Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6011/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2016. Зареєстровано: 20.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2016.
Дата набрання законної сили: 27.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11.05.2016Справа №910/6011/16
		За позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод»
		до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта Компані"
		про стягнення 296 320, 83 грн.
		                                                                                                                         Суддя Пригунова А.Б. 
		Представники: 
		від позивача: Дворниченко В.О.
		від відповідача: не з'явились 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта Компані" про стягнення збитків у розмірі 296 320, 83 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку заповнення податкової накладної на поставлений за договором № 362915 від 14.09.2015 р., що призвело до завищення Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» суми податкового кредиту за вересень 2015 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 р. порушено провадження у справі № 910/6011/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.05.2016 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
		У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
		Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
		При цьому суд відзначає, що ухвала суду направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу та на час прийняття рішення у даній справі до Господарського суду міста Києва не поверталась.
		Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
		Приймаючи до уваги, що учасники були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.  
		Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
		У судовому засіданні 11.05.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		14.09.2015 р. між Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта Компані" укладено договір поставки № 362915, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач - оплатити селітру аміачну. 
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти у розмірі 1 777 925, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 10251 від 22.09.2015 р. та № 10367 від 24.09.2015 р., копії яких  містяться в матеріалах справи.
		Як зазначає позивач, ним отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта Компані" зареєстровані в електронному вигляді податкові накладні № 87 від 18.09.2015 р. та № 144 від 24.09.2015 р., на підставі яких Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» включено до податкового кредиту відповідного періоду податок на додану вартість у розмірі 296 320, 83 грн.
		Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта Компані" порушено правила заповнення податкової накладної № 87 від 18.09.2015 р., у зв'язку з чим Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» помилково включено суму податку на додану вартість за накладними відповідача до податкового кредиту за вересень 2015 року та завищено його на суму 296 320, 83 грн. 
		Як вказує Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод», умовами договору № 362915 від 14.09.2015 р. передбачено відповідальність відповідача у разі порушення порядку заповнення податкових накладних, у вигляді штрафу в розмірі невизнаного податкового кредиту, а також відшкодування збитків та витрат у вигляді фінансових санкцій від контролюючих органів, понесених в результаті таких порушень.
		При цьому, позивач вказує, що порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта Компані" порядку заповнення податкової накладної доведено органами Спеціалізованою державною податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управляння Державної фіскальної служби України, а відтак - відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки у розмірі невизнаної суми податкового кредиту, що становить 296 320, 83 грн. 
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
		Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
		Як встановлено судом, Спеціалізованою державною податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управляння Державної фіскальної служби України проведено документальну позапланову виїзну  перевірку Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» та встановлено, що останнім неправомірно включено до складу податкового кредиту вересня 2015 року суми податку на додану вартість по накладним, виписаним Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта Компані" за договором № 362915 від 14.09.2015 р., що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2015 року та суму податку на додану вартість у розмірі 296 320, 83 грн.
		Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про  купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
		За визначення ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
		Відповідно до ст. 198. Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.  Датою віднесення сум податку до податкового кредиту може вважатися дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Згідно зі ст. 201 Податкового кодексу України виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Паткова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.
		Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. 
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
		В той же час, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		Тож, для відшкодування збитків слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
		Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії, в той час як відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
		Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Здійснивши оцінку наявних у справі доказів та пояснень сторін за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управляння Державної фіскальної служби України щодо порушення відповідачем порядку заповнення податкових накладних, однак відзначає, що у даному випадку позивачем не доведено наявності у нього збитків - як реальних витрат, так і неодержаних доходів, або застосування до Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» контролюючими органами будь-яких фінансових санкцій зв'язку з вказаними порушеннями.
		В той жде час, помилково включена сума податку на додану вартість до податкового  кредиту не є збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.
		Відтак, відсутність збитків (реальних витрат, упущеної вигоди, неодержаних прибутків)  фактично виключає наявність причинно-наслідкового зв'язку, що є обов'язковим елементом цивільного правопорушення.
		Тож, недоведеність позивачем в порядку ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України наявності обов'язкових елементів цивільного правопорушення унеможливлює  притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків.
		Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
		Враховуючи наведене, керуючись   ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		                    
		                                                                                                           Повне рішення складено: 16.05.2016 р.           
		                                 
		                     
		                      Суддя                                                                     Пригунова А.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...