як дослідити відповідні державні акти та рішення Саливонківської сільської ради, на підставі яких набувалося ОСОБА_11 та ОСОБА_7 право приватної власності на земельні ділянки, можливо судом лише під час судового розгляду, а не на стадії підготовчого засідання. 
		Тобто, судом передчасно надано оцінку обставинам, викладеним в обвинувальному акті та поставлено під сумнів факти, які судом безпосередньо не досліджувалися.
		Відповідно до вимог ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
		Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012100140000067 від 22.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України складений прокурором та ним підписаний.
		Тому, посилання суду як на підставу для повернення обвинувального акту на те, що обвинувальний акт не містить його затвердження, а саме відсутня печатка Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області не заслуговує на увагу, оскільки жодної норми, яка передбачає затвердження обвинувального акту печаткою у кримінальному процесуальному законодавстві не міститься.
		Також не знайшло свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги посилання суду на те, що не відповідає фактичним обставинам посилання в обвинувальному акті на те, що цивільний позов потерпілим ОСОБА_7 не заявлявся, оскільки до початку проведення підготовчого судового засідання такий позов потерпілим було подано та він був вручений обом обвинуваченим та прокурору. Однак будь яких доказів на підтвердження зазначеної обставини матеріали кримінального провадження не містять.
		При цьому, на думку колегії суддів обґрунтованим є твердження суду першої інстанції в ухвалі про те, що зазначений обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки відповідно до п.8 ч.2 ст. 291 КПК України у ньому не зазначено розмір витрат на залучення експертів, які залучалися для проведення експертиз під час досудового розслідування.
		Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, 02.01.2013 року було призначено почеркознавчу експертизу, однак обвинувальний акт не містить розмір витрат на залучення експертів.
		Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012100140000067 від 22.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України повернуто прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України, зокрема складання належного обвинувального акта з зазначенням розміру витрат на залучення експертів, які залучалися для проведення експертиз під час досудового розслідування є законною, а підстави для її зміни чи скасування відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів;-
		 
		у х в а л и л а :
		Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012100140000067 від 22.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків  залишити без змін.
		СУДДІ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...