Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/26989/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2016. Зареєстровано: 23.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2016.
Дата набрання законної сили: 01.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		20 травня 2016 року           письмове провадження           № 826/26989/15
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1до  третя особа Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві Міністерство юстиції Українипро визнання протиправним та скасування висновку, ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі по тексту - відповідач, ДПІ), третя особа - Міністерство юстиції України, у якій (з урахуванням змінених позовних вимог від 31.03.2016) просить суд:
		- визнати незаконним та скасувати висновки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 06.08.2015 №2784/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» та від 11.11.2015 № 6027/9/26-50-17-03-23 про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статі 5 Закону України «Про очищення влади»;
		- стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем процедури проведення такої перевірки та на невідповідність дійсності висновків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 06.08.2015 №2784/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей та від 11.11.2015 № 6027/9/26-50-17-03-23 про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, оскільки вони зроблені без врахування наданих позивачем пояснень, які підтверджені відповідними доказами.
		Відповідач проти позову заперечив, однак письмових пояснень по суті позову не надав. В судовому засіданні уповноважений представник податкового органу зазначив, що висновок Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 06.08.2015 №2784/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей скасований, проте жодних підтверджуючих доказів суду не надав.
		Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких просила прийняти законне та обґрунтоване рішення.
		Сторонами та третьої особою подано спільне клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
		Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Відповідно до наказу Секретаріату Конституційного Суду України ОСОБА_1 призначений на посаду старшого консультанта відділу порівняльних досліджень Управління правової експертизи Секретаріату Конституційного Суду України. 
		16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України «Про очищення влади» від 16.09.2014 №1682-VII.
		Відповідно до статті 1 Закон України «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
		Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; презумпції невинуватості; індивідуальності відповідальності та гарантування права на захист.
		Згідно з частини третьої статті 1 Закон України «Про очищення влади» протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
		Згідно частини восьмої статті 3 Закон України «Про очищення влади» заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.
		Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб визначаються Законом України «Про очищення влади».
		Частиною першою статті 4 Закону України «Про очищення влади» встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у  пунктах 1-10  частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у  частині четвертій  статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені  частиною третьою  або  четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.
		ОСОБА_1 подано керівнику Секретаріату Конституційного Суду України написану власноруч заяву про незастосування щодо нього заборон, встановлених частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру ОСОБА_1 за 2014 рік.
		У зв'язку з чим, із Конституційного Суду України на адресу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві 11.06.2015 було направлено запит за вихідним №4-5-16/1233 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» відносно старшого консультанта науково-аналітичного відділу Управління правової експертизи Конституційного Суду України ОСОБА_1 щодо відомостей, визначених пунктами 1 і 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», який (запит) отриманий відповідачем 15.06.2015.
		Для проведення перевірки та встановлення майнового стану позивача Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві було скеровано запити про надання відомостей про ОСОБА_1 до управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної авіаційної служби України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Реєстраційної служби ГУ юстиції у місті Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Господарського суду України.
		За результатами розгляду запитів Державна авіаційна служба України, Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надали інформації про відсутність у ОСОБА_1 майна (майнових прав).
		Управлінням ДАІ ГУ МВС України в м.Києві, Державним агентством земельних ресурсів України, Реєстраційною службою ГУ юстиції у м.Києві не надано відповіді на запит.
		21.07.2015 відповідачем на адресу Конституційного Суду України скеровано лист № 3638/9/26-50-17-04-09 (отримано Секретаріатом Конституційного Суду України 29.07.2015 за вх.№ 16/2162), в якому податкова інспекція просить повідомити працівників, зокрема ОСОБА_1, стосовно надання письмового пояснення та підтвердних документів щодо отриманих доходів, вартості транспортних засобів, нерухомого майна та сум коштів на рахунках у банках та інших фінансових установа, вказаних у декларації, набутих ними за час перебування на відповідних посадах, а також доходів, отриманих із законних джерел, спрямованих на придбання цього майна.
		За результатом перевірки, 06.08.2015 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві стосовно позивача було складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» за №2784/9/26-50-17-03-23. 
		У висновку від 06.08.2015 №2784/9/26-50-17-03-23 відповідач вказав, що за результатами проведеної перевірки ОСОБА_1 встановлено, що в позиції 25 розділу ІІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_1 вказані відомості щодо наявності квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 87,0 кв.м., в позиції 35 розділу ІV декларації - легкового автомобіля, марка Scoda Octavia, 2010 року випуску.
		Водночас у висновку від 06.08.2015 №2784/9/26-50-17-03-23 зазначено, що у зв'язку з ненаданням ОСОБА_1 письмового пояснення та підтвердних документів, які є обов'язковими для розгляду та врахування при підготовці висновку про результати перевірки, встановити достовірність/недостовірність відомостей, вказаних у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_1 щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які відповідають/не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 неможливо.
		Також вказано, що у зв'язку з ненаданням ОСОБА_1 письмового пояснення та підтвердних документів, які є обов'язковими для розгляду та врахування при підготовці висновку про результати перевірки, встановити відповідність/невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_1, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи отримані ОСОБА_1 із законних джерел, неможливо.
		При цьому, як вбачається із витягу про надання відпусток від 06.07.2015 № 203-к, позивачу було надано відпустку тривалістю 30 календарних днів із 07.07.2015 по 05.08.2015 включно, про що було повідомлено ДПІ.
		Таким чином, з вимогою позивача надати відповідачу підтверджуючі документи ОСОБА_1 було ознайомлено лише після виходу на роботу, тобто після 06.08.2015.
		В подальшому, як зазначив під звукозапис уповноважений представник відповідача, враховуючи відпустку позивача відповідачем прийнято рішення про проведення додаткової перевірки ОСОБА_1 
		Також уповноваженим представником під звукозапис було повідомлено, що висновку від 06.08.2015 №2784/9/26-50-17-03-23 не існує, однак станом на 17.05.2016 жодних підтверджуючих доказів до суду не надано.
		Для проведення додаткової перевірки отримувалися запити про перевірку, копія декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, копія трудової книжки, а також копія заяви ОСОБА_1 про проведення перевірки передбаченої Законом України «Про очищення влади».
		Запити про надання відомостей про ОСОБА_1 надсилалися до управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної авіаційної служби України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Реєстраційної служби ГУ юстиції у місті Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Господарського суду України.
		За результатами розгляду запитів Державна авіаційна служба України, Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надали інформації про відсутність у ОСОБА_1 майна (майнових прав).
		Управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, Державним агентством земельних ресурсів України, Реєстраційною службою ГУ юстиції у м. Києві не надано відповіді на запит.
		За результатами проведеної додаткової перевірки, з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які відповідають наявній податкові інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1
		Проте у висновку вказано, що вартість майна (майнових прав) вказаного (вказаних) ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.
		Так, згідно із наданими копіями підтвердних документів ОСОБА_1 в позиції 25 розділу ІІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік відображено відомості про квартиру загальною площею 87,0 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1, яка придбана 21.07.2011 на підставі договору купівлі-продажу вартість квартири становить 1 099 860 грн. за наявною податковою інформацією ОСОБА_1 отримано доходи із законних джерел за період з 1998-2011 рік у сумі 393 148,39 грн.
		Згідно письмового пояснення ОСОБА_1 дана квартира була придбана за кошти надані батьками. 
		ОСОБА_1, не погоджуючись із висновком Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 06.08.2015 № 2784/9/26-50-17-03-23 та від 11.11.2015 № 6027/9126-5017-03-23, звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з даним позовом.
		Оцінивши за правилами  статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
		Згідно з частиною п'ятою статті 55 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягають достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами 3 та 4 статті 1 цього Закону та достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у  пунктах 1-10  частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		У відповідності до частини сьомої статті 5 Закону України «Про очищення влади» керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у містах територіальних органів державної влади за місцем проживання особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 1  частини п'ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.
		До відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає запит про перевірку відповідних відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до якого додається копія декларації особи.
		Запити, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, надсилаються одночасно.
		У цей же день керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, надсилає повідомлення до Міністерства юстиції України про початок проходження перевірки особою, яке не пізніше ніж на п'ятий день з моменту його отримання розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із зазначенням дня початку проходження перевірки.
		Згідно з частиною десятою статті 5 Закону України «Про очищення влади» у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених  пунктом 2  частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
		Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» (далі - Порядок №563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
		Так, у відповідності до Переліку органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №563, обов'язок зі здійснення перевірок відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10  частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», доходам, отриманим із законних джерел, покладено на Державну фіскальну службу України. Зазначене також відповідає повноваженням ДФС, які визначені підпунктом 921 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, згідно якого ДФС відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».
		Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, визначено Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», та форми висновку про результати такої перевірки, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за №1385/26162 (далі - Порядок №1100).
		Пунктом 3 Порядку №1100 визначено, що загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
		1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого  частиною четвертою  статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії  декларації  цієї особи;
		2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у  декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;
		3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
		аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в  декларації;
		порівнянні відомостей про вказане в  декларації  майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у  пунктах 1-10  частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
		порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у  декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у  пунктах 1-10  частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
		4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
		5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
		6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених  пунктом 2  частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію  декларації  особи, стосовно якої проводилася перевірка.
		Відповідно до пункту 6 Порядку №1100 для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах  декларації  особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інформаційної системи «Податковий блок», зокрема про: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів.
		Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.
		За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в  декларації  відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у  пунктах 1-10  частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у  декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.
		Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у  декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у  пунктах 1-10  частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
		Пунктом 12 Порядку №1100 також визначено, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.
		Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.
		Згідно з пунктом 14 Порядку №1100, висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому  частиною четвертою  статті 5 Закону, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.
		Одночасно з надсиланням висновку про результати перевірки контролюючий орган, який проводив перевірку, надсилає копію такого висновку до Міністерства юстиції України.
		Якщо після надсилання висновку про результати перевірки від органу, в якому проводиться перевірка, одноразово надходить запит з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації, контролюючий орган зобов'язаний розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою, щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за 2014 рік набутого (набутих) за час перебування його на посаді, доходам, отриманим із законних джерел, як це встановлено пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».
		Суд наголошує на тому, що така перевірка повинна здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке регламентує підстави, умови і порядок її здійснення, що кореспондує приписам частини другої статті 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Водночас з матеріалів справи вбачається, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві маючи відповідні повноваження на здійснення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік доходам, отриманим із законних джерел стосовно старшого консультанта аналітичного відділу Управління правової експертизи Конституційного Суду України ОСОБА_1, та за наявності достатніх підстав для її проведення не дотрималась вимог чинного законодавства України при здійсненні такої перевірки, що є підставою визнання складених за її результатом висновків від 06.08.2015 №2784/9/26-50-17-03-23 та від 11.11.2015 № 6027/9/26-50-17-03-23 протиправними.
		Узагальнюючи алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який визначений Положенням №1100, суд зазначає, що він передбачає наступну послідовність дій (у частині перевірки відповідності вартості майна (майнових прав) доходам, отриманих із законних джерел):
		- органи ДФС, котрі провадять перевірку, здійснюють порівняльний аналіз наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10  частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», доходам, отриманим із законних джерел (абзац 4 пункт 3 частина третя Положення №1100);
		- у разі виявлення ними недостовірностей та/або невідповідностей органи ДФС зобов'язані трьох робочих днів з дня їх виявлення, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації повідомити особу, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей (частина десята статті 5 Закону України «Про очищення влади», частина двадцять сьома Положення №563, частина четверта Положення №1100);
		- після отримання відповідного повідомлення від органу ДФС особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня його отримання надає письмове пояснення за фактами недостовірностей та/або невідповідностей та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку (частина десята статті 5 Закону України «Про очищення влади», частина двадцять восьма 28 Положення №563, частина п'ята Положення №1100).
		Однак, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві не було дотримано вище зазначеного алгоритму дій, визначеного Положенням №1100.
		Так, при здійсненні спірної перевірки контролюючим органом порушено законодавчо встановлену процедуру в частині строків та порядку проведення перевірки, також не було скеровано ОСОБА_1 повідомлення про виявлені органом ДФС невідповідності між вартістю майна особи, щодо якої здійснюється перевірка, та її доходами.
		Із наданих позивачем та долучених до матеріалів справи пояснень та копій договору позики (безвідсоткового), укладених між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_6 слідує, що у 2011 році з метою допомоги у придбанні власного житла сину (ОСОБА_1), який на той час проживав разом з батьками і був членом сім'ї, батьками (ОСОБА_5, ОСОБА_6) були надані грошові кошти у розмірі 1 200 000 грн., про що було укладено договір позики № б/н від 18.07.2011. Джерелами наданої позики були спільні заощадження та отриманий у вигляді заробітної плати дохід членів сім'ї.
		З пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні вбачається, що підставою для надання оскарженого висновку є те, що відповідач прийшов до висновку про те, що договір позики (безвідсоткової) укладено між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_6 оформлений з порушенням норм чинного законодавства України, а саме, в порушення вимог частини п'ятої статті 719 Цивільного кодексу України (зазначені договори нотаріально не посвідчені).
		Вказані доводи відповідача судом не беруться до уваги, оскільки договір позики, на предмет його нотаріального посвідчення, не були (і не мали бути) предметом дослідження контролюючим органом під час перевірки.
		Суд звертає увагу на те, що абзацами 2 і 4 підпункту 3 пункту 3 Положення №1100 передбачено, що проведення перевірки полягає, зокрема, в аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з'ясуванні джерел отримання таких доходів, порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел. При цьому, як визначено в пункті 4 Положення №1100, при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків, інша інформація, що надійшла до контролюючих органів, інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.
		Отже, суд відзначає, що виходячи з наведених вище нормативних приписів, контролюючий орган при здійсненні перевірки відповідності вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел, повинен взяти до уваги всю наявну в нього інформацію про доходи особи, стосовно якої проводиться перевірка, оцінити її на предмет правомірності отримання таких доходів і підставності використання з метою набуття майна (майнових прав) та провести порівняльний аналіз на предмет відповідності вартості майна (майнових прав) особи, стосовно якої проводиться перевірка, її доходам.
		Проте, як слідує з матеріалів справи, відповідачем вказаних законодавчих вимог не було дотримано. Так, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві не було досліджено, зокрема, й із урахуванням приписів Сімейного кодексу України (у тому числі його статті 60), правомірності отримання й використання позивачем коштів, які були отримані позивачем від своїх батьків, про що позивач повідомляв податковий орган.
		Отже, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що висновки податкового органу від 06.08.2015 та 11.11.2015 є протиправними, оскільки контролюючим органом допущено порушення у проведенні перевірки, передбаченої законом України «Про очищення влади» відносно старшого консультанта науково-аналітичного відділу Управління правової експертизи Конституційного Суду України (щодо відомостей, визначених пунктами 1 і 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»).
		Що стосується вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
		Пунктом 1 ч. 3 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України - до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на правову допомогу.
		Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України - витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
		Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
		Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20 грудня 2011 року передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
		Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.
		Водночас, позивач просить відшкодувати витрати, понесені у зв'язку з підготовкою представником позову, аналізу позовної заяви та рекомендації щодо його змісту, складання заяви про зміну позовних вимог, що не передбачено чинним законодавством, оскільки складення позову не є окремою процесуальною дією.
		Крім того, приходячи до переконання про відсутність підстав для повернення позивачу витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне. Позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана особисто позивачем, а не його представником. Дана обставина, на думку суду, свідчить на користь складання позовної заяви позивачем, а не адвокатом.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що правові підстави до відшкодування позивачу витрат на правову допомогу відсутні.
		Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
		У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін та показання свідків, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
		Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 87, 94, 122,160 -163,  254 Кодексу судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		2. Визнати протиправними та скасувати висновки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 06.08.2015 №2784/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» та від 11.11.2015 № 6027/9/26-50-17-03-23 про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статі 5 Закону України «Про очищення влади».
		3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		4. Судові витрати в сумі 974,40 грн. присудити на користь ОСОБА_7 за рахунок Державного бюджету України.
		Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві.
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому  ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		 
		Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...