Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/14844/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2016. Зареєстровано: 19.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2016.
Дата набрання законної сили: 06.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/14844/15-ц 
		Провадження № 2/344/1803/16 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 16 травня 2016 року                                                                   м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої судді                                                  Пастернак І.А.
		секретаря                                                               Кріцак Г.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі Івано-Франківського відділення АТ Дельта Банк, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договорами банківського вкладу від 04.09.2014 року та від 01.10.2014 року на загальну суму 14 000,00 грн., 4 797,57 грн. пені, 268,10 грн. - 3% річних, 5 012,00 грн. інфляційних витрат, 50,00 грн. та 500,00 грн. судових витрат, - 
		В С Т А Н О В И В: 
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі Івано-Франківського відділення АТ Дельта Банк, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договорами банківського вкладу від 04.09.2014 року та від 01.10.2014 року на загальну суму 14 000,00 грн., 4 797,57 грн. пені, 268,10 грн. - 3% річних, 5 012,00 грн. інфляційних витрат, 50,00 грн. та 500,00 грн. судових витрат. Позовні вимоги мотивувала тим, що вона уклала з ПАТ Дельта Банк договори №00004008565130 від 04.09.2014 року та №00008008754160 від 01.10.2014 року банківського вкладу (депозиту) Лояльний on-line у гривнях відповідно до яких внесла вклад на суму 15 000,00 грн. на строк до 04.10.2014 року з виплатою 21,5% річних та 24 400,00 грн. на строк до 31.10.2014 року з виплатою 21,5% річних відповідно. У звязку із закінченням терміну договорів позивачка звернулась до банку про виплату вкладів. Оскільки, на той час у ПАТ Дельта Банк видавали тільки по 200-300 грн. щодня, то 13.01.2015 року вирішила частину коштів в сумі 13 850,00 грн. перевести в ПАТ Ідея Банк на поповнення поточного рахунку, за що ПАТ Дельта Банк було знято комісійну винагороду в сумі 138,50 грн. Проте, кошти на рахунок ПАТ Ідея Банк так і не поступили. Станом на 01.10.2015 року сума неповернених коштів складає 14 000,00 грн., яку позивачка просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивачка просить застосувати до відповідача штрафні санкції за невиконання умов договору та стягнути 4 797,57 грн. пені, 268,10 грн  3% річних, 5 012,00 грн. - інфляційних втрат. Невиконання умов договору зі строни ПАТ Дельта Банк завдало позивачці моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 5 000,00 грн. 
		В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити з підстав, вказаних у позовній заяві в повному обсязі.
		Представник відповідача ПАТ Дельта Банк в особі Івано-Франківського відділення АТ Дельта Банк в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених у письмовому запереченні, зокрема, повідомив, що позивачку включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ Дельта Банк, а тому, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		Представник відповідача ФГВФО подав до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, що стосуються другого відповідача, розгляд справи проводити без участі представника.
		Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено.
		04.09.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір 00004008565130 банківського вкладу (депозиту) Лояльний on-line у гривнях, згідно якого позивачка внесла вклад в сумі 15 000,00 грн. терміном до 04.10.2014 року, під визначені договором відсотки  21,5% річних (а.с.8).
		Також, 01.10.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір 00008008754160 банківського вкладу (депозиту) Лояльний on-line у гривнях, згідно якого позивачка внесла вклад в сумі 24 400,00 грн. терміном до 31.10.2014 року, під визначені договором відсотки 21,5% річних (а.с.9).
		Відповідно до п.1.10 договорів банківського вкладу від 04.09.2014 року та 01.10.2014 року вклад виплачується вкладнику по закінченню строку залучення вкладу за цим договором, зазначеного в п.1.3. цього договору та з врахуванням п.1.11. цього договору, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів №26205702364872, відкритий на імя вкладника в установі банку.
		Згідно випог п. 1.11. договорів  у разі, якщо вкладник за цим договором не витребує суму вкладу шляхом надання письмової заяви до закінчення операційного дня відповідного відділення банку останнього дня строку, встановленого в п.1.3. Цього договору, дія цього договору вважається продовженою за згодою вкладника на той же самий строк на тих же самих умовах (окрім розміру процентної ставки). У разі, якщо вкладник не витребує суму вкладу зі спливом строку, автоматично встановленого при продовженні дій цього договору, дія цього договору кожен наступний раз вважається продовженою за згодою вкладника на той самий строк на тих же самих умовах (окрім розміру процентної ставки), проте загальний термін залучення вкладу за цим договором не може складати більше 2 (двох) періодів продовження строку дії цього договору. Процентна ставка у разі кожного такого продовження дії цього договору збільшується на 1 (один) процент річних для вкладів у національній валюті та на 0,25 (нуль цілих двадцять пять ситих) процентів річних для вкладів в іноземній валюті.
		Позивачкою не надано суду під час розгляду справи в суді та не долучено до матеріалів позовної заяви підтвердження того, що вона зверталась до ПАТ Дельта Банк із заявами про повернення банківських вкладів у останній день строку визначеного договорами, а саме 04.10.2014 року та 31.10.2014 року.
		Оскільки, строки дії договорів були визначені тривалістю у 30 днів, то відповідно вони були автоматично продовжені банком на два періоди та 03.12.2014 року і 30.12.2014 року відповідно банком було зараховано на поточний рахунок №26205702364872, відкритий на імя ОСОБА_1 15 000,00 грн. депозитних коштів і 823,36 грн. нарахованих відсотків, а також 24 400,00 грн. депозитних коштів та 1 339,33 нарахованих відсотків, що підтверджується копіями виписок (а.с.75, 76).
		В судовому засіданні встановлено, що 13.01.2015 року у звязку з неможливістю отримати в ПАТ Дельта Банк готівки, позивачка вирішила перевести з ПАТ Дельта Банк в ПАТ Ідея Банк кошти в сумі 13 850,00 грн. на поповнення поточного рахунку №26200000167510, про що свідчить копія квитанції №ПН1231028 від 13.01.2015 року (а.с.11).
		ПАТ Дельта Банк було утримано з позивачки 138,50 грн. комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування фізичних осіб, що підтверджується копією № ПК1231028 від 13.01.2015 року (а.с.10).
		Проте, відповідно до копії довідки від 22.09.2015 року №384 виданої ПАТ Ідея Банк ОСОБА_1, у період з 01.01.2015 року по 22.09.2015 року надходжень на відкритий поточний рахунок №26200000167510 в гривнях з інших банків не поступало. Станом на 22.09.2015 року залишок на рахунку становить 1,94 грн. (а.с.13). 
		З даного приводу позивачка 24.06.2015 року звернулась із заявою до уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Дельта Банк в якій просила пояснити куди пропали її 14 000,00 грн., що були списані банком ще 13.01.2015 року з її карткового рахунку і коли вона зможе їх отримати (а.с.12).
		З вказаної заяви також слідує, що на картковому рахунку позивачки №26205702364872 було менше 28 000,00 грн. 19.06.2015 року через ФГВФО (в Укргазбанку) вона отримала близько 13 900 грн.
		Як вбачається із копії виписки по особовому рахунку клієнта ОСОБА_1 №26205702364872 стано на 23.02.2015 року на її рахунку знаходились кошти в розмірі 13 951,53 грн. та 12,67 грн. нарахованих відсотків, що разом становить 13 964,20 грн., які позивачка отримала 19.06.2015 року внаслідок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб через АБ Укргазбанк (а.с. 77-79).
		Станом на 26.10.2015 року на поточному рахунку позивачки були відсутні будь-які кошти.
		В судовому засіданні було встановлено, що у звязку з наміром здійснити переказ коштів в розмірі 13 850,00 грн. у інший банк вони були зняті з поточного рахунку та поміщені на рахунок №29098857337021, у звязку з чим не були повернуті ФГВФО та через певні технічні проблеми не надійшли на рахунок позивачки відкритий у ПАТ Ідея Банк.
		Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		Положеннями ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом помякшують або скасовують відповідальність. 
		Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
		Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
		Крім того, ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Отже, за змістом наведених норм права зобовязання банку полягає у виплаті володільцеві рахунку грошових коштів на умовах та в порядку, встановлених договором. 
		На підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 року №150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до неплатоспроможних, розпочато процедуру виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації банку з 03.03.2015 року до 02.09.2015 року (в т.ч. з продовженням строків). Постановою НБУ №664 від 02.10.2015 року Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Дельта Банк постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ Дельта Банк (а.с.80-88).
		Отже, для кредиторів та банку настали правовідносини, які регулюються спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є пріоритетним відносно інших законів у цих правовідносинах.
		Цим Законом, зокрема ст.1 встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у звязку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
		Судом встановлено, що позивачка є вкладником в банку. Після запровадження ліквідації, позивачці було повернено вклад та нараховані відсотки в сумі 13 964,20 грн., які були на її поточному рахунку (а.с. 79).
		Так, за ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону. Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
		Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, та розрахунки з вкладниками врегульовано ст.ст.27, 28 цього Закону.
		Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий курєр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
		Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти. Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий курєр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
		Як слідує зі ст.ст.45, 49 цього ж закону, Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий курєр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
		Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
		Відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
		1) зобовязання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоровю громадян;
		2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобовязань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
		3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, повязаних із консолідованим продажем активів Фондом;
		4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є повязаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;
		5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;
		6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є повязаними особами банку, платежі яких або платежі на імя яких заблоковано;
		7) вимоги інших вкладників, які не є повязаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є повязаними особами банку;
		8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
		9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є повязаними особами банку;
		10) вимоги за субординованим боргом.
		Відповідно до витягу з Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ Дельта Банк позивачку ОСОБА_1 віднесено до шостої черги вимог кредиторів (а.с. 103).
		Із наведеним позивачка не згідна, оскільки, вважає, що має право на повернення своїх коштів у першу чергу, проте на запитання суду чи оскаржувана вона у встановленому порядку рішення щодо віднесення її до шостої черги вимог кредиторів, повідомила суду, що не зверталась з відповідним позовом до суду і такого наміру немає.
		А тому, враховуючи те, що вкладнику було повернуто суму вкладу та нараховані банком відсотки, які знаходились на її поточному рахунку, її віднесено до шостої черги вимог кредиторів по поверненню коштів в рорзмірі 13 850,00 грн., які знаходяться на транзитному рахунку, кредитор мала право заявляти уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку, оскарження дій уповноваженої особи не є предметом даного спору, суд не вважає обґрунтованою вимогу позивачки стягнення 14 000,00 грн. вкладу.
		Щодо вимог позивачки про стягнення 4 797,57 грн. пені, 268,10 грн. - 3% річних та 5 012,00 грн. інфляційних втрат, то вони до задоволення не підлягають виходячи з наступного.
		Відповідно до ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а також зобовязань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобовязань банку.
		Крім цього, нормами чинного законодавства не передбачено індексацію банківських вкладів, договорами банківського вкладу не передбачено стягнення з банку пені у випадку порушення умов договору. Нарахування позивачкою 3% річних здійснено у період, коли кошти перебували на її поточному рахунку після закінчення дії договорів банківського вкладу.
		Що стосується позовної вимоги про відшкодування 5 000,00 грн. моральної шкоди, то відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Між сторонами виникли зобов"язальні правовідносини на підставі договорів банківського вкладу. У разі порушення зобов'язання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом (ст. 611 ЦК України).
		Укладені між сторонами договори банківського вкладу у разі порушення зобов"язань не передбачають відшкодування моральної шкоди.
		Згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		На ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як обґрунтування відшкодування моральної шкоди, позивачка не посилалася, а тому суд прийшов до переконання, що позивачкою суду не доведено факту спричинення відповідачами моральних страждань чи завдання їй втрат немайнового характеру, а тому враховуючи положення ст. 60 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, вимоги позивачки в частині відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими.
		Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Проте, позовні вимоги позивачки до задоволення не підлягають, а отже і стягнення 500,00 грн. та 50,00 грн. судових витрат є необгрунтованим. Також слід зазначити, що позивачкою не надано суду договору про надання їй адвокатських послуг із зазначенням їх вартості.
		Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
		Відповідно до вищевказаного, ст. 11, 15, 509, 631, 1058, 1060 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Законом України «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В :
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі Івано-Франківського відділення АТ Дельта Банк, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договорами банківського вкладу від 04.09.2014 року та від 01.10.2014 року на загальну суму 14 000,00 грн., 4 797,57 грн. пені, 268,10 грн. - 3% річних, 5 012,00 грн. інфляційних витрат, 50,00 грн. та 500,00 грн. судових витрат  відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Пастернак І.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...