Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/32039/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2016. Зареєстровано: 24.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2016.
Дата набрання законної сили: 16.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"16" травня 2016 р.           Справа№ 910/32039/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Ропій  Л.М.
		суддів:            Калатай  Н.Ф. 
		          Рябухи В.І. 
		за участю представників сторін:          
		від позивача: Єніч В.С. - представник, дов. № 30/12-Д  від 30.12.2015;
		від відповідача: Агафонов А.В. - представник, дов. № 356  від 01.10.2015;
		від третіх осіб: 1. ОСОБА_4 - представник, дов. № 2935  від 04.11.2015;
		2. не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином; 
		3. не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
		4. не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
		5. не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
		6. не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
		7. не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
		8. ОСОБА_5 - паспорт;
		9. не викликався не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги          
		ОСОБА_6,
		ОСОБА_5
		на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016
		у справі № 910/32039/15 (суддя Турчин С.О.)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Вент"
		до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6,
		ОСОБА_7,
		ОСОБА_8,
		ОСОБА_9,
		ОСОБА_10.
		ОСОБА_11,
		ОСОБА_12,
		ОСОБА_5,
		ОСОБА_13
		про визнання недійсним рішення спостережної ради
		           На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 розгляд апеляційних скарг у справі № 910/32039/15 відкладено на 16.05.2016. 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 910/32039/15 позов задоволено повністю; визнано недійсним з моменту прийняття рішення Спостережної ради Публічного акціонерного товариства "Діамант" від 30 січня 2013 року, викладену формі протоколу  № 01-2013/03, згідно із яким вирішено питання по п.п.1 - 4, зміст яких наведено у резолютивній частині цього судового рішення; підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1 218,00 грн.
		Рішення мотивовано тим, що, як свідчать встановлені судом обставини, рішення Спостережної ради від 30.01.2013, оформлене протоколом № 01-2013/03, було прийняте представниками ТОВ "Техно-Інвест" та ТОВ "Інтер-Вент" у Спостережній раді всупереч п.6.1.3 Положення про Спостережну раду ПАТ "Діамантбанк" з перевищенням наданих їм повноважень на представництво, за таких обставин, прийняття 30.01.2013 рішення Спостережної ради, оформлене протоколом № 01-2013/03, без вказівок акціонерів, всупереч порядку, встановленому законодавством України, внутрішнім положенням ПАТ "Діамантбанк", що призвело до неправомочності засідання Спостережної ради від 30.01.2013; крім того, судом враховано, що згідно із поясненнями відповідача та третіх осіб 2, 3, 4, 6 Спостережною радою ПАТ "Діамантбанк" 30.01.2013 було прийняте інше рішення, оформлене протоколом за № 01-2013/03, про надання кредиту громадянину України ОСОБА_14, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколу спільного засідання Спостережної ради ПАТ "Діамантбанк" та Правління ПАТ "Діамантбанк" № 01-2013/13 та реєстру протоколів Наглядової ради ПАТ "Діамантбанк" за 2013 рік.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 910/32039/15  скасувати з підстав  неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Спостережної ради № 01-2013/03 від 30.01.2013.
		Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
		Скаржник вважає незаконним висновок суду першої інстанції про те, що повноваження ОСОБА_5 та ОСОБА_13 обмежені вказівками акціонерів, яких вони представляли, виходячи із положень  ч.4 ст.51, ч.ч.2, 9 ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства", ч.1 ст.39 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.п.13.7, 13.8 Статуту банку,  п.3.1.1 Положення про Спостережну  раду банку,  рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Діамантбанк" № 8 від 18.07.2011.
		Як стверджує скаржник, виходячи із положень п.9 ч.2 ст.52 Закону України "Про акціонерні товариства", п.7 ч.2 ст.39 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.п.13.3.18, 13.3.36 Статуту банку, п.п.5.2.18, 6.2.3 Положення про Спостережну раду банку, враховуючи, що загальна вартість предмету трудових договорів складає 30 млн. грн., тобто в межах, визначених пунктом 13.3.36 Статуту банку, оскільки розмір вартості активів банку, станом на дату прийняття рішення складав біля 3-х млрд. грн., то Спостережна рада мала право приймати згадане рішення.
		Скаржник наполягає на відсутності порушення прав і законних інтересів позивача, посилаючись на те, що жодного рішення про виплату дивідендів за наслідками робити ПАТ "Діамантбанк" за 2014 рік та за 2013 рік акціонерами не приймалось та відсутня будь-яка інформація про рішення - як проблемного питання, яке впливає на діяльність відповідача; розмір прибутку, на який посилається позивач, як підставу неможливості виплати членам правління винагород загальним розміром 30 млн.грн. та як наслідок можливого спричинення збитків ПАТ "Діамантбанк", спростовується змістом ч.1 ст.4 Закону України "Про оплату праці", ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства".
		Як зазначає скаржник, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, а саме: Законом України "Про оплату праці" та Кодексом законів про працю України, тому визнання недійсним рішення Спостережної ради банку буде порушенням трудових прав не тільки ОСОБА_6, а також й інших членів правління банку (ст.43 Конституції України, ст. 32 КЗпП України).
		У письмових поясненнях від 11.04.2016 ОСОБА_6, зокрема, зазначає, що оскільки акт одноразової дії (рішення № 01-2013/03) припинив своє існування ще до моменту звернення до суду із даним позовом, є підстави для відмови в позові на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України; директиви Європейського Парламенту та Ради № 2007/36 від 11.06.2007, на які посилається відповідач, не є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
		У письмових поясненнях від 16.05.2016 скаржник вказує, що оспорюване рішення Спостережної ради свідчить про те, що Спостережна рада 30.01.2013 не встановила, а схвалила вже діючі розміри заробітних плат голови та членів правління банку у період з 01.01.2008 та з 01.10.2010, тобто, за період, коли ОСОБА_10 працював у банку.
		ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 910/32039/15 скасувати з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
		Як стверджує скаржник, з огляду на норму ч.9 ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства", вимога щодо дотримання вказівок акціонера встановлена не для члена наглядової ради, а для його представника, тому факт наявності або відсутності повноважень члена ради має визначатися не вказівками акціонера, а Законом та Статутом, умовами цивільно-правового договору, трудового договору або контракту з товариством, які ані позивачем, ані відповідачем не надавалися.
		Посилаючись на положення п.п.8, 9 ч.2 ст.52 Закону України "Про акціонерні товариства", п.7 ст.39 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.п.13.3.5, 13.3.17, 13.3.18 Статуту товариства, п.п.5.2.18, 5.2.35 Положення про Спостережну раду товариства, скаржник стверджує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_13, як і інші члени Спостережної ради, діяли в межах наданих повноважень, в тому числі щодо вирішення питання про призначення винагороди голові та члена правління та укладення з ними відповідних контрактів.
		Скаржник зазначає, що судом не досліджено ту обставину, що позивач в порушення принципу змагальності сторін, не надав суду докази надання акціонерами вказівок членам Спостережної ради на прийняття інших рішень Спостережної ради банку.
		Як  стверджує скаржник, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що позивач позбавлений права на звернення до суду за захистом права, яке може бути порушене у майбутньому, оскільки по-перше, на відміну від дивідендів заробітна плата виплачується з доходу, а не прибутку товариства, згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про оплату праці", ч.2 ст.30 "Про акціонерні товариства", по-друге, підставою для виплати дивідендів є рішення загальних зборів акціонерів, як це передбачено в ч.2 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства", яке не приймалося, тому право позивача не порушено, адже він й так не вправі отримати дивіденди до ініціювання вказаного питання на загальних зборах акціонерів та його вирішення останнім, отже, оспорюване рішення спостережної ради не може завадити позивачу отримати дивіденди, що відсутні до виплати.
		У письмовому поясненні від 11.04.2016 скаржник зазначає, що повноваження на участь у засіданні Спостережної ради банку у членів Спостережної ради банку ОСОБА_5 та ОСОБА_13 виникло не на підставі довіреностей, копії яких містяться у матеріалах справи, а на підставі рішення загальних зборів акціонерів про їх обрання згідно із ч.2 ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства"; також скаржник стверджує, що довіреність, яка міститься у матеріалах справи, скаржнику не видавалося, останній про її отримання не розписувався; щодо вказівок, якими нібито має керуватися член спостережної ради, то по-перше, вказівки виконує не член, а представник члена наглядової ради, по-друге, відсутність вказівок про прийняття рішення щодо виплати винагороди членам виконавчого органу, як у довіреностях, так і в окремому вигляді, свідчить про відсутність поставлених завдань щодо цього, до виконання.
		У  відзиві на апеляційні скарги позивач заперечує проти доводів скарг, посилаючись, зокрема, на неврахування скаржниками положень ст.1, ч.ч.1, 3 ст.39 Закону України "Про банки і банківську діяльність", в редакції, станом на дату прийняття рішення Спостережної ради; те, що  із системного аналізу приписів Закону України "Про акціонерні товариства" та із урахуванням статуту банку, Положення про Спостережну раду банку, слід зробити висновок, що станом на дату прийняття рішення Спостережної ради банку 30.01.2013, оформленого протоколом  № 01-2013/03, членами Спостережної ради могли бути виключно фізичні особи, які обиралися або з числа акціонерів, або їх представників, у випадку з ОСОБА_5 останній не входив до числа акціонерів, натомість був лише представником акціонера, але ніяк не самостійним незалежним членом Спостережної ради; дії кожного конкретного члена Спостережної ради ПАТ "Діамантбанк" (представника акціонера) здійснювались виключно за вказівками акціонерів - довірителів, на підставі відповідних довіреностей, що повністю узгоджується з п.3.5 Положення про Спостережну раду; можливість обрання членом Спостережної ради сторонньої (незалежної) особи, яка не відноситься до числа учасників або їх представників, для комерційних банків законодавством, станом на 30.01.2013, передбачена не була;  що оскарженим в судовому порядку рішенням Спостережної ради товариства фактично обмежено можливість акціонерів отримати дивіденди, оскільки вирішено питання про розподіл прибутку, проте бюджетом ПАТ "Діамантбанк" у 2013р.не передбачалась така виплата співробітникам у розмірі 30 000 000,00 грн., отже, рішення про виплату коштів було прийнято Спостережною радою всупереч наявних повноважень. (п.12.2.10 Статуту товариства).
		Відповідач у відзиві на апеляційні скарги заперечує проти доводів скарг, посилаючись на те, що дії членів Спостережної ради, у тому числі ОСОБА_5, могли здійснюватися виключно за вказівками акціонерів та у встановленому акціонерами порядку, відповідно до норм ч.ч.1, 3 ст.39 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.13.7 Статуту ПАТ "Діамантбанк", п.3.1 Положення про Спостережну раду банку, рішення, прийнятого на засіданні позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Діамантбанк" 13- 18.07.2011, протокол № 8; лише, починаючи з 25.01.2015, нова редакція Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлює вимогу для комерційних банків включати незалежних членів до складу Спостережної ради; що, прийняття рішення про виплату співробітникам винагороди у розмірі 30 млн. грн., було спрямовано на завдання банківській установі збитків у особливо великому розмірі, що у десятки разів перевищує розмір чистого прибутку банку за рік;  Спостережна рада ПАТ "Діамантбанк" діяла в особистих корисливих цілях ОСОБА_6
		У письмових додаткових поясненнях від 11.05.2106 відповідач зазначає про те, що при прийнятті рішення Наглядовою радою банку допущено не лише порушення корпоративного законодавства, але й вчинено дії, спрямовані на незаконне виведення активів фінансової установи, оскільки згаданим рішенням Спостережної ради було, окрім іншого, встановлено розмір заробітної плати Заступнику голови правління ОСОБА_10, однак, ОСОБА_10 не працював в ПАТ "Діамантбанк" з 2011р., що підтверджується наказом ПАТ "Діамантбанк" від 21.12.2011 № 834-К, підписаним ОСОБА_6, як головою правління, та ОСОБА_5, як віце-президентом з правових питань.
		Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи. заслухавши представників позивача, відповідача, третьої особи-1, третьої особи-8, враховуючи доводи відзивів на апеляційні скарги, усіх письмових пояснень, колегія суддів встановила наступне.
		Позивачем до суду першої інстанціях подана позовна заява, у якій позивач просив визнати недійсним з моменту прийняття рішення Спостережної ради Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" від 30.01.2015, викладене у формі протоколу № 01-2013/03, згідно із яким вирішено: 
		"1. Схвалити рішення Голови Правління ОСОБА_6 про зміну заробітної плати Голові та членам Правління банку з 01.01.2008р. та з 01.10.2010р. у наступному розмірі:
		Голова Правління ОСОБА_6 - в період з 01.01.2008р. до 01.10.2010р. у розмірі 69 350,00 грн. у місяць, з 01.10.2010р. у розмірі 82 825,00 грн. у місяць;
		Перший заступник Голови правління ОСОБА_7 - в період з 01.01.2008р. до 01.01.2010р. 53 200,00 грн. у місяць, з 01.01.2010р. до 01.10.2010р. 60 000,00 грн. у місяць, з 01.10.2010р. у розмірі 71 050,00 грн. у місяць;
		Заступник Голови Правління ОСОБА_8 - в період з 01.01.2008р. до 01.10.2010р. у розмірі 63 350,00 грн. у місяць, з 01.10.2010р. у розмірі 67 525,00 грн. у місяць; 
		Заступник Голови Правління ОСОБА_9 - в період з 01.01.2010р. до 01.10.2010р. у розмірі 58 000,00 грн. у місяць, з 01.10.2010р. у розмірі 67 525,00 грн. у місяць;
		Заступник Голови Правління ОСОБА_10 - в період з 01.10.2010р. до 01.10.2010р. у розмірі 58 000.00 грн. у місяць, з 01.10.2010р. - у розмірі 67 525,00 грн.  у місяць.
		2. Виплатити ОСОБА_6 та членам Правління банку винагороду (бонус) за період роботи з 01.01.2007р. - 31.12.2012р. у наступних розмірах:
		Голові Правління ОСОБА_6 - 2 000 000 грн. (Два мільйони) гривень за кожен рік роботи, що становить 12 000 000 (Дванадцять мільйонів) гривень;
		Першому заступнику Голови Правління ОСОБА_7 - 1 000 000 (Один мільйон) гривень за кожен рік роботи, що становить 6 000 000 (Шість мільйонів) гривень;
		Заступнику Голови Правління ОСОБА_8 - 1 000 000 (Один мільйон) гривень за кожен рік роботи, що становить 6 000 000 (Шість мільйонів) гривень;
		Заступнику Голови Правління ОСОБА_15 - 1 000 000 (Один мільйон) гривень за кожен рік роботи, що становить 6 000 000 (Шість мільйонів) гривень.
		3. Встановити новообраним членам Правління банку оплату праці, починаючи з 01.01.2013р. у наступних розмірах:
		- Заступнику Голови Правління ОСОБА_11 - 67 525 грн.;
		- Заступнику Голови Правління ОСОБА_12 - 67 525 грн.
		4. Уповноважити члена Спостережної ради банку ОСОБА_5 на укладення трудових договорів (контрактів) з Головою та членами Правління Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк".
		12.01.2016 позивачем до суду першої інстанції подано заяву, у якій позивач повідомив про допущення описки у позовній заяві, у якій помилково вказано дату рішення Спостережної ради 30.01.2015, замість правильної дати - 30.01.2013, при цьому позивач підтвердив усі вимоги за позовною заявою та просив розглянути позовну заяву і визнати недійсним з моменту прийняття рішення Спостережної ради Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" від 30.01.2013, викладене у формі протоколу № 01-2013/03, згідно із яким вирішено та наведено текст пунктів 1 - 4 такого самого змісту, як і в позовній заяві.
		Як вбачається із матеріалів справи, 30.01.2013 на засіданні Спостережної ради Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", оформленого протоколом № 01-2013/03, за участю ОСОБА_5 - члена Спостережної ради Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Інвест"); ОСОБА_13 - члена  Спостережної ради Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Вент") у присутності запрошеного ОСОБА_6- Голови Правління Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", заслухавши повідомлення останнього, пропозиції членів Спостережної ради, прийнято рішення (п.п. 1- 4) (а.с.18-20), текст якого викладено у позовній заяві. 
		Згідно із ч.ч.1, 2 ст.89 ГК України, в редакції станом на момент прийняття рішення спостережної ради, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства; посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради; обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.
		Відповідно до ч.1 ст.160 ЦК України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства; випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом.
		Як встановлено у ч.ч.1, 4 ст.51 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI, в редакції на момент прийняття рішення спостережною радою (далі - Закон № 514), наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу; член наглядової ради повинен виконувати свої обов'язки особисто і не може передавати власні повноваження іншій особі, крім члена наглядової ради - юридичної особи - акціонера.
		Згідно із ч.ч.1,.2 Закону № 514 до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами; до виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.
		Як передбачено статтею 39 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-ІІІ в редакції на момент прийняття рішення спостережною радою (далі - Закон № 2121), Спостережна рада банку здійснює такі функції: зокрема, затверджує умови оплати праці та матеріального стимулювання членів правління банку; повноваження і порядок роботи спостережної ради банку визначаються статутом банку чи положенням про раду банку, що затверджуються загальними зборами учасників банку. 
		В п.п.11.1, 13.1, 13.2, 13.3, 13.3.21, 13.3.22, 13.3.30, 13.28 Статуту Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", дата реєстрації 31.05.2011, номер запису 10711050005025113 (далі - Статут) встановлено, що    органами управління банку є Загальні збори акціонерів, Спостережна рада, Правління; Спостережна рада є органом, що здійснює захист прав акціонерів банку, і, в межах своєї компетенції, контролює та регулює діяльність Правління; компетенція, порядок роботи, виплати винагороди та відповідальність членів Спостережної ради визначається чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про Спостережну раду, а також договором, що укладається з кожним членом Спостережної ради, такий договір від імені Банку підписується Головою Правління чи іншою уповноваженою  Загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням Загальних зборів, такий договір має бути оплатним; до виключної компетенції Спостережної ради належить, зокрема, погодження дивідендної політики і розмірів виплат дивідендів з подальшим затвердженням їх Загальними зборами; затвердження умов трудових договорів (контрактів), які укладатимуться з Головою та членами Правління, затвердження змін та доповнень до цих трудових договорів (контрактів), встановлення розміру їх винагороди;   контроль за діяльністю Правління Банку; аналіз дій Правління щодо управління Банком; визначення дати, складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного Законом України "Про акціонерні товариства"; члени Спостережної ради при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків повинні діяти в інтересах Банку, здійснювати свої права і виконувати обов'язки добросовісно і розумно, члени Спостережної ради є посадовими особами банку і несуть відповідальність в межах своїх повноважень.
		Як встановлено в п.п.2.1, 2.2, 5.2 Положення про Спостережну раду Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", затвердженого Загальними зборами акціонерів Банку, протокол № 7 від 08.04.2011, (далі - Положення) Спостережна рада є органом, що здійснює захист прав акціонерів Банку, і в межах компетенції, визначеної Статутом Банку та законодавством України, контролює та регулює діяльність Правління Банку;  метою діяльності Спостережної ради є представництво інтересів та захист прав акціонерів Банку, сприяння реалізації статутних завдань Банку, розробка стратегії, спрямованої на підвищення прибутковості та конкурентноспроможності Банку, здійснення контролю за діяльністю Правління Банку; до виключної компетенції Спостережної ради належить, зокрема, погодження дивідендної політики і розмірів виплат дивідендів з подальшим затвердженням їх Загальними зборами; затвердження умов  трудових договорів (контрактів), які укладатимуться з Головою та членами Правління, затвердження змін та доповнень до цих трудових договорів (контрактів), встановлення розміру їх винагороди.
		Також,  відповідно до п.п.6.2, 11.1 Положення члени Спостережної ради зобов'язані, зокрема, діяти на користь Банку та клієнтів і ставити інтереси Банку вище власних; приймати рішення в межах наданих повноважень; у своїй діяльності Голова та члени Спостережної ради  зобов'язані дотримуватись вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України, статуту Банку, цього Положення та рішень Загальних зборів акціонерів Банку.
		Як встановлено в ч.1 ст.88 ГК України, учасники господарського товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).
		Згідно із ч.1 ст.116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частку (дивіденди).
		Як свідчить наданий Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" від 21.12.2015  за вих. № 99249зв "Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства" (а.с.238, 2т.),  Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер-Вент" належить 5 208  000 шт. акцій іменних простих Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", що становить 24 8000 відс. у СК.
		Вказані відомості також відповідають й даним Зведеного облікового реєстру власників цінних паперів станом на 8 квітня 2013р., від 09.04.2013 вих. № 6837 (а.с.144, 3т.).
		Відповідно до ч.1 ст.30 Закону № 514 дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу; за акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів; товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами; дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
		Як передбачено статтею 35 Закону № 2121, банку забороняється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал банку в будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл призведе до порушення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу; банк має право здійснювати виплату дивідендів один раз на рік за підсумками календарного року за рахунок прибутку звітного року, що залишається в розпорядженні банку; банк здійснює виплату дивідендів у порядку, передбаченому статутом банку.
		Згідно із п.п.2.1, 5.2, 10.2, 10.5, 10.8, 10.11  Статуту  Банку метою (ціллю) діяльності Банку є одержання прибутку від виконання банківських операцій та надання банківських послуг;  акціонери - власники простих акцій Банку поряд з правами, які обумовлені цим Статутом та нормами чинного законодавства, мають права, зокрема, брати участь у розподілі прибутку Банку та одержувати його частку (дивіденди) у разі їх оголошення і виплати у порядку і способами, передбаченими законодавством України і цим Статутом; прибуток, який залишився після сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та формування обов'язкових резервів використовується на виплату дивідендів, інші цілі згідно із рішеннями загальних зборів акціонерів Банку; виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерів Банку у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами акціонерів Банку рішення про виплату дивідендів; для кожної виплати дивідендів Спостережна рада Банку встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати; при прийнятті рішення про виплату та при здійсненні виплат дивідендів Банк має керуватись обмеженнями, встановленими чинним законодавством, в тому числі ЦК України, Законами України "Про банки і банківську діяльність" та "Про акціонерні товариства".
		Як свідчить лист відповідача, адресований позивачу, від 22.10.2015 № 14312/25.2-02 (а.с.138, т.2), починаючи з 2006р., дивіденди акціонерам Банку виплачувались лише у 2009р., на підставі рішення Загальних зборів Банку від 10.04.2009, оформленого протоколом № 4 (а.с.140, т.2), інших рішень про виплату дивідендів за період з 2006р. по 2015р. Загальні збори Банку не приймали. 
		Як вбачається із матеріалів справи, склад спостережної ради, якою прийнято рішення, оформлене протоколом від 30.01.2013 № 01-2013/03, був обраний на засіданні позачергових загальних зборів акціонерів Банку,  проведеним 13 - 18.07.2011, оформленим протоколом № 8 (а.с.231, т.2).
		Відповідно до згаданого протоколу, на позачергових загальних зборах обрано Спостережну раду Банку в наступному складі: ОСОБА_14 (представник ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Енергоінвест") - голова Спостережної ради, члени Спостережної ради: ОСОБА_5 (представник ТОВ "Техно-Інвест"), ОСОБА_13 (представник ТОВ "Інтер-Вент")          
		Як свідчить повідомлення голови Правління Банку від 13.11.2012, вих. № 482-25.1, Національному банку України, повноваження Голови Спостережної ради Банку ОСОБА_14 припинено з 09.11.2012, у зв'язку із надходженням від останнього заяви про складання повноважень (а.с.237, 2т.).
		У матеріалах справи наявні довіреність № Д16/07-11 від 18.07.2011, видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Інвест", якою уповноважено ОСОБА_5  бути представником згаданого товариства, як акціонера Банку в Спостережній раді Банку, та довіреність № Д11/07-11 від 18.07.2011, видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Вент", якою уповноважено ОСОБА_13 бути представником товариства, як акціонера Банку, в Спостережній раді Банку. У вказаних довіреностях зазначено, що для виконання повноважень, представнику надається право приймати участь у роботі Спостережної ради Банку, при цьому представник повинен здійснювати свої повноваження відповідно до вимог закону, статуту та внутрішніх положень Банку, та відповідно до вказівок акціонера.
		Про чинність згаданих довіреностей станом на 30.01.2013 свідчать наявні у справі документи товариств з обмеженою відповідальністю: довідка від 06.01.2016 № 06-01/16, лист від 05.01.2016 № 05-01/16 (а.с.157-158, 2т.).
		Листом від 04.12.2015 № 16-01/18, адресованим позивачу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Інвест" повідомлено, що вчинені представником останнього ОСОБА_5 дії щодо прийняття на засіданні Спостережної ради рішення про зміну заробітної плати голові та членам Правління, а також виплати їм винагород, суперечить позиції ТОВ "Техно-Інвест", як акціонера Банку, та вчинені при виході ОСОБА_5 за межі наданих йому повноважень (а.с.87, т.1).
		Отже, із урахуванням усіх обставин справи, доводи апеляційних скарг не є такими, що відповідають нормам законодавства та матеріалам справи.
		Рішення Спостережної ради, оформлене протоколом № 01-2013/03 від 30.01.2013, прийняте з порушенням вищезгаданих положень Закону № 514, Закону № 2121, Статуту Банку, Положення.
		Зміст норм  ч.ч.1, 2 ст.52 Закону № 514, ст.39 Закону № 2121,   розд.13 Статуту банку, розд. 2, 5 Положення свідчить про те, що до компетенції Спостережної ради віднесено вирішення питань щодо затвердження умов трудових договорів, контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди, матеріального стимулювання, тобто, рішення Спостережної ради повинне передувати встановленню розмірів заробітних плат, винагород членам виконавчого органу, проте згаданим рішенням Спостережної ради від 30.01.2013, замість здійснення функцій контролю та регулювання діяльністі виконавчого органу, відповідно до вимог ч.ч.1, 4 ст.51 Закону № 514, Статут Банку та Положення, Спостережна  рада лише погодилась із встановленими виконавчим органом, членам останнього до моменту прийняття рішення від 30.01.2013, розмірами заробітної плати, бонусів виконавчому органу та, крім того, без наявності аналізу  діяльності виконавчого органу  незацікавленими особами, у межах здійснення функцій контролю за діяльністю виконавчого органу.
		Оскільки на формування прибутку звітного року, з якого здійснюється виплата дивідендів, впливає розмір заробітних плат, винагород, матеріального заохочення, виплачених, у тому числі й членам виконавчого органу; також,  відповідно до Положення до виключної компетенції Спостережної ради належить погодження дивідендної політики і розмір виплат дивідендів, з подальшим затвердженням їх Загальними зборами, то саме Спостережна рада, зважаючи на те, що Спостережна рада є органом, що здійснює захист прав акціонерів Банку, є відповідальною за захист прав акціонерів на дивіденди, закріплених нормами ст.88 ГК України, ст.116 ЦК України, при цьому, дотримуючись поставленої Статутом Банку цілі діяльності Банку - одержання прибутку (п.2.1 Статуту). 
		Як вже зазначалось, у довіреностях від 18.07.2011, виданих акціонерами ОСОБА_5 та ОСОБА_13, як представникам акціонерів на право бути представниками акціонерів банку в Спостережній раді, вказано, що виконання повноважень члена Спостережної ради представник повинен здійснювати відповідно до вимог закону, статуту, внутрішніх положень Банку та відповідно до вказівок акціонера.
		Однак, оскільки членами Спостережної ради при прийнятті згаданого рішення від 30.01.2013 не було дотримано вимог Закону № 514, Закону № 2121, Статуту Банку, Положення, то таким чином, рішення Спостережної ради від 30.01.2013 прийнято як із порушенням зазначених норм, так і з перевищенням повноважень, наданих членам Спостережної ради акціонерами Банку.
		Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Отже, позивач, як акціонер, має право на захист свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу, вчиненого органом управління товариством.
		Твердження скаржника про те, що визнання недійсним рішення Спостережної ради від 30.01.2013 буде порушенням трудових прав членів Правління не відповідає матеріалам справи, адже, відповідно до норм законодавства, Статуту Банку, Положення, погодження Спостережною радою розмірів заробітної плати, матеріальної винагороди тощо, повинно відбуватися до укладення трудових договорів, контрактів із відповідними працівниками, отже, порушення трудових прав останніх допущено саме Правлінням Банку, якщо останнім,  без попереднього погодження із Спостережною радою, укладено трудові договори, контракти.
		Відповідно до п.1-1ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, проте, спір щодо визнання недійсним рішення Спостережної ради від 30.01.2013, оформленого протоколом № 01-2013/03, продовжував існувати і на момент прийняття оскаржуваного рішення, тому підстави для застосування зазначеної норми процесуального права відсутні.
		Оскільки, як свідчить протокол позачергових загальних зборів акціонерів Банку від 13 - 18.07.2011 за № 8, ОСОБА_5, ОСОБА_13 були обрані членами Спостережної ради, як представники акціонерів, то їм належало дотримуватися повноважень, наданих акціонерами, оформлених вищезгаданими довіреностями. При цьому слід зазначити, що передбачені довіреностями повноваження полягали, в тому числі, у дотриманні норм законодавства та внутрішніх положень Банку, що членам Спостережної ради належало виконувати у будь-якому разі.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційних скарг та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
		      
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 910/32039/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_6, апеляційну скаргу ОСОБА_5  залишити без задоволення.
		2. Справу № 910/32039/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Головуючий суддя                                                             Л.М. Ропій 
		 
		Судді                                                                                Н.Ф. Калатай
		 
		                                                                                В.І. Рябуха

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...