Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/5660/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2016. Зареєстровано: 25.05.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                 
		 
		Справа № 752/5660/16-а 
		Провадження №: 2-а/752/171/16 
		                                                                             ПОСТАНОВА                                                                     Іменем України 
		     20.05.2016   року Голосіївський районний суд м. Києва 
		В складі головуючого судді Чередніченко Н.П. 
		З участю секретаря                 Литвиненко Ю.С.    
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві 10 роти 4 батальйону лейтенанта поліції Цисаренко Ірини Володимирівни, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
		                                                                  Встановив :
		     До суду звернувся позивач з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просить про скасування постанови про адміністративне правопорушення  мотивуючи свої вимоги тим, що відносно нього безпідставно було складено постанову про адміністративне правопорушення від 10 лютого 2016 року за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
		     Вважає вказану постанову як таку, що складено у порушення норм чинного законодавства, що змусило його звернутися до суду з вказаним позовом.
		     В порядку підготовки справи до розгляду позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтриманням вимог скарги. 
		     Відповідачі до суду не з"явилися. Судом про дату судового розгляду повідомлені належним чином та у встановлений законом порядок. 
		     Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
		    10 лютого 2016 року інспектором Управління патрульної поліції 10 роти 4 батальйону лейтенантом поліції Цисаренко Іриною Володимирівною винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 №789882, якою ОСОБА_1, було  притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого  ч. 2 ст. 122 КУпАП про адміністративні правопорушення України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 
		При цьому протокол про адміністративне правопорушення не складався. 
		Як вбачається з матеріалів позову 10 лютого 2016 року, близько 22 год. 00 хв. позивач рухався на власному автомобілі НОМЕР_1 по вул. Мельникова в напрямку вул. Щусєва. На перехресті з вул. Олени Теліги він здійснив зупинку на забороняючий рух (червоний) сигнал світлофору. Світлофор знаходився на відстані приблизно 2-3 метри попереду мене. Автомобіль позивача знаходився в середній полосі для руху автомобілів. Після того як загорівся зелений колір на світлофорі позивач розпочав рух. Проїхавши перехрестя і виїхавши на вул. Щусєва , позивача було зупинено працівниками Департаменту поліції з порушенням правил дорожнього руху, менш ніж за 30 метрів від початку перехрестя. Почали вимагати від ОСОБА_1 посвідчення водія,документ на реєстрацію авто і страховку. При цьому не повідомили за яке порушення Правил дорожнього руху було зупинено автомобіль під керуванням позивача по справі. 
		Однак згодом повідоми позивача, що його зупинили в зв"язку з проїздом перехрестя на червоний сигнал світлофору.
		Судом встановлено, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся на місці, без підготовки та надання часу для звернення за правовою допомогою, подання заперечення на постанову, документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, що порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП. При накладенні конкретного розміру штрафу не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення, на що вказує ст. 33 КУпАП. За таких обставин процесуальні права позивача при такому «розгляді» справи було грубо порушено.
		Слід відмітити, що інспектором, в порушення ст. 256 КУпАП, не було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказуються суть правопорушення, обставини, інформація про свідків і потерпілих, якщо останні є. Окремі правопорушення просто не можуть бути зафіксовані без свідків або без спеціальних технічних засобів, які сертифіковані у відповідності до чинного законодавства України, зокрема, порушення правил проїзду перехресть в частині пріоритету, правил проїзду пішохідних переходів у частині ненадання переваги пішоходам тощо. 
		Жодних доказів того, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху інспектор ДАІ не надав.
		Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Частина 2 статті 71 КАС Україні передбачає при розгляді справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень обов'язок саме відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, який у відповідності до ч.4 вказаної Статті повинен надати суду всі наявні у нього документи чи матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. 
		Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність 
		Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Законом України «Про дорожній рух» передбачено обов'язок водіїв мати при собі та на вимогу працівників міліції пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством- страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 
		Відповідно до п. 21.2 ст. 21 Закону України « Про дорожній рух» , контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами МВС України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. 
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
		За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
		Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 256 КУпАП). Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 КУпАП). У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 КУпАП). Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 КУпАП, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 КУпАП). Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення визначено у главі 17 КУпАП.
		З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
		Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
		Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.
		У частинах першій, другій статті 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
		За КУпАП до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
		Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП.
		Серед перелічених статей, статті 122 КУпАП немає.
		Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 КУпАП, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
		Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначений ст. 279 КУпАП передбачає наступний порядок розгляду справи: розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
		Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.
		В зв"язку з вищенаведеним вимоги позову є обгрунтованими та повністю доведеними, а тому підлягають задоволенню .
		На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 6, 19, 40 Конституції України, ст. 7, 9, 33, 245, 251, 256, 258, 268, 276, 277, 280 КУпАП, ст. 21 Закону України «Про дорожній рух», Рішенням Конституційного суду України,суд -
		                                                    вирішив : 
		Позовні вимоги Позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві 10 роти 4 батальйону лейтенанта поліції Цисаренко Ірини Володимирівни, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
		Скасувати постанову серія ПС2 №789882 від 10.02.2016 у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 10 роти 4 батальйону лейтенантом поліції Цисаренко Іриною Володимирівно.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції протягом десяти днів апеляційної скарги.
		    
		    
		Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...