Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/26537/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; судоустрою.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2016. Зареєстровано: 19.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2016.
Дата набрання законної сили: 12.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: №   826/26537/15                           Головуючий у 1-й інстанції:   Кобилянський К.М.                                                                                                     Суддя-доповідач:  Горяйнов А.М. 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 травня 2016 року                                                                                            м. Київ
		 
		          Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		          головуючого  судді            - Горяйнова  А.М.,
		          суддів                                  - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,  
		          за участю секретаря                    - Доник М.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Державного підприємства «Інформаційні судові системи» та Державної судової адміністрації України на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив суд:
		- визнати протиправною бездіяльність ДП «Інформаційні судові системи» щодо терміну опублікування електронної копії ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року у справі №757/34924/15-к та розголошення відомостей, які дають можливість ідентифікувати фізичну особу - ОСОБА_2 під час адміністрування Єдиного державного реєстру судових рішень;
		- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо нездійснення відповідного контролю під час ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;
		- зобов'язати ДП «Інформаційні судові системи» внести відповідні зміни з метою запобігання ідентифікації фізичної особи і розголошенню відомостей, що не можуть бути відкриті для загального доступу;
		- зобов'язати Державну судову адміністрацію України та ДП «Інформаційні судові системи» в подальшому дотримуватись вимог чинного законодавства щодо терміну опублікуванню електронних копій судових рішень та унеможливлення ідентифікації. 
		Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року вказаний адміністративний позов був задоволений у частині вимог про визнання протиправною бездіяльності ДП «Інформаційні судові системи» щодо розголошення відомостей, які дають можливість ідентифікувати фізичну особу - ОСОБА_2 в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року по справі №757/34924/15-к під час адміністрування Єдиного державного реєстру судових рішень та визнання протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України щодо нездійснення відповідного контролю під час ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовують тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що порушення, які полягали у розголошенні відомостей, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу були самостійно усунені ДП «Інформаційні судові системи». Також відповідачі посилаються на те, що посада не належить до інформації, яка не підлягає розголошенню. Крім того, Державна судова адміністрації України зазначила, що ведення Єдиного державного реєстру судових рішень забезпечує ДП «Інформаційні судові система» на підставі відповідного договору. 
		Під час судового засідання представники відповідачів підтримали свої апеляційні скарги та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених в них.
		Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційних скарг та просила суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ДП «Інформаційні судові системи» та ДСА України залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року - без змін.
		Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність ДП «Інформаційні судові системи» щодо терміну опублікування електронної копії ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року у справі № 757/34924/15-к та розголошення відомостей, які дають можливість ідентифікувати його особу, а також бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо нездійснення відповідного контролю під час ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Суд встановив, що електронна копія ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року у зазначеній справі була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень у день її надіслання до ДП «Інформаційні судові системи» - 24 жовтня 2015 року. При внесенні електронної копії зазначеного судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень відомості про номери банківських рахунків та посаду позивача у даній справі не були замінені літерними або цифровими позначеннями. 
		Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що оприлюднення електронної копії ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року у справі № 757/34924/15-к у Єдиному державному реєстрі судових рішень відбулося своєчасно, проте з порушенням вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо нерозголошення відомостей, які дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Також суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що зазначене порушення мало місце внаслідок бездіяльності ДП «Інформаційні судові системи» та Державної судової адміністрації України.
		Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
		Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень врегульовані Законом України «Про доступ до судових рішень».
		У відповідності до ст. 2 вказаного Закону рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
		Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Зазначений Закон також передбачає, що певні відомості не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу. Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади або офіційне опублікування, не можуть бути розголошені відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.
		Положеннями ч. 2 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що до відомостей, зазначених у частині першій цієї статті, які не підлягають розголошенню, належать: 1) імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; 2) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційні номери (коди); 3) реєстраційні номери транспортних засобів, реєстраційні відомості реєстрів нерухомого майна; 4) номери банківських рахунків, номери платіжних карток; 5) інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу.
		Разом з тим, при опублікуванні 24 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень електронної копії ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року у справі № 757/34924/15-к не були у повному обсязі виконані вимоги ч. 2 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень». 
		Так, у в абзаці третьому резолютивної частини зазначеної ухвали після слів «безготівкових коштів» зазначено: «на рахунок ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) № НОМЕР_1, відкритий в ZAO RAIFFEISENBANK, Москва, Російська федерація з призначенням платежу - допомога родичів», а в абзаці другої вступної частини ухвали після слів «збагачення» вказано: «колишнього Першого заступника Голови Верховної Ради України».
		Заборона розголошення відомостей про номери банківських рахунків прямо встановлено п. 4 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень». Інформація про посаду ОСОБА_2, з огляду на фактичні обставини справи, також не підлягає розголошенню відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону.
		Посилання відповідачів на те, що посаду Першого заступника Голови Верховної Ради України до позивача займали ще сім осіб, як на підставу для висновку про те, що зазначення в судовому рішенні посади не дає можливості достовірно ідентифікувати особу позивача, колегія суддів вважає необґрунтованими. 
		Як вірно зазначили відповідачі, посаду Першого заступника Голови Верховної Ради України займала обмежена кількість осіб, вирішення клопотання слідчого в особливо важливих справах управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України про проведення позапланової перевірки, яке було заявлене у зв'язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001216 від 31 жовтня 2014 року, розглядалося у відкритому судовому засіданні, інформація про розгляд зазначеного клопотання є вільною. Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що відомості про посаду, яку займав ОСОБА_2 належить до інформації, що дає змогу ідентифікувати його особу та підлягала заміні літерними або цифровими позначеннями відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».
		Крім того, ДП «Інформаційні судові системи» 11 грудня 2016 року в ході робочої перевірки виявило технічні помилки, які полягали у нездійсненні знеособлення інформації про номер банківського рахунка та посаду позивача, і усунуло їх. Таким чином, в ході робочої перевірки відповідач також дійшов висновку про те, що інформація про посаду, яку займав позивач, належить до відомостей, передбачених п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».
		ДП «Інформаційні судові системи» та Державна судова адміністрація України в апеляційних скаргах також посилаються на те, що Закон України «Про доступ до судових рішень» передбачає можливість виправлення технічної помилки, адміністратор Єдиного державного реєстру судових рішень скористався такою можливістю та самостійно усунув порушення вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні. 
		Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що факт усунення технічних помилок є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання ДП «Інформаційні судові системи» внести відповідні зміни у електронну копію судового рішення з метою запобігання ідентифікації фізичної особи і розголошення відомостей, що не можуть бути відкриті для загального доступу. 
		Разом з тим, обов'язком відповідачів є недопущення розголошення відомостей, зазначених у ч. 2 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади, у момент їх розміщення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Невиконання зазначеного обов'язку є підставою для визнання протиправною бездіяльності ДП «Інформаційні судові системи» навіть у разі, якщо відповідні технічні помилки були усунені у майбутньому. 
		Також ДП «Інформаційні судові системи» вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на те, що порушення вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» були усунені після звернення позивача до суду із даним позовом. 
		Зазначений висновок суду першої інстанції підтверджується матеріалами справи. Так, даний адміністративний позов був направлений до суду засобами поштового зв'язку 01 грудня 2015 року. Виправлення технічних помилок у електронній копії ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року у справі № 757/34924/15-к було здійснене 11 грудня 2015 року. 
		З наведеного вбачається, що на час звернення до суду з даним позовом права ОСОБА_2 на нерозголошення інформації, що дає можливість ідентифікувати його особу, були порушені відповідачами. 
		Державна судова адміністрація України вважає, що суд першої інстанції неправомірно визнав протиправною її бездіяльність щодо нездійснення відповідного контролю під час ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Такий висновок обґрунтований тим, що ведення Єдиного державного реєстру судових рішень на підставі договору здійснює ДП «Інформаційні судові системи», контроль за діяльністю якого здійснюється шляхом отримання двічі на місяць статистики надходження судових рішень до Реєстру, звіту про внесені до Реєстру судові рішення. Також ДП «Інформаційні судові системи» по мірі необхідності інформує Державну судову адміністрацію України про заходи, здійснені у рамках функціонування комп'ютерної програми, яка забезпечує ведення Реєстру. 
		Зазначені доводи Державної судової адміністрації України є необґрунтованими, адже відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Обов'язок ведення зазначеного Реєстру покладений на Державну судову адміністрацію України також ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень». 
		Процедура формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначена Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що затверджений постановою КМ України (далі - Порядок). 
		Вказаний Порядок визначає, що Державна судова адміністрація України є держателем Реєстру, який здійснює контроль за виконанням заходів, пов'язаних із захистом інформації, що міститься у Реєстрі, затверджує порядок зберігання електронних копій судових рішень, виконує інші функції із забезпечення функціонування Реєстру.
		Колегія суддів дійшла до висновку про те, що покладений п. 11 ч. 1 ст. 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» на Державну судову адміністрацію України обов'язок передбачає забезпечення ведення Єдиного державного реєстру судових рішень з дотриманням вимог, встановлених ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».
		Положення п. 3 Порядку передбачають, що Державна судова адміністрація України, як держатель Єдиного державного реєстру судових рішень, здійснює контроль за виконанням заходів, пов'язаних із захистом інформації, що міститься у Реєстрі.
		Вжиті заходи контролю повинні забезпечувати ведення Єдиного державного реєстру судових рішень у спосіб, що не допускає порушення вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».
		З огляду на те, що заходи, на здійснення яких посилається Державна судова адміністрація України, не забезпечили нерозголошення відомостей, що дають можливість ідентифікувати особу ОСОБА_2, під час розміщення у Єдиному державному реєстрі судових рішень електронної копії ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року у справі №757/34924/15-к, колегія суддів вважає законним і обґрунтованим рішення суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України щодо нездійснення відповідного контролю під час ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Таким чином, доводи апеляційних скарг відповідачів не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 28 березня 2016 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
		З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим  доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ДП «Інформаційні судові системи» та ДСА України залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року - без змін.
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -       
		УХВАЛИЛА:
		 
		У задоволенні апеляційних скарг Державного підприємства «Інформаційні судові системи» та Державної судової адміністрації України - відмовити.
		Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2016 року - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		          Головуючий  суддя                                                                                         А.М. Горяйнов 
		 
		Судді                                                                                                            Я.С. Мамчур
		 
		               О.О. Шостак                     
		 
		Ухвала складена у повному обсязі 17 травня 2016 року.
		 
		Головуючий суддя                                                                 Горяйнов А.М.            
		 
		Судді:                                                                                           Мамчур Я.С 
		 
		                                                                                                                    Шостак О.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...