Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4782/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2016. Зареєстровано: 25.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2016.
Дата набрання законної сили: 04.06.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16.05.2016Справа №910/4782/16Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу 
		за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"
		до     товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту"
		про   стягнення 2  777  205,71 грн.
		Представники:
		від позивача: Кучкова Ю.В. - представник за довіреністю № 91/2015/11/11-6 від 11.11.2015 р.;
		від відповідача:  Птуха ЄЛ. - представник за довіреністю б/н від 01.08.2015 р.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту" про стягнення 2  777  205,71 грн. 
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.11.2011 р. між публічним акціонерним товариством "Київенерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Світ побуту" укладено договір № 520189 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
		Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
		Між сторонами виникли зобов'язання з договору поставки, згідно ст. 712 Цивільного кодексу України.
		Однак свої зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.05.2014 по 01.01.2016 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка становить 1  769  989,44 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту згідно з договором теплову енергію. 
		Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту"заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 1  769  989,44 грн., збитків від інфляції в розмірі 462  970,40 грн., 3 % річних в сумі 44  248,87 грн. 
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.03.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.04.2016 р.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2016 р. розгляд справи відкладено на 16.05.2016 р., у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.
		12.04.2016 р., 14.04.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.
		16.05.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.
		У судовому засіданні 16.05.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
		Представника відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню. 
		Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 
		Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. 
		Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. 
		22.11.2011 р. між публічним акціонерним товариством "Київенерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Світ побуту" укладено договір № 520189 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
		В подальшому 03.03.2015 р. між сторонами укладено договір № 520189 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
		Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
		Згідно з п. 2.1. договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керувати тарифами, затвердженими органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
		Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3. договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем, для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження,  зазначеними в додатку 1.
		Щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в Гігакалоріях (облікову картку), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звірки розрахунків; податкові накладні (платнику податку); акт приймання-передавання товарної продукції.
		Сповіщати споживача про зміну тарифів на теплову енергію та мережну воду.
		Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки (табуляграми) відповідача за період з 01.05.2014 по 01.01.2016. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.05.2014 по 01.01.2016 р. становила 1  769  986,44 грн.
		Згідно з п.п. 2.3.1., 2.3.5. договору, споживач зобов'язується  дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами зазначеними у додатку 2.
		Забезпечувати: своєчасне надходження коштів на рахунок постачальника або на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями; прийняття всіх заходів (вт.ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України.
		Пунктом 4.1. договору, передбачено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01 червня 2015 року.
		Відповідно до п. 4.3. договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний період за місяць до закінчення строку його дії не письмово заявлено однією із сторін про його припинення.
		Тарифи на теплову енергію сторони погодили в додатку № 2 до договору, відповідно до умов п.1 якого розрахунки з споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами встановленими постачальнику органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Згідно з цими Законами, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 23.04.2014 № 465, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 16.05.2014 № 537 затверджено тарифи на теплову енергію ПАТ «Київенерго» та Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.11.2014 № 622 затверджено тариф на перлову енергію ПАТ «Київенерго» без урахування ПДВ для розрахунків із опалення, гарячого водопостачання житловими організаціями 295,17 грн./Гкал.
		Відповідно до п. 4 додатку № 2 до договору, дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число звітного місяця.
		Пунктом 5 встановлено, що споживач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТМ «Печерськ», за адресою вул. Курганівська, 4 - не пізніше 28 числа звітного місяця. 
		Згідно з п. 9 додатку № 2 до договору, споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в РТМ «Печерськ», за адресою вул. Курганівська, 4 оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість  теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
		Споживач, на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у філії-Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код банку 322669), щомісячно: 
		-          забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника - р/р 260323000201;
		-          до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо.
		щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість  теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком (п. 10 додатку № 2).
		Відповідно до п. 11 додатку № 2, можливі змінення тарифів в період дії договору.
		Розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами (п. 12 додатку № 2 до договору).
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконує взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого за період з 01.05.2014 р. по 01.01.2016 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка становить 1  769  986,44, що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, обліковими картками (табуляграммами).
		Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки. 
		Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. 
		Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. 
		Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. 
		Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. 
		Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).   
		Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. 
		Доводи відповідача про відсутність у матеріалах справи доказів виконання позивачем договору № 520189 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 03.03.2015 р., а саме документів передбачених п. 2.2.2. згаданого договору, судом не береться до уваги, оскільки у справі наявні відомості обліку споживання теплової енергії, які відповідач надавав позивачеві та облікові картки (табуляграми).
		Щодо заперечення відповідача стосовно порядку визначення тарифу на підставі п.п. 4.4., 4.5 договору слід зазначити наступне.
		Пунктами 4.4., 4.5. договору передбачено, що пропозиції про зміну договірних величин теплопостачання та послуг подаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу. Умови даного договору можуть бути змінено за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документа.
		У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію. 
		Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. 
		Відповідно до п. 12 додатку № 2 до договору № 240357 від 28.03.1005 р., можливі змінення тарифів в період дії договору.
		На виконання вимог п. 2.2.3. договору (постачальник зобов'язується сповіщати споживача про зміну тарифів на теплову енергію та мережну воду), позивач направив відповідачеві листа вих. № 020/33/3026/240356 від 10.03.2015 р., в якому зазначено, що вартість обсягів теплової енергії спожитої на підставі договору за вказаними тарифами сформовані постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.11.2014 № 622 «Про встановлення для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення)», ЗУ «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Указу Президента України від 10.09.2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
		Так, матеріалами справи не підтверджуються доводи відповідача про ігнорування позивачем тарифів та порядку розрахунків, оскільки нарахування за теплову енергію здійснюється за тарифами, встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України та Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, про що у свою чергу позивач повідомив про такі зміни відповідача, що підтверджується наявними в матеріалами справи листами.
		Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № 520189 за період з 01.05.2014 року по 01.01.2016 року, яка становить 1  796  986,44 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
		Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача  на  свою користь витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 462  970,40 грн. та 3% річних в розмірі 44  248,87 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.
		Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. 
		Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових  зобов'язань.
		Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.
		Вимога позивача щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 462  970,40 грн. та 3% річних в розмірі 44  248,87 грн. за період  прострочення вказаний в розрахунку є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити. 
		2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту" (04213, м. Київ, вул. Північна, 46, оф. 1, код ЄДРПОУ 32593540) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305)  заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 1  769 986 (один мільйон сімсот шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 44 коп., три проценти річних в розмірі 44 248(сорок чотири тисячі двісті сорок вісім) грн. 87 коп., індекс інфляції в розмірі 462 970 (чотириста шістдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят) грн. 40 коп., судовий збір в розмірі 34 158 (тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 10 коп.
		3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Дата підписання рішення: 24.05.2016 року.
		 
		Суддя                                                                                                                          С.М. Мудрий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...